задача ревма. Загальний аналіз сечі норма
 Скачать 13.73 Kb.
|
|
Хворий С. 60 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на слабкість, болі по всьому хребту (переважно вночі), в обох кульшових, колінних суглобах, ранкову скутість до 40 хвилин, що проходить після фізичного навантаження. Анамнез: хворіє з 35 років, спочатку з'явилися біль у попереку та крижах (особливо вночі), пізніше приєдналася ранкова скутість, що проходить після нетривалої зарядки, підвищення температури до 37-37,5°С. Об'єктивно: стан задовільний. Температура тіла - 37,3°С. Відзначається виражений грудний кіфоз та шийний гіперлордоз, згладженість поперекового лордозу, болючість при пальпації по ходу хребта, прихребцевих лініях та кульшових суглобів. Активні та пасивні рухи викликають біль. Проби: симптом Кушелевського I, II – позитивний, проба Томайєра – 65 см, проба підборіддя-грудина – 5 см, екскурсія грудної клітки – 100-96 см (4 см). Рентгенограма хребта та ілеосакральних зчленуваннях: Деформуючий спондилез, двосторонній сакроілеїт, стадія 3. Загальний аналіз крові: еритроцити – 4,2×1012/л, Hb – 122 г/л, тромбоцити – 220×109/л, лейкоцити – 10×109/л, паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 6 – 4%, еозинофіли – 2%, лімфоцити – 30%, ШОЕ – 18 мм/год. Імунологічні тести: С-реактивний білок – 5 мг/л, ревматоїдний фактор – негативний. Загальний аналіз сечі – норма. Запитання: 1. найбільш ймовірний діагноз. 2. обгрунтування діагнозу 3. план додаткового обстеження пацієнта. 4. тактика лікування Відповідь 1. Анкілозуючий спондилоартрит. Розгорнута стадія. Двосторонній сакроілеїт, стадія 3. 2. Діагноз «анкілозуючий спондилоартрит (АС)» поставлений на підставі запального характеру болю в хребті, зміни відповідних клінічних тестів (Кушелевського, Томайєра) та виявлення на рентгенограмі ілеосакральних зчленувань сакроіліту ІІІ стадії. Розгорнута стадія поставлена на підставі тривалості перебігу захворювання та відсутності анкілозування у різних відділах хребта. 3. Пацієнту рекомендовано рентгенологічне дослідження та УЗД тазостегнових суглобів для визначення наявності у пацієнта явищ кокситу. Виконання ЕКГ та ЕхоКГ для виявлення аортиту або інших проявів залучення серця до патологічного процесу. 4. Усім хворим необхідне призначення НПЗЗ та ЛФК. Прийом НПЗЗ має бути постійним та тривалим. НПЗЗ - базисні препарати для лікування АС (Диклофенак натрію 100 мг 2 рази на добу або Еторікоксиб 90 мг 1 раз на добу). За відсутності ефекту від прийому НПЗЗ - вирішення питання про призначення інгібіторів фактора некрозу пухлини альфа (Інфліксімаб, Адалімумаб, Голімумаб). За наявності у пацієнта явищ периферичних артритів потрібне призначення Сульфасалазину. При його неефективності вирішення питання про призначення генно-інженерних біологічних препаратів із групи інгібіторів некрозу пухлини альфа (ФНВ альфа), оскільки Сульфасалазин та інгібітори ФНВ альфа входять до національних рекомендацій щодо лікування АС як препарати, що мають патогенетичну дію. |