Файл. 4187-Текст статті-8856-1-10-20151007 (1). Методичні основи аналізу розселення населення регіону
 Скачать 303.45 Kb.
|
|
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ І КАРТОГРАФІЇ 150 УДК 911.3 К.Ю. Сегіда Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ Стаття присвячена обґрунтуванню методичних особливостей дослідження розселення населення. Відзначено, що розселен- ня населення є важливою складовою геодемографічної характеристики регіону. Розкрито особливості визначення щільності населення та індексу концентрації населення, а також їх інтерпретації. Наведено основні показники просторово-статистичного аналізу розміщення населення: арифметичний, медіанний і модальний центри та центр ваги, наведено їх сутність і значення. Обґрунтовано наведену методику дослідження розселення населення як важливої складової геодемографічної характеристики регіону на прикладі Миколаївської області. Ключові слова: геодемографічна характеристика, розселення населення, щільність населення, індекс концентрації населен- ня, центри розподілу населення. K. Segida METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF ANALYSIS OF SETTLING APART OF THE REGION’S POPULATION The article deals with justification of methodological characteristics in the research of population settlement. The population reset- tlement is an important component of geo-demographic characteristics of the region. Features and interpretations of population density and population concentration index have been shown. Basic indicators of spatial statistic research (arithmetic, median and modal center and center of gravity) are given. The technique to research the population settlement as an important component of geo-demographic characteristics of the region has been substantiated (based on the example of the Nikolaev region). Keywords: geodemographic characteristics, the resettlement of population, the settling apart of population, population density, an index of population concentration, distribution centers of population. Е.Ю. Сегида МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ АНАЛИЗА РАССЕЛЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ РЕГИОНА Статья посвящена обоснованию методических особенностей исследования расселения населения. Отмечено, что расселе- ние населения является важной составляющей геодемографической характеристики региона. Раскрыты особенности опреде- ления плотности населения и индекса концентрации населения, а также их интерпретации. Приведены основные показатели пространственно-статистического анализа размещения населения: арифметический, медианный и модальный центры и центр тяжести, приведены их суть и значение. Обоснована приведенная методика исследования расселения населения как важной составляющей геодемографической характеристики региона на примере Николаевской области. Ключевые слова: геодемографическая характеристика, расселение населения, плотность населения, индекс концентрации населения, центры распределения населения. Вступ.Вихідні передумови. Диференціація ок- ремих процесів і специфіка соціально-економічно- го розвитку регіонів обумовлює необхідність дослі- дження геодемографічної ситуації в територіально- му і часовому аспектах, що підсилює актуальність регіональних досліджень. Розселення населення – це результат його просторового розподілу по тери- торії. Від населення значною мірою залежить фор- мування міжпоселенських зв’язків, спеціалізація виробництва, потужність і структура потоку про- дукції, яка вивозиться за межі певної території, роз- виток місцевого виробництва. Населення як спожи- вач значною мірою впливає на розвиток галузей, які забезпечують його потреби в продуктах харчу- вання і промислових товарах, послугах, зрештою, визначає умови внутрішнього попиту. Виходячи з цього, складання геодемографічної характеристи- ки окремих регіонів є важливою компетенцією, яку набувають студенти-географи в рамках вивчення дисципліни «Географія населення з основами де- мографії». Важливою складовою геодемографічної характеристики регіону, разом з аналізом демогра- фічних і міграційних процесів та структури насе- лення, є вивчення особливостей його розміщення. Метою статті визначено представлення та об- ґрунтування методичних основ дослідження роз- селення населення, в тому числі просторово-ста- тистичного аналізу розподілу населення регіону, що може широко використовуватись в окремих тематичних дослідженнях, а також при виконанні курсової роботи студентами, які навчаються за спе- ціальністю «Економічна та соціальна географія», з дисципліни «Географія населення з основами де- мографії», що разом із особливостями складу та структури населення, тенденціями демографічних та міграційних процесів є складовою геодемогра- фічної ситуації в регіоні. В якості прикладу для де- монстрації обчислень за наведеними методиками представлено особливості розселення населення Миколаївської області. © Сегіда К.Ю., 2013 Збірник наукових праць. – Харків, 2013 . – Випуск 18 151 Виклад основного матеріалу. Під розселенням, як науковою категорією, розуміємо розміщення населення по певній території, яке характеризуєть- ся відмінностями у густоті населення і є наслідком утворення мережі поселень [3]. Оскільки вивчен- ня розселення населення знаходиться в предмет- но-об’єктній області суспільної географії або її ок- ремої гілки – географії населення, то значна увага приділяється просторовому розподілу окремих су- купностей (популяцій) або розміщенню окремих популяцій території того чи іншого регіону (району). Найпоширенішим показником, який використо- вується для визначення особливостей розміщення населення є його щільність. Щільність, або густота населення, – головна одиниця вимірювання розмі- щення населення, відображає середню кількість на- селення, яка проживає на 1 км 2 ; розраховується як відношення кількості населення адміністративної одиниці чи іншої території до площі цієї території. Тож, щільність населення – рівень заселеності пев- ної території [4]. D = S P , (1) де P – кількість населення, S – площа регіону (ра- йону). Для Миколаївської області щільність населення буде дорівнювати: D = осіб / км 2 У порівнянні із середньою щільністю населення України, приблизно 76 осіб/км 2 , показник в 47,9 виглядає низьким, не ка- жучи вже про більш розвинені регіони, де густота населення по- над 100-150 осіб/км 2 . Це можна пояснити декількома причинами. По-перше, Миколаївська область знаходиться в підзоні сухих сте- пів, а по-друге, – має низький промисловий розвиток (рис.1). Населення у Миколаївській області розміщене нерівномірно. Найперше це те, що найбільші міста – Миколаїв, Первомайск, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Нова Одеса – розташовані на берегах р. Південний Буг. Райони, через які проходить ріка, мають найбільшу щіль- ність. Основною причиною біль- шої щільності в Новобузькому і Баштанському районах є про- тікання через їх територію р. Інгул, а в Снігурівському райо- ні – р. Інгулець. Такий розподіл можна пояснити тим, що істо- рично при освоєнні земель області поселенці тяжіли до річок; особливо це актуально для Миколаївської області через її посушливий клімат. Ще одним із показників, що відображають рівно- мірність розселення населення, є коефіцієнт (індекс) концентрації населення, за допомогою якого можна побачити розподіл населення за адміністративними одиницями у відношенні до загальної рівномірності населення території [5]. Індекс концентрації насе- лення на певній території обчислюється як різниці часток площі та населення району (формули 2, 3, 4): ɱ ɱ P -S IKH= 2 ¦ (2) Частка площі районів: Ɋ-ɇ ɱ ɨɛɥ S S = 100% S u ; (3) Частка населення районів: Ɋ-ɇ ɱ ɨɛɥ P P = ×100% P ; (4) де: S ч – частка площі району; S р-н – площа району; S обл – площа області; P ч – частка населення району; P р-н – населення району; P обл – населення області. Для Миколаївської області І к = 40,29 %. Це оз- начає, що населення по території області розміще- но нерівномірно. На підтвердження цього можна сказати, що в м. Миколаєві проживає більше 40 % усього населення. Найчисельнішими районами є Рис.1. Густота населення Миколаївської області, 2011 р. (побудовано за даними [6]) 1177500 47,9 24585,5 P S ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ І КАРТОГРАФІЇ 152 Первомайський, Арбузинський та Вознесенський. Разом із Миколаївським та Жовтневим районами вони становлять майже 70 % населення області. Територіальний, або просторовий, розподіл носить двовимірний характер; місце розташуван- ня кожної одиниці досліджуваної сукупності на поверхні (або на території окремого району (ре- гіону)) визначається його координатами (х і та у і ). При аналізі територіального розміщення будь-якої сукупності виникають завдання, аналогічні завдан- ням, що виникають при аналізі варіаційних рядів лінійної (одновимірної) статистики. Так, за даними територіального розподілу окремих одиниць може ставитися завдання визначення центральної точ- ки, оцінки розсіювання окремих одиниць навко- ло центральної точки, оцінки асиметрії розподілу тощо [1]. Центральна точка просторового розподілу є свого роду узагальнюючим середнім показником територіального розміщення. Але визначення такої точки – тільки частина аналізу просторових роз- поділів. Останні, як і будь-які варіаційні розподіли, мають бути охарактеризовані рядом показників. У якості основних показників центральної точки просторового розподілу можуть бути використані середня арифметична, медіана і мода, але перетво- рені для випадку двовимірних розподілів за площею [1, 2]. Середній арифметичний центр є показником центральної точки просторового розподілу населен- ня. Він вимірюється за допомогою двох координат х та у, які утворюють прямі лінії, що перетинаються у точці арифметичного центру регіону. Для визначен- ня середнього арифметичного центру необхідно масштабні числа відстаней (протяжність території області) помножити на кількість населення районів та поділити на кількість населення усієї області (ок- ремо – по х і у) [1]. , (5) , (6) де Р р-н – кількість населення району (області); L – відстань між вертикальними (горизонтальними) прямими; Р – кількість населення області. Медіанний центр просторового розподілу зна- ходиться за аналогією з медіаною у лінійній статис- тиці, який можна розглядати як положення точки, що ділить кількість населення на дві рівні частини по широті та довготі. Зазначений спосіб визначен- ня медіанного центру характеризується його неод- нозначністю, буде змінюватися зі зміною напрямку перпендикулярних осей. Відзначаючи цей недолік, багато дослідників разом з тим віддають перевагу медіані як центральній точці. Якщо в лінійній ста- тистиці медіана є точкою на числовій осі змінних, абсолютне відхилення від якої значень усіх інших одиниць сукупності є мінімальним, то медіанний центр у просторовому розподілі – точка на поверх- Населення, осіб Територія, км 2 Х і Y i | Х і -Y і | Район 1177500,0 24585,5 Арбузинський 62700,0 993,1 4,03 5,32 1,28 Баштанський 38700,0 1706,2 6,93 3,28 3,65 Березанський 24000,0 1378,2 5,60 2,03 3,56 Березнегуватський 21200,0 1263,7 5,14 1,80 3,34 Братський 18600,0 1129,2 4,59 1,57 3,01 Веселинівський 24000,0 1244,7 5,06 2,03 3,02 Вознесенський 68400,0 1414,5 5,75 5,81 0,05 Врадіївський 18500,0 801,0 3,25 1,57 1,69 Доманівський 26300,0 1458,0 5,93 2,23 3,69 Єланецький 16000,0 1017,7 4,13 1,35 2,78 Жовтневий 297750,0 1590,3 6,46 25,28 18,82 Казанківський 20600,0 1349,2 5,48 1,74 3,74 Кривоозерський 25500,0 814,4 3,31 2,16 1,15 Миколаївський 277150,0 1559,8 6,34 23,53 17,19 Новобузький 31800,0 1242,8 5,05 2,70 2,35 Новоодеський 34600,0 1428,5 5,81 2,93 2,87 Очаківський 30900,0 1500,2 6,10 2,62 3,48 Первомайський 99000,0 1343,8 5,46 8,40 2,94 Снігурівський 41800,0 1350,2 5,49 3,549 1,94 =1177500 =24585,5 =100 =1000 =80,5875125 І к 40,29 % Таблиця Розрахунок індексу концентрації населення Миколаївської області, 2011 р. (обчислено за даними [6]) Збірник наукових праць. – Харків, 2013 . – Випуск 18 153 ні, сума відстаней до якої від усіх інших одиниць по- пуляції – мінімальна. Модальний центр можна визначити як найбіль- шу точку на поверхні площі розподілу. Це один з найбільш важливих показників просторового роз- поділу, що дозволяє визначити місце найбільшої концентрації населення [1]. Центром тяжіння географічного явища назива- ється точка із середніми координатами з координат географічних центрів окремих (по можливості дріб- них) територіальних підрозділів області, зваженими за кількістю (масою) будь-яких ознак цих територій [1, 2]. (7) (8) де х 0 , у 0 – координати центра; р – населення облас- ті; р і – населення районів області; р 0 – населення районних центрів області; х і , у і – координати районів області; х 1 , у 1 – координати районних центрів області Провівши розрахунки, отримали центр тяжіння населення Миколаївської області, що має такі ко- ординати: х 0 = 125,77 км; у 0 = 95,01км. На рис.2 наведені основні цен- три розподілу населення Миколаївської області. Модальний центр знахо- диться у найбільшому мі- сті області – Миколаєві, який є обласним центром. Медіальний центр знахо- диться північніше міста Миколаїв, що пов’язане зі значною часткою насе- лення міста по відношен- ню до населення області. Середній арифметичний центр знаходиться при- близно в центрі області, зі здвигом на південь та схід до центрів тяжіння населення. Центр тяжіння знаходиться на незначній відстані на південний схід від середнього арифметич- ного центру, що підтвер- джує вищезгадані причини диференціації розселення населення регіону. Узагальнюючи, відзначимо, що населення у Миколаївській області розміщене не- рівномірно, основною причиною цього є наявність великого центра тяжіння (міста Миколаєва) та ін- ших великих міст, які розміщені на берегах ріки Південний Буг. Аналіз найближчого сусідства. Щоб проаналізу- вати просторовий розподіл населення, використо- вується показник, що показує на відстань між ра- йонними центрами, які можна назвати «сусідами» [2]. Цей показник використовується для того, щоб дати аналіз розміщення центрів районів по відно- шенню один до одного. (9) де R n – відстань до найближчого сусіда; D – се- редня відстань між районними центрами області; S – площа області; n – кількість районних центрів області. Рис.2. Центр тяжіння та основні центри розподілу населення Миколаївської області в 2011 р. (визначено та побудовано за даними [6]) ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ І КАРТОГРАФІЇ 154 (10) де D – середня відстань між районними центрами області; – відстань між кожною точкою; n – число сусідств між районами. Показник «сусідства» можна розрахувати у два етапи: 1-й етап – середньоарифметична відстань між кожним районом області та його найближ- чим сусідом; 2-й етап – розрахунок безпосеред- ньо відстані найближчого сусіда області [2]. Даний показник говорить про розвиненість зв’язків між районними центрами, про подальшу перспектив- ність співпраці декількох районних центрів. При рівномірному розподілі населення показник R n буде мати значення від 2,15 і більше. Якщо показник R n = 0, то це означає, що населення скупчено в од- ному місці. Якщо показник R n = 1, то це означає, що населення розміщено нерівномірно, вибіркове роз- поділення [2]. Особливістю Миколаївської області є те, що Миколаївський і Жовтневий райони мають спільний адміністративний центр – м. Миколаїв. Тому при розрахунках ці два райони були об’єднані, а зв’яз- ки з іншими районами проводилися з одного цен- тра – м. Миколаєва (рис.3). У результаті, показник R n = 2,1588, що взагалі характеризує розміщення населених пунктів області як рівномірний, але по- трібно зазначити, що в методі, який застосовував- ся, є певний недолік, що значно зменшує точність розрахунків. Цим недоліком є те, що при розрахун- ках були враховані лише районні центри, і не були враховані інші поселення, а це значно спотворює загальну картину. Для Миколаївської області характерна низька щільність населення по відношенню до інших об- ластей України та низька щільність сільського на- селення, яка взагалі характерна для степових регі- онів. На територіальний розподіл населених пунк- тів значний вплив мав історичний процес освоєння території та природні умови регіону. За допомогою визначення різних центрів розподілу населення було показано те, що населення Миколаївської області розміщено нерівномірно. Воно тяжіє до міст обласного підпорядкування: Миколаєва, Первомайська, Вознесенська, Южноукраїнська та Очакова, на долю яких припадає 95 % промислового виробництва регіону. Населення особливо тяжіє до Миколаєва, який є адміністративним, економічним та культурним центром області. Середній арифме- тичний центр знаходиться приблизно в центрі об- ласті, зі зміщенням на південь та схід до центрів тяжіння населення. Певний вплив на розміщення населення та населених пунктів має наявність вихо- ду до Чорного моря. Це є вирішальним фактором розвитку Миколаєва як центра суднобудування України та для розвитку міст прибережної сму- ги, наприклад, Очакова, який є й портовим мі- стом. Висновки. Провівши наведені розрахунки ос- новних показників, що характеризують розсе- лення населення по те- риторії, можна визначи- ти ступінь рівномірності розміщення населення та його щільність, визна- чити їх територіальну диференціацію (в тому числі – за сільськими та міськими поселеннями). Відомо, що на територі- альний розподіл населе- них місць значний вплив мав історичний процес освоєння території та природні умови регіо- ну. Визначення центрів розподілу та вивчення їх зміщення в часі можуть бути основою просторо- Рис.3. Топологічні відстані між районними центрами Миколаївської області в 2011 р. (побудовано за даними [6]) Збірник наукових праць. – Харків, 2013 . – Випуск 18 155 во-часового аналізу розподілу населення. У цілому застосування конкретних зазначених методик ви- значення просторово-статистичних особливостей розподілу населення є досить точним методом, який забезпечує об’єктивне визначення центрів розмі- щення населення і обґрунтування адміністратив- но-територіальних реформ, при аналізі природних і суспільних передумов розвитку господарства, у дослідженні проблем районування території, у ви- значенні шляхів удосконалення територіальної ор- ганізації господарства та її відповідності системам розселення. Рецензент – доктор географічних наук, професор Л.М. Нємець Література: 1. Голиков А.П. Математические методы в географии / А.П. Голиков, И.Г. Черванёв, А.М. Трофимов. – Харьков: Изд. при Харьков ун-те, 1986. – 143 с. 2. Демографический энциклопедический словарь / Под ред. Д.И. Валентей. – М.: Совет. энциклопедия, 1985 [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://geography.su/demogr 3. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти / В.О. Джаман. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с. 4. Нємець Л.М. Географія населення: Українсько-російсько-англійський словник термінів та понять: Навч. посіб. / Л.М. Нємець, К.Ю. Сегіда. – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2011. – 144 с. 5. Пилипенко І.О. Методики суспільно-географічних досліджень (на матеріалах Херсонської області): Навч. посіб. / І.О. Пилипенко, Д.С. Мальчикова. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. – 112 с. 6. Статистичний щорічник «Миколаївська область у цифрах». 2011 р. / Головне управління статистики у Миколаїв. обл. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.mk.ukrstat.gov.ua/ УДК 372.891 C.А. Сухинин Южный федеральный университет, г. Ростов-на-Дону ПРОБЛЕМЫ КАЧЕСТВА ИНТЕРНЕТ-РЕСУРСОВ ПРИ ИЗУЧЕНИИ ГЕОГРАФИИ В ШКОЛЕ Рассмотрены возможности применения интернет-ресурсов при изучении географии в школе, подчёркнуто их образова- тельное и познавательное значение. Приведена классификация информационных ресурсов Интернета, предназначенных для профессиональной деятельности учителей географии; определены требования к ним и методические условия их применения в учебной и внеучебной деятельности. Ключевые слова: география, изучение в школе, интернет-ресурсы, информация. S. Sukhinin PROBLEMS OF INTERNET-RESOURCES QUALITY IN THE TEACHING OF GEOGRAPHY AT SCHOOL This article describes the problems of Internet-resources quality in the teaching of geography at school, emphasizing their education- al and informative value. The author gives a classification of the Internet information resources for teachers of geography, the require- ments to them and teaching methods of their application in educational and extracurricular activities. Keywords: geography, teaching at school, Internet-resources, information. С.О. Сухінін ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ГЕОГРАФІЇ У ШКОЛІ Розглянуто можливості застосування інтернет-ресурсів при вивченні географії у школі, підкреслено їх освітнє й пізнавальне значення. Наведено класифікацію інформаційних ресурсів Інтернету, призначених для професійної діяльності вчителів геогра- фії; визначено вимоги до них та методичні умови їх застосування у навчальній і позанавчальній діяльності. Ключові слова: географія, вивчення у школі, інтернет-ресурси, інформація. © Сухинин C.А., 2013 |