эссе. До 150-річчя від дня народж Л. Українки. Я честь віддам титану Прометею (до 150річчя від дня народження Лесі Українки)
Скачать 93.68 Kb.
|
1 «Я честь віддам титану Прометею» (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки) 25 лютого 2021 року виповнюється 150 років з дня народження видатної української поетеси та громадського діяча – Лесі Українки. Лесю Українку знають як поетесу, але вона писала і прозу, і неперевершені глибокі драматичні твори, що поставили її в ряд видатних художників слова, займалася перекладацькою діяльністю. Леся Українка була людиною енциклопедичних знань, вона знала багато європейських мов, включаючи і слов'янські – російську, польську, болгарську, а також давньогрецьку, латинську. Але на її долю випала тяжка хвороба – туберкульоз кісток. Так, занедужавши ще в дитинстві, поетеса маже 30 років вела відчайдушну боротьбу з цією жахливою хворобою. Яка на жаль, здолала її у період життєвого та літературного розквіту – 42 роки. Не судилося їй пізнати жіночого щастя, взаємного кохання, щастя материнства. Але за всі свої тяжкі страждання Леся Українка була обдарована Богом поетичним талантом, який вона присвятила своїй рідній землі – Україні, своєму народові. Із неймовірним захопленням оспівала Леся Українка українську землю у вірші «Красо України, Подолля...» Але поетеса не тільки оспівувала мальовничу природу своєї Батьківщини, а й всюди бачила людину – з її горем і радістю, стражданням і надіями. Та особливо близькою її серцю була жіноча тема, місце жінки у суворому тогочасному суспільстві. Леся Українка по-своєму розуміла жіночу свободу. Для неї не тільки рівні права чоловіків і жінок, для неї більш важливіша внутрішня свобода кожної людини. Більшість жіночих образів Лесі Українки – жінки сильні, вольові, які зуміли протистояти традиційним патріархальним устроям, зберігаючи свою жіночність та свій «жіночий колорит». Ця письменниця відбулась як особистість – змогла самовиразитись, саме творчість наповнювала її духовною силою та міццю протистояти життєвим труднощам. Леся Українка була поетом-громадянином і свій обов'язок вбачала у служінні інтересам народу. Вірш «Contra sрem sрero», написаний під час важкого загострення хвороби, просто вражає величезною силою духу, щирістю, любов'ю до життя, мужністю: Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Власне, як особисту трагедію, поетеса переживала тяжке підневільне становище рідного народу, його безправність. Могутній дух цієї визначної жінки перемагав знесилене тіло. Створений нею образ Мавки у драматичній поемі «Лісова пісня» – образ цілковитої свободи – недосяжна мрія людини. Адже людина нездатна позбавитися свого тіла, яким би воно тягарем не лягало на її душу. Саме у вказаному творі письменниця устами Мавки пророчо сказала про себе: Я жива. Я вічно буду жити. Тож, попри все, невимовний біль, її хвороба, не скорила сили духу Лесі Українки, не змогли зламати прагнення до письменства, до високої духовності, до відстоювання чіткої громадянської позиції. Список використаних джерел 1. Агеєва В. П. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. Київ: Факт, 2008. 360 с. 2. Голота С.С. Жіночі постаті в ліриці Лесі Українки та Ірини Жиленко. Вчені записки Кримського федерального університету ім. В.І. Вернадського. 2015. №3. С. 36-42 3. Грабовська Н.А. Специфіка сучасної жіночої прози. Молодий вчений. 2019. №8. С. 264-267 4. Жаркова Р. Жіноче письмо і жіноче «Я»: інтерпретація ізольованості та проблема рецепції. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2020. Вип. 29. С. 17-22 5. Жаркова Р. Є. Стихія жіночого письма: саморепрезентація в українській модерністичній прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття (Леся Українка, Ольга Кобилянська, Уляна Кравченко). Львів: Норма, 2015. 208 с. 6. Откович К. Ілюзія свободи: образ жінки від традиціоналізму до модернізму: монографія. Київ: КАРБОН, 2010. 210 с. 7. Подлісецька О.О. Феномен жіночого письма в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть. Закарпатські філологічні студії. 2019. Вип. 6. С. 186-189 8. Сікора Л.Т. Жіноча проза як спроба самовизначення жінки в якості суб’єкта. Молодий вчений. 2017. №4. С. 237-240 9. Сікора Л.Т. Феміністичні мотиви в творчості Лесі Українки. Молодий вчений. 2019. №4. С. 204-209 |