Гуцульщина. Вокальнохореографічний ансамбль "Галичина" Заслужений вокальнохореографічний ансамбль "Галичина"
 Скачать 103.67 Kb.
|
|
Зміст Вокально-хореографічний ансамбль «Галичина»……………………….3 Творчий доробок Ярослава Чуперчука…………………………………...4 Творчість…………………………………………………………………....7 Література…………………………………………………………………..8 Вокально-хореографічний ансамбль "Галичина" Заслужений вокально-хореографічний ансамбль "Галичина" ― це один з найстарших колективів не тільки у Львові, а й в Україні. Ансамбль був заснований відомим українським хореографом Ярославом Чуперчуком у 1946 році. Перша назва ансамблю була "Чорногора", яка походить з Карпатських гір і пов’язана з легендарним героєм Олексою Довбушем. Відтворення унікальних стандартів і невичерпне багатство вокального і хореографічного фольклору на сцені зробили неймовірний внесок в успіх групи, і протягом короткого часу вона отримала визнання і популярність не лише в нашій країні, а й за кордоном. Звання "Заслужений" ансамбль отримав у 1963 році. З тих пір ансамбль відвідав величезну кількість міст по цілому світу. Важко сказати, де він був більш успішним. Ансамбль відмінно сприймався в усьому світі завдяки високому танцювальному рівню та вишуканості відтвореного фольклору. З нагоди 700-річчя Львова в 1956 році ансамбль підготував нову велику програму на основі фольклору регіону Галичина. Це було причиною зміни назви групи на "Галичина". І досі колектив не перестає дивувати та захоплювати своїм мистецтвом. "Галичина" не є звичайним танцювальним ансамблем: її учасники є співаками та танцюристами одночасно. Глядачів приваблює майстерність, нестандартність, особливий колорит, що виділяє колектив з-поміж інших танцювальних ансамблів. А деякі хореографічні постановки з репертуару ансамблю ввійшли до "золотого фонду", стали класикою українського танцю. "Півторак", "Голубка", "Волошка", "Чепурненька" ― знані та любимі не тільки українським глядачем. "Галичина" приймала участь у різних фольклорних фестивалях у Франції, Бельгії, Великобританії, Данії, США, Канаді, Італії, Португалії та ін. У 2000 році ансамбль "Галичина" стала членом Міжнародної Ради Організацій Фестивалів Фольклору і Традиційних Мистецтв (CIOFF), яка функціонує під егідою ЮНЕСКО. У 2003 році група стала членом IOV (Міжнародної Організації Народної Творчості). Художній керівник та головний балетмейстер ансамблю ― заслужений працівник культури України Олексій Бобків,балетмейстер ― Андрій Кіях, керівник оркестру ― Юрій Польовий.  Творчий доробок Ярослава Чуперчука Яросла́в Маркія́нович Чуперчу́к (17 березня 1911, село Криворівня, нині Верховинського району Івано-Франківської області) — 9 вересня 2004, Львів) — український балетмейстер, етнограф, артист. БіографіяЯрослав Маркіянович Чуперчук народився 17 березня 1911 року в селі Криворівня Косівського повіту Станіславського воєводства (нині Верхо-винського району Івано-Франківської області). 1926 року закінчив сім класів Криворівнянської школи. 1927 року вступив у танцювальну школу Василя Авраменка, яку успішно закінчив 1929 року. Трудову діяльність почав солістом балету в ансамблі «Дніпро» (Тернопіль). У 1929–1931 роках працював танцюристом у трупі театру «Веселка» під керівництвом Олександра Тимченка (Косів). У 1931–1933 роках служив у польському війську. Після служби повернувся у театр «Веселка». 1934 року зіграв роль Юзева у фільмі «Гріх батьків». На Варшавській кіностудії зіграв роль улана в фільмі «Улани». 1935 року прийшов працювати в театр «Промінь» під керівництвом Городничого. Невдовзі доля звела його із Тернопільським кооперативним театром (режисер — Панас Карабіневич). Подорожував Галичиною ще у складі трьох театрів — Йосипа Стадника, Володимира Блавацького та Івана Когутяка. У 1939 році молодого резервіста призвали на польсько-німецьку війну. Бойове хрещення пройшов у бою біля Дембіци. Осінню 1939 року повернувся з війни і поїхав до Станіславова (Івано-Франківська). Його прийняли актором-танцюристом у театр імені Івана Франка. Зробив постановку танців до вистави «Укражене щастя» у Київському академічному театрі імені Івана Франка. Після цього поставив танець «Гуцулочка» в ансамблі Павла Вірського. 1940 року в Станіславові при обласній філармонії організувався Державний гуцульський ансамбль пісні і танцю. Балетну групу запросили очолити Ярослава Чуперчука. Навесні 1941 року Ярослав Чуперчук знявся у ролі побратима Олекси Довбуша Варцаби у художній кінострічці «Пісня про Довбуша» режисера Івана Кавалерідзе. Всі відзняті матеріали були втрачені. Три роки прожив в окупованій фашистами території. Взимку 1942 року Іван Когутяк — директор Окружного театру Коломиї — запросив хореографа очолити танцюристів. Так у складі театру появився Гуцульський балет під керівництвом Ярослава Чуперчука. 1943 року колектив готувався до поїздки у Чехію. Але саме в цей час відбувся конфлікт між Я.Чуперчуком і адміністрацією театру. Мабуть, він не міг поїхати на гастролі, оскільки саме в цей час вступив до Коломийського куща ОУН. Отримав псевдо «Вишня» і вирішив повернутися до Криворівні. Після війни мав псевдо «Вишневий» і «Чорнигора». 1947 року зібрав 20 ентузіастів при Будинку народної творчості у Львові за адресою вул. Короленка,7 створив ансамбль «Чорногора», що його потім перейменували на «Галичина». У Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької ставить танці до вистави «Олекса Довбуш». Після тріумфальних виступів осінню 1948 року в Києві кіностудія документальних фільмів зняла фільм про колектив Чуперчука — «Карпатські візерунки». 14 грудня 1949 року Чуперчука засуджено Особливою нарадою при МДБ МВС на виселення із конфіскацією майна на спецпоселення під нагляд органів МВС в Читинську область по політичних мотивах як посібника учасникам ОУН. Там був засуджений на п'ять років позбавлення волі. Звільнили як педагога фольклорного українського народного танцю у 1958 році після смерті Сталіна і повертається у Львів. У 1959 році на Київській кіностудії імені Олександра Довженка ставить танці і знімається у ролі Весельчака у фільмі «Олекса Довбуш». У 1960 році працює балетмейстером Львівського театру ім. М.Заньковецької. У 1969 році ансамбль «Галичина» під керівництвом Ярослава Чуперчука став Лауреатом 34-ого міжнародного фестивалю фольклорних колективів уНіцці. У 1972 році у видавництві «Мистецтво» виходить книжка записів танців Ярослава Чуперчука «Голубка». Саме вона дала можливість поширювати українські танці далеко за межами України. 9 вересня 2004 року перестало битися серце хореографа. Похований на Личаківському кладовищі серед побратимів ОУН-УПА. Творчість«Гуцулка»; «З квітки на квітку»; «Великодні хороводи»; «Стріча в лісу»; «Постави та кроки»; «Запорожець»; «Космачанка» «Коломийка»; «Дівчатонька на музиках»; «Метелиця»; «Угорка»; «Перепеличка»; «Зірка»; «Молодички»; «Василечки»; «Привітання» «Гопак»; «Білоруський танок»; «Їхав козак за Дунай»; «Гуцульський дует»; «Дівоче щастя»; «Пастушок-вівчар»; «Три калинки» «Пастушок»; «Фінська гротеска»; «Чорногора, рідний краю»; «Голубка»; «Трембіта»; «Зустріч»; «Волошка»; «Гуцулка на царині» «Аркан»; «Не журіться, молодята»; «Стріча в ліску»; «Український танок»; «Парубоцькі фіґлі»; «Підкарпатські коломийки» «Козачок»; «Розпрягайте, хлопці, коні»; «Воротар»; «Пісня Бескидів»; «Пастушкові коломийки»; «Парубоцькі жарти»; «Віночок» «Воротар»; «Кривий танець»; «Веснянка»; «Поклін з України»; «Співає рідний край»; «Львівський привітальний»; «Вас вітає Галичина» «Рідні сестри»; «Монтаж гуцульських танців»; «Лісоруби»; «Край мій рідний»; «Гуцульське весілля»; «Лети, пісне, з Верховини» «Віночок»; «Тупкани-стукани»; «Сопілка з Верховини»; «Гуцулька на полонині»; «Волошка»; «Впертий характер»; «Верховинка» «Яворівська полька»; «Опришки»; «Від Москви до Карпат»; «Оженься, Янічку»; «Вставай, рідний краю»; «Пастухи»; «Полька» «Старики»; «Гуцульський весільний танець»; «Танець дідів»; «Півторак»; «Гей, браття, опришки!»; «Червона півонія»; «Подолянка» «Ми — з України»; «Горянка»; «На добраніч»; «Галичанка»; «Львівська полька»; «Решето»; «Трясунка»; «Аркан покутський» «Сокальська кадриль»; «Бойківський танець»; «Зустріч на полонині» Вокально-хореографічні композиції: «Вербовая дощечка»; «Кину кужіль на полицю»; «Гуцулка»; «Верховино, мати моя»; «Калинонька», «Мир несем»; «Наша Львівщина», «Олекса Довбуш»; Постановка танців до спектаклю Украдене щастя Танці до кінофільмів: «Олекса Довбуш» Київській кіностудії імені Олександра Довженка, «Іван Франко», «Зоря над Карпатами», «Українські візерунки». Література Кухта С. З народного джерела // Життя і слово, Торонто. — 1987. — 04 травня. Кухта С. «Співа до серця серцем…» // Наше слово, Варшава. — 1988. — 26 червня. Кухта Степан. Танці, які живуть віки // Сільські вісті, Київ. — 1989. — 07 травня. Кухта Степан. Маловідома знаменитість // Українська культура, Київ. — 1991. — № 10. — с. 8-9. Демків Дана. Ярослав Чуперчук /феномен гуцульської хореографії/. — Коломия: Вік. — 2001. Гринишин М. Чуперчук Ярослав Маркіянович // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський. За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 637. Кухта Степан. Маестро гуцульського танцю Ярослав Чуперчук . — Львів: Край. — 2011. |