1. Одним із принципів захисту населення в осередках масового ураження є своєчасна підготовка захисних споруд

• Название: 1. Одним із принципів захисту населення в осередках масового ураження є своєчасна підготовка захисних споруд
• Анкор: vsi_testi.docx
• Дата: 03.11.2017
• Размер: 58.03 Kb.
• Имя файла: vsi_testi.docx
• Тип: Документы; #10119
• страница: 5 из 5

забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення.

зменшення рівня захворюваності серед дітей та жінок .

локалізації та ліквідації осередку бактеріального ураження.
2. Протиепідемічне забезпечення населення це комплекс заходів, що проводяться з метою попередження виникнення, розповсюдження та:

направленні на підтримку працездатності людей в зоні НС.

організації лікування та евакуації постраждалих.

ліквідації інфекційних захворювань.

на зменшення міграції населення і психічного стресу.
3. На формування санітарно-епідемічної обстановки в осередках надзвичайних ситуацій впливає інтенсивна міграція та психічний стрес серед населення, санітарно-епідемічний стан території НС та:

технічний стан транспорту для евакуаціях постраждалих.

кількість постраждалих, пора року та доби.

руйнування об’єктів економіки та житлово-комунальної сфери.

забезпеченість медичним майном та технікою.
4.Епідемічний осередок це території, на якій у певних часовій і просторових межах відбулося зараження людей збудниками інфекційних захворювань

на якій відсутні джерела якісної питної води.

розміщенні заклади охорони здоров’я.

набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань

на якій санітарно-гігієнічний стан оцінено як “задовільний”.
5. Факторами, що сприяють виникнення епідемічних осередків є:

наявність в зонах НС великої кількості людей, тварин, комах тощо.

погані погодні умови, зниження імунітету у населення.

наявність в зонах НС неізольованих інфекційних хворих, контактних з інфекційними хворими, довкілля, що небезпечне для зараження людей.

несправна система енергопостачання, пошкодження закладів охорони здоров’я та житлово-комунальних об’єктів, тощо.
6. Санітарно-гігієнічне забезпечення реалізується шляхом проведення санітарного нагляду за розміщенням населення, санітарним станом території та:

проведення щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації в зоні НС.

водопостачанням, харчуванням, лазнево-пральним обслуговуванням.

санітарного нагляду за умовами роботи лікувальних закладів Міністерства охорони здоров’я.
7. Протиепідемічне забезпечення в районах надзвичайних ситуацій включає:

1. Дотримання протиепідемічного режиму на об’єктах економіки, на транспорті, кінотеатрах тощо.

2. Проведення медичного огляду персоналу інфекційних відділень, лікарень, щеплень особового складу аварійно-рятувальних формувань.

3. Дотриманння протиепідемічного режиму на етапі медичної евакуації з метою попередження заносу інфекції на наступний етап.

4. Проведення санітарного огляду за умовами розміщення населення, харчування водопостачанням, умовами виробничої діяльності та лазнево-пральними обслуговуванням.
8. Проведення необхідних протиепідемічних заходів в умовах евакуації населення при виникненні епідемічних осередків залежить від:

ступеня тяжкості інфекційного хворого.

кількості інфекційних хворих.

погодних умов.

рівня професійної підготовки медичних кадрів.
9. За організацію евакуації хворих особливо-небезпечними інфекційними несе відповідальність:

головний лікар лікарні.

лікар-інфекціоніст.

лікар бригади постійної готовності першої черги.

санітарно-епідеміологічна служба.
10. Для організації боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах НС створюються:

санітарні дружини.

лікарсько-сестринські бригади.

мобільні медичні загони.

надзвичайні протиепідемічні комісії.
11. Для забезпечення чіткості і ефективності роботи надзвичайної протиепідемічної комісії у її структурі створюються наступні групи:

інфекційна, бактеріологічна, спеціальна, клінічна, урологічна.

хірургічна, терапевтична, діагностична, інфекційна, дерматологічна.

лікувальна, карантинна, протиепідемічна, лабораторна, дезінфекційна.

протиепідемічна, радіологічна, токсикологічна, інфекційна, терапевтична.
12. Склад групи епідеміологічної розвідки:

лікар-бактеріолог, санітар, водій.

лікар-токсиколог, водій-санітар, лаборант-мікробіолог.

лікар-епідеміолог, фельдшер, лаборант-мікробіолог, водій-санітар.

лікар-радіолог, медична сестра, фельдшер, санітар.
13. Групи епідеміологічної розвідки оснащенні автотранспортом, засобами зв’язку, укладкою для відбору проб на бактеріологічне дослідження та:

автоперев’язочна, ДП-5В, КІ-4, В-1.

УАЗ-3962, Б-1, Б-2, Б-3, ІД-1, радіостанція.

індивідуальними засобами захисту шкіри та органів дихання.

укладкою для надання першої лікарської допомоги.
14. Основним завданням ГЕР є з’ясування епідемічної обстановки в зоні НС шляхом:

вимірювання радіоактивності в осередку ураження та позначення зон зараження.

визначення СДОР на місцевості та повітрі, і позначенні зон зараження.

огляду місцевості, опитування населення та медичних працівників, відбір проб та індикацію БС, позначення зон зараження.

огляду шляхів евакуації та місць розосередження населення або евакуйованого населення.
15. Санітарно-епідемічний стан району НС може бути:

задовільний, незадовільний, добрий, відмінний.

задовільний, добрий, благополучний, неблагополучний.

задовільний, незадовільний, благополучний, неблагополучний.

благополучний, нестійкий, неблагополучний, надзвичайний.
16. Благополучним санітарно-епідеміологічним стан району НС вважається, коли:

серед населення мають місце поодинокі випадки інфекційних захворювань, що пов’язані між собою.

виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, що не хараткрені для цієї місцевості.

серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки інфекційних захворювань, що не пов’язані між собою.

серед населення виникають поодинокі випадки ОНІ, що не пов’язані між собою.
17. Санітарно-епідеміологічний стан району НС вважається “нестійким”, коли:

1. Серед населення інфекційна захворюваність відсутня або мають місце поодинокі випадки інфекційних захворювань, що пов’язані між собою.

2. Виникають групові інфекційні захворювання без тенденції до подальшого поширення.

3. Виявляються поодинокі випадки інфекційних захворювань, що раніше не були зареєстровані в данній місцевості або виникають групові інфекційні захворювання без тенденції до поширення.

4. Виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого поширення або виникають поодинокі випадки ОНІ.
18. Санітарно-епідеміологічний стан району НС вважається “неблагополучним”, коли:

виявляються групові інфекційні захворювання, що раніше не були зареєстровані в даній місцевості .

виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого поширення або виникають поодинокі випадки ОНІ.

виникають групові захворювання ОНІ з тенденцією до подальшого поширення.

серед населення виникають групові інфекційні захворювання.
19. Санітарно-епідеміологічний стан району НС вважається “надзвичайним”, коли:

виникають поодинокі випадки ОНІ без тенденції до подальшого розповсюдження.

виникають поодинокі випадки ОНІ, що не пов’язані між собою.

виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого поширення.

виникає епідемія інфекційних захворювань або умови захворювання ОНІ, пов’язані між собою.
20. Під карантином розуміють комплекс заходів:

адміністративних, організаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних.

організаційних, профілактичних, санітарно-гігієнічних і санітарно-технічних. ізоляційно обмежувальних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних.

режимних, правових, адміністративних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних, лікувально-профілактичних.
21. Карантин запроваджується.

головним лікарем лікарні.

надзвичайною протиепідемічною комісією.

головою управління охорони здоров’я.

органами виконавчої влади за поданням органів хорони здоров’я.
22. При карантині забороняється!

проведення санітарної обробки населення та особового складу лікувальних закладів.

проведення дезинфекції і дезинфекції, дератизації, дегазації, дезактивації.

виводу майже без попередньої дезинфекції проведення масових заходів, в’їзду і виїзду без спеціального дозволу.

проведення активного медичного огляду населення, виявлення, ізоляція і лікування інфекційних хворих.
23. Карантин запроваджується на термін максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання з моменту:

виявлення останнього хворого.

госпіталізації останнього хворого.

госпіталізації першого хворого та проведення поточної дезинфекції.

ізоляції останнього хворого та проведення заключної дезинфекції.
24. Обсервація це:

комплекс адміністративних і санітарно-гігієнічних заходів.

перелік лікувально-профілактичних та лікувально-діагностичних заходів.

комплекс організаційних, ізоляційно обмежувальних заході та медичних спостережень за ізольованими здоровими людьми.

комплекс режимних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
25. З метою раннього активного виявлення інфекційних хворих при введенні режиму обсервації медичними працівниками організується:

лабораторний контроль за працівниками водопостачання.

бактеріологічні дослідження води та продуктів харчування.

бактеріологічні дослідження хворих в інфекційних лікарнях.

щоденні обходи населення з вимірюванням температури тіла.
26. Необхідною умовою якісного санітарно-гігієнічного забезпечення в зоні карантину та обсервації є:

санітарний контроль за транспортом призначеним для евакуації хворих.

санітарний нагляд за розміщенням особового складу лікувальних закладів.

санітарний нагляд за епідемічно - небезпечними об’єктами.

санітарний контроль залізничних станцій.
27. Екстрена неспецифічна профілактика проводиться:

до визначення виду збудника інфекції.

після визначення виду збудника інфекції.

за 5 діб до застосування БЗ.

через 5 діб після застосування БЗ.
28. Специфічна профілактика проводиться:

до лабораторної ідентифікації збудника інфекції.

після лабораторної ідентифікації збудника інфекції.

за 5 діб до проведення неспецифічної профілактики.

через 5 діб після проведення неспецифічної профілактики.
29. Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих епідемічному осередку, необхідно передбачити:

достатню кількість антибіотиків

достатню кількість вакцини.

створення резервного ліжкового фонду.

створення резерву медичного майна.
30. Час розгортання інфекційних лікарень:

До 5 годин.

5-10 годин.

10-12 годин.

12-15 годин.
31.Інфекційна лікарня (стаціонар) розгортається з врахуванням вимог протиепідемічного режиму і поділяється на зони:

Обмеження по карантину.

Суворого протиепідемічного обмеження.

Обсервації та обмеження.

Обсервації, обмеження та карантину.
32. До складу інфекційної лікарні входять наступні функціональні підрозділи:

1. Сортувально-евакуаційне, операційне, перев’язочне, госпітальне відділення; антена, рентген-кабінет, лабораторія, ПАЛ.

2. Приймально-сортувальне відділення, відділення евакуації, відділення спецобробки, господарче та транспортне відділення, антени, рентгекабінет, лабораторія, та морг.

3. Приймально-діагностичне, лікувальне відділення, антени, рентгекабінет, лабораторія, морг, майно-дезинфекційне відділення, підрозділи обслуговування.

4.Операційно-перев’язочне, госпітальне, майно-дезинфекційне відділення, підрозділи обслуговування.
33. Персонал інфекційної лікарні для лікування і догляду за хворими використовує засоби захисту:

Загально військовий захисний комплект.

Легкий захисний костюм.

Протичумний халат.

Протичумний костюм.
34. В залежності від сили збудника інфекцій виділяють типи протичумних костюмів:

2 типи.

3 типи.

4 типи.

6 типи.

35. В комплект протичумного костюму: 1-го типу входять:

медичний халат, капюшон, тапочки, піжама, гумові чоботи, протигаз, рушник.

протичумний халат, гумові чоботи, ватно-марлева маска, капюшон, тапочки.

комбінезон, капюшон, протичумний халат, ватно-марлева маска, окуляри, гумові рукавиці, чоботи, рушник, фартух, нарукавники.

піжама, протичумний халат, велика косинка, гумові рукавиці, шкарпетки, глибокі калоші і рушник.
36. В комплект протичумного костюму 2-го типу входять:

комбінезон, протичумний халат, капюшон, ватно-марлева маска, гумові рукавиці, шкарпетки, гумові чоботи, рушник.

піжама, протичумний халат, велика косинка, захисні окуляри, ватно-марлева маска, рукавиці шкарпетки, рушник.

комбінезон, халат медичний, халат протичумний, тапочки, шкарпетки.

тапочки, медична шапочка, халат протичумний, фартух поліетиленовий, нарукавники.
37.Порядок надягання протичумного костюму:

нарукавники, окуляри, рушник, гумові рукавиці, ватно-марлева маска, чоботи, капюшон, протичумний халат, шкарпетки.

піжама, шкарпетки, гумові чоботи, капюшон, протичумний халат, ватно-марлева маска, захисні окуляри, гумові рукавиці, рушник.

окуляри, шкарпетки, чоботи, піжама, капюшон, ватно-марлева маска, рушник, протичумний халат, гумові рукавиці.

рушник, гумові рукавиці, захисні окуляри, ватно-марлева маска, рушник, протичумний халат, гумові чоботи, шкарпетки, комбінезон.
38.Порядок зняття протичумного костюму:

1. Ватно-марлева маска, захисні окуляри, рушник, фартух, нарукавники, протичумний халат, шкарпетки, рукавиці, піжама, капюшон.

2. Рушник, фартух, нарукавники, захисні окуляри, ватно-марлева маска, протичумний халат, капюшон, гумові рукавиці, комбінезон.

3. Захисні окуляри, гумові рукавиці, халат протичумний, піжама, шкарпетки, гумові чоботи, капюшон, ватно-марлева маска, захисні окуляри, нарукавники, фартух, рушник.

4. Капюшон, піжама, рукавиці, шкарпетки, протичумний халат, нарукавники, фартух, рушник, захисні окуляри, ватно-марлева маска.
39.В комплект протичумного костюму 4-го типу входять:

ватно-марлева маска, медичний халат, гумові чоботи та шапочка.

шапочка, захисні окуляри, рушник, халат медичний та рушник.

комбінезон, шапочка, протичумний халат, тапочки.

піжама, халат медичний, косинка, тапочки.