Лекція 2. Лекція Урахування похибок наближених обчислень. Класифікація похибок. Абсолютна та
![]()
|
Лекція 2. Урахування похибок наближених обчислень. Класифікація похибок. Абсолютна та відносна похибки. Точні десяткові знаки. Похибка функції. Похибка математичних операцій. Зумовленість матриць і систем лінійних алгебричних рівнянь. При чисельному розв’язуванні майже будь-яких математичних і прикладних задач отримуємо не точний розв’язок, а результат з тією чи іншою мірою точності. Це пояснюється тим, що під час розв’язування задачі виникає низка похибок, пов’язаних з неточністю вхідних даних, виконанням арифметичних операцій не над точними дійсними числами, а над їхніми наближеннями, які одержують в результаті заокруглень, способом розв’язування поставленої математичної задачі. При цьому повну похибку результату розв’язування задачі складають: похибка задачі - пов’язана з наближеним характером вихідної моделі(неусувна), похибка методу(усувна), похибка заокруглень. Абсолютна та відносна похибки Точні десяткові знаки. Нехай А – довільне додатнє число, а a – деяке наближення числа. Тоді А може бути зображене у вигляді нескінченного десяткового дробу ![]() ![]() ![]() ![]() Однак у разі розв’язання задач на комп’ютерах ми можемо використовувати лише числа зі скінченною і цілком визначеною кількістю розрядів. Припустимо, що для зображення чисел використовують ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Значущою цифрою вважатимемо будь-яку з цифр 1, 2, …, 9, а також цифру 0, якщо вона є проміжною або знаходиться в кінці числа і є результатом вимірювань або обчислень. Приклад: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Означення Величина ![]() ![]() ![]() На практиці найчастіше число A є невідомим. Тому в цьому випадку ми не зможемо визначити абсолютну похибку. Тоді користуються так званою граничною абсолютною похибкою. Гранична абсолютна похибка наближеного числа ![]() ![]() Якщо відома гранична абсолютна похибка числа ![]() ![]() Цю формулу скорочено записують у вигляді: ![]() Приклад. Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Зауваження. Сформульоване поняття граничної абсолютної похибки досить широке, оскільки будь-яке число ![]() ![]() ![]() Означення. Гранична відносна похибка ![]() ![]() Згідно з означення маємо ![]() Приклад. Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Означення Число ![]() ![]() ![]() ![]() Приклад. ![]() ![]() Тут ![]() ![]() Тоді ![]() Теорема Якщо число ![]() ![]() ![]() Теорема Якщо відносна похибка числа ![]() ![]() ![]() ![]() Похибка функцій. Розглянемо функцію ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() На практиці ![]() ![]() ![]() ![]() Звідси позначивши через ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Легко бачити, що ![]() Тоді за граничну відносну похибку функції ![]() ![]() Похибка арифметичних операцій.
Теорема. Абсолютна похибка алгебраїчної суми декількох наближених чисел не перевищує суми абсолютних похибок цих чисел. Нехай ![]() ![]() Наслідок. За граничну абсолютну похибку алгебраїчної суми декількох наближених чисел можна прийняти суму граничних абсолютних похибок цих чисел, тобто ![]() Теорема Гранична відносна похибка суми декількох наближених чисел одного й того ж знака не перевищує найбільшу з граничних відносних похибок цих чисел. Нехай ![]() ![]()
Розглянемо різницю двох наближених чисел ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() З останньої формули випливає, що для близьких чисел ![]() ![]()
Нехай ![]() ![]() Якщо ![]() ![]() ![]() Отже, граничні відносні похибки під час множення та ділення наближених чисел додаються. Найчастіше використовують норми вектора: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Величину ![]() ![]() Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() |