Медициналық биофизика. МБФБМ 120 (1). 1. Биологиялык мембраналардын калындыгы
 Скачать 24.42 Kb.
|
|
1.Биологиялык мембраналардын калындыгы … 2.Биологиялык мембраналар курылымынын казіргі кездегі моделі 3.Гидростатикалык кысым асерінен зат тасымалы 4.Биологиялык мембраналардын каналдары мен санылауларынын диаметрі 5.Дыбыс деп, шамамен, жиіліктері келесі аралыкта жаткан тербелістерді айтады 6.Дыбыс козі сондірілген сон жабык болмелерде дыбыстын бірте-бірте ошуі 7.Дыбыс интенсивтілігі шкаласынан каттылык шкаласындагы децибелдерді ажырату 8.Журек тондары мен шуларынын графиктік тіркеу адісі 9.Дыбыс каттылыгын сезу кандай занга негізделеді 10.Есту откірлігін олшеу адісі 11.Вебера-Фехнер заны. 12.Дыбыстын каттылыгы олшенеді 13.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі мушелердін шыгаратын дыбыстарын тындау 14.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі мушелерде согу аркылы дыбысты пайда ету 15.Мушелердін кызметімен байланысты шыгатын дыбыстарды тындау ушін кандай курал кажет 16.Тыныштык куйдегі адамнын минуттык тыныс алуынын колемі 17.Кан аркылы газ тасымалы, улпа жасушалары мен кан газдары арасында газ алмасу. 18.Окпе сыйымдылыгын аныктайтын курал 19.Ауа откізуші жолдар аркылы газ тасымалы, альвеолалардагы газ алмасу 20.Ультрадыбыстын жумсак улпаларда таралу жылдамдыгы: 21.Ультрадыбыстын ауада таралу жылдамдыгы: 22.Ультрадыбыстын катты денелерде таралу жылдамдыгы: 23.Ультрадыбыстын суйык денелерде таралу жылдамдыгы: 24.Ультрадыбыс жиіліктерінін диапазоны? 25.Кан тамырына инемен дарі жіберу укыпсыз жургізілгенде, тамырдагы кан агысынын баяулауы немесе толык токтауынын негізгі себебі: 26.Ток откізгіш ортада орналаскан, токтын біреуінен шыгып екіншісіне кіріп жататын екі полюстік жуйесі 27.Эйндховен теориясындагы бірінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелері 28.Эйндховен теориясындагы екінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелері 29.Эйндховен теориясындагы ушінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелері 30.Кай тамырда гидравликалык кедергі ен жогары 31.Кан агысынын колемдік жылдамдыгы кай занга багынады 32.Ламинарлык агыстын турбуленттік агыска айналуы ... санымен жане ... жылдамдыкпен аныкталады. 33.Кай адіс журек - тамыр жуйесінін серпімді касиеттерін аныктауга мумкіндік береді 34.Журектін булшык еттері козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі. 35.Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі. 36.Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі. 37.Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі. 38.Суйык агысын курайтын кабаттар бір-біріне караганда параллель суйык кабаттары бір-бірімен араласпай козгалатын болса, агыс 39.Агыс кезінде суйыктардын ар турлі кабаттары бір-бірімен араласып кететін болса, агыс 40.Агыстын ламинарлык немесе турбуленттік болуы кандай санга байланысты. 41.Егер Рейнольдс саны 2200-ден кіші болса кандай агыс деп аталады. 42.Егер Рейнольдс саны 2200-ден артык болса кандай агыс деп аталады. 43.Суйыктын туткырлыгын аныктау адістері. 44.Агзанын жумыс істеуі негізінде жаткан физика-химиялык процесстерді зерттейтін гылым 45.Электр импульсінин асерінен журектін жиырылуы 46.Электр импульсінін асерінен журектін созылуы 47.Эластиннін серпімділік модулі 48.Узын булшык еттердін сінірлері не таріздес 49Туракты жукпен асер еткен кезде булшык еттердін кыскаруы 50.Туракты жукпен асер еткен кезде булшык еттердін озгеріссіз калуы 51.Фосфолипидтердін фазалык куйі 52.Кандай-да бір градиентте жинакталган энергия есебінен зат молекулаларынын мембрана аркылы тасымалы 53.Энергия есебінен зат молекулаларынын тасымалы 54.Болшектердін жылулык козгалысы асерінен жанастырылган заттардын оздігінен бір-біріне отуі 55.Электрохимиялык жане осмостык градиенттерге карсы зат тасымалы 56.Биологиялык мембрана курылымынын негізін курайды 57.Мембрананык липидті болігі кандай фазалык куйде 58.Тірі жуйелердегі заттардын пассив тасымалы кандай градиенттер асерінен жузеге асырылады 59.Дыбыстын гармониялык спектрі оны несимен аныктайды 60.Тыныс алу мушелерінін шыгаратын дыбысын, дыбыстардын кай турі 61.Дыбыстын интенсивтігі олшенеді 62.Келтірілген сипаттамалар ішінде, дыбыстын субъективтік сипаттамасы 63.Гармониялык емес периодты процесс болып табылатын дыбыс 64.Перкуторлык дыбыс каттырак, арі баяу ошетін болады, егер согылатын жердін астында 65.Тербелістердін кайсысынын спектрі тутас сызык болып табылады: 66.Тербелістердін кайсысынын спектрі жеке сызыктардан турады: 67.Спирометрия дегенимиз 68.«Ену терендігі» ультрадыбыс толкындарынын интенсивтілігінеше есе кемиді 69.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын май улпаларында ену терендігін аныктаныз 70.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын булшык ет улпаларында ену терендігін аныктаныз 71.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын суйектерде ену терендігін аныктаныз.. 72.Ультрадыбыс кабылдагышынын жумысы негізделеді келесі кубылыстарга: 73.Беттік керілу кушінін багыты … 74.Кан тамырына инемен дарі жіберу укыпсыз жургізілгенде, тамырдагы кан агысынын баяулауы немесе толык токтауынын негізгі себебі: 75.Беттік активті затар … 76.Капиллярлар бойымен суйык томен тусуі немесе котерілуі кандай куштін асерінен. 77.Электрокардиографтын блок- схемасына кірмейтін негізгі элемент 78.Бір – бірінен 1 кашыктыкта орналаскан, шамалары озара тен, танбалары ар – аттас екі нуктелік зарядтар жуйесі 79.Журек жумысы бір циклы кезіндегі онын электрлік векторы ушы нуктелерінін геометриялык орыны болып табылады 80.ЭКГ-ні модельдеу барысында, оны коршаган ортаны калай атайды 81.Диполь моменті 82.Беттіккерілукуштері …. бойыншажумысаткарады 83.Беттіккерілукоэффициентінаныктауадістері 84.Беттік керілу коэффициенті олшемі 85.Беттік керілу коэффициентінін формуласы 86.Лапласформуласы 87. Журектін сол жак карыншасынан алыстаган сайын тамырлар жуйесіндегі кан кысымы калай озгереді 88.Кан тамыр арнасында кан агысынын жылдамдыгы калай озгереді 89.Каннын соккы колемі 60 мл тен; егер бір минуттагы журектін жиырылу жиілігі (пульсы) 60 -тан 72 -ге дейін озгерсе, каннын минуттык колемі калай озгереді 90.Бір рет жиырылу барысында журектін орташа куаты W=3.3 Вт. болса, 90 минут ішінде журектін аткаратын жумысы каншага тен 91.Ньютондык емес суйыктар туткырлыгы неге тауелді 92.Электрокардиограф дегенимиз 93.Ультрадыбыстын адістерде саулелендіргіштін бетіне вазелинді неліктен жагады 94.Суйыктардын козгалысын жане олардын катты денелермен асерлесуін зерттейтін физиканын болімі 95.Кыска булшык еттер адамнын кай жерінде орналасады 96.Жалпак булшык еттер адамнын кай жерінде орналасады 97.Узын булшык еттер адамнын кай жерінде орналасады 98.Журек тамыр жуйесінде кан козгалысынын себептерін зерттейтін– биофизиканын тарауы. 99.Журек тамыр жуйесінде кан козгалысынын себептерін , механизмдерін тексеруге колданылатын зан 100.Канды зерттейтін гылым 101.Сол жак карыншадан агып шыккан кан колка аркылы артериялар,веналармен журіп отырып, он жак журекшеге куюы 102.Он жак журекшедегі кан артериялар, окпенін капиллярлары мен веналары аркылы агып отырып, сол жак журекшеге куюы 103.Канды венадан артерияга айдап отыратын насос кызметін аткаратын муше. 104.Суйыктын туткырлыгын аныктау адістері. 105.Цилиндр таріздес тутіктегі жугатын суйык 106.Цилиндр таріздес тутіктегі жукпайтын суйык 107.Суйыктардын козгалысын жане олардын катты денелермен асерлесуін зерттейтін физиканын болімі 108.Тыныштык куйіне сай келетін, мембрананын иондар ушін отімділік коэффициенттерінін озара катынасы 109.Фосфолипидтердін фазалык куйі 110.Кандай-да бір градиентте жинакталган энергия есебінен зат молекулаларынын мембрана аркылы тасымалы 111.Энергия есебінен зат молекулаларынын тасымалы 112.Козу куйіне сай келетін, мембрананын иондар ушін отімділік коэффициенттерінін озара катынасы 113.Беттіккерілукуштері …. бойыншажумысаткарады 114.Беттіккерілукоэффициентінаныктауадістері 115.Беттік керілу коэффициенті олшемі 116.Зат тасымалындағы диффузия кімнің заңына негізделген 117.Екі сұйықтың шекарасындағы иондардың қозғалыс жылдамдығына тәуілді потенциал: 118.Тыныштық потенциалы негізінен пайда болады 119.Жасуша қозған кезде 120.Әрекет потенциалының бірінші фазасы байланысты |