Главная страница

Тести по судмеду. 1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами


Скачать 0.59 Mb.
Название1. Проведення судовомедичної експертизи передбачено 1 вiдомчими правилами
АнкорТести по судмеду .doc
Дата11.02.2017
Размер0.59 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаТести по судмеду .doc
ТипДокументы
#2575
КатегорияМедицина
страница4 из 6
1   2   3   4   5   6

  • 5 - по локалiзацiї сторонних предметiв


271. Судово-медичне значення садна складається з наступного:

1 - визначити силу удару

  • 2 - показник дiї тупого твердого предмету

  • 3 - дозволяє визначити давнiсть утворення

  • 4 - дозволяє визначити направлення руху предмета

  • 5 - вирiшити питання про ступiнь тяжкостi ушкодження


272. Давнiсть винекнення синяка можна визначити на пiдставi:

  • 1 - температури шкiри в синяку

2 - по змiненню форми синяка

  • 3 - колiру синяка

4 - по об'єму кровi, що утворює синяк

5 - по швидкостi розповсюдження в пiдшкiряну клiтчатку
273. Для синцiв давниною до 3 дiб характерне забарвлення:

1 - багрово-синє

  • 2 - жовтувате

3 - синьо-фiолетове

  • 4 - зеленувате

  • 5 - слiди всiх забарвлень


274. Для синцiв давниною вiд 3 до 5 дiб характерне забарвлення:

1 - синьо-фiолетове

2 - жовтувате

  • 3 - зеленувате

4 - усi види забарвлення

5 - червоно-фiолетове
275. Для синцiв давниною понад 5 дiб характерне забарвлення:

1 - синьо-фiолетовебагрово-синє

  • 2 - жовтувате

3 - зеленувате

  • 4 - усi види забарвлення

5 - червоно-фiолетове
276. Для тупих твердих предметiв, що мають плоску обложену поверхню, характерно:

1 - контактуюча поверхня закручена

2 - контактуюча поверхня перебiльшує площину спiвударення

  • 3 - контактуюча поверхня не перебiльшує площину

4 - контактуюча поверхня бiльша нiж площина тiла

5 - контактуюча поверхня кутаста
277. Край початку садна пiдритий, а край садна пологий:

1 - так

  • 2 - нi


278. Кiстки пошкоджуються в вiдповiдностi з закономiрнiстю: кiстка бiльш стiйка на розтягнення нiж стискання:

1 - так

  • 2 - нi


279. Якщо кiрочка садна розмiщена вище рiвня непошкодженої шкiри, по периферiївiдшаровується, то довжина iї спричинення вiдповiдає:

1 - визначити на можна

2 - близько доби

  • 3 - 48-96 годин

4 - понад добу

5 - близько 10 дiб
280. Стороннi включення вiд тупого твердого предмету в саднi виявляється:

1 - по всiй поверхнi садна

2 - у краю початку

  • 3 - у краю закiнчення

4 - у серединi пошкодженя

5 - у краю початку та краю закiнчення садна
281. Якщо кiрочка садна розмiщена нижче рiвня непошкодженої шкiри, то давнiсть iї спричинення складає:

1 - до 3 дiб

2 - до 24 годин

  • 3 - до 12 годин

4 - визначити не є можливим

5 - понад добу
282. Якщо кiрочка садна розмiщена на рiвнi непошкодженої шкiри, то давнiсть iї спричинення складає:

1 - двизначити не є можна

2 - понад добу

  • 3 - бiля доби

4 - менше доби

5 - бiля 3 дiб
283. Пiсля загоювання садна, коли корiчка зовсiм вiдторгається, в мiстi локалiзацiї садна залишається:

1 - дiлягка крововиливу

  • 2 - поверхневий рубець

3 - депiгментована дiлянка

  • 4 - гiперпiгментована дiлянка

5 - слiдiв садна немає
284. Ознаками, що вказують на спричинення рани вiд дiї тупого твердого предмету є:

1 - нерiвнi края

  • 2 - наявнiсть тканних перемичок

3 - лiнiйна форма

  • 4 - наявнiсть волосяних мiсткiв

5 - тупi кiнцi рани
285. Значення "бампер-перелому на кiстках нижньої кiнцiвки складається з:

1 - є ознакою загального струсу тiла

  • 2 - дозволяє визначити направлення удару

3 - є вказiвником сили удару

  • 4 - по висотi локалiзацiї можливо визначити тип автомобiля

5 - дозволяє визначити швидкiсть автомобiля
286. Синяк послiдовно змiнює свiй колiр у наступному порядку:

1 - коричневий

  • 2 - зеленуватий

  • 3 - синьо-фiолетовий

  • 4 - жовтуватий

  • 5 - багрово-синiй


287. Судово-медичне значення синцiв складається з наступного:

1 - можливiсть визначити силу удару

  • 2 - показник дiї тупого твердого предмету

  • 3 - легке тiлесне ушкодження, що не тягне за собою короткочасного розладу здоров'я

  • 4 - дозволяє передбачити вид насилля

  • 5 - визначає давнiсть спричинення синяка


288. Рани заживають з утворенням:

1 - кiрочки

2 - садна

  • 3 - рубця

4 - синяка

5 - слiдiв немає
289. Забитi рани виникають у випадку, коли тупий твердий предмет на шкiру спричиняє:

1 - змiщення форми

  • 2 - давлення

3 - тертя

  • 4 - змiщення

  • 5 - перерозтягнення


290. Забитi рани характеризуються такими ознаками як:

  • 1 - нерiвнi края

  • 2 - наявнiсть рканнинних перемичок

  • 3 - ссаднiсть та (???) країв

  • 4 - наявнiсть волосяних мiсткiв

  • 5 - невеликою кровотечею


291. Судово-медичне значення забитих ран вмiщується у наступному:

1 - визначити вид травматизму

  • 2 - показник дiї тупого твердого предмету

3 - визначити силу дiї предмета

  • 4 - визначити форму травмуючого предмету

  • 5 - легкi тiлеснi ушкодження,якi потягли за собою короткочасний розлад здоров'я


292. Кiстки пошкоджуються у вiдповiдностi з закуономiрнiстю: кiстка бiльш стiйка на стискання, нiж на ротягнення:

  • 1 - так

2 - нi
293. Особливостями трiщин, виникаючих при переломах плоских кiсток вiд дiї ткпих твердих предметiв, є:

  • 1 - дозволяють визначити послiдовнiсть ударiв

2 - дозволяє визначити силу удару

3 - йдуть у напрямi, протилежному направленню сили

4 - дозволяють визначити вид предмета

  • 5 - визначають направлення дiї сили


294. Травматизм як явище характеризується:

  • 1 - повторення пошкоджень

2 - недодержування правил технiки безпеки

  • 3 - однотипнiсть пошкоджень

4 - тяжкi пошкодження тiла

  • 5 - схожi умови дiяльностi людей


295. З судово-медичної точки зору падiння може бути:

  • 1 - падiння з висоти пряме

2 - падiння з висоти до 2 м

  • 3 - падiння з висоти послiдовне

4 - падiння з висоти понад 5 м

  • 5 - падiння на плоскiсть


296. Для падiння на плоскiсть характернi такi пошкодження:

1 - переважання внутрiшнiх пошкоджень над зовнiшнiми

  • 2 - контактнi травми

3 - ознаки цiлеспрямованих дiй

  • 4 - черепно-мозкова травма прискорення

5 - ознаки загального струсу тiла
297. Для прямого падiння з висоти властивий такий комплекс пошкоджень:

  • 1 - переважання внутрiшнiх пошкоджень над зовнiшнiми

  • 2 - наявнiсть контактних пошкоджень

  • 3 - ознаки загального струсу тiла

  • 4 - переважно однобiчна локалiзацiя прямих пошкоджень

  • 5 - ознаки цiлеспрямованих дiй


298. При черепно-мозковiй травмi, коли голова ударяється о нерухомий предмет, виникають такi пошкодження:

1 - пошкодження мозку на боцi удару

  • 2 - слабо вираженi пошкодження мозку на боцi удару

3 - вiдсутнiсть будь-яких пошкодження мозку

  • 4 - наявнiсть пошкодження мозку в областi протиудару

5 - вiдсутнiсть пошкодження мозку в областi протиудару
299. Для тупих твердих предметiв з плоскою необмеженою поверхнею характерно:

1 - невеликих розмiрiв ударяюча поверхня

2 - ударяюча поверхня менш нiж поверхня тiла

  • 3 - ударяюча поверхня бiльш нiж контактуюча поверхня тiла

4 - поверхня з туповатим краєм

5 - поверхня закруглена
300. При черепно-мозковiй травмi пошкодження виникають при:

1 - удари тупим твердим предметом, наприклад, молотком

2 - падiння з висоти

  • 3 - падiння на плоскiсть

4 - послiдовному падiннi з виости

5 - вогнепальнi травми
301. При зiткненi автомобiля, що рухається з людиною характерними пошкодженнями є:

1 - вiдшарування шкiри

  • 2 - контактнi пошкодження в мiсцi первинного удару

  • 3 - ознаки загального струсу тiла

  • 4 - Бампер-перелом кiсток нищньої кiнцiвки

  • 5 - слiди сковзання на тiлi та одязi


302. При переїздi колесом автомобiля на тiлi виникають:

1 - хлистоподiбний перелом у шийному вiддiлi хребта

  • 2 - вiдшарування шкiри вiд пiдшкiрної клiтчатки в мiстi в'їзду колеса на тiло

3 - ознаки загального струсу тiла

  • 4 - слiд протектора на шкiрi або одязi

  • 5 - множиннi пошкодженя внутрiшнiх органiв у мiстi переїзду


303. Особливостями рейкової травми є:

  • 1 - можливiсть приховування слiдiв скоєнного злочину

  • 2 - наявнiсть охнак волочiння тiла

  • 3 - розчленування тiла

  • 4 - множннiсть пошкоджень

  • 5 - наявнiсть слiдiв-забруднення


304. При дiiї тупого твердого предмета на трубчасту кiстку на її увiгнутому боцi вiдбувається стискання, а на випуклiй розтягнення:

  • 1 - так

2 - нi
305. Плоскi кiстки пошкоджуються тупим твердим предметом внаслiдок таких механiзмiв:

  • 1 - згинання

2 - стиснення

3 - кручення

4 - розтягнення

  • 5 - ударiв


306. По довжинi ствола вогнепальна зброя може бути:

1 - гладкоствольною

  • 2 - довгостовольною

3 - нарiзною

  • 4 - короткоствольною

5 - середньоствольною
307. По будовi каналу вогнепальна зброя може бути:

  • 1 - нарiзною

2 - малокалiберною

3 - довгостовольною

4 - великокалiберною

  • 5 - гладкоствольною


308. Довгоствольною зброєю визначається така, яка має:

1 - понад 40 см

2 - понад 50 см

  • 3 - понад 25-36 см

4 - понад 10 см

5 - понад 70 см
309. По призначенню вогнепальна зброя може бути:

1 - атиповою

  • 2 - бойовою

  • 3 - спортивною

  • 4 - спецiального призначення

  • 5 - мисливська


310. Бойовий патрон складається iз:

1 - пиж

  • 2 - гiльза

  • 3 - капсула

  • 4 - заряд

  • 5 - снаряд


311. В мисливському патронi видiляють слiдуючi частини:

  • 1 - капсула

  • 2 - заряд

  • 3 - гiльза

  • 4 - пиж

  • 5 - снаряд


312. Забiйка скла кулi характеризується:

1 - можливiстю поранення життєво важливих органiв

2 - кiнетичною енергiєю

  • 3 - дальнiстю польоту кулi

4 - спроможностю ураження

5 - калiбром кулi
313. В залежностi вiд кiнетичної енергiї, починаючи вiд максимальних її значень, видiляють такi послiдовнi пояси дiї кулi:

1 - забiйна сила

  • 2 - клиноподiбний

  • 3 - пробивний

  • 4 - забивний

  • 5 - розривний


314. Короткоствольною зброєю вважається така, яка має довжину ствола:

1 - менш нiж 70 см

2 - менш нiж 50 см

  • 3 - менш нiж 25-30 см

4 - менш нiж 40 см

5 - менш нiж 10 см
315. Порох, який застосовують у бойовому патронi, називається:

1 - сiркомiстящий

2 - димний

  • 3 - бездимний

4 - вмiщуючий деревне вугiлля

5 - вмiщуючий селiтру
316. Розривний пояс кулi характеризується:

  • 1 - енергiя 1000 дж

2 - енергiя 100 дж

  • 3 - великий вхiдний отвiр

4 - овальної форми вхiдний отвiр

  • 5 - руйнування внутрiшнiх органiв та кiсток



317. Пробивний пояс дiї кулi характеризується:

1 - енергiя 1000 дж

  • 2 - енергiя в сотнях дж

3 - дроблення кiсток та розрив шкiри

  • 4 - дефект "мiнус-тканина"

  • 5 - дiаметр вхiдного отвору спiвпадає з калiбром кулi


318. Клиноподiбний пояс дiї кулi характеризується:

  • 1 - енергiя кулi до сотнi дж

2 - енергiя декiлька сотен дж

  • 3 - куля роздвигає тканини

4 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"

  • 5 - вiдсутнiсть дефекту "мiнус-тканина"


319. Забивний пояс дiї кулi характеризується:

1 - енергiя кулi до сотнi дж

  • 2 - енергiя кулi мiнiмальна

3 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"

  • 4 - куля на вильотi

  • 5 - у мiстi контакту зi шкiрою - синяк або садно


320. Гiдродинамiчна дiя кулi може проявитися при пораненнi таких органiв:

1 - кишечник

  • 2 - головний мозок

3 - серце в момент сiстоли

  • 4 - печiнка

  • 5 - серце в момент дiастоли


321. У судовiй медицинi вiдрiзняють такi дiстанцiї пострiлу з кульової зброї:

  • 1 - впритул

2 - 5-10 см

  • 3 - близька

4 - 1,5-2 м

  • 5 - неблизька

322. При пострiлi впритул дульний зрiз зброї:

  • 1 - прилягає до тiла пiд кутом

2 - не прилягає до тiла

  • 3 - прилягає до тiла щiльно

4 - ствол має дульне гальмо

  • 5 - вiдстоїть вiд тiла менш на 0,5 м


323. Вiрогiдною ознакою пострiлу впритул є:

1 - наявнiсть копотi на шкiрi

2 - велика енергiя кулi

  • 3 - штанц-марка

4 - наявнiсть обiдку осаднення

5 - наявнiсть порошинок у шкiрi
324. Гiдродинамiчна дiя кулi виникає з таких умов:

1 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"

  • 2 - наявнiсть рiдини в порожнинi

3 - забиваючий пояс дiї кулi

  • 4 - наявнiсть замкнутої порожнини

5 - наявнiсть головної балiстичної дiї
325. Закритим вхiдним кульовим створом називається таке, в якому:

1 - утворюється вiд кулi з мiнiмальною з мiнiмальною енергiєю

2 - утворюється вiд кулi з мiнiмальною з максимальною енергiєю

  • 3 - ствiр, закритий пiдсохшою кров'ю

4 - на якому накладена пов'язка

5 - маючий слiпий раневий канал
326. При пострiлi з близької вiдстанi вхiдний кульовий отвiр характеризується наявнiстю:

  • 1 - паска осаднення

  • 2 - додаткових факторiв

  • 3 - паска обтерання

  • 4 - пергаментацiї шкiри

  • 5 - округлої (овальної) форми


327. При додаткових факторах пострiлу вiдносять:

1 - гiдродинамiчну дiю кулi

  • 2 - металевi порошинки

  • 3 - неспаленi порошинки

  • 4 - мастиль речовини

  • 5 - кiпоть


328. Наявнiсть штанц-марки на шкiрi трупу дозволяє встановити:

  • 1 - положення зброї в момент пострiлу

2 - послiдовнiсть пострiлiв

  • 3 - визначити (вiдстань) дистанцiю пострiлу

4 - виявити додатковi фактори пострiлу

  • 5 - встановити систему зброї


329. При пострiлi з близької дистанцiї додатковi фактори при зовнiшньому оглядi локалiзуються:

1 - зовсiм вiдсутнi

2 - бiля вхiдного отвору

  • 3 - коло вхiдного отвору

4 - виявляються тiльки при лабораторному дослiдженнi

5 - переважно в раневому каналi
330. Близька дистанцiя для зброї максимального бою:

1 - менш нiж 20 см

2 - 25-30 см

  • 3 - 1,5-2 м

4 - 30-70 см

5 - менш нiж 70 см
331. При пострiлi впритул додатковi фактори переважно локалiзуються:

1 - бiля вихiдного отвору

2 - переважно на шкiрi

  • 3 - переважно в раневому каналi

4 - навколо вхiдного вогнепального створу

5 - зовсiм вiдсутнi
332. При пострiлi з близької дистанцiї додатковi фактори пострiлу:

2 - локалiзованi навколо вхiдного отвору

  • 3 - не виявляються вiзуально

4 - виявляються бiля вихiдного отвору

5 - локалiзованi в раневому каналi
333. Пергаментнi плями, якi утворюються навколо вхiдного отвору, є наслiдком:

1 - пострiлу з дуже близької дистанцiї

2 - термiчної дiї газiв

3 - забиваючої дiї порохових газiв пострiлу

4 - проявою убойної сили кулi

5 - пострiлу впритул
334. Для судово-медичного визначення дистанцiї в метрах, зякої зроблено пострiл, необхiдно:

1 - наявнiсть конкретного виду зброї

2 - провести експериментальнi вiдстрiли зi зброї аналогiчної системи
1   2   3   4   5   6


написать администратору сайта