BIM моделирование. 490 Випуск 16. 2017 Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського удк 330. 131. 5
 Скачать 402.29 Kb.
|
|
490 Випуск 16. 2017 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського УДК 330.131.5 Трач Р.В. кандидат економічних наук, докторант Київського національного університету будівництва і архітектури ІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В БУДІВНИЦТВІ (BIM): СУТНІСТЬ, ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ BUILDING INFORMATION MODELING (BIM): DEFINITION, ORIGINS AND ELEMENTS, BRIEF HISTORY AND FUTURE PROSPECTS АНОТАЦІЯ У статті розглянуто наукові підходи до визначення понять «інформаційне моделювання», «інформаційна модель» та обґрунтовано зв’язок між ними. Досліджено еволюцію, етапи становлення та перспективи розвитку інформаційного моде- лювання в будівництві. Ключові слова: інформаційне моделювання, інформацій- на модель, BIM, етапи розвитку. АННОТАЦИЯ В статье рассмотрены научные подходы к определению понятий «информационное моделирование», «информацион- ная модель» и обоснованно связь между ними. Исследована эволюция, этапы становления и перспективы развития инфор- мационного моделирования в строительстве. Ключевые слова: информационное моделирование, ин- формационная модель, BIM, этапы развития. ANNOTATION In the article the scientific approaches to the definition of «building information modeling», «building information model» are given and the interconnection between these notions are ground- ed. Origins, brief history and future prospects of building informa- tion modeling in the construction industry are studied. Keywords: information modeling, building information model, BIM, stages of development. Постановка проблеми. Абревіатура інформа- ційного моделювання «BIM» з’явилася в лек- сиконі спеціалістів порівняно недавно, хоча сама концепція комп’ютерного моделювання з максимальним урахуванням усієї інформа- ції про об'єкт почала формуватися і набувати конкретних обрисів набагато раніше. Термін BIM протягом років відображав різні напрями і надалі не має єдиного, повсюдно акцептова- ного визначення. Ідея BIM походить із періоду початків CAD (80-ті роки XX ст.), коли була вперше концептуально описана науковцями і запроваджена в програмному забезпеченні пер- ших версій програм CAD. У цьому періоді BIM фактично позначав тривимірне графічне моде- лювання, збагачене додатковими можливос- тями. Основою цієї технології була інформація про графічну модель, яка об’єднувала геоме- тричну модель будівлі, її фізичні характерис- тики, назви і функціональні особливості окре- мих елементів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання необхідності запровадження і розви- тку інформаційного моделювання в будівни- цтві досить активно вивчається іноземними вченими, зокрема В. Талаповим, К. Сухачевим, А. Томана, Л. Устиновічюс та іншими. В Укра- їні дослідженням проблематики BIM займа- ються: А. Білик, М. Беляєв, А. Тесьолкін, М. Барабаш, К. Київська. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас є ще значна час- тина питань, які потребують наукового обґрун- тування та вирішення. Одне з них – дослі- дження сутності, виникнення, сучасного стану та перспектив розвитку інформаційного моде- лювання в будівництві (BIM). Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідження сутності, становлення, сучасного стану та перспектив розвитку інформаційного моделювання в будівництві (BIM). Виклад основного матеріалу. В основі технології BIM лежить концепція об’єктно- орієнтованого параметричного проектування (моделювання) будівель. І це параметричне моделювання є однією з тих принципових осо- бливостей, які відрізняють ВIМ-програми від усіх інших САD систем проектування, якби вони при цьому не називалися. Спочатку такий підхід набув широкого поширення в машино- будуванні, а в останнє десятиліття особливо активно впроваджується в архітектурно-буді- вельному проектуванні. Ручне креслення 2D проектування 3D моделювання Повна цифрова модель виробу Управління життєвим циклом виробу (PLM) 1970 1985 1995 2000 Рис. 1. Еволюція інструментів автоматизації проектування Джерело: розроблено автором економіка та управління підприєм С твами 491 Глобальні та національні проблеми економіки Еволюція інструментів автоматизації проек- тування відображена на рис. 1. Передумовами для еволюції автоматизованого проектування стала потреба організації ефективної роботи зі швидко виникаючими величезними маси- вами цифрової інформації. Виникли нові класи систем, призначені для організації та коорди- нації робіт інженерного персоналу – системи управління даними про виріб (PDM – Product Data Management) і електронні архіви. Усе це в сукупності лягло в основу концепції управ- ління життєвим циклом виробу – PLM (Product Lifecycle Management). На рис. 2 і 3 зображено уявлення про життє- вий цикл виробів та будівель із погляду концеп- цій PLM і BIM. Дуже важливо, що на всіх етапах життєвого циклу є єдина цифрова модель виробу в середовищі відповідних CAD і PDM – систем. У машинобудуванні власнику наявного примір- ника виробу важливі тільки його експлуатаційні характеристики, а не можливість виготовлення іншого примірника. Концепція PLM передбачає масовий випуск виробів, і поняття «життєвий цикл» належить не до примірника виробу, а до його моделі. Тому мислити в категоріях життєвого циклу одного виробу сенсу немає. Зовсім інша ситуація в галузі будівництва. Тут уже йдеться про життєвий цикл одного конкретного будинку. Основні доходи і вигоди своєму власникові будівля приносить саме в період експлуатації, яка розтягується на багато десятиліть. Інфор- маційна модель у цьому випадку дозволяє про- водити ефективне управління, облік витра- чених ресурсів і здійснених платежів, якісно і своєчасно проводити поточні, капітальні та аварійні ремонтні роботи, вносити необхідні корективи в конфігурацію приміщень і здій- снювати багато іншого, що необхідно для забез- печення оптимального використання будівлі. Зрозуміло, що для цього потрібні будуть спеці- альні комп’ютерні програми, які будуть брати з моделі саме потрібну для задач ремонтного обслуговування інформацію і правильно нею оперувати. На стадії експлуатації будівлі про- цес інформаційного моделювання триватиме і створюватиме інформаційну основу обґрунтова- ності експлуатаційних параметрів на майбутнє. Будівля з низькими експлуатаційними витратами є економічно ефективною. Одним із шляхів підвищення економічної ефективності будівлі – це застосування технології інфор- маційного моделювання будівель і автомати- зованої системи управління будівлею (BMS). Інформаційна модель будівлі й автоматизована система управління будівлею в комплексі – це контроль, моніторинг та оптимізація функціо- ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВНИЦТВО ЕКСПЛУАТАЦІЯ Планування Концептуальний дизайн Проектування Аналіз Документування Будівництво Управління часом і ресурсами під час будівництва Будівельна логістика Підтримання Утилізація або оновлення ПРОЕКТУВАННЯ БУДІВНИЦТВО ЕКСПЛУАТАЦІЯ Планування Концептуальний дизайн Проектування і конструювання Імітація і моделювання Технологічна підготовка Управління виробництвом Випробовування і контроль виробництва Продаж і постачання Після продажне обслуговування Утилізація і повторне використання Рис. 2. Життєвий цикл виробу в концепції PLM Джерело: розроблено автором Рис. 3. Життєвий цикл будівлі в концепції BIM Джерело: розроблено автором. 492 Випуск 16. 2017 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського нування інженерних систем будівлі для забез- печення оптимальних умов мінімальними витратами. У результаті отримуємо: – зниження ймовірності аварійних ситуацій; – підвищення рівня комфорту; – економія енергії та ресурсів; – підвищення терміну експлуатації. У загальному підсумку економія до 40% витрат на експлуатацію, зниження загальної вартості володіння будівлею до 30% [1]. Таким чином, розроблені для машинобуду- вання та засновані на параметричному моделю- ванні технологія проектування і виготовлення компонентів остаточного вироби вже самим без- посереднім чином знаходять своє застосування під час зведення будівель, піднімаючи якість і продуктивність праці в будівництві на більш високий рівень. Спостерігаючи щораз швидший темп упро- вадження в практичну діяльність цілої низки інноваційних й інтелектуальних технологій, які значною мірою автоматизують наше повсякденне життя, слід очікувати також на схожий тренд у сфері систем, що допомагають у проектуванні та реалізації будівельних інвестицій [2]. Видається, що на цьому полі система BIM має шанс стати без- апеляційним лідером. Інформаційне моделювання в будівництві було започатковане в 1975 р. амери- канським професором Чарльзом Істменом [3]. У 1986 р. англієць Роберт Ейш вперше вико- ристав термін «Building Modeling» як інформа- ційне моделювання будівель. Він сформулював основні принципи інформаційного підходу до проектування: – тривимірне представлення об’єкта; – автоматичне отримання креслень на основі сукупності параметрів об'єкта та його елементів; – інтелектуальна параметризація об’єктів; – створення баз даних, що відповідають об’єктам будівництва; – розподіл процесу будівництва по часовим етапам. Переваги застосування BIM: – скорочення термінів проектування; – зменшення витрат на реалізацію проекту; – підвищення продуктивності праці завдяки простоті отримання інформації; – покращення процесів узгодження буді- вельної документації; – доступність конкретної інформації про виробників матеріалів, – кількісні характеристики для оцінки та проведення тендерів. У кінці 70-х – початку 80-х років минулого століття ця концепція розвивалася паралельно в Європі та США, причому в США найчастіше застосовували термін «Building Product Model», а в Європі «Product Information Model». Вод- ночас обидва рази слово Product підкреслювало першочергову орієнтацію уваги дослідників на об’єкт проектування, а не на процес. У результаті діяльності таких компаній, як Autodesk, Веntlеу, Graphisoft, Nemetchek, Теklа абревіатура BIM міцно увійшла в лексикон фахівців із комп’ютерних технологій проекту- вання й отримала широке розповсюдження, її тепер знає весь світ [4]. Тоді і розпочався перший етап впровадження BIM у проектних фірмах [5]. Саме проектуваль- ників можна вважати «першопрохідцями» в новій технології. Проаналізуємо наявні визначення інфор- маційного моделювання. Інформаційна модель будівлі (BIM) – це вся інформація про об’єкт, яка має числовий опис і потрібним чином організована та використову- ється, як на стадії проектування і будівництва, так і в період її експлуатації та знесення: – добре скоординована, злагоджена і взаємопов’язана; – піддається розрахунками та аналізу; – має геометричну прив’язку; – придатна для комп’ютерного викорис- тання; – допускає необхідні оновлення [6]. Інформаційна модель будівлі – це числова інформація про проектований або вже наявний об’єкт, який можуть використовувати для: – прийняття конкретних проектних рішень; – створення високоякісної проектної доку- ментації; – прогнозування експлуатаційних якостей об’єкта; – складання кошторисів і будівельних планів; – замовлення і виготовлення матеріалів і обладнання; – управління зведенням будівлі; – управління й експлуатації самої будівлі і засобів технічного оснащення протягом всього життєвого циклу; – управління будівлею як об’єктом комер- ційної діяльності; – проектування q управління реконструк- цією або ремонтом будівлі; – знесення та утилізації будівлі; – інших пов’язаних із будівлею цілей [7]. BIM – це числове представлення та належ- ним чином організована інформація про об’єкт, яка використовується на всіх етапах його жит- тєвого циклу. Важливою складовою цієї тех- нології є єдиний інформаційний простір, база даних, що містить усю інформацію про технічні, правові, майнові, експлуатаційні, енергетичні, екологічні, комерційні та інші характеристики об’єкта будівництва. Завдяки високій точності та детальному опису моделі, ця технологія дає можливість проводити різні розрахунки (напри- клад, енергоефективність та енергоспоживання будівлі, комплексні розрахунки на довготрива- лість, вогнестійкість та міцніть як усієї будівлі, так і її окремих елементів) та аналіз отриманих результатів [8]. Інформаційне моделювання будівництва BIM (Building Information Modeling) – це організа- ційний і технологічний підхід до проектування, будівництва й експлуатації об’єкта будівництва 493 Глобальні та національні проблеми економіки (до управління життєвим циклом об’єкта), який передбачає збір і комплексну обробку в процесі проектування всієї проектно-конструк- торської, технологічної, економічної та іншої інформації про об’єкт будівництва із усіма її взаємозв’язками і залежностями, коли об’єкт будівництва і все, що має до нього відношення, розглядаються як єдиний об’єкт [9]. Інформаційне моделювання будівлі (building information modeling, BIM) – це технологія оптимізації процесів проектування і будівни- цтва, в основі якої лежить використання єдиної моделі будівлі й обмін інформацією по будь- якому об’єкту між усіма учасниками, протягом усього життєвого циклу – від задуму власника і перших начерків архітектора до технічного обслуговування готового будинку [10]. Аналізуючи дефініції BIM, можна зробити висновок про необхідність більш чітко розріз- няти, про який об’єкт ідеться. Так, є частина визначень, що стосуються безпосередньо моделі будівлі (Building Information Model), процесу життєвого циклу будівлі (Building Information Modeling) та всієї системи інвестиційно-будівель- ного процесу (Building Information Management). На нашу думку, найбільш чітко розподіл визначень BIM за трьома вищезазначеними напрямами наведено у звіті Building SMART International [11]: Building Information Model – це цифровий опис фізичних і функціональних властивостей споруди, що є джерелом знань і різних даних про об’єкт та повною мірою доступний для учас- ників інвестиційного процесу і становить основу для прийняття рішення в процесі будівництва, від розробки концепції до знесення будівлі. Building Information Modeling – це творчий процес генерації та використання даних про споруду, її проектування, будівництво й екс- плуатацію під час повного життєвого циклу. BIM створює можливість доступу до інформації про об’єкт усіх зацікавлені учасники інвести- ційно-будівельного процесу. Building Information Management – це сис- тема організації і контролю інвестиційно-буді- вельного процесу за допомогою використання параметрів цифрової моделі будівлі для орга- нізації обміну інформацією під час усього інвестиційного циклу. Ефекти виникають уна- слідок: централізованого обміну даними, візу- альної комунікації за допомогою тривимірних об’єктів, раннього розпізнання можливості, використання сталого, інтердисциплінарного та інтерактивного проектування, контролю в про- цесі та на місці будівництва, регулярної акту- алізації документації (проектні зміни, під час будівництва, а також у процесі експлуатації). Поява нової технології, яка допомагає в управлінні проектними, реалізаційними й опе- раційними процесами, викликає багато різ- нопланових думок. Але більшість науковців погоджується з тим, що BIM став визначенням цифрового стандарту технологічної системи інформаційного моделювання споруд, метою функціонування якого є досягнення максималь- ної інтеграції між різними етапами будівельно- інвестиційного процесу та створення моделей «розумних» параметризованих об’єктів [12; 13]. Із розвитком технологій будівництва, змі- нюються і вся проектна документація усклад- нюється, при цьому обсяг її неухильно зрос- тає. Проектувальники змушені обробляти все більше і більше інформації, яка випереджає і супроводжує процес роботи над проектом. Потік інформації продовжує надходити і після здачі об’єкта в експлуатацію, оскільки зведена будівля тісно взаємодіє з навколишнім серед- овищем та іншими об’єктами. Також не варто забувати і про життєзабезпечення споруди, управління внутрішніми процесами. У геоме- тричній прогресії зростає ймовірність виник- нення помилок, а зі збільшенням вартості про- екту зростає і вартість помилок. У відповідь реакцією на перераховані вище проблеми стала концепція інформаційного моделювання будівель. Інформаційне моде- лювання як підхід до проектування будівель передбачає насамперед збір, зберігання і комп- лексну обробку в процесі проектування всієї архітектурно-конструкторської, технологічної, економічної та іншої інформації про будівлю з усіма її взаємозв’язками і залежностями, коли будівля і все, що має до неї відношення, роз- глядаються як єдиний об’єкт. Бурхливий розвиток інформаційних тех- нологій вимагає принципово нових підходів в архітектурно-будівельному проектуванні і роз- робці проектно-кошторисної документації, що полягають у створенні комп’ютерних моделей будівель і споруд, що несуть у собі всі відомості про майбутні об’єкти. Головним принципом BIM є співпраця різ- них зацікавлених сторін під час окремих фаз життєвого циклу об’єкту, що дозволяє впрова- дження, отримання та актуалізацію інформації з метою підтримки і відображення ролі кож- ного користувача [14]. Отже, моделювання інформації про будівлю є системою, яка дозволяє цифровий опис бага- тьох параметрів будівельного об’єкту на етапах проектування, реалізації та використання. Істотним є те, що опис параметрів BIM відбу- вається параметрично, що є принциповою пере- вагою і новаторським підходом. Але однією з основних ідей пов’язаних із BIM є можливість визначення й опису не тільки геометричних і матеріальних параметрів об’єкту, а також гро- шових і часових факторів. Завдяки цьому BIM дозволяє опис об’єкту, що охоплює всі фази, пов’язані з його виникненням і функціонуван- ням, від початкових концептуальних робіт, через етапи проектування, реалізації, експлуа- тації, і аж по ліквідацію. На сьогодні не існує загальноприйнятого визначення й єдиних стандартів до побудови інформаційної моделі об’єкта, але були сфор- 494 Випуск 16. 2017 Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського мовані основні принципи, яким вона повинна відповідати: 1. Єдина інформаційна модель є узгодженим банком даних графічної і описової інформації, базою даних проекту, загальною для всіх час- тин і етапів проекту. Інформація може бути отримана з моделі за потребою. 2. Ґрунтуючись на єдиній інформаційній моделі об’єкта, формується єдина стратегія управління проектуванням, виробництвом і процесом реалізації будівельного об’єкта. 3. Забезпечується підтримка розподілених груп: люди, інструменти і завдання можуть ефективно і спільно використовувати цю інфор- мацію, що виключає надмірність, повторне вве- дення і втрату даних, помилки під час їх пере- дачі та перетворення. 4. Універсалізація форматів обміну даними між програмними комплексами різного при- значення. Стандартні системи CAD дозволяють ство- рення тривимірних моделей, які називають 3D моделями. Система BIM виходить за ці межі, даючи можливості для моделювання, що визна- чається як 4D, 5D, 6D та навіть 7D. Технологію BIM від 4D до 7D можна опи- сати так: – 4D – віртуальна модель будівлі з планами побудови і можливістю контролю процесу побу- дови, одночасно з візуалізацією будівлі в обра- ному часі; – 5D – створює можливість виготовлення більш точної кошторисної документації, міні- мізації ваги помилки, а також контролю витрат на етапі будівництва; – 6D – дотримання принципів сталого роз- витку в будівельному процесі. Завдяки цій технології вже не фазі проектування можна оцінити майбутню будівлю з точки зору енер- гозбереження, використання сонячної енергії; – 7D – моделювання, ґрунтоване на Facility Management, що полягає на управлінні буді- вельним об’єктом протягом цілого циклу життя від проектування до ліквідації. Інтеграція багатьох площин проектування дозволяє аналізувати речі, які донедавна зда- валися за межами проектування. Навіть у разі найнижчого рівня BIM 3D актуальні аплікації мають набагато більші можливості, ніж стан- дартні системи CAD, обмежені найчастіше визначенням геометрії і матеріалу елементів, що проектуються. Системи BIM 3D дозволяють параметри- заційний опис геометричних і матеріальних ознак, дають можливість щодо використання найновіших доступних технології пов’язаних із виробництвом і переробкою будівельних еле- ментів, наприклад, обробка на станках із ЧПУ чи різання лазером. Істотною перевагою систем BIM 3D є також можливість створення фото реа- лістичних зображень завдяки застосуванню від- повідного програмного забезпечення об’єднаного з центральною аплікацією BIM. Системи «вище» 3D дають можливість включати та враховувати в комплексі такі параметри, як час, вартість, а також інші параметри, що спрямовані на сталий розвиток і управління об’єктом. Вважають, що BIM 4D дає можливість об’єднувати геометричну та матеріальну інфор- мацію з часовими параметрами, які допомага- ють під час планування та створення графіків, пов’язаних із об’єктом будівництва. У випадку BIM 5D разом із параметрами характерними для BIM 4D існує можливість визначення витратних параметрів. Це настільки важливо, що дозволяє моделювати, а тим самим оцінювати й аналізувати витрати, які є або можуть генеруватися в процесі всього життєвого циклу об’єкту. Цим самим BIM 5D дозволяє здійснення моделювання витрат, що на цей час є одним із найістотніших чинників, які зумовлю- ють цілий ринок будівельних інвестицій. BIM 6D дозволяє здійснювати розрахунки енергоефективності та енергоспоживання будівлі, а також комплексні розрахунки всієї будівлі (з урахуванням місця розташування) і всіх її елементів одночасно. У разі застосу- вання BIM 6D та 7D ми додатково отримуємо можливість збору та використання різноманіт- ної інформації про об’єкт в одній центральній системі, яка дозволяє ефективне використання будівлі час її експлуатації. Завдяки цьому осно- вною функціональністю системи BIM 6D та 7D є застосування під час управління об’єктами. Як видно, системи комп’ютерного проекту- вання CAD упродовж відносно короткого часу еволюціонували до дуже розвиненої системи інформаційного моделювання будівлею, ідея і можливості якої знаходяться далеко поза опи- сом і моделюванням геометрії та матеріалів на етапі проектування. Враховуючи вищезазначене, BIM можна описати як спосіб: – розробки стратегії реалізації будівельного проекту, а саме ключових його етапів: проекту- вання, будівництва, експлуатації за допомогою моделювання та комп'ютерної імітації самого об’єкту та його цілого життєвого циклу; – забезпечення інтегрованого управління графічними даними і потоками інформації в поєднанні з описом процесу, у межах єдиного інформаційного середовища; – перетворення окремих виконавців у колек- тиви для вирішення складних завдань й інте- грації окремих завдань у процеси; – швидшого, більш ефективного, менш витратного виконання різних операцій протягом усього життєвого циклу будівельного проекту. Висновки. Отже, на підставі опрацьованих праць вітчизняних та іноземних вчених роз- глянуто наукові підходи до визначення понять «інформаційне моделювання», «інформаційна модель». Щодо дефініції BIM необхідно чітко роз- різняти про який об’єкт ідеться: безпосередньо модель будівлі (Building Information Model), про- цес життєвого циклу будівлі (Building Information 495 Глобальні та національні проблеми економіки Modeling) чи вся система інвестиційно-будівель- ного процесу (Building Information Management). Досліджено еволюцію, етапи становлення (від 3D моделі до 7D моделей) та перспективи розвитку інформаційного моделювання в будівництві. БІБлІОгрАфІчНИй спИсОК: 1. Козлов И. Оценка экономической эффективности вне- дрения информационного моделирования зданий / И. Коз- лов // Архитектура и современные информационные технологии / AMIT: электрон. журн. – 2010. – 1(10). [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.marhi.ru/ AMIT/2010/1kvart10/kozlov/kozlov.pdf. 2. Kossakowski P. Zastosowanie technologii przetwarzania w chmurze obliczeniowej w procesie realizacji inwestycji budowlanych, Przegląd Budowlany, 2013, nr 12. 3. Eastman С. The use of computers instead of drawings in building design, AIAJournal, 1975, March, Vol. 63, nr З. – Р. 46–50. 4. Аркада. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http:// www.arcada.com.ua/infot/190209_2.html. 5. Grilo A. Jardim-Goncalves R.: Value proposition on interoperability of BIM and collaborative working environments. Automation in Construction 19, 2010. – Р. 522–530. 6. САПРяженые 2012. Революції в проектуванні. [Електро- нний ресурс] – Режим доступу: http://isicad.ru/ru/articles. php?article_num=13992. 7. Зодчий. Для студентов-строителей. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bim-cad.org.ua/ index.php?option=com_content&view=article&id=248:- bim&catid=27:2011-02-04-12-52-39&Itemid=90. 8. Барабаш М. Використання методів інтеграції для ство- рення узагальненої інформаційної моделі будівельного об’єкта / М. Барабаш, К. Київська // Управління розвитком складних систем. – 2016. – № 25. – С. 114–120. 9. Максимычев О. Концепция автоматизированной системы управления дорожно-строительными работами / О. Максимычев // Автоматизация и управление в техничес- ких системах (АУТС). – 2015. – № 1. – С. 80–91. 10. Возврат инвестиций в технологию BIM. – Autodesk, 2007. – 345 с. 11. Building SMART International, raport 31.01.2012. [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http://buildingsmart.pl/bimpl. htm. – Назва з екрану. 12. Lee S., Ha M.: Customer interactive building information modeling for apartment unit design. Automation in Construction 35, 2013. – Р. 424–430. 13. Leite F., Akcamete A., Akinci B., Atasoy G., Kiziltas S.: Analysis of modeling effort and impact of different levels of detail in building information models. Automation in Construction 20, 2011. – Р. 601–609. 14. National Building Information Model Standard Project Committee, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.buildingsmartalliance.org/index.php/nbims/faq. |