Різні мови розмітки використовувалися століттями, а в наші роки їх почали використовувати в комп'ютерних системах. Дуже популярний сучасний приклад мови розмітки, яка використовується в комп'ютері — це HTML, одна з найпоширеніших мов у Всесвітній мережі.
HTML (HyperText Markup Language) – це стандартна мова розмітки гіпертекстових документів. Суть розмітки полягає в тому, - що це набір спеціальних інструкцій, які називають тегами, призначені вони для формування в документах якої-небудь структури і визначення відношень між її різними елементами. Тобто вона надає документу структуру визначену тегами: глави, розділи, абзаци, списки, малюнки, таблиці, колонтитули, зміст та інше. За бажанням в кожному блоці можна змінити шрифт, розмір символів, обрати будь-який колір тексту, чи виділити його курсивом та зробити напівжирним.
Загалом розмітка складається з чотирьох основних компонентів – це елементи (теги та їхні атрибути, зміст), базові типи даних, символьні мнемоніки та декларації типу документа.
З самого початку web-сторінки обов’язково потрібно визначати декларацію типу документа за допомогою елемента DOCTYPE. В тому випадку, якщо цього не зробити ваш HTML документ буде не повноцінним і більшість браузерів будуть відображати його на свій розсуд.
Далі йде шапка документа, яка знаходиться в межах елемента head, в якій записано усі загальні технічні відомості або якась додаткова інформація
про документ, яка не відтворюється в браузері. Після шапки створюється тіло
всього документа, яке знаходиться в елементах body або frameset. В ньому міститься основна інформація документа.
Це приклад загальної структури HTML-документа.(Рисунок 2.1)
Рисунок 2.1
Також базові компоненти розмітки HTM – це елементи. Кожен з таких елементів має дві основні властивості: атрибути та зміст. У кожного елемента є початковий та кінцевий тег. Атрибути елемента записуються в початковому тегу одразу після назви елемента, контент елемента записується між його двома тегами. Наприклад: контент елемента. Але деякі елементи не містять контенту, тож і не мають кінцевого тега.
Елемент може не мати початкового та кінцевого тега (наприклад, елемент head), проте він завжди буде представлений в документі.
Елементи розмітки також поділяються на певні типи:
елементи структурної розмітки – ці елементи описують призначення тексту свого контенту. Вони не зазначають ніякого візуального відтворення тексту, проте більшість браузерів мають стандартні стилі форматування для кожного елемента;
елементи візуальної розмітки – застосовуються для опису візуальних ефектів тексту, не зазначаючи при цьому функції тексту свого контенту;
елементи розмітки гіпертексту - застосовуються для з'єднання частин документа з іншими документами.
Кожен з елементів має свої атрибути. Атрибут показує шлях браузеру, вказує тегу куди розмістити текст, який повинен бути список і т.д. Атрибути бувають конкретними - потрібний для конкретного тегу, і загальними або спільними, які використовуються для абзацу, для заголовку чи для таблиці. Ось деякі із загальних атрибутів:
атрибут accesskey. Він дозволяє отримати доступ до елементу за допомогою поєднання клавіш із заданою в атрибуті буквою або цифрою. Браузери при цьому використовують різні комбінації клавіш. Наприклад, для accesskey = "s" працюють такі поєднання:
Chrome: Alt + S
Opera: Shift + Esc, S
атрибут class. Визначає стильовий клас, який дозволяє зв'язати певний тег зі стильовим оформленням;
атрибут contenteditable. Повідомляє, що елемент доступний для редагування користувачем - можна видаляти текст і вводити новий;
атрибут contextmenu – встановлює контекстне меню для елемента;
атрибут spellcheck. Вказує браузеру перевіряти чи ні правопис і граматику в тексті;
атрибут title. Описує вміст елемента у вигляді підказки, яка з'являється при наведенні курсору на елемент. Вид цієї підказки залежить від браузера, налаштувань операційної системи і не може бути змінений за допомогою HTML-коду.
Усі атрибути елементів мають також важливе значення при створенні документу, за допомогою своїх можливостей, адже вони розширюють можливості самих елементів (тегів) і дозволяють зручно управляти різними настройками відображення елементів web-сторінки.
Теги - це один з головних елементів мови розмітки гіпертексту, тобто це мітки, які ми використовуємо для вказівки браузеру, як він повинен буде показати web-сайт. Написані вони можуть бути тільки на англійській мові. Всі теги мають однаковий формат: вони починаються знаком "<" і закінчуються знаком ">". Усі теги поділяються на певні види:
відкриваючий тег - тег, який стоїть на початку тексту;
закриваючий тег - тег, що стоїть в кінці. Різниця між цими двома тегами полягає в тому, що в закриваючому перед символами в кутових дужках стоїть слеш «/»;
одиночні теги - теги, які не мають закриваючого тега. Наприклад до них відноситься тег .
Умовно всі теги також поділяються і на основні типи, але варто враховувати, що один і той же тег може одночасно належати різним групам:
теги верхнього рівня
теги заголовка документа
блокові елементи
вбудовані елементи
універсальні елементи
списки
таблиці
Теги верхнього рівня призначені для формування структури web-сторінки і визначення розділу заголовка і тіла документа:
тег - призначений для зберігання елементів, мета яких - допомогти браузеру в роботі з даними. Також в ньому знаходяться метатеги, які використовуються для зберігання інформації, призначеної для браузерів і пошукових систем;
тег - призначений для зберігання змісту web-сторінки, що відображається у вікні браузера.
До тегів заголовка документа відносяться елементи, які розташовуються в контейнері . Всі ці теги безпосередньо не відображаються у вікні браузера, за винятком тега :
- використовується для відображення рядка тексту в лівому верхньому кутку вікна браузера. Такий рядок повідомляє користувачеві назву сайту і іншу інформацію, яку додає розробник;
- метатеги використовують для зберігання інформації
Блокові елементи займають всю доступну ширину, висота елемента визначається його вмістом, і він завжди починається з нового рядка:
- використовують для виділення довгих цитат всередині документа. Текст, позначений цим тегом, відображається як вирівняний блок з відступами зліва і справа, а також з порожнім простором зверху і знизу;
- визначає абзац тексту.
Вбудованими називають елементи, які є частиною іншого елемента. Вони використовуються для зміни вигляду тексту або його виділення:
- збільшує розмір шрифту на одиницю в порівнянні зі звичайним текстом;
- призначений для відображення на web-сторінці зображень в графічному форматі GIF, JPEG або PNG.
Універсальні елементи можуть використовуватися як блокові, так і вбудовані:
- використовується для виділення тексту, який був видалений у новій версії документа. Таке форматування дозволяє відстежити, які відбулись зміни в тексті документа.
Списком називають взаємопов'язаний набір фраз, які починаються з маркера або цифри. Списки надають можливість упорядкувати і різні дані і представити їх в зручному для користувача вигляді:
- встановлює нумерований список;
- встановлює маркований список.
Таблиця складається з рядків і стовпців ячійок, які можуть містити текст і малюнки. Таблиці використовують для впорядкування табличних даних:
- використовується як контейнер для елементів, які визначають вміст таблиці;
- створює одну ячейку таблиці.
Велике значення для тегів мають атрибути – це певні властивості, які дають тегу додаткові можливості форматування тексту. HTML атрибут складається з імені атрибута і значення, між ім'ям і значенням (текстові значення записують в лапках) вказується знак дорівнює. Наприклад, можна виділити фрагмент тексту якимось шрифтом, використовуючи тег і вказавши в цьому тезі назву шрифту і його розмір: оформляється текст font>. Писати атрибути можна в будь-якій послідовності і так само, як і теги їх можна вказувати в один або декілька рядків. До кожного тега потрібно правильно обрати атрибут, бо в кожного з них він свій. Кожен атрибут тега відноситься до певного типу, наприклад: текст, число, шлях до файлу та інші. Всі атрибути поділяються на види:
універсальні атрибути
атрибути подій
унікальні HTML атрибути
атрибути зі значенням
атрибути без значення
Універсальні атрибути застосовуються майже до всіх тегів, тому вони виділені в окрему групу, щоб не повторювати їх для всіх тегів. Ось деякі з них:
атрибут hidden - за допомогою цього атрибута можна приховати
HTML елемент і його вміст на сторінці;
атрибут id - дозволяє задати ідентифікатор для HTML елемента. Ідентифікатор повинен бути унікальним і не має повторюватися всередині HTML документа;
атрибут style – він потрібен для того, щоб задати CSS правила в HTML документі для конкретного елемента сторінки.
HTML атрибути подій зазвичай використовують для того, щоб викликати який-небудь код на виконання, коли користувач робить певні дії, хоча це не завжди так. Також ці атрибути часто використовують разом з HTML формами. Приклади атрибутів подій:
onmouseover - подія, яке означає, що курсор наводиться на елемент;
onselect - ця подія говорить про те, виділений текст в поле форми;
onunload - подія закриття вікна.
Є теги для яких наявність унікального атрибута є головною умовою для його правильної роботи. Наприклад тег картинки залишиться простим тегом, якщо в його атрибуті src не вказати шлях до потрібної картинки.
Атрибути зі значенням - для більшості атрибутів в HTML можна задати своє значення, а у деяких атрибутах можна задати навіть кілька значень розділяючи їх пробілами. Наприклад, атрибут class може мати відразу кілька значень.
Атрибути без значення – не всі атрибути мають своє значення, сам факт визначення атрибута може повідомити браузеру, що з цим елементом зв'язується певна поведінка.
2.3 Фрейми та атрибути
Не мале значення в мові HTML мають фрейми. Фрейми розділяють вікно браузера на окремі області, розташовані поруч один з одним. У кожну з таких областей завантажується самостійна web-сторінка. Усі фрейми універсальні і незалежні один від одного, кожен з фреймів розміщених на сторінці може мати свою адресу. При натисканні на будь-яке з посилань, розташованих в одному фреймі, можна продовжувати бачити сторінки в іншому місці. Для створення фрейму ми повинні скористатись тегом - він повинен знаходитись у тегі