1. За своїм змістом світогляд є тотожним природознавству. Ні
 Скачать 124.52 Kb.
|
|
в) У даному фрагменті метод пізнання зводиться до певних правил, яких людина повинна дотримуватись, щоб пізнати істину. У сучасному світі, на мою думку, має місце таке визначення, адже, щоб дійти до істини, справді зручно розбити сутність пошуку на певні фрагменти, і подолавши їх, можна вийти на істину. г) На мою думку, автор фрагменту так високо підносить значення методу для пізнання, бо вбачає в цьому єдиний шлях для отримання пізнання та більш достовірних та, як наслідок, ширших здібностей людського розуму. Автором пропонується принцип раціоналізму, в якому наголошується вагомість та компетентність розуму та логічного ходу міркувань у пошуках істини. Варіант №7
ТЕСТИ В. 1. Відмінності між античною та давньосхідною філософіями можна подати так:В) антична та давньосхідна філософії виникають приблизно в той же самий час, проте східна філософія була тісно пов'язана із міфами та релігією, а антична філософія відокремилась від інших напрямів духовної діяль ності та набула автономного статусу. 2. До суттєвих особливостей сучасної некласичної філософії слід віднести Б) те, що сучасна некла- сична філософія радикально відмежувалась від класич ної, протиставивши її вихід ним ідеям позицію ірраціо налізму, позитивізму, заперечивши провідну роль розуму у людській діяльнос ті та в суспільній організації життя. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів „...Цілком можливо, що існує дещо єдине, через що усі блага постають благими. А)Автор тексту хоче довести, що Існує найбільше благо, яке «породжує» інші блага.тому існує одне найбільше і найповніше благо, тобто – найвище у відношенні до всього існуючого.через цю його властивість це благо є ще більшим благом, і тому воно виходить через себе самого.тому те, що існує через себе, є найбільшим від усього. Б) у міркуваннях автора переважає доведення, тому що він поступово доказує нам свою думку, що найбільше благо – породження самого себе. «якщо немає сумніву що усі блага у рівній або нерівній суть блага, то всі вони постають благими через дещо, що мислиться як те саме у різних благах. ..Тоді оскільки всі існуюче існує через одне,немає сумніву, що це існує через себе. Тому те, що існує через себе, є найбільшим від усього» - цими цитатами автор доводить свою думку про найбільше благо. В) думки даного тексту характерні для доби Нового часу, де розвивала проблеми пізнання, в осмисленні субстанції як вихідної підоснови дійсності. Проблему субстанції чітко охарактеризував Спіноза, який покладався на геометричний метод(тому без сумніву можна сказати що автор тексту послідовно доводив свої думки) Г) субстанція – те, що існує через себе, пронизує собою усі форми та явища дійсності, є першопочатком всього. Важливо довести таке існування, тому що субстанція не може мати іншої якоїсь причини, бо тоді вона перестане бути основою для всього. Варіант 8 1. Сократ був учнем і послідовником софістів. Ні 2. Дао є вихідним поняттям конфуціанства і позначає в ньому шляхетну людину. Так 3. Християнська апологетика була заключним, вищим етапом розвитку патристики. Ні 4. Філософська антропологія виникла в епоху Відродження. Ні 5.Платон розділив дійсність на світ ідей та світ речей, радикально протиставивши їх між собою. Ні 6. Гасло „Факти є живлення науки" відповідає позиції: а) емпіризму; 7. Пізня антична філософія найбільше прагнула: б) захистити індивіда та звільнити його від страхів життя; 8. Згідно І.Канта людина пізнає: а) явища; 9. За переконанням філософів-екзистенціалістів людина постає: б) неузасадненою, закинутою в світ; 10. Проголошення. симфонії розуму та віри у філософії XX ст. характеризує позицію: В ТЕСТИ В. 1. Теза Р.Декарта „Я мислю, отже я існую" постала результатом: А) проведення принципу методичного сумніву з ме тою піддати критичному перегляду усі знання та здобути незаперечний відправний пункт для здійснення процедур дедуктивного виведення всіх можливих істин із очевидних та незаперечних положень (засновків). 2. До вихідних тез філософії Ф. Ніцше слід віднести наступні: В) все, із чим стикається людина, постає лише різновидами життя, тому в світі панують закони виживання і боротьби за існування, де повинні перемагати сильніші; заклик підтримувати слабких знесилює та послаблює життя. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів “... Благородна істина про страждання: народження – страждання, А) Істина про страждання чітко дає нам зрозуміти, що страждання є невід*ємною частиною нашого життя і воно дане для того, щоб ми цінували радість і щастя, щоб ми боролися, мислили і ставали кращими та сильнішими. Щодо походження страждання, то воно вказує нам на жагу (нестримне бажання, надмірність). Саме воно рухає нас щось робити, здобувати, досягати… І під час цього ми наштовхуємося на перешкоди, які в більшій чи меншій степені змушують нас страждати (фізично чи душевно). Знищення жаги життя означатиме знищення бажання рости, розвиватися, ставати кращим, але це в жодному разі не означає самогубство (яке в деякій мірі можна охарактеризувати жагою смерті). Життя, позбавлене природніх властивостей жаги буде спокійним, але водночас і нудним, бо все буде без надмірностей, в якихось певних межах. Людина привикне до цього і життя поступово втрачатиме інтерес. Б) Якщо взяти за основу поняття «існування» унікальну особистісну сутність людини, що втілює в собі неповторність особи, то знищення жаги існування призведе до повного знищення будь-яких проявів особистості: її почуття, емоції, переживання, бажання, прагнення, потребу в самореалізації, власної точки зору. Навіть при максимальному пригніченні особистості (тобто знищення основних її особистісних проявів) вона все ж на підсвідомому рівні буде зберігати свою особистісну сутність (хай навіть частково). Саме тому повне знищення жаги існування практично неможливе. І якщо б це трапилося, життя такої особи теж буде частковим, тобто позбавленим кольорів, радості та щастя. Це була б особа без особистості. В) У даному тексті домінує раціонально-логічний тип мислення, тому що викладені в тексті ідеї пов*язані між собою, описані точно, послідовно, без протиріччя, кожна частина тексту логічно зв*язана з наступною частиною і загалом всі частини утворюють єдину систему. Г) В даному тексті сутність людського буття ототожнюють стражданню. Але насправді наше життя є таким, яким ми його робимо і бачимо самі. Нам просто потрібно навчитись цінувати і знаходити ті прекрасні та веселі миті, які заставляють жити дальше. Тому у цьому тексті нас наштовхують на правильне бачення світу(сприйняття світу таким, яким він є), на правильну думку (без осуду), на правильну мову (без брехні, образ та брудних слів), правильну дію (без вчинення зла іншим), правильне життя (допомога іншим), правильне зусилля (тратити зусилля на те, що дійсно варте цього) тощо. Саме завдяки цьому, світ не здаватиметься таким сірим і жорстоким. Варіант 9 1. Філософія найчастіше визначається як теоретична форма світоглядуТак 2. Найпершим об’єктом натурфілософії поставала природа, а першою проблемою – проблема начала буття.Так 3. Креаціонізм як суттєва риса християнської філософії означає віру в наперед визначення долі. Ні 4. В епоху Відродження у поглядах на світобудову були поширеними пантеїзм та пасихізм. Так 5. Століттям просвітництва в Європі називають ХVIII ст.. Так 6) Категоричний імператив це В) всезагальний закон моральної поведінки. 7) Тезу « Я знаю, що я нічого не знаю» слід завершити словами: В) але інші люди незнають навіть і того 8. Сперечання номіналізму та реалізму розгорнулось: В) в середньовічній філософії 9. Філософська позиція, що вважає що Бог створив світ та надав йому імпульсу дії, називається: В) деїзм 10. Плюралізм як філософський погляд на начала світу передбачає визнання: Б) існування множинних субстанцій ТЕСТИ В. 1. До відмінностей між античним та середньовічним світоглядами слід віднести: Б) креаціонізм, провіденціалізм, екзегенетичність та віросповідальнний характер середньовічного світобачення та космоцентризм, політеїзм та замкнений рух історії в античному світобаченні. 2. Розрізняння первинних і вторинних якостей речей у філософії Новго часу продилось на таких підставах. А) оскільки лише матема тичні та геометричні харак теристики речей підлягають точному обчисленню, то їх як первинні якості слід приймати до уваги у пізнан ні, а вторинні якості - те, як проявляються речі у відчу- тях - слід вважати лише І суб'єктивними враженнями. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів г ".. .Освіта звільняє людину від дикості та варварства... Наука А) Основна ідея цього фрагменту - не «закидати» себе у яму, бути особистістю на землі і не загубити свій дар подарований нам Спасителем. Людина повинна удосконалюватись. Цьому сприяє наука, освіта і віру у щось вище на землі – віра у Спасителя. Саме це сприяє до пізнання самого себе, до вдосконалення себе та світу. І саме це допоможе знайти сенс свого життя. Б) Автор у даному фрагменті протиставляє між собою освічену і неосвічену людину. Неосвічена людина, за його словами, вишукує у собі якусь позитивну якість, і вихваляється нею, не задумуючись над тим, що її можна розвивати. А освічена – перебуває у постійному русі та розвитку. Вона шукає позитивні якості та розвиває їх. Щодо покладання надій у справі покращення людини, то автор покладає їх на віру у Спасителя, в освіту і в науку. Ці три фактори взаємопов’язані. Адже вони вдосконалюють доброчесність і не дозволяють впасти у заблудження, допомагають виправляти свої помилки і спонукають до самовдосконалення. Вони змушують повернутись до розмірковувань про божественну всемогутність і заставляють нас розвивати себе. В)Освіта і наука – все те, що розвиває розум людини. На думку автора неосвічена людина не знає, що таке заглиблюватись у себе і оцінювати себе. Для того, щоб ми не впали у заблудження, знали своє місце на землі і прославляли Божественну велич, автор даного тексту закликає нас звернутись до основних двох джерел, які дав нам Спаситель - це книга Писання та книга природи. На його думку, вони є одні з основних джерел, які заставляють нас задуматись про життя, про Божественну могутність і все ж таки про самого себе. Г) На думку автора освіта робить людину особистістю – «звільняє людину від дикості і варварства». Неосвічена людина не знає всіх радостів життя, вона «не бачить», що з кожним днем воно стає краще. Я згідна з автором, адже освіта є важливим критерієм у нашому житті. Усе життя ми вчимось і вчитись ніколи не пізно. Це удосконалює нас, нашу свідомість. Це допомагає нам долати буденні труднощі. Перевагою науки є те, що вона спрямовує розум на те, що він постійно спонукав себе до дії і прагнув до вдосконалення. Наука спонукає нас звеличувати і прославляти божественну велич. Як на мене наука і людина повинні завжди стояти поруч. Без науки людина не вдосконалювалась би, вона б деградувала. Без неї людина замкнулась у собі, картаючи себе своїми ж недоліками. Завдяки науки розум людини вдосконалюється. Варіант 10 ТЕСТИ А. Обведіть колом варіант правильної відповіді 1Філософія як форма світогляду постає загальнолюдським явищем. Ні 2. В епоху Нового часу виникають національні та регіональні філософії. Так * 3. Для німецької класичної філософії було характерним прагнення до створення завершених систем філософського знання.Так 4. Д.Берклі був представником німецької класичної філософії. Ні 5. Ф.Ніцше і С.К'єркегор є засновниками позитивізму як напряму некласичної філософії. Ні 6. Некласична філософія вважала, що пізнання слід спрямовувати: б) на те, що увійшло у наше сприйняття, що є доступним людині; 7. Відмінність у філософських позиціях Сократа та софістів полягала у тому, що: б) софісти сповідували принципи відносності усякого знання, а Сократ вважав, що справжні знання повинні бути остаточними, завершеними; 8. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях. 9. "Монадологія" як вчення про численні монади (одиниці) - початки буття була розроблена: б) Ґ.Лейбніцем;. 10. Зміст світогляду визначають: б) знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини; ТЕСТИ В. 1: Відмінності між позиціями емпіризму та раціоналізму окреслюються так: А) емпіризм, сповідуючи тезу про те, що немає нічого в інтелекті, чого би не було у відчуттях, зводить знання до чуттєвих даних, а раціо налізм базує знання на фактах, опрацьованих логікою. 2. Відмінності між онтологічними ідеями Платона та Аристотеля полягають у наступному: А) Платон вважав найпер шим буттям буття ідей - і ідеальних сутностей речей, а Аристотель ототожнював буття із будовою, причина- I ми та діями реальних речей, тому Платон протиставляв світ ідей і світ речей, а Ари стотель їх зближує. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів "Істинне є ціле. Але ціле є тільки сутність, що завершує себе через А) основною ідеєю даною фрагмента є те, що істина є ціле, але його можна осягнута лише у систематичному викладі та в історичному русі. Тобто будь-яка річ є маленькою складовою чогось глобального, цілого, єдиного. Так само і кожна людина є частинкою цілої, істинної системи. А оскільки істина – це процес, то людство не стоїть на місці – воно розвивається і знаходить відповіді на запитання, які виникають у процесі його еволюції. Б) автор даного тексту доводить системну позицію у розумінні засад дійсності, тобто вивчення будь якого процесу, дії чи роздуми над чимось конкретним є лише невеликою частиною цілого, яке продовжується як осмислення людиною істинного її життєвого покликання. Також системність означає, що при осмисленні певних речей необхідно враховувати протилежні думки. Це означає, що протиріччя дають нам цілісні окреслення предмета. Тобто предмет постає як суперечливий, мінливий, рухливий. У протилежних виявленнях та окресленнях він ніби сам відрізняється від себе, залишаючись єдиним, але різноманітно виявленим та суперечливим. Таке бачення засад світу називається діалектикою. В) використання несистемного, тобто неповного значення не дає повною мірою оцінити своє життя і навколишню дійсність. Тому краще користуватися системним значенням і складати часткові знання в істинне ціле, вивчаючи окремі поняття і формуючи загальну картину дійсності. Г) знання певного процесу чи дії вимагає у людини пізнання іншого, більш складнішого процесу чи дії, до якого людина дійшла, та ще не переступила поріг розуміння. Тобто попереднє знання є науковим механізмом для пізнання чогось іншого. Варіант 11 1- «Коперніканський переворот» І. Канта у філософії був пов'язаний з його гіпотезою про еволюційне походження Всесвіту. Ні 2. Епікуреїзм, даосизм та неоплатонізм є основними напрямками елліністичної філософії. Ні 3. Історично першою формою світогляду слід вважати релігію.Ні 4. ф. Бекон постає родоначальником європейського прагматизму.Ні 5. Неотомізм постає одним з найвпливовшшх напрямів сцієнтастської філософії XX століття Ні 6. Духовним каноном давньоіндійської філософії є: б) Веди; 7. Важливе значення для формування і розвитку філософії Нового часу мало: а) формування точних наук, найперше - природничих; 8. Перш ніж вивести тезу «Я мислю, отже існую», Р. Декарт стверджував:а) «вірую, тому шо абсурдно»; 9. «Золоте століття» схоластики в історії Європи - це: в) XIII ст. 10. Одним з етапів розвитку позитивізму був: в) емпіріокритицизм. ТЕСТИ В. 1.Співвідношення між двома провідними напрямками середньовічної філософії - схоластикою та А) схоластика була спрямована на раціональне обгрунтування основ християнства, насамперед на доведення буття Бога за допомогою розуму і логіки, тоді як містика виходиоа з того, що розум тільки шкодить у Богопізнанні, а тому слід опиратися лише на віру і любов до Бога 2. Відмінності між міфологічним та філософським світоглядом можна подати наступним чином: А) філософський світогляд є теоретично обгрунтованою системою поглядів на світ на основі логічних критерії з акцентом на індивідуальному «Я» та на потребі вибору підстав власної поведінки, ; формулюванні критичного І ставлення до авторитетів, тоді І як міфологія є системою образного, синкретичного знання про світ, що і грунтується на абсолютизації і досвіду окремого роду чи і племені. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: «Якими б не були різними категорії естетиків, А) Автор даного уривку виділяє три стадії життєвого сходження. Перша називається стадією безпосередності людської особистості (етики), наступна стадія - стадія переможної краси, а третя стадія – стадія визнання (естетики). б) Вирішальною ознакою стадії безпосередності людської особистості є фізичність, тобто фізичне здоров’я як благо. Ознакою другої стадії (стадії переможної краси) є доброта, милосердність, співчуття, як рятівні кола для людства. Характерною рисою наступної стадії – стадії визнання є владний та грошовий олімп. В) Паралельним моментом між етичним та естетичним є вимогливість та невблаганність. У етика вимогливість до себе, а у естетика до себе і до інших. Г) «Перебувати в абсолютному відношенні до Абсолютного» значить, що лише наявність Бога як абсолюта може виправдати абсолютність людської унікальності. Оскільки людина у своїй унікальності виходить на прямий зв’язок із Богом, то вона ніби отримує цим санкцію на абсолютну свободу самоздійснень. Враховуючи те, що з індивідуального складається загальне, то індивід може як зруйнувати всезагальні цінності, так і укріпити їх. |