курсовая работа. Кр Совков. рівень електрифікації ще не відповідає потребам країни
 Скачать 277.51 Kb.
|
 ВСТУПЕлектрифікація - процес виробництва і широкого використання електроенергії в господарському виробництві та побуті. Це двосторонній процес: з одного боку, виробництво електроенергії, з іншого - її споживання в різних сферах, починаючи від виробничих процесів, що відбуваються в усіх галузях народного господарства, і закінчуючи побутом. Ці сторони невіддільні один від одного, оскільки виробництво і споживання електроенергії збігаються у часі, що обумовлюється фізичними особливостями електрики як форми енергії. Тому сутність електрифікації полягає в органічній єдності виробництва електроенергії і заміни нею інших форм енергії в різних сферах суспільного виробництва, в тією чи іншою мірою використовують енергію. Важливість подальшогорозвитку електрифікації обумовлюється багатьма причинами, але основними з них є: • перевага електроенергії за порівняно з іншими видами енергії. Воно полягає в тому, що електроенергія легко передається на великі відстані, забезпечує більшу швидкість та інтенсивність виробничих процесів, може ділитися і концентруватися в будь-яких кількостях, перетворюватися на інші види енергії (механічну, теплову, світлову та ін); • рівень електрифікації ще не відповідає потребам країни; • можливості в розвитку електрифікації продуктивних сил країни ще далеко не вичерпані. По суті, завершився лише перший етап електрифікації, на якому використовувалися фізичні властивості електрики перетворюватися на механічний і світловий види енергії. Рівень електрифікації характеризують наступні показники: • загальний коефіцієнт електрифікації, який визначається як відношення електричної енергії до маси всіх видів енергії, яка споживається галуззю, підгалуззю, об'єднанням (підприємством); • коефіцієнт електрифікації приводу - ставлення електричної енергії до маси всіх видів енергії, які використовуються для приведення в рух машин, обладнання і різних механізмів; • питома вага електроенергії, споживається безпосередньо в технологічних процесах (електроліз, электроплавка, електрозварювання та ін), в загальному обсязі електроенергії, споживається на виробничі потреби; • электроозброністьь праці - відношення спожитої електроенергії (за мінусом електроенергії, використаної на технологічні мети) до числа працюючих або до відпрацьованого часу за певний період (як правило, за рік). Виробничо-господарська характеристика господарства ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» знаходиться за адресою: місто Ромни, вул.Гетьмана Мазепи 2в. Виробничий напрям господарства – машинобудування (механічна і термічна обробка металу). Електрифікація господарства знаходиться на рівні 90 %. ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина» - визнаний лідер з виробництва запасних частин для автотракторної техніки. За шістдесятирічний період свого існування завод з міжрайонних механічних майстерень виріс в новітнє підприємство, яке успішно працює на ринках України, країн ближнього і далекого зарубіжжя. Завод випускає більше 40 видів виробів для колісних тракторів, комбайнів, вантажних і легкових автомобілів, товари народного споживання. Компанія експортує товари в наступні країни: Болгарія, Білорусь, Угорщина, Казахстан, Латвія, Литва, Молдова, Пакистан, Польща, Росія, В’єтнам, Єгипет. 2. Характеристика джерел живлення електрообладнання господарстваДжерелом електропостачання ПАТ «Роменський завод» Тракторозапчастина» є трансформаторна підстанція потужністю 400 кВА 10/0,4 кВ, живлення кожного трансформатора здійснюється масло наповненим алюмінієвим кабелем діаметром 115  , прокладеним в землі від РЕМ.Від трансформаторів напруга подається РП де розміщені автоматичні вимикачі на 630 А. Від автоматичних вимикачів кабелем АВВГ діаметром 115 живляться розподільчі щити розміщені в цехах.На підприємстві в основному застосовуються кабельні лінії електропередач. За ними доглядає служба слюсарів-електриків, тому вони мають задовільний стан. Кабельні лінії електропередач можуть бути пошкоджені. Всі пошкодження за характером поділяють на стійкі і нестійкі, прості і складні. До стійких пошкоджень відносяться короткі замикання (кз), низькоомні витоки і обриви. Характерною особливістю стійких ушкоджень є незмінність опору в місці пошкодження з плином часу і під впливом різних дестабілізуючих факторів. До нестійких пошкоджень відносять «запливаючі» пробої в силових кабельних лініях, зволоження місця пошкодження ізоляції. Дане підприємство не має джерела резервного живлення, що являється суттєвим недоліком електрогосподарства. Споживання електроенергії по господарству за останні роки: 2014р. – 689,4 т. кВт∙год 2015р. – 588,2 т. кВт∙год 2016р. – 466,3 т. кВт∙год 2017р. – 297,9 т. кВт∙год2018р. – 136,6 т. кВт∙год Балансова вартість: ПЛ 0,4 кВ – 40000 грн. КТП 160/10/0,4 кВ – 5000грн. Таблиця 1.1 Перелік електрообладнання встановленого у цеху кузні
3. Розрахунок штатної кількості робітників електротехнічної служби господарства Кількість електромонтерів знаходимо в залежності від об’єму роботи з обслуговування і ремонту в уловних одиницях. Кількість умовних одиниць господарства визначається за допомогою коефіцієнта перетворення. Умовні одиниці містять в собі електродвигуни, електропроводку, апаратуру керування, контролю та захисту, а також магістральну проводку та розподільчі щити. За умовну одиницю обслуговування обладнання прийнято затрати праці, які дорівнюють 18,6 людино-годин. При використанні електрообладнання протягом року менше 4 місяців враховують поправочний коефіцієнт 0,7, при використанні двигунів менше 6 годин на добу беруть 0,85, при роботі двигунів більше 10 годин -1,2. Кількість умовних одиниць розраховується за формулою:Y=a*n*k, (3.1) Де а-коефіцієнт переводу даного виду електрообладнання в умовні одиниці.; n-кількість обладнання даного виду; k-коефіцієнт, що враховує час роботи обладнання за добу. Загальну кількість умовних одиниць обладнання о господарству використовують для визначення форми організації обслуговування та кількості обслуговуючого персоналу служби головного енергетика. Річне навантаження на одного робітника 100 у.о. Загальна кількість електромонтерів у господарств визначається за обсягом умовних одиниць. Таблиця 3.1 Розрахунок умовних одиниць
Виходячи з отриманих даних ми вибираємо спеціалізовану форму ЕТС(спеціалізоване обслуговування), тому що обсяг обладнання до 800 у.о. Так відомо, що по господарству 450,8 у.о., розраховуємо штат електротехнічної служби по господарству і результати заносимо в таблицю. Таблиця 3.2 Штатний склад робітників ЕТС
4. Розрахунок річної потреби господарства в електроенергіїВ ПАТ «Роменський завод «Тракторозапчастина», державних підприємствах та інших сільськогосподарських підприємствах визначають потребу в електроенергії всього господарства з розподілом за галузями виробництва. Існує декілька прийомів розрахунку потреби господарства в електроенергії. Якщо відоме рівномірне споживання та на 4 роки то потребу визначають за формулою:  ; = =312,6 тис. кВт/год. ,  - – річне споживання електроенергії. 5. Система обслуговування електроустановок в господарствіЕнергетична служба сільськогосподарського підприємства в своїй діяльності керується Статутом підприємства, діючими правилами устрою, технічної експлуатації і техніки безпеки , теплових та електричних мереж, газового господарства та іншою нормативно-технічною документацією. Електротехнічна служба, яка входить в склад енергетичної, розподілена на групи монтажу, налагодження, обслуговування, ремонту і чергування. Керівництво персоналом в групах здійснюється назначеною бригадою із числа електромонтерів. Група технічного обслуговування повинна проводити планове ТО обладнання в місцях його установки. Електромонтери закріплюються за окремими дільницями, де ведуть облік виявлених дефектів при ТО, проводять інструктаж серед виробничого персоналу з правил експлуатації та техніки безпеки під час користування електроприладами. Безпосередньо обслуговування обладнання, ремонт і дослідження для забезпечення довгочасної роботи довіряється кваліфікованим електромонтерам, які мають визначений рівень знань, навиків і стаж практичної роботи. Він повинен мати знання про закріплену за ним ділянку, межі обслуговування, зобов`язаний проводити ТО, огляди і ремонти, прагнути надійної і безперебійної роботи обладнання і ефективного його використання. Електромонтер зобов`язаний повідомляти оперативному персоналу електропостачальної організації про знаходження несправностей в гілках електропостачання.  6. Складання графіка ТО і Р електрообладнанняПеред складанням річного графіка ТО і ПР електрообладнання кожного об’єкта визначаємо загальні витрати праці і річний обсяг робіт. При плануванні робіт по ТО і ремонту електрообладнання по господарству чи його відділенню необхідно, щоб навантаження електромонтерів протягом року по місяцях було рівномірним. При складання графіка ТО і ремонту електрообладнання необхідно, користуючись картою обліку електрообладнання, встановленого на об`єкті, і нормативними даними системи ПЗРЕ с.г., в залежності від середовища, в якому встановлене електрообладнання, його типу визначити трудоємкість ТО і ремонту електрообладнання, а також періодичність виконання цих робіт. Розрахунок графіка ТО і ремонту електрообладнання виконуємо по кожному об`єкту господарства, після чого складаємо графік по господарству чи відділенню в цілому. 7. Складання звітності ЕТС господарстваЗ метою поліпшення організації, проведення та обліку робіт з обслуговування енергетичного обладнання, вдосконалення планування та обліку витрат паливно-енергетичних ресурсів має вестись відповідна документація: Журнал звітності електрообладнання. Журнал звітності силових і освітлювальних електропроводок. Графік технічного обслуговування. Журнал звітності перебоїв в подачі електроенергії. Журнал звітності захисних засобів. Журнал з інструктажу по охороні праці. Оперативний журнал з ПТБ електромонтерів. Документація з принципіальними і монтажними схемами силових мереж. Протоколи виміру опорів заземлювачів. Договори на монтаж і ремонт. Кошториси до договорів. Акти прийомів виконаних робіт. Паспорти і інструкції по обслуговуванню електрообладнання. Місцеві інструкції по обслуговуванню. Протоколи випробування захисних засобів. Щомісячно керівництво господарства представляє в енергонагляд звіт про споживання електроенергії. В кінці року керівник електротехнічної служби заповнює розділ VII – «Електричне господарство НСП річного звіту». 8. Розрахунок потреби господарства в матеріалах та запасних деталях Матеріально-технічне забезпечення базується на науково обґрунтованих потребах у матеріалах і запасних частинах. Для електродвигунів, генераторів, трансформаторів автоматичних вимикачів і магнітних пускачів норми розраховані на один поточний ремонт. На міжремонтне обслуговування наведені норми на рік експлуатації. Для кожного ремонту електродвигунів норми в системі ПЗРЕс.г. приведені на умовну одиницю, тобто двигун 5кВт, 1500об/хв. Для розрахунку необхідної кількості матеріалів на рік експлуатації знаходять середню встановлену потужність групи електродвигунів:  ср= Рі nі /Nд =2,4 кВт (8.1)Де Рі -встановлена потужність групи електродвигунів nі-кількість електродвигунів у групі з однаковою потужністю Nд-загальна кількість електродвигунів у господарстві По середній потужності береться поправочний коефіцієнт, який множимо на загальну кількість двигунів, які підлягають ремонту і одержуємо приведене число електродвигунів. За наведеним числом електродвигунів Nн обчислюють потрібну кількість матеріалів на поточний ремонт:Nр =к* Nн =29 (8.2) Де к-поправочний коефіцієнт для двигунів потужністю: до 2 кВт-0,5 3 кВт-0,6 4 кВт-0,8 Від 4,8 до 5,2-1 Nр- кількість двигунів якім необхідний ремонт. 9. Розрахунок річного фонду заробітної платиРічний фонд заробітної плати визначають додаванням сум заробітної плати спеціалістів – електриків і електромонтерів. Оплата праці тісно зв’язана з розвитком виробництва, ріст продуктивності праці повинен випереджати ріст заробітної плати. На сільськогосподарських підприємствах застосовують дві форми оплати праці-відрядну і погодинну. Заробітну плату електромонтерам визначають за тарифними ставками для відрядників. Бригадиру за керівництво бригадою понад 5 осіб належить доплата. Основну заробітну плату електромонтерам визначають за тарифною ставкою, помноженою на середню річну тривалість робочого часу в годинах на місяць (173,1 год). За виконання виробничих завдань електромонтерам призначають премію у розмірі до 40% місячного заробітку. Допоміжна заробітна плата включає оплату відпусток становить 5,85% від основної заробітної плати та премії. Нарахування на соціальне страхування проводиться від основної, допоміжної плати і преміальних(22%). Таблиця 9.1 Фонд заробітної плати електромонтерів
Таблиця 9.2 Нарахування заробітної плати
Всього: 25857,5 грн  10. Розрахунок собівартості 1кВт*год Собівартість електроенергії виражає всі витрати на її виробництво, передачу а також реалізацію та є основним показником роботи електрогосподарства і підприємства в цілому. В зниженні собівартості продукції підприємства велику роль відіграє зниження собівартості електроенергії. Собівартість корисної споживаної підприємством електроенергії: S=(Cсум*100)/Е (10.1) Де Cсум –величина сумарних витрат підприємства на електроенергію, тис.грн/рік; Е-річна кількість корисної споживаної підприємством електроенергії, кВт.год/рік. Таблиця 10.1 Розрахунок собівартості 1кВт*год
11.Розрахунок техніко-економічних показників використання електроенергії і електрообладнання в господарстві1.Вартість 1кВА встановленої потужності трансформатора: К = Ктп/ΣS×n (11.1) К = 30680/250∙7+60∙2+100∙4+63∙3=11,5 2.Вартість 1км лінії 0,4кВ: Ку = Кл/L; (11.2) Ку = 826680/16,6= 498грн/км 3.Число годин використання установленої потужності трансформатора: Туст = Аг/Sn∙cosφ (11.3) Туст = 116,1700/11,5∙0,8=126271год 4.Коефіцієнт використання установленої потужності трансформаторів: Ку = Аг / Sn ∙ cosφ ∙ 8760 (11.4) Ку = 116,1700/11,5∙0,8∙8760=14,4 5.Фондовідача: Фо = Аг / К; (11.5) Фо = 1161700/101228=11,5 кВт×год/грн. 6.Електрозабезпеченість: Ео = Аг/Sn(Пл); (11.6) Ео = 1161700/1586=732 кВт×год/г Потужність електродвигунів на 1га площі: Рдв.уст = Рдв/Пл; (11.7) Рдв.уст = 1413/1586=0,9кВт/год 8. Потужність електродвигунів на 1 людину: Р = Рдв/Л; (11.8) Р = 1413/171=5,2кВт/люд Кількість електродвигунів на 1га площі: Nдв.уст = Nдв / Пл; (11.9) Nдв.уст = 471/1586=0,3 шт/га 10.Вартість однієї одиниці (умовної) обслуговування: Сум.од = З/У; (11.10) Сум.од = 74475,4/942=79 11.Ріст споживання електроенергії: Р = Аг/Аг'∙100%; (11.11) Р = 1161700/1607400∙100%=72% 12.Абсолютний приріст: П = Аг - Аг'; (11.12) П = 1161700-1607400= -445700 13.Темпи росту споживання електроенергії: Т = Аг - Аг'/ Аг'∙100% (11.13) Т = 1161700-1607400/1607400∙100%= -27%. Висновок Виконуючи курсовий проект на тему «Організація експлуатації електрообладнання молочнотоварної ферми Роменського району» я практично навчився проводити розрахунки в господарстві, тобто розрахунки об`єму електрогосподарства в умовних одиницях, розрахунок трудоємкості технічного обслуговування і ремонту електрообладнання, розрахунок потреби господарства в матеріалах і запасних частинах, розрахунок річного фонду заробітної плати робітників електрогосподарства, розрахунок собівартості 1 кВт*год застосування електроенергії, розрахунок техніко-економічних показників. Також я підтвердив теоретичні знання з складання графіка технічного обслуговування і ремонту електрообладнання, план-схеми дільниці. ДодатокДо розрахунково-пояснювальної записки додаю графічну частину: 1. Графік ТО і ремонту електрообладнання підприємства.  Список використаної літератури1. Луковников А.Н. Охрана труда.- М.: Агропромиздат, 1990. 2. Олійник В.С. Довідник сільського електрика.- К.: Урожай,1989. 3. Сокол А.Н. Организация и планирование электрификации на сельськохозяйственных предприятиях.- М.: Агропромиздат, 1990. 4. Сокол А.Н., Мещерская Е.А. Организация и планирование электрификации на сельськохозяйственных предприятиях.- М.: Агропромиздат, 1988. 5. Методичні вказівки з курсового проектування по організації і плануванню електрифікації на сільськогосподарських підприємствах.- м. Боярка, Київська обл., 1990. 6. Методические указания по курсовому проэктированию.- М.: Агропромиздат, 1990. 7. Система плановопредупредительного ремонта и техническое обслуживание сельськохозяйственных предприятий.- М.: Агропромиздат, 1987. |
