База тестів для підготовки до Модуль 1. 1. в основі печії лежить
 Скачать 81.04 Kb.
|
187. Вкажіть найбільш характерні клінічні симптоми БА:А. Епізодична задишка з утрудненням при видиху* Б. Вологі хрипи в легенях В. Епізодична задишка з утрудненням при вдиху Г. Кашель, більше вдень Д.Кашель вранці з великою кількістю мокротиння 188. Маркером БА є: А. Знижений рівень IgМ Б. Підвищений рівень IgА В. Підвищений рівень IgG Г. Підвищений рівень IgE * Д Понижений рівень IgЕ 189. Важливою складовою патофізіології ХОЗЛ є: А. Гіперсекреція слизу і дисфункція війчастого епітелію. Б. Обмеження повітряного потоку в бронхах і надмірне здуття легень. В. Порушення газообміну. Г. Легеневе серце. Д.Все перераховане вірно* 190. До зовнішніх факторів ризику ХОЗЛ належать: А. Довготривале тютюнопаління (індекс паління 10-20 пачко-років). Б. Промислові та побутові шкідливі викиди. В. Інфекції (дитячі, респіраторні, ВІЛ). Г. Низький соціоекономічний статус. Д. Всі вищеназвані.* 191. Найбільш характерною фізикальною ознакою ХОЗЛ є: А. Велика діжкоподібна грудна клітка. Б. Участь у диханні допоміжної мускулатури. В. Послаблення дихальних шумів. Г. Подовжений видих. Д. Все вірно* 192. Діагностичним критерієм ХОЗЛ є зменшення показників, починаючи з: А. ОФВ1 90% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ 80%. Б. ОФВ1 80% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ 70%.* В. ОФВ1 70% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ 60%. Г. ОФВ1 60% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ 50%. Д. ОФВ1 50% від належних у поєднанні з ОФВ1/ФЖЄЛ 40%. 193. Як перший рівень дослідження при ХОЗЛ використовують: А. Спірометрію (ОФВ1, ЖЄЛ, ФЖЄЛ). Б. Пробу з бронхолітиками на зворотність бронхообструкції. В. Рентгенографію ОГК. Г. Газовий склад крові у початково важких хворих. Д. Всі названі.* 194. Як третій рівень дослідження при ХОЗЛ використовують: А. Оксигенацію артеріальної крові при ОФВ1, у яких 50%. Б. Дослідження функції дихальних м’язів. В. Комп’ютерну томографію для виявлення емфізематозних бул. Г. Мікробіологічне дослідження харкотиння при гнійному компоненті і -1-антитрипсин у молодих людей. Д. Всі перелічені.* 195. Для легкого перебігу ХОЗЛ характерними є наявність частіше хронічного кашлю з харкотинням і: А. ОФВ1 90% від належних Б. ОФВ1 80% від належних * В. ОФВ1 70% від належних Г.ОФВ1≥60% від належних Д. ОФВ≥30% від належних 196. Бронхолітик пролонгованої дії при ХОЗЛ призначається планово, починаючи з: А. І стадії. Б. ІІ стадії. * В. ІІІ стадії. Г. IV стадії. Д.І-IV стадії. 197. До інгаляційних кортикостероїдів не відносять: А. Бекламетазон. Б.Мометазон В. Будесонід. Г. Флутиказон. Д Кеналог-40* 198. Основним об'єктивним симптомом дихальної недостатності являється: А. Блідість шкірної поверхні Б. Ціаноз* В. Підвищення температури тіла Г. Тахікардія Д. Набряки 199. Пневмонія – це гостре інфекційне захворювання, переважно: А. Бактеріальної етіології. * Б. Грибкової В. Вірусної. Г. Паразитарної Д. Хламідійної. 200. У сучасній класифікації, що враховує умови виникнення захворювання, особливості інфікування легень, а також стан імунної реактивності організму хворого, найбільш поширеною є пневмонія: А. Негоспітальна.* Б. Нозокоміальна. В. Аспіраційна. Г. У осіб з тяжкими порушеннями імунітету Д. Атипова 201. Утворення порожнин розпаду в легенях є характерним для: А. Пневмококової пневмонії. Б. Мікоплазменної пневмонії. В. Хламідійної пневмонії. Г. Стафілококової етіології.* Д. Анаеробної 202. Діагноз негоспітальної пневмонії є визначеним у разі наявності таких симптомів: А. Гострий початок захворювання з температурою тіла >380С. Б. Кашель з виділенням мокротиння. В. Наявність фізикальних ознак (притуплений або тупий перкуторний звук, дрібнопухирчасті дзвінкі вологі хрипи , крепітація)* Г. Лейкоцитоз >10·109/л та/або паличкоядерний зсув >10%. Д. Задишка. 203. При відсутності ефекту від проведеної терапії антибіотиками препарати треба замінити: А. На 3 день* Б. На 5 день В. Після закінчення 7-10- денного курсу Г.Через 2 тижні Д.Через місяць 204.Етіологічним збудником позагоспітальної пневмонії найчастіше бувають: А. Пневмококи * Б. Гемофільна паличка В. Грамнегативна мікрофлора Г. Хламідії Д. Збудник виявити неможливо 205.Причиною атипової пневмонії можуть бути: А. Хламідії. * Б. Стрептококи. В. Пневмококи Г. Стафілококи Д. Гемофільная паличка 206.Внутрішньогоспітальна (нозокоміальна) пневмонія це: А. Пневмонія, яка виникла у хворого через 24 години після госпіталізації до стаціонару Б. Пневмонія, яка виникла у хворого через 48 годин після госпіталізації до стаціонару * В. Пневмонія, яка виникла у хворого після виписки із стаціонару, де він лікувався в зв’язку з іншою хворобою. Г. Пневмонія, що виникла на 7 день перебування хворого в стаціонарі Д. Пневмонія, що виникла на 14 день перебування хворого в стаціонарі* 207. Який найбільш поширений шлях проникнення інфекції при пневмонії: А. Аерогенний * Б. Гематогенний В. Лімфогенний Г. Аспіраційний Д. Всі шляхи можливі однаково 208. Транссудат – це незапальна рідина, яка утворюється при нижче перелічених станах, крім одного неправильного: А. Підвищенні капілярного гідростатичного тиску в вісцеральній плеврі при лівошлуночковій недостатності. Б. Підвищенні капілярного тиску в парієтальній плеврі при правошлуночковій недостатності. В.Зниженні онкотичного тиску плазми крові при нефротичному синдромі Г. При значному підвищенні онкотичного тиску плазми крові.* Д. Збільшенні секреції рідини через вісцеральну плевру 209. Ексудат – це рідина запального характеру, яка утворюється при: А. Інфекційному запальному процесі в плеврі.* Б. Засіві плеври пухлинними клітинами. В. Ураженні внутрішньогрудинних лімфатичних вузлів при пухлинному процесі, Г. Порушенні відтоку лімфи при туберкульозному ураженні лімфатичних вузлів Д. Ексудації в плевральну порожнину при лейкеміях 210. Найбільш частими причинами інфекційних плевритів є: А. Пневмонії різної етіології.* Б. Туберкульоз. В. Абсцес легені. Г. Нагнійні бронхоектази. Д. Піддіафрагмальний абсцес. 211. Найбільш частий характер випоту при ексудативному плевриті: А. Геморагічний. Б. Еозинофільний. В. Гнійно-гнилісний. Г. Серозний і серозно-фібринозний. * Д. Холестериновий і хільозний. 212. При сухому (фібринозному) плевриті внаслідок больового синдрому хворий займає вимушене положення, лягаючи на: А. Здоровий бік. Б. Уражений бік. * В. Змінює положення Г. Займає напівсидяче положення Д. Положення в ліжку не є принциповим. 213. Шум тертя плеври при аускультації реєструється: А. На вдиху. Б. На видиху. В. На вдиху і видиху.* Г. При затримці дихання Д. При форсованому диханні 214. Плевральну пункцію здійснюють по таких топографічних лініях: А. Середньоаксилярній. Б. Передньоаксилярній у VII міжребер’ї. В. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по верхньому краю нижчерозміщеного ребра. Г. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по нижньому краю верхньорозміщеного ребра.* Д. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї не залежно від краю ребра. 215. Плевральна рідина в нормі має вміст білка в кількості: А. 0,5-1 г на 100 мл. Б. 1,0-1,5 г на 100 мл. В. 1,5-2,0 г на 100 мл. Г. 2,5-3,0 г на 100 мл.* Д. 3,0-3,5 г на 100 мл. 216. При лабораторному дослідженні транссудату його питома вага, вміст білка в 1 мкл відповідно становлять: А. ≤ 1005 г/л; 15 г/л. Б. ≤ 1010 г/л; 20 г/л; В. ≤ 1015 г/л; 30 г/л; * Г. ≤ 1020 г/л; 35 г/л. Д. ≤ 1025 г/л; 40 г/л. 217. Лімфоцитоз у плевральній рідині характерний для: А. Парапневмонічного випоту. Б. Туберкульозного випоту.* В. Панкреатичного випоту. Г. Випоту, зумовленого дифузними хворобами сполучної тканини. Д. Післяінфарктного синдрому Дреслера. |