Главная страница
Навигация по странице:

  • Препараты Судоми

  • Периферична нейропатія

  • Зниження

  • Психічні порушення

  • Гіпотериоідизм

  • Електролітний дисбаланс

  • Вирішити клінічну задачу.

  • Лікування туберкульозу. Побочная реакция Препараты


    Скачать 67 Kb.
    НазваниеПобочная реакция Препараты
    Дата21.06.2022
    Размер67 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаЛікування туберкульозу.doc
    ТипДокументы
    #608708

    Лікування туберкульозу

    1. Заповнити таблицю.

    Побочная реакция

    Препараты

    Судоми

    Циклосерин (Cs), Изониазид (H), Фторхинолоны (FQs), Вальпроевая кислота

    Периферична нейропатія

    Циклосерин (Cs), Линезолид (Lzd), Изониазид (H), Стрептомицин (S), Канамицин (Km), Амикацин (Am), Капреомицин (Cm), Этионамид /Протионамид (Eto/Pto), Этамбутол (E), Фторхинолоны (ФХ)

    Зниження/втрата слуху

    Стрептомицин (S) Канамицин (Km) Амикацин (Am) Капреомицин (Cm) Кларитромицин (Clr)

    Психічні порушення

    Циклосерин (Cs), Изониазид (H), Фторхинолоны (ФХ)

    Депресія

    Циклосерин (Cs), Фторхинолоны (ФХ), Изониазид (H), Этионамид / Протионамид (Eto/Pto)

    Гіпотериоідизм

    Парааминосалициловая кислота (ПАСК), этионамид (Eto) и протионамид (Pto)

    Нудота, блювота

    Этионамид (Eto), Протионамид (Pto), Парааминосалициловая кислота (ПАСК), Бедакилин (Bdq), Aмоксиллин/Клавуланат (Amx/Clv), Изониазид (H), Этамбутол (E), Пиразинамид (Z), Клофазимин (Cfz)

    Електролітний дисбаланс

    Стрептомицин (S) Канамицин (Km) Амикацин (Am) Капреомицин (Cm)

    Ретробульбарний неврит

    Этамбутол (E), Этионамид (Eto), Протионамид (Pto), Линезолид (Lzd), Клофазимин (Cfz), Изониазид (H), Рифабутин (Rfb)

    Артралгії

    Бедаквилин (Bdq), Пиразинамид (Z), Фторхинолоны (ФХ)



    1. Відповісти на питання:

    1. Як довго триває лікування пацієнтів в інтенсивній фазі (чутливий ТБ)

    Інтенсивна фаза лікування з парентеральним препаратом повинна тривати ≥8 міс., а повний курс лікування ≥20 міс.

    1. Назвіть критерії переводу у підтримуючу фазу.

    зникнення клінічних та лабораторних ознак

    туберкульозного запалення;

    - стійке припинення бактеріовиділення,

    що підтверджено мікроскопічними та культуральними

    дослідженнями;

    - регресія патологічних туберкульозних змін в органах

    (вогнищевих, інфільтративних, деструктивних тощо),

    оцінених комплексом променевих і спеціальних

    інструментальних (апаратних) методів дослідження,

    специфічних для конкретного ураженого органу

    (системи);

    - відновлення функціональних можливостей та

    працездатності.

    1. Яка класифікація використовується для лікування хіморезистентного ТБ.

    На основі фармакорезистентності. Випадки також класифікуються за категоріями відповідно до тестів медикаментозної чутливості (ТМЧ) штамів M. tuberculosis.

    А)Монорезистентний туберкульоз: резистентність до лише одного з первинних протитуберкульозних препаратів.

    Б)Хіміорезистентний туберкульоз – ХРТБ (дата діагностування). Хіміорезистентний туберкульоз визначається у всіх підтверджених випадках стійкості МБТ до протитуберкульозних

    препаратів та може мати різний спектр резистентності.

    В) Полірезистентний туберкульоз – ПРТБ (дата діагностування): резистентність до більш ніж одного з первинних протитуберкульозних препаратів (але не до ізоніазиду та рифампіцину одночасно).

    Г) Мультирезистентний туберкульоз – МРТБ (дата діагностування): резистентність до більш ніж одного з первинних протитуберкульозних препаратів, але щонайменше до ізоніазиду та рифампіцину одночасно.

    Д) Туберкульоз із розширеною резистентністю – РРТБ (дата діагностування): резистентність до фторхінолону та/чи принаймні до одного з трьох ін'єкційних препаратів другого ряду (капреоміцину, канаміцину чи амікацину) на додачу до мультирезистентності.

    Е) Резистентний до рифампіцину туберкульоз – РифТБ (дата діагностування): резистентність визначається за допомого фенотипних чи генотипних методів, при наявності чи відсутності резистентності до інших протитуберкульозних препаратів. Вона включає будь-яку

    резистентність до рифампіцину, незалежно від того чи це монорезистентність, мультирезистентність, полірезистентність чи розширена резистентність.

    Є) Ризик мультирезистентного туберкульозу – РМРТБ (дата діагностування). Встановлюється увипадку, коли ВДТБ з МБТ(+) або МБТ(-), коли РТБ з МБТ(+) або МБТ(-) має підтверджений контакт з хворим із встановленим діагнозом МР ТБ (високий рівень ризику МР ТБ), чи у випадку, коли раніше лікований хворий з МБТ+ має високий ризик МР ТБ при поточній невдачі лікування за 2 кат. за мазком/культурою.

    1. Що таке DOT?

    DOT – це стратегія проти епідемії туберкульозу, що дозволяє виявляти і лікувати хворих, небезпечних для оточуючих.

    ДОТ- це безпосередній нагляд ме6дичних працівників за прийомом ПТП

    1. Як приймають протитуберкульозні препарати та від чого залежить ії дозування?

    Медикаментозне лікування – стандартизована терапія хворим на ТБ складається з двох фаз: ІФ та ПФ. Хворі при проведенні ІФ лікування отримують від 4 до 6 ПТП (залежно від категорії) та у разі бактеріовиділення потребують стаціонарного лікування або ізоляції на дому з дотриманням вимог інфекційного контролю. На ПФ хворі отримують від 2 до 4 ПТП залежно від категорії. Лікування хворих на ПФ може бути організоване в амбулаторних та/або санаторних умовах, тому що такі хворі не становлять епідеміологічної загрози для оточуючих їх осіб.

    Індивідуальний підхід до лікування – лікування базується на врахуванні чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів та переносимості препаратів хворим. Індивідуальний підхід передбачає внесення змін до складеного на початку лікування режиму хіміотерапії при розвитку стійкості МБТ до того чи іншого антимікобактеріального препарату або при розвитку токсичних чи алергічних ускладнень хіміотерапії.

    Вирішити клінічну задачу.

    Підліток 15 років, скаржиться на підвищену температуру тіла до 39,0° С, кашель зі слизистим харкотинням. З анамнезу захворювання відомо, що погіршання самопочуття відмічає протягом 2-х міс. Контакт із хворими туберкульозом не встановлений. Маса тіла 50 кг.Об’єктивно: стан середнього ступеня тяжкості. Над усією верхньою частиною правої легені відмічається вкорочення перкуторного звуку, ослаблене везикулярне дихання з одиничними вологими хрипами. Рентгенологічно: верхня частина правої легені негомогенно затемнена, відмічаються множинні ділянки просвітлення. В крові: Hb –100г/л, лейк - 12,5 ×109/л, е - 1%, п - 8%, С - 71%, Л - 12%, М - 8%, СОЭ - 30 мм/ год. У харкотинні бактеріоскопічно виявлені МБТ. Через 1,5 міс. отриманий тест медикаментозної чутливості (ТМЧ): не визначається стійкості МБТ до протитуберкульозних препаратів.

    Запитання:

    1. Сформулюйте правильно діагноз відповідно клінічній класифікації.

    2. Призначте відповідне лікування – етіотропне та симптоматичне. (H -10 мг/кг, R – 10 мг/кг, Z - 25 мг/кг, E – 15 мг/кг).



      1. ВДТБ (2022рік)верхньою частиною правої легені (Десимінований), Дестр+, МБТ+,М+, МГ 0,К+ ,Резист-,ГІСТ 0,Кат 1,Ког 2(2022рік).

      2. ІФ: Ізоніазид(ДД 0,5 г) + Рифампіцин (ДД 0,5 г) + Піразинамід (ДД 1,25 г) + Етамбутол (ДД 0,75 г) 90 доз (щоденно).

    ПФ: Ізоніазид (ДД 0,5г) + Рифампіцин (ДД 0,5г) 120 доз (щоденно).

    Симптоматичне лікування: при високій температурі жарознижувальні препарати,анальгетики,протикаашльові,відхаркувальні,стимулятори репаративних процесів.


    написать администратору сайта