1. Одним із принципів захисту населення в осередках масового ураження є своєчасна підготовка захисних споруд
 Скачать 58.03 Kb.
|
|
руйнування будівель, обладнання, транспортних засобів. оповіщення населення формування місцевого резерву. 2. Наслідком аварії є: навчання населення цивільному захисту прийом радіопротекторів загроза для життя та здоров’я людей загибель людей та домашніх тварин 3.Катастрофа це: Великомасштабна аварія з трагічними наслідками. Раптова подія, викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила людські жертви. Ситуація, що розвивається поступово. Ситуація, що розвивається спонтанно. 4. Наслідком катастрофи є: радіозахисне харчування дегазація одягу та взуття гігієнічне навчання населення шкода довкіллю 5. Наслідком катастрофи є: використання протигазу численні людські жертви введення надзвичайного стану повна санітарна обробка постраждалих 6.Стихійне лихо-це: 1.Явище природи, що виникає раптово і призводить до ураження та загибелі людей. 2.Техногенне явище, що призводить до людських жертв. 3.Явище викликане діяльністю людини. 4.Техногенне явище, що призводить до великомаштабних руйнувань. 7. Однією з основних ознак надзвичайної ситуації є: евакуація населення надання спеціалізованої медичної допомоги порушення нормальних умов життя і діяльності людини погіршення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного стану території 8. Наслідком надзвичайної ситуації є: епізоотія загибель людей навчання населення цивільному захисту прийом антидотів 9. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру поділяються за рівнями на: Міждержавний, державний, обласний, районний. Державний, регіональний , районний, об’єктовий. Державний, обласний, районний, місцевий. Державний, регіональний, місцевий, об’єктовий. 10. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру поділяються за причинами походження на: Природні, соціально політичні, техногенні. Техногенні, специфічні, транспортні. Соціально-політичні, радіаційні, стихійні. Технічні, політичні, природничі, побутові. 11. Види аварій на ядерних реакторах: Державна, районна, місцева. Локальна, місцева, загальна. Регіональна, місцева, поширена. Розповсюджена, локальна, об’єктова. 12.В Україні діють:
Згідно шкали МАГАТЕ на АЕС можуть бути зареєстровані аварії рівня 13.Рівні аварій, що можуть бути зареєстровано на АЕС згідно шкали МАГАТЕ. 1. 3. 5. 7. 14.При аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах найбільш небезпечні для людини є: Нейтрони. Альфа-частинки. Гамма-випромінювання. Бета-випромінювання. 15.Гостра променева хвороба виникає при дозі опромінення: 50-100 Бер 101-150 Бер 151-200 Бер 201-250 Бер 16.Одним із принципів обмеження радіаційного впливу є: використання матеріалів використання протигазу промивання шлунку прийом алкоголю 17.Одним із принципів обмеження радіаційного впливу є: використання респіратора радіозахисне харчування дезінфекція одягу полоскання ротової порожнини 18. Одним із принципів обмеження радіаційного впливу є: прийом алкоголю часткова санітарна обробка санітарно-просвітницька робота скорочення часу опромінення 19. Одним із принципів обмеження радіаційного впливу є: використання марлево-ватної пов’язки евакуація прийом алкоголю промивання шлунку 20. Одним із принципів обмеження радіаційного впливу є: +використання медикаментозних засобів використання загальновійськового захисного костюма прийом алкоголю дезінфекція одягу та взуття 21. Густина забруднення ґрунту внаслідок Чорнобильської катастрофи та розподіл на зони здійснюється по: Ізотопу плутонію – 233. Ізотопу стронцію – 189. Ізотопу цезію – 137 Ізотопу цезію – 138 22.Густина забруднення ґрунту ізотопом цезію 137 зони відчуження складає: 30 кюрі/км2 50 кюрі/км2 20 кюрі/км2 40 кюрі/км2 23. Густина забруднення ґрунту ізотопом цезію 137 зони безумовного (обов’язкового) відселення складає: 30 кюрі/км2 50 кюрі/км2 10 кюрі/км2 60 кюрі/км2 24. Густина забруднення ґрунту ізотопом цезію 137 зони гарантованого добровільного відселення складає: 10 кюрі/км2 20 кюрі/км2 30 кюрі/км2 40 кюрі/км2 25. Густина забруднення ґрунту ізотопом цезію 137 зони посиленого радіологічного контролю складає: 0,5 кюрі/км2 8,0 кюрі/км2 3,0кюрі/км2 10,0 кюрі/км2 26. При аварії на хімічно-небезпечному об’єкті при I ступені хімічної небезпеки у зону хімічного забруднення може потрапити: 40 тисяч чоловік 50 тисяч чоловік 60 тисяч чоловік 80 тисяч чоловік. 27. При аварії на хімічно-небезпечному об’єкті при II ступені хімічної небезпеки у зону хімічного забруднення може потрапити: 20 тисяч чоловік 30 тисяч чоловік 50 тисяч чоловік 80 тисяч чоловік. 28. При аварії на хімічно-небезпечному об’єкті при III ступені хімічної небезпеки у зону хімічного забруднення може потрапити: 30 тисяч чоловік 40 тисяч чоловік 50 тисяч чоловік 60 тисяч чоловік. 29. При аварії на хімічно-небезпечному об’єкті при IV ступені хімічної небезпеки у зону хімічного забруднення може потрапити: Персонал хімічно-небезпечного об’єкту. Жителі в радіусі проживання 5 км. Жителі в радіусі проживання 10 км Жителі в радіусі проживання 15 км 30. Токсична дія сильнодіючих отруйних речовин на організм людини визначається наступними факторами: Фізичні якості, хімічні властивості, шляхи надходження, метеоумови. Умови харчування, хімічні властивості, агрегатний стан, стан погоди. Температура повітря, наявність захисної одежі, використання протигазу, хімічні властивості. Дотримання правил безпеки працюючими, пора року, час доби, стан організму. 31. За клінічною картиною ураження виділяють: 4 групи СДОР. 5 груп СДОР. 6 груп СДОР. 7 груп СДОР. 32. Зоною хімічного ураження називається: Територія, забруднення СДОР у небезпечних для населення концентраціях. Територія, на якій виникли масові ураження СДОР людей та тварин. Територія забруднена СДОР у смертельних для людей концентраціях. Територія, де відбулося значне забруднення довкілля СДОР. 33.Осередком хімічного ураження називається: Територія, забруднена СДОР. Територія, на якій спостерігаються масові ураження населення та тварин, зараження місцевості СДОР. Територія, на якій внаслідок зараження СДОР виникла загроза життю та здоров’ю людей. Територія, що зазнала забруднення СДОР в результаті техногенного чи природного впливу. 34. За стійкістю та швидкістю дії СДОР на організм людини виділяють: 2 типи осередків ураження СДОР. 4 типи осередків ураження СДОР. 6 типів осередків ураження СДОР. 8 типів осередків ураження СДОР. 35.Одним із основних принципів надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні СДОР є: розосередження гастрофіброскопія застосування антидотів санітарна обробка 36.Одним із основних принципів надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні СДОР є: Попередження ускладнень Промивання шлунку Ректороманоскопія Динамічне спостереження 37.Одним із основних принципів надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні СДОР є: вимірювання температури тіла постраждалих патогенетична та симптоматична терапія зігрівання постраждалого повна санітарна обробка 38.Одним із основних принципів надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні СДОР є: дезінфекція одягу та взуття лікувальне харчування прийом червоного віна прискорення виведення із організму 39.Одним із основних принципів надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні СДОР є: запобігання подальшого надходження отрути в організм мобілізація постраждалих імунізація ослабленого організму лікувальне харчування 40.Транспортнї катастрофи це: Дорожньо-транспортні, залізничні, морські, річкові, авіаційні; Залізничні, морські, річкові, авіаційні, дорожньо-транспортні; Дорожньо-транспортні, залізничні, річкові, шахтні, авіаційні; Підземні, наземні, морські ,повітряні. 41.На первинний огляд постраждалого при дорожньо-транспортній пригоді лікар швидкої медичної допомоги повинен витратити не більше: 20-40 секунд; 41-60 секунд; 61-120 секунд; 121-180 секунд. 42.Однією із причин травматизму при дорожньо-транспортній пригоді є: Низький рівень організації дорожнього руху Дальтонізм у водія Відсутність прав на управління транспортним засобом Недостатній стаж роботи у водія 43.Однією із причин травматизму при дорожньо-транспортній пригоді є: стан дорожнього покриття низька дисципліна учасників дорожнього руху відсутність кондиціонера в кабіні водія відсутність лобового скла 44. Однією із причин травматизму при дорожньо-транспортній пригоді є: недостатній стаж роботи у водія короткозорість у водія несправність або конструктивні недоліки транспортного засобу відсутність прав на управління транспортним засобом 45. Одним із складових алгоритму первинного огляду та надання медичної допомоги (АВС) постраждалому при дорожньо-транспортній пригоді є: госпіталізація постраждалих переливання крові визначення цілісності кровоносних судин надання кваліфікованої медичної допомоги 46. Одним із складових алгоритму первинного огляду та надання медичної допомоги (АВС) постраждалому при дорожньо-транспортній пригоді є: надання спеціалізованої медичної допомоги ревізія порожнини рота і верхніх дихальних шляхів направлення на етап медичної евакуації розосередження 47.Одним із складових алгоритму первинного огляду та надання медичної допомоги (АВС) постраждалому при дорожньо-транспортній пригоді є: надання долікарської допомоги переливання кровозамінників оцінка частоти і характеру дихальних рухів госпіталізація 48.Одним із складових алгоритму первинного огляду та надання медичної допомоги (АВС) постраждалому при дорожньо-транспортній пригоді є: зупинка зовнішньої кровотечі зупинка внутрішньої кровотечі спинно-мозкова пункція одягання респіратора 49.Одним із складових алгоритму первинного огляду та надання медичної допомоги (АВС) постраждалому при дорожньо-транспортній пригоді є: надання кваліфікованої медичної допомоги надання спеціалізованої медичної допомоги оцінка стану внутрішніх органів оцінка стану органів чуття 50. Однією із основних причин залізничних катастроф є: відсутність електричного струму на станції зіткнення з перешкодами відсутність помічника машиніста перевищення швидкості поїзду 51.Однією із основних причин залізничних катастроф є: обрив контактної електромережі пожежа на пристанційному складі неправильні дії чи бездіяльність локомотивних бригад відсутність чергового по станції 52. Однією із основних причин залізничних катастроф є: дія зовнішніх факторів недостатній стаж роботи у машиніста відсутність помічника машиніста дальтонізм у членів локомотивної бригади 53.При залізничних катастрофах першої категорії кількість постраждалих складає: 10 чоловік 8 чоловік 6 чоловік 4 чоловіка 54.При залізничних катастрофах другої категорії кількість постраждалих складає: 4 чоловіка 12 чоловік 18 чоловік 20 чоловік 55.При залізничних катастрофах третьої категорії кількість постраждалих складає: 10 чоловік 12 чоловік 14 чоловік 22 чоловіка 56.При залізничних катастрофах четвертої категорії кількість постраждалих складає: 35 чоловік 30 чоловік 25 чоловік 20 чоловік 57.При залізничних катастрофах п’ятої категорії кількість постраждалих складає: 40 чоловік 45 чоловік 50 чоловік 55 чоловік 58.Структура легко уражених при залізничних катастрофах складає: 20% 25% 30% 35% 59.Структура уражених середнього та тяжкого ступеня при залізничних катастрофах складає: 15% 20% 30% 40% 60.Структура дуже тяжко уражених при залізничних катастрофах складає: 15% 20% 25% 30% 61.Структура уражених в термінальному стані при залізничних катастрофах складає: 10% 15% 20% 25% 62.Питома вага авіакатастроф пов’язаних з помилками людей, які відповідають за безпеку польоту становить: 25% 30% 50% 75% 63.Питома вага авіакатастроф пов’язаних з відмовою техніки становить: 10% 25% 35% 40% 64.Питома вага авіакатастроф пов’язаних з метеоумовами становить: 15% 30% 35% 40% 65.Питома вага авіакатастроф пов’язаних з іншими причинами становить: 10% 15% 20% 25% 66.Розмір загальних санітарних втрат при авіакатастрофах складає : 20% 40% 60% 80% 67.Питома вага механічних травм при авіакатастрофах складає: 30% 50% 70% 90% 68.Однією із особливостей катастрофи на водному транспорті є: харчове отруєння команди пробоїна в корпусі судна відсутність капітана на містку управління судном можливість виникнення паніки серед пасажирів 69.Однією із особливостей катастрофи на водному транспорті є ізольованість постраждалих відсутність рятувальних засобів недостатня кількість медичних працівників на судні сон вахтового на капітанському містку 70. Однією із особливостей катастрофи на водному транспорті є достатня кількість рятувальних засобів недостатня кількість рятувальних засобів відсутність рятувальних засобів недостатня кількість медичних працівників на судні 71. Однією із основних причин аварії на шахтах є: висока концентрація оксидів вуглецю пожежа відсутність у шахтарів фільтруючих протигазів високий рівень шуму 72. Однією із основних причин аварії на шахтах є: обвали породи низька концентрація кисню в повітрі низька температура повітря в шахті висока температура повітря в шахті 73. Однією із основних причин аварії на шахтах є: висока вологість повітря відсутність індивідуальних засобів захисту вибух вугільного пилу високий рівень шуму 74. Однією із основних причин аварії на шахтах є: відсутність лікаря в забої відсутність у шахтарів ізолюючих протигазів низька вологість повітря в забої вибух метану 75.Одним із уражаючих факторів при аваріях на шахті є: висока концентрація кисню низька концентрація кисню низька концентрація оксидів вуглецю відсутність електричного світла в забої 76.Одним із уражаючих факторів при аваріях на шахті є: | |||||||||||||||||