Самостоятельная работа № 2. Західні землі в повоєнні роки
 Скачать 23.35 Kb.
|
|
Самостійна робота № 2 за робочою програмою час на виконання - 2 год; форма контролю – усне опитування. Тема: Західні землі в повоєнні роки. План:
Основні поняття і терміни: УПА, неканонічний Собор, УГКЦ, операція «Вісла». Основні дати: 1942 – 1953 рр. – діяльність Української повстанської армії; березень 1946 р. – Львівський (неканонічний) собор УГКЦ, який прийняв рішення про скасування Брестської унії 1596 р., квітень – травень 1947 р. – операція «Вісла»; 5 березня 1950 р. – загибель Р.Шухевича; 1950 р. – завершення колективізації в західноукраїнських землях. Робота з термінами і поняттями. УПА – Українська повстанська армія, була створена у 1942 р. Мала мету – боротися за незалежність України. Головнокомандувач - Роман Шухевич. Неканонічний Собор – собор, організований епіскопом Г.Костельником у Львові, який прийняв рішення про скасування Брестської унії, розрив з Римом і підпорядкування УГКЦ Російської православній церкві. УГКЦ – Українська греко-католицька церква, яка була створена у наслідок Брестської унії у 1596 р. Це було об'єднання української православної церкви і католицької. Існувала насамперед у західноукраїнських землях. Операція «Вісла» - операція, яка була проведена польською владою. Мета цієї операції - депортація залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі, щоб знищити діяльність баз УПА. У результаті було переселено 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. 1. Радянізація західних областей України. У 1945 р. знову було розпочата радянізація західних областей, яка передбачала:
2. Доля УГКЦ. Й.Сліпий. Один із перших ударів нова влада нанесла по греко-католицької церкві, яка мала величезний вплив на західноукраїнське населення, виступала натхненником національно-визвольної війни, не визнавала політику більшовиків. До встановлення радянської влади Українська греко-католицька церква (УГКЦ) складалася із 3040 парафій і 4440 церков,духовної академії, 5 духовних семінарій, 2 шкіл, 127 монастирів. Видавалося три тижневики і шість місячних часописів. Церкву очолював митрополит, якому підлягали 10 єпископів, 2950 священиків, 1090 монахинь, 540 семінаристів. Церква об’єднувала понад 5 млн. віруючих. Смерть митрополита А.Шептицького 1 листопада 1944 р. стала сигналом для початку кампанії проти церкви. Греко-католиків звинувачували в пособництві нацистам. Наступник А.Шептицького Й.Сліпий намагався знайти спільну мову з новою владою. Проте вже в березні 1945 р. була підготовлена детальна інструкція щодо ліквідації УГКЦ, яка була схвалена Сталіним. Згідно з інструкцією, у квітні 1945 р. були заарештовані єпископи на чолі з митрополитом Й.Сліпим. Усім було запропоновано «добровільно» возз’єднатися з Російською православною церквою. Далі пішли арешти провідних діячів церкви і заслання їх до Сибіру. Протягом короткого часу було закрито церкви, а також заарештовано близько 2 тис. священників та монахів. У 1946 р. в Києві відбувся закритий процес проти греко-католицької ієрархії на чолі з митрополитом Й.Сліпим. Тоді ж у Львові було складено псевдо собор, який прийняв рішення про скасування Брестської унії, розрив з Римом і підпорядкування УГКЦ Російської православній церкві. Ініціатор і організатор собору єпископ Г.Костельник був застрелений на одній з вулиць Львова. За схожім сценарієм розгорталися події у Закарпатті. До липня 1947 р. від мукачівської єпархії відібрали 73 церкви, 15 священників було вислано до Сибіру, трьох убито, а 36 втеклі за кордон. На мукачівського єпископа Г.Ромжу було вчинено замах, але він остався живим. Пізніше він був отруєний в лікарні. Після цього закрили всі греко-католицькі церкви і 50 священників було засуджено до різних строків ув’язнення. У серпні 1949 р. Московським патріархатом було проголошено, про добровільне возз’єднання мукачівської єпархії з Російською православною церквою. Ліквідація УГКЦ була складовою частиною плану радянізації західноукраїнських земель. Вона повинна була підірвати опору національно-визвольного руху і духовну опору західних українців. Проте УГКЦ остаточно не припинила свого існування. Ії легальні структури існували за межами УРСР, а нелегальні діяли на західноукраїнських землях і мали назву «церква в катакомбах». 3. Боротьба ОУН-УПА з радянською владою. Насильницьке встановлення радянської влади, яке супроводжувалося масовими репресіями, зумовило наростання національно-визвольного руху. ОУН-УПА активізувала свою діяльність. Використовувалися такі методи, як напади на частини НКВС і військові підрозділи, терористичні акти проти радянських і партійних діячів. Убивство місцевих активістів, які перейшли на бік радянської влади. Масовий терор проти вчителів, лікарів, інженерів, направлених на роботу зі сходу. Провокації з переодягненням у форму НКВС. Активна антирадянська пропаганда. Радянська влада діяла в свою чергу: бойові дії проти формувань ОУН-УПА, масове виселення населення з районів розташування баз УПА. Депортація як окремих сімей, так і цілих сіл, що були пов’язані з УПА. Провокації спецгруп НКВС з переодяганням у форму УПА. Основні етапи боротьби ОУН-УПА з радянською владою. 1944 -1946 рр. спроба утримувати силами УПА під своїм контролем великі території і ведення боїв із застосуванням артилерії і мінометів. Боротьба з об’єднаними силами радянських військ, держбезпеки, прикордонників. Загинуло до половини особового складу УПА. 1947 – перша половина 1950-х рр. зміна тактики: розділення армії УПА на невеликі мобільні групи, ведення боротьби партизанськими методами. Загибель у с. Білогорща біля Львова головнокомандувача УПА Р.Шухевича (5 березня 1940 р.). Спад організованого опору, хоча окремі загони ще діяли до 1956 р.. Відділи УПА діяли не тільки в Західній Україні, ай територіях, які входили до складу Польщі. 28 квітня – 28 серпня 1947 р. була проведена операція “Вісла”. Метою цієї операції була депортація залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі, щоб знищити діяльність баз УПА (узгоджені дії польської та радянської сторін). У результаті було переселено 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. Причини поразки ОУН-УПА:
Висновок. З усіх регіонів України, що постраждали від війни та фашистської окупації, у найгіршому становищі були західноукраїнські землі. Повоєнна розруха посилювалася впертою боротьбою УПА проти насадження тоталітарного режиму. І хоча повстанський рух був із самого початку приречи ний на поразку, він змусив керівництво бути більш обережним у здійсненні радянізації. Запитання для самоконтролю:
Творче завдання. Скласти біографічну довідку про головнокомандуючого УПА Р.Шухевича. Література: Обов’язкова:
Додаткова:
|