Творча робота (восстановлен) (Автосохраненный). Зміст письмової творчої роботи
 Скачать 1.25 Mb.
|
|
2.2. Ескізи інструментів. Обладнання. Для виготовлення деталі вибраний токарний верстат SCHAUBLIN 102TM – CNC зі стійкою ЧПК FANUK Series 0i Mate –TD (мал.2), та різці: Розточувальний (мал. 3) Прохідний (мал. 4) Різьбонарізний (мал.5) Центрівка (мал.6) Сверло (мал.7)  Малюнок 2. Токарний верстат SCHAUBLIN 102 TM – CNC  Малюнок 3. Розточувальний різець.  Малюнок 4. Прохідний різець.  Малюнок 5. Різьбонарізний різець.  Малюнок 6. Центрівка  Малюнок 7. Сверло. 2.3. Послідовність обробки деталі. Від вибору послідовності операцій обробки в значній мірі залежить продуктивність обробки і точність виготовлення деталі. Для вирішення цієї складної і важливої задачі від технолога-програміста потрібне знання технологічних можливостей обладнання з ЧПУ, особливостей конструкції деталі, різних технологічних прийомів обробки і особливих вимог, що виникають внаслідок специфіки обробки на верстатах з ЧПУ. Повинен бути максимально використаний досвід обробки аналогічних деталей на звичайних верстатах. Послідовність обробки, яка повязана з комплексом оснастки і ріжучого інструменту, повністю визначає маршрут обробки деталі на верстаті з ЧПУ. Насамперед має бути вирішено питання про кількість установок (положень) деталі на столі або в шпинделі верстата, необхідних для повної її обробки. Перша установка, як правило, вибирається з умови найбільш зручного базування заготовки на чорні або заздалегідь подготовлявшую чисті бази. Друга і наступні установки повинні передбачати використання оброблених при попередніх установках чистих поверхонь як проміжних баз. Кінцевою завданням є пошук схеми, що забезпечує найбільш повну обробку деталі з усіх боків з найменшим числом установок і необхідної при цьому оснащення. Одночасно проводиться ескізне компоновочное проектування пристосувань для базування і затиску заготовки у всіх положеннях. Для кожної установки деталі, розглянутої самостійно, визначається послідовність обробки по зонах, пов'язаним з конструктивними особливостями деталі (зона торців. Ребер, зовнішніх і внутрішніх контурів, ділянок торцювання площині та ін.); за її видами (чорнова, чистова) в кожній із зон; окремих елементів деталі, що знаходяться в даній зоні при кожному виді обробки, необхідні типорозміри ріжучого інструменту для кожного елемента. Крім того, визначається сукупність елементів деталі, що знаходяться в даній зоні і оброблюваних загальним інструментом, що характеризує операцію, виконувану за окремою підпрограмі. Розглядається можливість об'єднання декількох операцій (підпрограм) в комплексну багатоінструментальні операцію (програму) обробки для однієї установки деталі (для верстатів, обладнаних пристроями автоматичної зміни інструменту). Послідовність обробки по зонах визначається конструкцією деталі і заготовки. Так, для фрезерної обробки при наявності ребер в штампованої заготівлі найдоцільніше спочатку до обробки контурів деталі обробити торці ребер, оскільки ребра при цьому будуть більш жорсткими. Потім бажано обробити внутрішні контури деталі і укладені в них площині, починаючи обробку від центру, поступово наближаючись до периферії. При обробці внутрішніх контурів можна вирізати вікна або технологічні отвори, через які за допомогою накладних притисків здійснюється кріплення деталі для наступної операції - обробки зовнішнього контуру і прилеглих до нього площин. Таким чином, в якості типової послідовності обробки по зонах корпусної деталі, що виготовляється з штампованої заготовки, може бути прийнята така послідовність: обробка торців ребер; обробка внутрішніх контурів і прилеглих до них площин; обробка зовнішніх контурів і прилеглих до них площин. Аналогічним чином з урахуванням досвіду обробки деталей різних класів на універсальному обладнанні може бути встановлено типова послідовність для кожного класу при фрезерної, токарної та інших видах обробки, що забезпечує максимальну жорсткість деталі на кожній операції, і отже, - максимальну продуктивність обробки, що є основним при виборі маршруту обробки. При призначенні послідовності операцій слід також враховувати необхідність поєднання конструкторської та технологічної баз. У першій операції бажано провести обробку тих поверхонь, щодо яких закоордініровано положення інших конструктивних елементів деталі, з метою забезпечення бази для наступної операції. Повинен дотримуватися принцип запобігання впливу на точність обробки повідець деталі від внутрішніх напружень, що виникають при знятті припуску. Для здійснення цього принципу повинні бути передбачені «розвантажувальні» операції, виконувані на початку обробки, в результаті яких знімаються більші верстви металу, чим виключається вплив напружень при подальшій обробці. Необхідно також введення проміжних операцій. Такими операціями можуть бути рихтування, термообробка перед чистовими операціями, контрольні операції, операції перевірки стану інструменту та ін. Послідовність видів обробки всередині кожної зони може бути рекомендована з досвіду обробки деталей на звичайних верстатах. Обрана з урахуванням викладених міркувань послідовність обробки за операціями повинна бути приведена у відповідність з технологічними можливостями верстата і може бути остаточно прийнята тільки тоді, коли буде проведено ескізне проектування пристосувань для затиску заготовки і вибір інструменту. Визначення послідовності обробки елементів деталі, що знаходяться в даній зоні і об'єднуються загальним інструментом, виконується на стадії проектування операційного технологічного процесу. 2.3.1 Обробка заготовки деталі «штуцер» буде проводиться в наступному порядку: Торцевання. Використовуваний інструмент - правий прохідний різець.В уп. необхідно запрограмувати постійну швидкість різання Комада G96 обмежує при цьому максимальні оберти шпинделя в 1000 об-хв, командою G92. Розрахунок режимів резаня можна проводити двома способами аналітичним і статичним (табличним), в даній роботі використовується табличний метод. Нарізування різьби. Використовується - правий різьбонарізний різець. При програмуванні даної операції, використовуватиметься цикл багаторазового нарізування різьблення за допомогою команди G78. Свердління. Використовується інструмент - спіральне свердло діаметром 10 мм. При програмуванні даної операції, використовуватиметься цикл свердління з періодичним виведенням свердла з отвору за допомогою команди G83. Розточування. Використовується інструмент - розточний різець. При програмуванні даної операції, використовуватиметься цикл чорнової обробки контуру за допомогою команди G73. Відрізання. Використовується інструмент - відрізний різець. 2.4. Управляюча програма обробки деталі типу «Штуцер», на верстаті SCHAUBLIN 102 TM – CNC. ( ZAGOTOVKA D=30 , H=50 ) N05 G28 U0 W0 N10 G54 N15 T01; (PROHODNOI REZEC) N20 G92 S2000 N25 G96 S1000 M3 F0.02 N30 G0 X0 Z0 N35 G0 X32; N40 Z-1 N45 G1 X0; (TORCEVANIE) N50 G0 Z10 N55 G0 x28 N60 Z1 Т65 G1 X28 Z -30; (TOCHENIE) N70 G0 X29 N75 Z1 N80 G0 X24 N85 G1 X24 Z-24 N90 G1 X26 N95 G1 X28 Z-25 N100 G0 X29 N105 Z1 N110 G0 X20 N115 G1 X20 Z-22 N120 G1 X24 Z-24 N125 G0 X25 N130 Z1 N135 G0 X18 N140 G1 X18 Z-14 N145 G1 X19 N150 G1 X20 Z-14,5 N155 G0 21 N160 Z1 N165 G0 X16 N170 Z0 N175 G1 X18 Z-1 N180 G0 X19 N185 Z10 N185 G28 U0 W0 ; N190 M5 N195 M0 N00 T02; N05G92 S2000 (SVERLENIE) N10 G96 S500 M3 N15 G0 X0 N20 Z1 N25 G83 P00 Z-32 Q5000 F0,12; N30 G28 U0 W0; N35 M5 N40 M0 N00 T03; N05 G92 S2000 (RASTOCHNOY) N10 G96 S1000 M3 F0.05 N15 G0 X12 N20 Z1 N25 G1 X12 Z-30 F0.12; N30 G0 X11 N35 Z-1 N40 G0 X12 N45 G1 X14 Z0 N50 G0 Z11 N60 G28 U0 W0; N65 M5 N70 M0 N00 T04; N05 G92 S2000 (REZBA) N10 G96 S500 M3 N15 G0 X18 N20 Z1 N25 G78 X-15,42 Z-10 F1,5 Q45; N30 G0 Z10 N35G28 U0 W0; N40 M5 N45 M0 N00 T05; N05 G92 S2000 (OTREZNOY) N10 G96 S1000 M3 N15 G0 X28; N20 Z-30 N25 G1 X26 N30 G0 X28.5 N35 Z-29 N40 G1 X28 N45 G1 X26 Z-30 N50 G1 X12 N55 G0 X30 N60 Z10 N65 G28 UO W0; N70 M5 N75 M0 Література. Интернет - сайт технической литературы www.bibt.ru Интернет - сайт по многоцелевым станкам с ЧПУ www.cftech.ru Интернет – сайт ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону праці zakon4.rada.gov.ua Завгороднев П. И. Работа оператора на станках с программным управлением : учеб. пособие для техн. училищ / П. И. Завгороднев. — М. : Высш. шк., 1981. Н Коробко, А.И. Кузнецов, С.И. Гринёва, М.М. Сычёв «ТОКАРНАЯ ОБРАБОТКА» Методические указания к лабораторным работам. Санкт -Петербург 2004 Маликов Ф.П. Секреты токарного мастерства. 1990г. 128с |