Тести по судмеду. 1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами

• Название: 1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами
• Анкор: Тести по судмеду .doc
• Дата: 11.02.2017
• Размер: 0.59 Mb.
• Имя файла: Тести по судмеду .doc
• Тип: Документы; #2575
• Категория: Медицина
• страница: 6 из 6

• 
  1 - пошкодження внутрiшнiх органiв та кiсток грудної клiтини
  

2 - ознака Амюса

• 
  3 - екхiматична маска
  

4 - плями Тард'є

• 
  5 - сармiновий набряк легенiв
  

394. Екхiматична маска, яка виявляється при здавленi грудей i живота, локалiзується:

1 - тiльки на грудях

2 - на обличi

• 
  3 - на верхнiй половинi тулуба
  

4 - на обличчi та шиї

5 - на нижнiй половинi тулуба
395. Видовими ознаками утоплення є:

1 - мацерацiя шкiри

• 
  2 - диатомiї у паренхiматовних органах
  
• 
  3 - ознака Крушевського
  
• 
  4 - пляма Расказова-Лукомского
  
• 
  5 - емфiзема легенiв
  

396. Ознака Крушевського, яка виявляється при утопленнi при утопленнi являє собою:

1 - мацерацiя шкiри

2 - наявнiсть крупних крововиливiв на легенi

• 
  3 - наявнiсть стiйкої пiни у дихальних шляхах
  

4 - наявнiсть дрiбних крововиливiв на легенi

5 - наявнiстьнаявнiсть дiатомей
397. При механiчнiй асфiксiї виявляють плями Тард'є, якi:

• 
  1 - дрiбнокрапкових розмiрiв
  

2 - розпливчатого характеру

• 
  3 - розташованi субплеврально на легенях
  

4 - крупних розмiрiв

• 
  5 - розташованi субепiкардiально
  

398. При утопленнi плями Расказова-Лукомского мають такi характеристики:

• 
  1 - крупнi розмiри
  

2 - дрiбнi розмiри

• 
  3 - субплевральне розташовання на легенях
  

4 - розташованi субепiкардiально

• 
  5 - дiатоми в печiнцi, кiстковому мозку
  

399. Ознаками перебування трупу в водi є:

1 - пiна у створi рота i носа

• 
  2 - мокрий одяг та шкiрянi покрови
  

3 - мацерацiя шкiри

• 
  4 - наложення мулу, пiску, водорослей
  
• 
  5 - дiатоми в печiнцi, кiстковому мозку
  

400. Крайнiй /максимальний/ ступiнь маценацiї при перебуваннi трупу в водi проявляється у виглядi:

1 - побiлiння та складчастостi шкiри

2 - живолоску

• 
  3 - рукавичка смертi
  

4 - гнилiсної венозної сiтки

5 - крупноїскладчатостi шкiри
401. Прижиттєве походження странгуляцiйної борозди може бути визначено по таких ознаках:

1 - плям Тард'є

• 
  2 - змiни стовбурiв блукаючих нервiв
  
• 
  3 - явища подразнення та розпаду нервових елементiв шкiри
  
• 
  4 - збiльшення рiвню бiогенних амiнiв у шкiрi
  
• 
  5 - наявнiсть крововиливiв у шкiрi
  

402. При судово-медичному дослiдженнi трупiв осiб, причина смертi яких дiльничим лiкарем не встановлена, задачею експерта являється:

1 - вивчення матерiалiв справи

• 
  2 - визначення роду смертi
  
• 
  3 - визначення виду смертi
  
• 
  4 - визначення причини смертi
  
• 
  5 - визначення категорiї смертi
  

403. Смерть, що настає несподiвано, або порiвняно швидко серед явного здоров'я, вiд будь-яких приховано перебiгаючих захворюваннях, в судово-медичнiй практицi називається:

1 - безпричинною

2 - миттєвою

• 
  3 - раптовою
  

4 - несподiванною

5 - невиразною
404. Для раптової смертi характернi такi ознаки:

1 - вiдсутнiсть показань свiдкiв

• 
  2 - темп вмирання швидкий
  
• 
  3 - прихований характер перебiгу захворювання
  
• 
  4 - пiдозрiла на насильницъъ
  
• 
  5 - ненасильницька
  

405. Сумiсними аспектами роботи судових медикiв та органiв охорони здоров'я вивчання:

• 
  1 - зв'язку раптової смертi та клiмато-метерологiчними факторами
  
• 
  2 - спiвставлення клiнiчних та судово-медичних дiагносiв
  
• 
  3 - недiагностованих при життi захворювань
  
• 
  4 - зв'язку раптової смертi з фоновими станами органiзму
  
• 
  5 - структура захворюваностi
  

406. Настанню раптової смертi сприяють такi фактори ризику як:

1 - порушення правил технiки безпеки

• 
  2 - фiзичне перевантаження
  

3 - дорожнiй травматизм

• 
  4 - психоемоцiйне напруження
  
• 
  5 - вплив алкоголю
  

407. Атеросклеротичнi змiни стiнок кровоносних судин, разом зi змiнами в їх середнiй оболонцi, характеризуються:

• 
  1 - вогневищем накопичення жирiв
  
• 
  2 - вогневищем накопичення вуглеводiв
  
• 
  3 - вогневищем накопичення компонентiв кровi
  
• 
  4 - вогневищем накопичення тканин
  
• 
  5 - вiдкладенням Са
  

408. Iшемiчна хвороба серця може характеризуватися такими ознаками:

1 - стертiсть клiничних прояв

• 
  2 - вiдносне зменшення постачання артерiальної кровi мiокарду
  
• 
  3 - хронiчна дисфункцiя
  
• 
  4 - абсолютне зменшення постачання артерiальної кровi мiокарду
  
• 
  5 - гостра дисфункцiя
  

409. Морфологiчними ознаками iшемiчної хвороби серця є:

• 
  1 - збiльшення маси серця
  
• 
  2 - в'ялiсть консистенцiї
  
• 
  3 - збiльшення товщини стiнки шлуночкiв
  
• 
  4 - наявнiсть iшемiчних дiлянок у мiокардi
  
• 
  5 - склеротичнi змiни м'язу серця та судин
  

410. При раптовiй смертi вiд iшемiчної хвороби серця обов'язково запроваджують гiстологiчне дослiдження серця, з яких областей серця обов'язково беруть шматочки?

1 - тiльки з передсердь

2 - тiльки з шлуночкiв

• 
  3 - з 7 областей
  

4 - тiльки з мiжшлункової перегородки

5 - тiльки з верхiвки
411. При смертi вiд IХС обов'зково дослiджують коронарнi артерiї серця для чого їх вивчають:

• 
  1 - на поперечних зрiзах
  

2 - пiд мiкроскопом

• 
  3 - при подовжньому розтинi
  

4 - шляхом дослiдження злiпкiв

• 
  5 - iнтервал дослiдження 2-3 мм
  

412. Гостру коронарну недостатнiсть можливо встановити шляхом полум'яно-фотометрiчного визначення у м'язi серця концентрацiї:

• 
  1 - Са
  

2 - Nа

• 
  3 - К
  

4 - Fе

• 
  5 - Сu
  

413. Дiагностичними ознаками смертi вiд гострої коронарної недостатнiстi є:

1 - збiльшення калiю понад 200 мг/л

2 - збiльшення

• 
  3 - зменшення калiю менш нiж 200 мг/л
  

4 - збiльшення натрiю понад 400 мг/л

5 - збiльшення натрiю понад 300 мг/л
414. Рецидивуючий iнфаркт мiокарду розвивається в такий перiод i строк:

1 - пiсля завершення формування рубця

• 
  2 - пiд час формування рубця
  

3 - в строк понад 8 тижнiв

• 
  4 - пiд час 4-8 тижнiв
  

5 - виникає паралельно первинному iнфаркту
415. Повторний iнфаркт мiокарду розвивається в такий перiод i строк:

1 - пiд час формування рубця

• 
  2 - пiсля завершення формування рубця
  

3 - пiд час 4-8 тижнiв

• 
  4 - понад 4-8 тижнiв
  

5 - виникає паралельно первинному iнфаркту
416. При гiпертонiчнiй хворобi наявна гiпертрофiя серця, яка характеризується:

• 
  1 - вага перебiльшує 400 г
  

2 - товщина стiнки лiвого шлуночка понад 2 см

• 
  3 - товщина стiнки лiвого шлуночка понад 1,5 см
  

4 - вага перебiльшує 200 г

5 - вага перебiльшує 500 г
417. Кардiомiопатiя макроскопiчно характеризується:

• 
  1 - симетричною гiпертрофiєю лiвого шлуночка та передсердя
  
• 
  2 - збiльшення розмiрiв серця
  
• 
  3 - асиметричною гiпертрофiєю лiвого шлуночка та передсердя
  
• 
  4 - обструкцiя виносного тракту
  
• 
  5 - звуженням порожнини шлуночкiв
  

418. Раптовiй смертi дiтей вiд захворювань органiв дихання сприяють такi анатомо-фiзiологiчнi особливостi:

1 - гiпоксiя органiзму

• 
  2 - схильнiсть до застою i ателектазу
  
• 
  3 - вузькiсть бронхiв
  
• 
  4 - слабкий розвиток еластичної тканини
  
• 
  5 - недостатьня опiрнiсть дитячого органiзму
  

419. У раптово померлих дiтей виявляються фоновi стани у виглядi:

1 - кишкових iнфекцiй

• 
  2 - лiмфатико-гiстологiчних аномалiй конституцiї
  

3 - пухлин

• 
  4 - iмунодефiцитних станiв
  

5 - уроджених вад розвитку
420. При смертi вiд пневмонiї легенi:

• 
  1 - ущiльненi на дотик
  
• 
  2 - тонуть у водi
  
• 
  3 - у дрiбних бронхах слизово-гнiйнi пробки
  
• 
  4 - мають дiлянки ателектазу та крайової емфiземи
  
• 
  5 - мають сiро-червонi вогнища
  

421. При смертi вiд грипу причини смертi встановлюють на пiдставi:

1 - рiзка iнтоксикацiя

• 
  2 - геморагiчна пневмонiя
  

3 - набряк легенiв

• 
  4 - iмунофлуоресцентний аналiз мазкiв-вiдбиткiв
  
• 
  5 - мiкроциркуляторнi порушення у внутрiшнiх органах
  

422. Рiзана рана вiдрiзняється вiд забитої:

• 
  1 - формою
  

2 - розмiрами

3 - вiдсутнiстю сполучно-тканинних перемичок

4 - кровотечею

• 
  5 - глибиною проникнення
  

423. Найчастiше форма рiзаною рани:

1 - зiрчата

2 - неправильна

• 
  3 - прямолiнiйна
  

4 - дрiбнокрапчата

5 - кутоподiбна
424. Довжина рiзаної рани вимiряється:

1 - вiд одного кiнця рани до другого

2 - вiд одного края до протилежної

• 
  3 - пiсля зведення країв вимiрюють вiд одного кiнця до другого
  

4 - за спецiальною формулою з урахуванням розмiрiв зияння

5 - за допомогою лупи
425. Для рiзаних ран, спричиненних власною рукою характернi:

• 
  1 - доступнiсть нанесення
  
• 
  2 - прожиннiсть
  
• 
  3 - поверхнiсть
  
• 
  4 - паралельнiсть напряму
  
• 
  5 - наявнiсть насiчок у кiнцях рани
  

426. Колотi рани спричиняються:

1 - предметом, що має гострий край

2 - предметом, що має двогостре лезо

• 
  3 - предметом, що має гострий кiнець
  

4 - предметом, що має закруглений кiнець та тупi краї

5 - гранчатим предметом
427. Перважання глибини раневого каналу над розмiрами шкiряної рани характерно для:

1 - рiзаної рани

2 - рубанi рани

• 
  3 - колотi рани
  

4 - колото-рiзанi рани

5 - забитi рани
428. До колото-рiзанiй ранi видiляють:

• 
  1 - вхiдний отвiр
  

2 - тапi кiнцi

3 - раневий канал

4 - вихiдний отвiр

• 
  5 - периферiчнi насiчки
  

429. Вхiдний отвiр колото-рiзаної рани, спричинений двогострим предметом мають:

• 
  1 - лiнiйну форму
  

2 - гладкi края

• 
  3 - гострi кiнцi
  

4 - один гострий, адругий закруглений кiнець

• 
  5 - слабко осадненi краї
  

430. В колото-рiзанiй ранi в областi вхiдного отвору на шкiрi видiляють:

• 
  1 - основний розрiз
  

2 - дрогорядний розрiз

• 
  3 - додатковий розрiз
  

4 - крапновий укол

5 - тканиннi перемички
431. Рубанi рани наносять:

1 - гострим предметом

2 - масивним предметом

3 - тупим предметом

4 - гранчатим предметом

5 - обухом сокири
432. Основною ознакою рубаних ран, що вiдрiзняє їх вiд других являється:

1 - гострi кiнцi

2 - нерiвнi осадненi краї

• 
  3 - пошкодження кiсток
  

4 - неравномiрна глибина

5 - сильна кровотечя
433. Рубана рана, спричинена лезом сокири на шкiрi має:

• 
  1 - лiнiйну форму
  

2 - П-подiбнi кiнцi

3 - гострi кiнцi

4 - ровнi краї

• 
  5 - один П-подiбний кiнець
  

434. Дослiдження раневого каналу при пораненнi гострим предметом дозволяє:

• 
  1 - встановити послiдовнiсть травми
  

2 - встановити обставини справи

• 
  3 - визначити форму поранюючого предмета
  

4 - визначити давнiсть травми

• 
  5 - визначити розмiри поранюючого предмета
  

435. По слiдах на кiстках та хрящах, виникаючих вiд дiї гострих предметiв можливо встановити:

1 - послiовнiсть травми

2 - причину смертi

• 
  3 - конкретний екземпляр гострого предмета
  

4 - вид травми

5 - обставини випадку
436. Велика кровотеча з пошкоджених шкiряних покровiв характерно для ран, спричинених:

1 - тупим, твердим предметами

2 - гранчатим предметами

• 
  3 - гострими предметами
  

4 - плоскими предметами

5 - прикасательна дiї предмета
437. Вхiдний отвiр колото-рiзаної рани, спричинений предметом з лезом, має:

• 
  1 - лiнiйну форму
  

2 - гладкi края

• 
  3 - один гострий, а другий - закруглений кiнець
  

4 - гострi кiнцi

• 
  5 - слабко осадненi краї
  

438. Вплив леза рублячого предмета на кiстку кiстку призводять до утворення:

• 
  1 - врубiв
  

2 - дирчастих переломiв

• 
  3 - розрубiв
  

4 - вiдрубiв

5 - терасоподiбних переломiв
439. При смертi вiд гострої крововтрати при дослiдженнi серця виявляють плями Мiнакова, розташованi:

1 - пiд епiкардом

2 - на сосочкових м'язах

• 
  3 - пiд ендокардом лiвого шлуночка
  

4 - пiд ендокардом лiвого передсердя

5 - на заднiй поверхнi серця
440. Плямами Мiнакова виявляються при смертi вiд:

• 
  1 - гострої кровотечi
  
• 
  2 - черепно-мозкової травми
  
• 
  3 - шока
  
• 
  4 - при падiннi артерiального тиску в момент смертi
  
• 
  5 - при рефлекторнiй зупинцi серця
  

441. Смерть вiд повiтряної емболiї може настати при:

1 - пошкодженi аорти

2 - шоку

• 
  3 - пошкодженi вен шиї
  

4 - закритiй черепно-мозковiй травмi

5 - здавленнi грудей i живота