Главная страница
Навигация по странице:

  • Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із заїканням

  • Визначте етапи корекційної роботи з особами з заїканням

  • організація роб логопеда. Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із знм ІІІ рік навчання


    Скачать 49.5 Kb.
    НазваниеОсобливості логопедичної роботи з дошкільниками із знм ІІІ рік навчання
    Анкорорганізація роб логопеда.doc
    Дата10.08.2018
    Размер49.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаорганізація роб логопеда.doc
    ТипДокументы
    #22775

    • Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із ЗНМ ІІІ рік навчання.

    • виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;

    • готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;

    • визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;

    • працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;

    • відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;

    • ставить звук (різними прийомами та методами);

    • закріплює поставлений звук у складах;

    • автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;

    • проводить диференціацію звуків;

    • відпрацьовує граматичні форми.

    Особливості логопедичної роботи з дошкільниками із заїканням

    Методики подолання заїкання розроблялися авторами на основі різного розуміння ними цього мовного порушення. Багато чисельність методичних підходів до подолання цієї патології пояснюється складністю її структурних проявів і недостатнім рівнем знань про її природу.

    На необхідність комплексної взаємодії при корекції заїкання вказували І.А. Сікорський, І.А. Хмелевський. Їхні погляди не втратили свого наукового значення і сьогодні.

    І.А. Сікорський в лікуванні заїкання включав гімнастику мовлення, психотерапевтичне, фармацевтичне лікування і рухові вправи.

    Спираючись на вчення видатних фізіологів І.М. Сеченова і І.П. Павлова і їх наступників вчені і спеціалісти-практики виділяють сучасний комплексний підхід до подолання заїкання. Л.З. Андропова (1993), В.А. Куршев (1973), Р.Є. Левіна (1963), В.І. Селі верстов (2000), В.М. Шкловський (1994), М.Є. Хватцев (1959) своїми дослідженнями сприяли розвиткові лікувально-педагогічного підходу до подолання заїкання.

    Під сучасним комплексним підходом до подолання заїкання розуміється медико-педагогічний вплив на різні сторони психофізичного стану заїкуватого різними засобами і зусиллями різних спеціалістів. В комплекс лікувально-педагогічних заходів входять лікувальні препарати і процедури, лікувальна фізкультура, психотерапія, педагогічні заняття, логоритмика, виховні заходи. Їхня мета – усунення або послаблення мовленнєвих судом і супутніх розладів голосу, дихання, моторики; оздоровлення і украплення нервової системи і всього організму в цілому; позбавлення дитини від неправильного відношення до свого мовленнєвого дефекту, від психологічних наслідків, перевиховання його особистості і поведінки, соціальна реабілітація і адаптація дітей із заїканням.

    Весь медико-педагогічний комплекс за характером впливу на заїкуватого можна умовно поділити на дві складові частини: лікувально-оздоровчу та корекційно-педагогічну.

    Основним завданням корекційно-педагогічної роботи, яку проводить логопед є: усунення мовленнєвих дефектів (перевиховання неправильного мовлення), і психологічних особливостей заїкуватих. Логопед організовує взаємодію усіх спеціалістів (лікарів, вихователів, музичного працівника, інструктора з ЛФК, батьків), які використовують свої методи і засоби при впливі на заїкуватих.

    До лікувально-оздоровчої роботи відносяться: організація сприятливої обстановки для лікування, правильна організація режиму дня і раціонального харчування, загартовуючи процедури, лікувальна фізкультура, медикаментозне лікування, фізіо і психотерапія.

    Для заїкуватої дитини в умовах спеціалізованого закладу необхідно створити спокійніші в той же час життєрадісний настрій: відволікти її увагу від тривожних думок про своє захворювання.

    У дитини потрібно підтримувати хороший настрій, впевненість в оздоровленні. Систематичне чергування різних видів діяльності, визначений ритм життя також мають важливе значення, тому що сприяють нормалізації і облегшенню роботи вищих відділів нервової системи і всього організму.

    В режимі дня важливо виділити вдосталь часу для відпочинку. З цією метою для школярів необхідно спростити навчальний процес, частіше робити перерви при виконанні домашніх завдань, не перевантажувати їх позакласною і домашньою роботою.

    Важливе значення для дітей має різноманітність видів діяльності, це викликає у них інтерес. Для надміру збуджених дітей підбираються заняття та ігри спокійні, не шумні. Пасивних дітей потрібно активізувати, розвивати у них самостійність.

    В режимі дня для заїкуватої дитини – дошкільника на сон повинно бути відведено не лише 10-11 годин вночі і 2 години вдень. Школярам – 8-9 годин вночі і 1,5-2 години вдень. Необхідно велику увагу приділяти вітамінізації їжі заїкуватої дитини. Вітаміни як біологічні каталізатори всіх ферментних систем благополучно впливають на вищу нервову діяльність, імунну систему організму. Логопедична робота розглядається, як система корекційно-педагогічних заходів, спрямованих на всебічний, гармонійний розвиток особистості і мовлення дитини з урахуванням необхідності усунення або компенсації даного порушення.

    Логопедичний вплив здійснюється під час групових та індивідуальних занять із заїкуватими. Ці заняття передбачають розвиток загальної і артикуляційної моторики, нормалізацію темпу та ритму дихання і мовлення, активізацію мовного спілкування, у випадку необхідності розвиток слухової уваги і фонематичного сприймання, корекцію звуковимови, розширення пасивного і активного словника, удосконалення граматичної будови мовлення. На заняттях також усувають психологічні відхилення у поведінці, розвивають інтелектуальні здібності.

    Індивідуальні заняття проводяться для кращої корекції, звуковимови, а також це бесіди психологічного характеру.

    Важливе значення має логопедизація всіх режимних моментів для дитини і особливе значення в цій системі має мовленнєвий режим.

    Мовленнєвий аспект логопедичних занять включає регуляцію і координацію дихальної, голосової і артикуляційної функції, виховання правильного мовлення.

    Правильне дихання виробляється в процесі мовлення: у висловлюванні на одному видихі спочатку коротких фраз, пізніше більших за об‘ємом. Виробляється вміння висловлювати довгу фразу по частинам з логопедичною паузою. Після цього переходять до вивчення і переказу віршів, прозових текстів.

    Порушення голосу часто пов‘язані з недоліками: в одних випадках спостерігається захлинаючий голос, інколи різкий, крикливий при сильному видиху.

    Фонепедична робота з дітьми із заїканням починається з розслаблення м‘язів артикуляційного апарату. Дальше відпрацьовується м‘який голосопочаток, плавне, непереривне звучання голосу на голосних звуках, пізніше складове поєднання сонорних звуків з голосними та ін.

    Виховання самостійності мовлення приділяється значно багато часу.

    Приклади деяких вправ у самостійному мовленні:

    - відповідь на задане запитання;

    - закінчення розпочатої фрази;

    - складання речення з даними словами;

    - діалог з логопедом, другом;

    - переказ почутого тексту, розповідь за картинкою;

    - розповідь з власного досвіду;

    - участь в дискусії.

    • Визначте етапи корекційної роботи з особами з заїканням.

    Корекційну роботу при заїканні можна розділити на такі етапи:

    1. Діагностичний або підготовчий;

    2. Перебудова патологічних мовних навичок (формування техніки мовлення, робота над голосом, артикуляцією, постановка або нормалізація мовного дихання).

    3. Закріплення досягнутих результатів.

    4. Диспансерізація і профілактика.


    написать администратору сайта