1. За своїм змістом світогляд є тотожним природознавству. Ні
 Скачать 124.52 Kb.
|
|
А) В даному уривку вищенаведеними тезами висвітлена ідея так званого «коперниканського перевороту» у філософії. До І.Канта вважали, що пізнання є результатом дії на людину зовнішніх чинників. При цьому людина сприймає (тобто перебуває пасивною), а світ діє на неї. Кант «перевернув» це співвідношення: він проголосив, що пізнання і знання постають результатом людської (насамперед — розумової) активності. Б) Людина пізнає лише тією мірою, якою сама випробовує природу, ставить їй запитання, вибудовує розумові гіпотези та конструкції: "Природознавці зрозуміли, що розум бачить лише те, що сам створює за власним планом, що він із принципами своїх суджень повинен йти попереду... і змушувати природу відповідати на його запитання. Розум повинен підходити до природи, з одного боку, зі своїми принципами,з іншого — з експериментами, щоб черпати із природи знання, але не як школяр, якому вчитель підказує усе, а як суддя, що змушує свідка відповідати на запропоновані запитання ". В) Аналогія з наслідками відкриття М.Коперника тут досить очевидна: Коперник ніби зрушив Землю (яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту), а Кант зрушив людину, поклавши край її пасивності. По-перше, Кант дав більш виправдану картину пізнання: пізнання не є дублюванням реальності, не є перенесенням речей у людський інтелект, а є діяльністю створення інтелектуальних засобів людської взаємодії зі світом. По-друге, людський розум може визнати надійним лише таке знання, яке він сам вибудував на зрозумілих йому принципових засадах і обґрунтував з необхідністю.По-третє, у концепції І.Канта людина постає творчою і діяльною; при тому чим вона активніша, тим розгалуженішими будуть її зв 'язки з дійсністю і, відповідно, — ширшими знання. "Коперниканський переворот" І.Канта був першим варіантом обґрунтування у німецькій класиці принципу активності. Г) І. Кант вважав, що найпершими джерелами знання постають чуття, через які реальність нам надається та які постачають матеріал для знання і пізнання, та розсудок, за допомогою якого відбувається мислення. Розсудок мислить, а це, за І. Кантом, значить, що він продукує форми інтелектуальної діяльності та вміє ними оперувати. Чуття, за Кантом, дають нам матеріал, сам по собі неоформлений і невпорядкований, але не в тому сенсі, що чуття не дають нічого визначеного, а в тому, що самого факту бачення, відчуття, дотику, запаху недостатньо задля того, щоб через це вже отримати знання. Отже, у відношенні до знання матеріал чуття має майже нульовий зміст. Розсудок, володіючи формами думки, упорядковує та оформлює матеріал чуття накладанням на нього своїх форм. Названі форми - категорії, за Кантом, притаманні розсудкові за самою його природою і тому постають як "апріорні" — переддосвідні, позадосвідні, тобто розсудок їх в собі віднаходить. Тому вони і здатні оформлювати чуттєві дані й бути відкритими та зрозумілими розсудкові. Унаслідок того вони продукують знання необхідні (для дій та споглядання розсудку), а не випадкові. Варіант 22 1.Середньовічна містика визнавала Бога, а схоластика піддавала Його існування сумніву.Ні 2. Філософські ідеї пізньої античності були скеровані на осмислення космосу і пошуки його начал. Ні 3. А. Шопенгауер вважав, що людину слід вивчати всебічно засобами наукового пізнання. Ні 4. Філософія виникає на основі утвердження синкретичного мислення. Так 5. Ф. Шеллінг доводив у своїх працях принципи і постулати емпіризму. Так 6. Європейські гуманісти наполягали на тому, що: б) філософія має захищати значущість земного життя людини і її вчинків; 7. Дхарма в давноіндійській філософії - це: б) закон вічного коловороту буття; 8. До провідних напрямів сучасної некласичної філософії належать: а)екзистенціалізм, неотомізм, філософія життя; 9. Світоглядні переконання у більшості випадків люди отримують: в)у процесі виховання і засвоєння культурних традицій. 10. Г. Регель як видатний представник німецької класичної філософії, обґрунтував у своїх працях принцип:а) неприпущення суперечностей; ТЕСТИ В. 1. Антропологія, екзистенціалізм та персоналізм, як течії сучасної некласичної філософії, відрізняються тим, що: В) філософська антропологія розглядає людину всебічно, екзистенціалізм - через внутрішнє переживання нею свого життя, а персоналізм вбачає в людині найсуттєвішим її здатність поставати особистістю; всі названі напрями осмислення людини загалом не відкидають релігійного світобачення. 2. Суть методу верифікації у філософії неопозитивізму полягає в наступному: В) виділення провідних положень певної теорії, зведення їх до простих неподільних суджень та співставлення цих суджень з фактами, і вкінці обгрун тування отриманих резуль татів. Тобто, перевірка науки шляхом співставлення із фактами. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів:«Всі люди хочуть жити щасливо, але вони смутно уявляють собі, в А) у свій заклик «Живи згідно з природою» речей автор вкладає те, що природа створює речі саме такими, які людина мала б використовувати. Проте від людини вже залежить чи користуватися цими «речами» за природним призначенням, чи змінити це призначення на свій лад. Кожен повинен вникати в те, що він робить, а не піддаватися думці більшості. Людина має опиратися на закони природи, брати з неї приклад, а не ухилятися від неї, ось тоді життя людини буде справді щасливим. Я вважаю, що тут не мається на увазі служіння науці, адже наука намагається вдосконалювати речі, а це є протилежним до даного заклику. Б) у цій філософії говориться, що благородна людина буде ставити собі за мету такі цілі, які, можливо, вона зараз не може досягти, але хтось може їх досягти, а, отже, це можливо для людини; така людина не буде звертати увагу на матеріальні речі, принаймні не буде ставити ці речі на перше місце, їй важливіше все духовне. Відмінність між розрахунком на власні сили та розрахунком на сили людської природи і полягає в тому, що людина бачить, що вона не може досягнути певної мети власними силами, але одночасно вона усвідомлює те, що загалом людина може це зробити, досягнути цю мету (сила людської природи). В) такий ідеал життя може бути досяжним для будь-якої людини повною мірою, головне потрібно дійсно цього хотіти. У даних листах образ мудреця, філософа постає мужнім та благородним, адже тільки людина з такими рисами може побачивши смерть і призвістці про неї зберігати спокійний вираз обличчя, переносити важкі випробування, дивитися на свої землі як на загальне, зневажати багатство тощо. Г) Автор даного тексту окреслює такі головні причини помилок людей: люди велику роль приділяють матеріальному багатству, а значно меншу – духовному; зрозумівши, що певних цілей вони не можуть досягти, люди просто опускають руки і не намагаються все-таки їх досягти. Варіант 23 1. За своїм змістом світогляд тотожний природознавству.Ні 2. Некласична філософія характеризується механістичним світобаченням.Ні 3. Л.Фейєрбах вважав, що релігію божественного об'явлення треба замінити релігією всезагальної людської любові. Так 4. Головною заслугою шкіл пізньої античної філософії. слід вважати відкриття автономії людського розуму щодо обставин життя. Так 5. Т. Аквінський вважається першим середньовічним філософом. Ні 6. О. Конт був засновником: В)озитивізму. 7. Сократ основну увагу приділяв у своїй філософії: б) людині та внутрішнім чинникам її дій; 8. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу: в) немає нічого в інтелекті, чого не було б у відчуттях. 9. Засновником філософії Нового часу вважається: б) Ф. Бекон; 10. Зміст світогляду визначають: б) знання, принципи, переконання, що є життєвими орієнтирами людини; ТЕСТИ В. 1. Основними принципами філософії постмодернізму можна вважати такі: В) висунення діалогічної та полідіалогічноі* культури, про голошення абсолютної цінності комунікації і плюралізму; значимість локального на противагу тотальному, авто ритетному; всеосяжна іронія щодо культурної спадщини минулого; антилогіцизм (про тест проти логічних унормувань думки); відкидання будь-яких норм у веденні діалогу з явищами культури, людини, її життя. 2. Антропологічний принцип Л. Фейербаха наголошує на тому, що: А Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: «. Хай людина віддається спогляданню природи у всій її неосяжній А) автор говорить, що людина у порівнянні зі світом - це небуття у порівнянні з нескінченністю, все суще у порівнянні з небуттям, середнє між всім і нічим. Хоча людина значно менша і слабша, ніж всесвіт, проте вона має вагому перевагу над Всесвітом – вона вміє мислити. Нехай Всесвіт знищить людину, вона все одно перевищує його, тому що усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за Всесвіт, а він нічого не усвідомлює. Б) реальне становище людини породжує сум та невизначеність людини, тому що наше становище є бідним, людина є крихкою і помирає. Кожен якщо задумається над тим, що рано чи пізно він помре, то в нього виникне питання : «А навіщо ж тоді жити, якщо смерть по-любому настане?», а однозначної переконливої відповіді на це питання немає. Ось саме це і породжує сум та невизначеність людини. В) можливою основою гідності людини є здібність мислити. Людина може достойно побудувати своє життя тільки тоді, коли вона буде замислюватися над своїми діями, намагатися зрозуміти до чого приведе її та чи інша дія, той чи інший вчинок чи вибір. Г) Я вважаю, що високоморальна людина ніколи не буде думати про так звані «низькі» речі. Тільки тоді, коли людина буде мислити гідно, тобто про те, що буде її розвивати як особистість, її можна вважати високоморальною. Варіант 24 1. Філософія є самоусвідомленою думкою, тобто думкою про думку, способом самоузасаднення людського мислення. Так 2. Міфологічний світогляд передбачає розчинення людини в природі. Так 3. В «категоричному імперативі» І. Кант сформулював всезагальний закон людської моральної поведінки. Так 4. Платон був учнем Аристотеля, але піддав критиці його теорію ідей. Ні 5. Позитивом вважав, що філософія повинна стати наукою і вивчати логіку і мову конкретних наук. Так 6. Школи філософії XX ст. класифікують так: а) сцієнтистські, антропологічні, культурологічні та релігійні напрями; 7. Вчення Г. Лейбніца про світобудову отримало назву: б) монадологія; 8. Етика А. Шопенгауера носить переважно: б) песимістичний характер; 9. До характерних рис філософії слід віднести: А 10. Обернення німецької класичної філософії до людини та природи було здійснено А ТЕСТИ В. 1, До вихідних ідей неотомізму як одного з найвпливовіших напрямів релігійної філософії XX ст. можна віднести наступні: Б 2. Зміст поняття «Дао» у давньосхідній філософії можна окреслити так: А) першоначало, першоджерело і завершення всього існуючого, загальний закон світобудови, шлях доброчинства, щось неосяжне, не персоніфіковане, пізнати яке неможливо інакше, як тільки через наслідки. Всі І речі, а також людина і світ є І породженням Дао. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: «Абсолютно тотожне... ніколи не може бути об'єктом знання, але А) основною відмінністю між трансцендентальною і натурфілософією є суперечка між первинністю суб’єкта і об’єкта. Натурфілософія подає в якості первинного об’єктивне і виводить з нього суб’єктивне. Трансцендентальна філософія діє навпаки:первинним і абсолютним тут виступає суб’єкт з якого і виводиться об’єкт. Таким чином вони розділили між собою два можливих напрямки філософії Б) Перш за все це умова особистісного: тільки наше життя, наші почуття та переживання вартують більшого ніж наш розум і знання. Принципи racio не передадуть внутрішній світ, його постійні зміни, його таємничість. По – друге: це пізнання істини з часткових знань, задля повноти досліджень абсолюту. А якщо наші досягнення успішні, то стає зрозумілою суперечність системи Об’єкт – Суб’єкт і усі її принципи стають тотожними. Також це ідеї гармоніїї, не тільки окремого індивіда, а суспільства вцілому……….. В) Основним завданням філософії за Шеллінгом є пояснення у поєднанні об’єктивного і суб’єктивного. Це пояснення являється найвищим і найважливішим не лише для філософії, а й для кожного знання………… Г) Варіант 26 1. Некласична філософія найпершу увагу приділяє проблемам пошуку методу пізнання. Ні 2. М. Гайдеггер та А. Камю були найвидатнішими представниками релігійної філософії XX ст. Так 3. Представники німецької класичної філософії прагнули створювати завершені системи філософського знання. Так 4. Для східної філософії характерним є органічне взаємопроникнення старого і нового, поступовість у розвитку.Так 5. Найвідомішим представником християнської середньовічної патристики був Т. Аквінський.Ні 6. «Життя - це страждання» - це вихідна теза: в) буддизму. 7. Особливістю філософії Нового часу постає те, що вона: а) охоплює та включає у свій зміст всі науки; 8. На думку Т. Гоббса, найважливішим здобутком людства є: б) наука; 9. «Філософія життя» - це філософський напрям, зосереджений на: в)осмисленні ролі переживань у внутрішньому житті людини. 10.«Еманація» в неоплатонізмі означає: б) безперервне виливання божественного Єдиного; ТЕСТИ В. 1. До характерник особливостей філософії Просвітництва треба віднести наступні: - А) розроблення суспільно- політичних теорій, зорієн тованих на розбудову раціонально організованого суспільства; наголос на провідній ролі розуму у людських справах, пропа ганда знань та освіти; відведення визначальної ролі у житті людини і суспільства вихованню, навчанню і освіті. 2. Поняття «сублімація» в концепції 3. Фройда означає наступне: А) процес заглушення асоціальних форм сексуальних бажань і виштовхування їх енергії в сферу підсвідомості, що провокує неврози, психози та інші відхилення у психічній діяльності людини. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: «Два шляхи існують та можуть існувати для відшукування та А) У цьому фрагменті автор виділяє два основні шляхи пізнання. Перший шлях прямує від почуттів та дрібниць до найзагальніших аксіом, а другий – виводить аксіоми з почуттів та дрібниць, аж поки не виведе найзагальніші. Як в першому, так і в другому випадку обидва ці шляхи виходять з почуттів та дрібниць. Відмінність полягає в тому, що при першому шлясі ми зразу получаємо те загальне, якого хотіли, проте від нього немає ніякої користі, адже ми ледве торкаємось якихось фактів, досвіду, добре не вивчивши і не осмисливши їх. А в другому випадку пізнання йде поступово, випливаючи одне з одного. Тут докладно вивчається весь шлях, ми поступово, усвідомлено піднімаємось до того, що дійсно відповідає природі Б) На думку автора найнадійнішим для пізнання є метод індукції. Дедукція або силогізми для пізнання є зовсім непідходящими, адже якщо ті поняття, які доводить дедукція є спутаними і невідповідними до реальних речей, то немає нічого надійного в тому, що збудовано на них. В) індукція – це процес переходу від конкретного до загального. Автор вважає, що для розбудови аксіом має бути створена дещо інші індукція, ніж та, якою користувались донині. Вона має застосовуватись не тільки до розкриття засад, а й до всіх аксіом. Вона повинна розділяти природу на складові за допомогою розмежувань та виключень, і аж потім, після відхилення достатньої кількості негативних суджень прийняти єдине, позитивне Г) Для правильного пізнання , щоб успішно здійснювати індукцію або доведення , людина тепер має прикладати набагато більше сили, витратити більше праці ніж було зроблено донині . Також потрібно застосовувати все більше нового, навіть такого, що досі не приходило в голову жодній людині. Користуватися такою індукцією слід не тільки для відкриття аксіом, а й для визначення цілих понять. Варіант 27 1. Початковим періодом середньовічної філософії була патристика. Ні 2. Ідею надлюдини ввів у філософію Ф.Ніцше. Так 3. Переконання, що людина від природи є егоїстичною істотою, належить Т.Гоббсу. Так 4. Засновником ірраціоналізму вважають О.Конта. Ні 5.Сократ вважав, що всі речі складаються із атомів та порожнечі. Ні 6. Згідно позиції емпіризму основою правильних, надійних знань є: а)досвід; 7. Згідно вченню Платона:в) ідея нематеріальна і осяжна розумом. 8. Хто з даних філософів є відомим діячем епохи Просвітництва: а)Ж.-Ж. Руссо; 9. Філософське обґрунтування ідеї розвитку Г.Гегелем базувалось на тому, що вона: в) подавала усі процеси дійсності через єдиний усезагальний зв'язок. 10. В середині XIX ст. у європейському світогляді: в) з'явилися ознаки некласичності. ТЕСТИ В. 1. Теза Рене Декарта "Я мислю, отже я існую", запроваджена ним для пояснення можливостей людського пізнання, має такий сенс А) шукаючи самоочевидні і вихідні ідеї, що не ! викликають ніякого сумніву, І Декарт подає здатність І людини сумніватися як її І мислення, а від мислення і переходить до його суб'єкта, і істоти, яка мислить, і вважає, що у сумніві ми знаходимо | незаперечне положення, від | якого далі зможемо І вибудовувати істинні знання. 2. Характерними парадигамальними особливостями філософського мислення Відродження: Б) всі якості світу не лише зосереджені в людині, а й через людину виходять у виявлення, усвідомлення, тому людина постає центром та світу (антропоцентризм); усі явища світу наділені душею, оскільки саме світова душа постає джерелом життя та активності космосу (панпсихізм); залу чення геометрично-матема тичного апарату до розв'язання , натурфілософських проблем. Г) Завдання з опрацювання філософських текстів: СОКРАТ. Ти можеш уподібнити нашу людську природу у |