тези.. Власова олена, здобувачка першого рівня вищої освіти Бердянського державного педагогічного університету сердюк наталія
 Скачать 20.16 Kb.
|
|
ВЛАСОВА Олена, здобувачка першого рівня вищої освіти Бердянського державного педагогічного університету СЕРДЮК Наталія, кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету ЧОМУ ВИСОКА МОТИВАЦІЯ ПРИЗВОДИТЬ ДО ПОГІРШЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ Зараз багато говорять про мотивацію, особисту ефективність, рівень працездатності, продуктивність. І, виходячи з цих розмов, ми робимо висновок, що найкращі результати досягаються, коли людина максимально мотивована і залучена до справи. Проте, за законом Йеркса-Додсона, все не так. Мотивація успіху — один із різновидів мотивації діяльності, яка заснована на потребі людини досягати успіху. Успіх - це досягнення поставлених цілей у задуманій справі; позитивний результат чогось, суспільне визнання чогось або будь-кого. Успіх завжди співвідноситься з досягненням конкретної цілі [1]. У 1908 році британські вчені Роберт Йеркс та Джон Додсон досліджували рух щурів у лабіринті. Психологи вважали, що розряди електроструму повинні покращити результати проходження, проте на практиці виявилося, що після чергового підвищення сили імпульсу щури почали рухатися повільніше. Пізніше вони з'ясували, що причиною того, що сталося, став стрес, який зазнали тварини під час експерименту. Він спричинив панічну поведінку у щурів і їх хаотичний біг лабіринтом. Саме тому час проходження з кожним разом все більше зростав [2]. Експеримент із щурами дозволив ученим зробити такі висновки. Для будь-якої діяльності потрібна мотивація. Але якщо вона надто сильна, збільшується рівень активності та напруження. Людина намагається якнайкраще виконати свою роботу, на неї тисне відповідальність, внаслідок чого вона частіше помиляється. Спочатку надмірна зацікавленість збільшує напругу у підкорці головного мозку, а потім починає атакувати кору, провокуючи збудження. З'являються небажані емоційні реакції (страх, хвилювання, стрес), які призводять до погіршення результату та руйнування навіть найідеальнішого плану дії [2]. Дослід, повторений на людях, продемонстрував аналогічні результати. Як експериментальний матеріал виступали завдання-головоломки, як мотивуючий стимул — грошова винагорода (сума нагороди за правильне рішення, спочатку мізерна, поступово зростала до дуже значної). І ось що виявилося: за чисто символічний виграш люди працювали « абияк » , і результати були невисокими. У міру зростання нагороди ріс та ентузіазм; відповідно, покращувалися і результати. Однак у певний момент, коли можливість виграшу досягала чималої величини, ентузіазм переростав у ажіотаж, і результати діяльності знижувалися. Таким чином, сформувалися два положення: Залежність ефективності дій від рівня мотивації має вигляд кривої у формі перевернутої літери U. Відповідно до неї зі зростанням мотивації якість діяльності підвищується лише спочатку. Після досягнення оптимуму мотивації воно починає швидко знижуватися. Відповідно до закону оптимуму мотивації Йеркса-Додсона існує зворотна залежність між рівнем достатньої мотивації та ступенем складності завдання. Для успішного досягнення складної мети її рівень має бути нижчим, ніж для менш важкої мети [3]. Важливу роль досягненні мети грає оптимум. Це такий рівень мотивації, який найбільшою мірою сприяє ефективній діяльності та просуває до успіху. Як визначити настання оптимуму мотивації: • з'являється стійке настроювання в заданому напрямку; • ви можете адекватно реагувати на події, що відбуваються, навіть якщо щось йде не за планом; • інтерес до роботи під час виконання завдання не пропадає; • ви шукаєте нестандартні способи вирішення задачі. Якщо навчитися визначати безпечний рівень мотивації, використовуючи закон Йеркса-Додсона, можна буде швидко досягати найскладніших цілей. Тому ми розробили рекомендації для збереження оптимуму мотивації: Перегляньте свої пріоритети. Чи так вже життєво важливо досягти наміченої мети та отримати бажане? Що стоїть за таким сильним прагненням? Більше використовуйте позитивні стимули, наприклад похвалу, турботу, визнання заслуг, моральні способи мотивації тощо. Зменште кількість та рівень негативних реакцій на невдачі. Іншими совами, якщо щось не вийшло, поставтеся до себе поблажливо, з турботою. «Так, це погано, спробую ще раз!». Навчіться перемикатися. Майте в запасі ще кілька цікавих занять, якими можна тимчасово замістити основне заняття. Навчіться правильно відпочивати, активніше перемикайтеся з роботи на відпочинок. Відпочинок - це найважливіша складова життя, без нього ви не зможете бути ефективними у роботі. Пам'ятайте у тому, що приносити задоволення має лише мета як така, а й шлях до неї, діяльність, спрямовану її досягнення. Дозвольте помилятися, зрештою, на помилках можна вчитися. Отже, закон Йеркса-Додсона стверджує, що досягнення бажаного результату достатньо мотивації середньої інтенсивності. Існує певна межа, за якою її подальше збільшення призводить до погіршення якості роботи. Тобто залежність між зацікавленістю людини та ефективністю її діяльності далеко не завжди пропорційна. Вірне визначення оптимуму мотивації дозволить завжди бути продуктивним без шкоди фізичному та емоційному стану. Список використаних джерел Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность. — М.: Смысл, Академия, 2005. - 352 с. Оптимум мотивации // Экспериментальная психология / под ред. П. Фресса и Ж. Пиаже. — Москва : Прогресс, 1975. — Вып. 5. — С. 119—125. Популярная психологическая энциклопедия. - М.: Эксмо . С.С. Степанов . 2005 . |