Шпори. 1. Склад та структура Збройних Сил України. Коротка характеристика родів військ. Підрозділи, частини, з'єднання, об'єднання

• Название: 1. Склад та структура Збройних Сил України. Коротка характеристика родів військ. Підрозділи, частини, з'єднання, об'єднання
• Дата: 09.11.2018
• Размер: 100 Kb.
• Имя файла: Шпори.doc
• Тип: Документы; #55941

1. Склад та структура Збройних Сил України. Коротка характеристика родів військ. Підрозділи, частини, з'єднання, об'єднання.

Структура ЗС Укр.

ЗС – призначені для забезпечення незалежності, територіальної цілісності та недоторканості Укр. ЗС використовуються для ведення боротьби з зовнішнім агресором.

ЗС Укр. будуються на загальних принципах:

Єдиноначальності (передбачається що командир наділений усіма правами керування підлеглими.

1)Загальне керівництво ЗС Укр. здійснює Верховний головнокомандувач ЗС України.

2)Міністр Оборони здійснює безпосереднє керівництво.

А)сухопутні війська; Б)війська протиповітряної оборони; В)військово-морські сили; Г)військово-повітряні сили; Д)спеціальні війська (війська розвідки, зв’язку, хім.); Е)тил ЗС (матеріальне забезпечення).

Сухопутні війська нараховують 6 родів військ: 1)механізовані війська (піхота), 2)танкові війська (головна ударна сила), 3)ракетні війська та альтелерія, 4)аеромобільні війська (повітрянодесантні), 5)війська ППО, 6)армійська авіація (основа-вертольоти), 7)частини та підрозділи спеціальних військ (розвідка, зв'язок).

2. Сучасний бій та його види. Загальновійськовий бій, його зміст та види.

Бій — основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і ча­сом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Види - Бій може бути: загальновійсь­ковим, вогневим, протиповітряним, повітряним,

морським.

Загальновійськовий бій – бій успіх якого досягається узгодженими діями частин і підрозділів різних родів військ, спе­ціальних військ Сухопутних військ, а також Військ по­вітряної оборони, а на приморському напрямку й Війсь­ково-морських сил.

Два види ЗВБ: наступ, оборона
3. Основні фактори, які визначають характер і способи ведення загальновійськового бою. Характерні риси сучасного загальновійськового бою.

Основні фактори які визнач характер ЗВБ.

1. Засоби озброєнної боротьби. 2. Сили озброєнної боротьби

Характерними рисами сучасного загальновійськового бою є:

1. 
   рішучість мети,
   
2. 
   висока напруженість,
   
3. 
   швидко­плинність і динамічність бойових дій, їх наземно-повіт­ряний характер,
   
4. 
   одночасний потужний вогневий вплив на всю глибину побудови сторін,
   
5. 
   застосування різнома­нітних способів виконання бойових завдань,
   
6. 
   швидкий перехід від одних видів дій до інших,
   
7. 
   складна радіо­електронна обстановка.
   

4. Основними принципами ведення сучасного за­гальновійськового бою є:

1. 
   постійна бойова готовність підрозділів;
   
2. 
   рішучість, активність і безперервність ве­дення бою;
   
3. 
   узгоджене застосування підрозділів родів військ і спеціальних військ і підтримання безперервної взаємодії між ними;
   
4. 
   раптовість дій та застосування воєнних хитрощів (обман противника);
   
5. 
   рішуче зосере­дження зусиль на головному напрямку та у вирішальний момент;
   
6. 
   маневр підрозділами, ударами та вогнем;
   
7. 
   своє­часне відновлення боєздатності підрозділів, всебічне забезпечення бою;
   
8. 
   повне напруження моральних і фі­зичних сил, використання морально-психологічного фак­тору в інтересах виконання бойового завдання;
   
9. 
   тверде і безперервне управління підрозділами.
   

11. Головний зміст управління військами. Вимоги до управління військами. Принципи управління

Управління військами та його головний зміст. Управление войсками заключается целенаправленной деятельности командиров, штабов других органов управления к поддержанию высокой боеготовности к бою и управлению их в ходе боя. Основой управления является решение командира на бой.

Требования предъявленные к управлению: твердость, стойкость, гибкость, непрерывность, оперативность, скрытность.

Принципы управления: 1) единоначалие; 2.)личная ответственность; 3)централизация управления в сочетании с инициативой подчиненных; 4)постоянное владение и глубокий анализ обстановки при введении хода боя; 5)твердость, настойчивость, проведение решений; 6)высокая организованность и творческий подход в органе управления; 7)знание личного состава, опора на подчиненных командира
12. Система управління військами, коротка характеристика її основних елементів.

Система управления войсками создается для надежного и эффективного осуществления управления войсками при подготовки и управлении.

Включает:

1. 
   органы управления – отдельный руководящий состав офицеров, которые возглавляют воинские формирования и выполняют функции управления войсками.
   
2. 
   пункты управления – спец. оборудование место с которого осущ управ. при подготовке и в ходе боя.
   
3. 
   средства управления – комплекс спец машин, принадлежностей используемых в пвоцесе управления с целью повыш эффект управ и являются материальной основой системы управления.
   
4. 
   систему связи – это организационно-техническое объединения средств связи используемых и развернутых в соответствии с задачей и созданной системой управления и обеспечивающие качественный и своевременный обмен инф в процессе упр.
   
5. 
   спецсистемы обеспеч. сбор обработку и передачу информации
   

13. Управління підрозділом, у чому воно полягає що включає. Обов`язки командира підрозділу при вирішенні завдань управління.

Управління підрозділами полягає в цілеспрямо­ваній діяльності командирів, штабів щодо підтримання бо­йової готовності підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними під час бою. Основою управління є рішення командира на бій.

Управління підрозділами включає:

1. 
   Непрерывное добывание, сбор, изучение и анализ данных обстановки.
   
2. 
   Принятие решения
   
3. 
   Доведение задач до подчиненных
   
4. 
   Планирование боя
   
5. 
   Организация и поддержание непрерывного взаимодействия
   
6. 
   организация и осуществление мероприятий по поддержанию боеготовности и боеспособности войск
   
7. 
   Воспитательная работа
   
8. 
   всестороннее обеспечение боя
   
9. 
   организация системы управления
   
10. 
    осуществление контроля за ходом подготовки к бою и оказание необходимой помощи подчиненным
    

Командир зобов'язаний своєчасно прий­мати рішення на бій, ставити завдання підпорядкова­ним підрозділам, організовувати взаємодію та всебічне забезпечення, а також безпосередню підготовку підроз­ділів до бою, твердо управляти ними, наполегливо добиваючись виконання поставлених завдань.

15.Послідовність роботи командира підрозділу після отримання бойового завдання

Після одержання бойового наказу командир баталь­йону завершує прийняття рішення, проводить рекогносцировку, віддає усний бойовий наказ та органі­зовує взаємодію. Потім він керує під­готовкою підрозділів до бою та до­повідає командиру полку (батальйону) про готовність батальйону (роти) до виконання бойового завдання. Робота організації бою командир повинен проводити так, щоб забезпечити безперервне управління підрозділами, своє­часне прийняття рішення, постановку завдань.
16.Що повинен зрозуміти командир підрозділу під час з`ясування отриманого завдання

Під час з'ясування отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету дій, задум старшого командира (особли­во способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) в бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.
17. Що повинен вивчити командир підрозділу під час оцінки обстановки

Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити: склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі роз­гортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій; склад, положення, морально-психологічний стан можливості, вахищеність і забезпеченість своїх підрозді­лів; склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також, найбільш можливі напрямки дій низьколітних літаків і вертольотів противника; радіацій­ну хімічну та біологічну обстановку.
18. Що вивчає командир підрозділу у рішенні на бойові дії.

У рішенні на бойові дії командир визначає: задум бою; бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії; організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Основу рішення складав задум бою, в якому визна­чаються: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману); бойовий порядок.
19. Назвати пункти бойового наказу.

У першому пункті — короткі висновки із оцін­ки противника.

Удругомупункті — об'єкти та цілі, які уража­ються засобами старшого командира, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті — бойове завдання ба­тальйону (роти) та задум бою.

У четвертому пункті — після слова «наказую» ставляться бойові завдання: механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву; бронегрупам і вогневим засадам; підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам; гарматам і танкам; зенітному підрозділу; іншим підрозділам.

У п'ятому пункті — витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті — час готовності до виконан­ня завдання.

У сьомому пункті — місце командно-спостереж­ного пункту та заступників.

У восьмому пункті — об'єкти, позначені знака­ми червоного; культурні цінності, споруди, які не мають небезпечних сил; У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує: короткі висновки із оцінки противника; об'єкти, які уражаються засо­бами старшого командира; бойове завдання роті (взво­ду).

У попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти), вказує: відомості про противника; об'єкти, які уражаються засобами старшого командира; бойове зав­дання роті (взводу).
20. Основні положення по організації зв`язку. Задачі зв`язку. Вимоги до зв`язку

Зв’язок – це основний засіб який забезпечує управління в бою.

Система військового зв’язку це комплекс сил і засобів зв’язку призначених для забезпечення своєчасного і якісного обміну інформацією в підрозділах, частинах і з’єднаннях в процесі управління військами.

Головні завдання в системі зв’язку.

1.Забезпечення командиру безперервного управління підрозділами.

2.Забезпечення взаємодій частин і підрозділів різних родів військ і сусідів.

3.Забезпечення твердого управління військовим тилом.

4.Своєчасне оповіщення військ про безпосередню загрозу застосування противником зброї масового ураження, повітряний напад, радіаційний, хімічне або біологічне зараження.

5.Управління військами при переведенні їх у вищій ступінь бойової готовності.

Головні вимоли до системи військового зв’язку.

1.Своєчасність. 2.стійкість і надійність. 3.Достовірність. 4.Перепускна здатність. 5.Скритність.
21. Види зв`язку, їх призначення і коротка характеристика.

У сухопутних військах використано 4 види зв’язку:

1.радіозв’язок. 2. проводів зв'язок. 3. рухомий зв'язок. 4. сигнальний зв'язок.

За допомогою засобів радіо і проводового зв’язку утворюються канали радіо та проводового зв’язку. А за допомогою засобів рухомого зв’язку утворюється фельдегерсько-поштовий зв’язок.

Радіозв’язок є основним засобом зв’язку, який забезпечує управління в бою. Він забезпечується за допомогою радіо засобів: (радіючі, радіоприймальні пристрої принцип роботи яких забезпечується на передачі інформації за допомогою радіохвиль).

Радіозв’язок може бути одностороннім і двостороннім. По характеру радіообміну бути дуплексним і симплексним. При дуплексному – працюють одночасно на прийом і передачу незалежно один від одного. При симплексному – кореспонденти працюють на прийом і передачу по-черзі.

[В бою всі відомості передаються відкритим текстом, але при цьому певним чином повинна бути закрита така інформація: 1.Всі відомості які мають державну таємницю. 2.Непередається повні найменування військових частин, підрозділів. 3.Не передається військові звання, посади будь яких осій. 4.Не передається найменування безпечних об’єктів які є на топографічній карті. ]

Переваги:2.Можливість одночасної повідомлення необмеженої кількості кореспондентів. 3.Швидкість встановлення зв’язку. 4.Забезпечення стійкого зв’язку не тільки під час стояння а і під час руху. 5.Можливість встановлення і підтримання зв’язку через важкодоступні ділянки зараженої території або, захоплену противником.

Недоліки:1.Можливість перехвату противником повідомлень і створення ним навмисних перешкод. 2.Можливість пеленгації противником радіо засобів що працюють на передачу. 3.Залежність радіозв’язку від умов проходження радіохвиль. 4.Відносна складність і велика вартість радіоапаратури.

Проводовий зв'язок.

Забезпечується проводовими засобами. Проводові засоби – проводові лінії каналоутворююча апаратура комутаційні, кінцеві і спец пристрої. Цей вид зв’язку використовується в обороні на командних пунктах і в пунктах постійної дислокації.

Переваги: 1.Зручність ведення переговорів. 2.Більша скритність. 3.Неможливість створення противником перешкод.

Недоліки: 1.Громісткість апаратури. 2.Мала швидкість прокладання, зняття і обслуговування лінії. 3.Уразливість від вогню противника і транспортними засобами. 4.Складність і неможливість прокладання кабельних ліній через важкодоступні ділянки через заражену територію або захоплену противником.

Фольегерський поштовий зв'язок

Призначається для прийому, обробки, призначення відправки і доставки будь яких секретних і службових документів.

Переваги: 1.Велика скритність і безпечність передаваємої інформації.

2.Можливість передачі великих за обсягом і складних графічних елементів.

Недоліки: 1.Залежність від стану доріг і породи. 2.Обмеженість у часі та протяжність маршруту.

Сигнальний зв'язок

Призначається для передачі зорових звукових або світових сигналів з метою управління взаємодій, взаємопізнавання і оповіщення, також організовується за рішенням командира: як штатні засоби так будь-які.

Переваги: 1.Проста передача сигналів. 2.Можливість одночасної передачі інформації великій кількості особового складу.

Недоліки: 1.Обмеженність дальності дій. 2.Можливість сприйняття цих сигналів противником.

[Порядок передачі сигналів по радіо.1.Називається двічі позивний радіостанцій що викликаються. 2.Назавається слово «я» і позивний вашої радіостанції. 3.Передається сам текст повідомлення або команди. 4.Слово «прийом». У відповідь кореспондент так само.]
24. Види скритного зв`язку, їх коротка характеристика

Види: 1.Засекреченая связь. 2.Шифрованая связь. 3.Кодированая.

1.Засекреченная связь – наиболее распространенная и оперативный вид скрытой связи. Он обеспечиваться аппаратурой автоматического засекречивания, предназначенная для закрытия всего потока секретной и служебной информации которая передается по техническим средствам связи. Наиболее распространенны: телеграфная, фототелеграфная, телекодированная, телефонная аппаратура связи.

Засекреченная аппаратура связи (ЗАС) подразделяется на ЗАС гарантированной стойкости и ЗАС временной стойкости.

2.Шифрованная связь – наиболее надежный вид скрытой связи, он обеспечивает пиковую достоверность шифрованной информации. Этот вид связи используется для передачи наиболее важных сведений.

Используются: шифровальные машины и ручные шифры, которые обеспечивают гарантированную стойкость. В штабах создаются шифровальные органы, которые подчинены командирам частей, соединений. Зашифрованные тексты (криптограммы) могут передаваться по любым каналам связи.

3.Кодированная связь является составной частью общей системы связи. И используется для обеспечения скрытого управления войсками в тех сетях связи где отсутствует аппаратура автоматического засекречивания. К средствам кодирования относятся: кодировочные машины, а также документы кодированной связи.
25. Документи скритного управління військами, правила користування ними.

Документы кодированной связи подразделяются на 2 группы.

Первая группа:

а)кодировочные таблицы, б)Сигнально кодированные таблицы, в) номенклатурные кодировочные таблицы.

Документы этой группы используются где отсутствуют технические средства кодирования, обеспечивающие гарантированную стойкость.

Вторая группа:

а)переговорные таблицы, б)таблицы сигналов управления боя, в)таблицы позывных узлов связи, радиостанций и должностных лиц, г)кодировочные топографические карты.

Обеспечивают защиту сведений, обеспечивают условное нумерование, скрывают имена должностей.
26. Оборона, її мета, види оборони та умови переходу до оборони.

Мета оборони: відбиття наступу противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони місцевості і тим са­мим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Види оборони: 1.Позиційна (основний вид оборони). 2.Моневрена оборона.

Позиційна оборона — основний вид оборони. Вона ве­деться шляхом завдання максимальних втрат против­нику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості.

Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених рубежах у поєд­нанні з короткими контратаками. Вона допускає зали­шення деякої частини території. У ході маневреної обо­рони батальйон змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона.

Цілі оборони:5.Економія сил та засобів та створення переваги на інших більш важливих напрямках. 6.Прикриття флангів та тилу наступаючих військ. 7.Відбиття контрнаступу противника. 8.Утримання захоплених у ході наступу рубежів та місцевостей. 9.Закріплення на досягнутих рубежах та виграш часу для підготовки нового наступу.

Умови переходу до оборони:

1.Зарчасне; 2.Безпосереднього зіткнення з противником.

[Вимоги до оборони:1.Стійкість проти ядерного відношення. 2.Стійкість проти танкового відношення. 3.Загальна стійкість та активність оборони.]
Бойовий порядок підрозділів та частин в обороні

Бойовий порядок (БП) – шикування частин та підрозділів на місцевості для ведення бою.

БП будується в 2 або один ешелон. При 1-му ешелонній побудові обов’язково створюється загальновійськовий резерв.
28. Підготовка оборони. Що вона включає, розкрити організацію бою.

Підготовка оборони включає:

1. Організація бою: а)прийняття рішення; б)доведення завдання до підлеглих; в)організація вогневого враження противника; г)організація всебічного забезпечення бою; д)організація взаємодії, е)організація управління.

2. Підготовка підрозділів до виконання поставлених завдань.

3. Заняття оборони та інженерне обладнання позицій.

4. Контроль готовності до виконання бойового завдання і надання підлеглим необхідної допомоги.
29. Система вогню мб (мр) у обороні. (Показати схемою).

Система вогню - організована за єдиним планом в підрозділах, частинах і з’єднаннях, застосування вогню всіх видів зброї для надійного ураження противника.

Етапи системи вогню:

1.Рубежі загороджень та ділянки зосередженого вогню альтелерії та мінометів.

2.Зони вогню протитанкових заходів.

3.Зони суцільного багатошарового вогню з усіх видів зброї.

4.Підготований маневр вогню.
30. Інженерне обладнання опорного пункту. Розкрити почерговість інженерного обладнання.

Інженерне обладнання позицій проводиться з метою:

1.Підвищення ефективності застосування зброї та бойової техніки. 2.Захист підрозділів від ядерних ударів та інших засобів ураження противника. 3.Нанесення противнику втрат та перешкоду його дій.

Інженерне обладнання району оборони починається негайно після визначення позицій підрозділам.

У першу чергу влаштовуються заго­родження перед позицією бойової охорони і переднім краєм оборони; розчищаються смуги обзору і обстрілу; відриваються окопи для танків, бойових машин піхоти та інших вогневих засобів; споруджуються будівлі для командно-спостережних і медичних пунктів; улаштову­ються перекриті щілини; маскується озброєння і техніка; обладнуються вогневі рубежі для танкового і механізованого батальйону, які знаходяться у другому ешелоні, підготовляються шляхи висування до цих рубежів;

Удругу чергу дообладнуються ротні та взводні опорні пункти; відриваються окопи для танків, бронетранспортерів на запасних вогневих позиціях; створюється і вдосконалюється система траншей; дообладнуються командно-спостережні ї медичний пункти; обладнуються основні фальшиві об'­єкти; додатково обладнуються загородження.

Надалі розвивається система траншей і ходів сполучення в районі оборони; наро­щується система загороджень; додатково розвивається сітка шляхів маневру підрозділів, підвозу і евакуації.
31.Наступ, його мета, суть, види наступу та способи переходу у наступ.

Наступ – це

Наступ проводиться з метою розгрому противника і оволодіння важливими районами місцевості.

Сутність сучасного наступу полягає в ураженні противника усіма наявними засобами в рішучій атаці. Прориві оборони противника, стрімкому просуванні військ в глибину оборони противника в полоненні або знищенні живої сили противника. Знищенні або захопленні бойової техніки та захопленні рубежів, районів місцевості.

Способи наступу: 1. наступ сходу, 2. наступ із безпосереднього зіткнення з противником.

Види наступу: наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який обороняється, здійсню­ється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу. Він, як правило, починається проривом оборо­ни противника.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а наступ на противника, який відступає, ведеться шляхом переслідування.
35. Бойові завдання та бойові порядки підрозділів та частин у наступі.

Бойове завдання визначається:

1.Задумом бою старшого командира.

2.Характером оборони та станом протистоящого противника.

3.Бойовими можливостями свого підрозділу з враженням сил та засобів посилення.

4.Характеристерами місцевості.

Підрозділам та частинам у наступі вказується: найближче завдання, подальше завдання, та напрямок продовження наступу. Для рот найближчі, та напрямки продовження в наступі. Бойовий порядок будується в 2 або 1 ешелон.
34. Наступ підрозділів з положення безпосереднього зіткнення з противником. Порядок переходу у наступ. (Показати схемою).

В установлений час за сигналом старшого командира починається вогнева підготовка атаки.

Підрозділи, які знаходяться у безпосередньому зітк­ненні з противником, своїм вогнем знищують і подав­люють вогневі засоби і живу силу противника в опорних пунктах на першій позиції, У випадку проведення противником контрпідготовки особовий склад, крім спо­стерігачів і обслуги чергових, вогневих засобів, за коман­дами командирів укривається в траншеях та інших укриттях.
36. Підготовка наступу. Що вона включає, розкрити організацію бою.

Наступ проводиться з метою розгрому противника і оволодіння важливими районами місцевості. Підготовка наступу починається з одержанням завдання.

Підготовка наступу включає:

1.Організацію бою (робота командира: а)прийняття рішення; б)доведення завдання до підлеглих; в)організація бойового ураження противника; г)організація всебічного забезпечення бою; д)організація управління; е)організація взаємодії.

2. Підготовка підрозділів до виконання завдання.

3. Підготовка вихідного району.

4.Контроль готовності до виконання завдань та надання підлеглим необхідної допомоги.
45.Вогневе ураження противника у наступі. Складові вогневого ураження противника.

Вогневе ураження.

Етапи вогневого ураження при наступі сходу:

1.Вогневе забезпечення висування.

2.Вогнева підготовка атаки.

3.Вогнева підтримка атаки.

4.Вогневе супроводження наступу у глибині.
44. Механізована рота у обороні. Побудова оборони роти. Опорний пункт. Бойовий порядок. Схема опорного пункту мр.

Механізована рота може оборонятися в першому або другому ешелоні полку (батальйону), в смузі забезпечення або на передовій позиції, складати загальновійськовий резерв або знахо­дитися в протидесантному резерві. Під час виходу з бою і відходу рота може бути призначена в тилову похідну заставу або для дій як підрозділ прикриття.

Побудова оборонироти включає бойовий порядок роти, систему опорних пунктів івогневих позицій, систему вогню, систему інже­нерних загороджень.

Опорний пункт механізованої роти об­ладнується двома траншеями і складається з опорних пунктів механізованих взводів, позицій вогневих засобів роти і приданих підрозділів, пов'язаних між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти.

Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони. Залежно від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої роти можуть розташовуватися кутом назад, уступом та мати інше розташування, яке забезпечить найкращу організацію системи вогню перед фронтом і на флангах опорного пункту.

Система опорних пунктів і вогневих позицій роти включає: позицію бойової охорони; опорні пункти рот, об'єднані в батальйонний район оборони; вогневі позиції танків, бронетранспор­терів, протитанкових керованих ракетних комплексів та інших штатних і приданих вогневих засобів; траншеї і ходи сполучення. Система опорних пунктів, підготовляється залежно від прийнятого рішен­ня, бойових можливостей роти, наявності часу і характеру місцевості.
45. Механізована рота у наступі. Бойовий порядок роти у наступі. Бойові завдання. Схема бойового порядку роти, яка наступає у пішому порядку (рота посилена тв).

Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон. У ході наступу положення рот у бойовому порядку батальйону може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.
24-25. [Скрытое управление войсками.

Общее положения и требования которые предъявляются к скрытому управлению войсками.

Скрытое управление войсками (СУВ) – это способность сберечь в тайне от противника принятую систему управления, а также основные мероприятия по подготовке боевых действий и осуществление управления войсками в ходе боя.

Основные мероприятия проводимые командирами.

1.Ограничения круга должностных лиц посвященных в замысел предстоящего боя. 2.Сохранения в тайне деятельности тех кто принимает непосредственное участие в разработке и реализации наиболее важных задач управления. 3.Строгое выполнение правил и порядков ведения переговоров по технических средствах связи.

СУВ включает в себя:

Комплекс организационно-технических мероприятий которые обеспечивают надежное сохранение сведения которые составляют государственную и военную тайну, при управление войсками как в мирное так и в военное время.

Принципы – это научно обоснованное и проведенные на практике рекомендации.

Рекомендации:1.Постоянное воспитание личного состава в духе сохранения государственной и военной тайны. 2.Мах ограничение круга должностных лиц которые допущены к работе с секретными документами и особенно которые проводят работу и разработку планов боевых действий. Строгое выполнение приказов. 3.Мах ограничение должностных лиц которые используют технические средства связи. 4.Мах возможное использование личного собеседования. 5.Умелое использование проводимых мероприятий по радио маскировке, а также по дезинформации противника. 6.Надечная охрана и оборона пунктов управления, узлов связи и не связи в местах размещения войск. 7.Организация и проведение контроля по проведению контроля по выполнению этих мероприятий.]
29. Система вогню мб (мр) у обороні. (Показати схемою).

Система вогню батальйону (роти) в обороні включає: ділянки зосередженого і рубежі загороджу­вального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм, на флан­гах, у проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони; зони вогню протитанкових засобів і суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків та інших броньованих машин противника; підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі терміни на будь-якому загрозливому напрямку чи ділянці. Вона будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї батальйону і приданих вогневих за­собів, їх тісній взаємодії в поєднанні з інженерними загородженнями та природними перешкодами.