|
|
Лекц фізіологія кровообігу 1. Лекція з анатомії та фізіології людини Тема Фізіологія кровообігу План Основні закони гемодинаміки. Рух крові по артеріях Капіляри
 ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БАЗОВЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
КОМІСІЯ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Викладач анатомії: Гурульова О.М.
Лекція
з анатомії та фізіології людини
Тема : Фізіологія кровообігу
План :
Основні закони гемодинаміки. Рух крові по артеріях
Капіляри.
Особливості кровотоку в венах
Артеріальний пульс, АТ
Судиноруховий центр, регуляція тонусу судин.
Відділення : л/с
Курс II
м.Одеса
Тема : Фізіологія кровообігу
Актуальність теми: серцево-судинна система забезпечує зв’язок між органами та системами, постачає органи та тканини поживними речовинами, виносить метаболіти, забезпечує регуляцію функцій органів і систем. Знання анатомії та фізіології ССС необхідно для зрозуміння патологічних процесів в цих органах та інших, які пов’язані з ССС функціонально, не можливо вірно забезпечити догляд за хворими, виконувати сестринські маніпуляції.
План :
Основні закони гемодинаміки. Рух крові по артеріях
Капіляри.
Особливості кровотоку в венах
Артеріальний пульс, АТ
Судиноруховий центр, регуляція тонусу судин.
1.Рух крові по судинах зумовлений ритмічною роботою серця.
Під час скорочення, серце під тиском направляє кров в артерії. Енергія тиску, надана крові, затрачується по мірі руху крові по судинах.
Велика частина цієї енергії затрачується на:
- тертя часток крові між собою
- об стінки судин.
Менша – на передачу руху потоку крові.
Найбільший тиск на початку кола кровообігу, найменший – у кінці нього.
В аорті тиск – 150мм рт ст.
В артеріях середнього розміру – 120 мм рт ст.
В артеріолах – 40 мм рт ст.
В капілярах – 30 мм рт ст.
В венах – 5-8 мм рт ст.
Рух крові відповідає законом гідродинаміки і залежить від :
різниці тиску на початку і кінці судини;
опору, який заважає потоку рідини.
Об'ємна швидкість потоку рідини - об'єм рідини, який проходить по судинам за одиницю часу
Q-об'єм рідини
P1-P₂- різниця тиску на початку і в кінці судини
R-опір судини
Об'ємна швидкість кровотоку в аорті, легеневому стовбурі, артеріях, капілярах та венах однакова.
Другий показник – лінійна швидкість кровотоку- це шлях, який проходить частка крові за одиницю часу. Вона не однакова у різних судинах. У венах вона менша, ніж в артеріях, тому що просвіт вен більший ніж у артерій. У стані спокою лінійна швидкість кровотоку в аорті 0,5 м/сек., при рухові 2,5м/сек., в капілярах 0,54 мм/сек. 3 цього випливає, що лінійна швидкість кровотоку обернено пропорційна сумарній площині поперечного розрізу судин.
Кількість крові, яка проходить за 1 хв. через судини великого кола кровообігу залежить від різниці кров'яного тиску в аорті і порожнистих венах і від загального опору кровоточу в судинах великого кола .
Кількість крові, яка проходить через судини малого кола кровообігу визначається різницею тиску в легеневому стовбурі і венах і опором у судинах легень.
Кількість крові, яка проходить через орган, залежить від різниці тиску у артеріях і венах цього органу.
Серце під час систоли виштовхує у відповідні судини потрібні порції крові, але кров по судинах тече непереривним потоком.
Ударний об'єм серця розтягує еластичні і м'язові елементи стінки , головним чином магістральних судин , у їх стінках накопичується запас енергії серця , затрачений на їх розширення , під час систоли . Потенціальна енергія , накопичена в стінках артерії , приводить у рух кров.
Розширення великих артерій полегшується завдяки великому опору, який надають резистивні судини – судини опору (дрібні артерії, артеріоли , венули , дрібні вени ). Тому кров, яка виштовхується під час систоли , не встигає дійти до дрібних кровоносних судин і утворюється частковий надлишок крові в великих артеріальних судинах.
Таким чином , серце забезпечує рух крові в артеріях і під час систоли , і під час діастоли.
Значення еластичності судинних стінок полягає в тому , що вони забезпечують перехід перервного пульсуючого потоку крові в постійний. Ця властивість стінки судин зумовлює згладжування різких коливань тиску ,що призводять до безперервного забезпечення органів і тканин.
II. Капіляри — це судини , в яких відбувається обмін речовин між кров'ю та міжклітинною рідиною. Цей обмін можливий завдяки особливій будові стінки капіляра , яка володіє 2-х сторонньою проникністю.
Капіляри відкриті і вивчені італійським вченим Марчелло Мальпігі. Загальна кількість капілярів у великому колі кровообігу складає – 2 млрд., протяжність їх 8000 км , поперечний розріз всього капілярного русла в 500-600 разів більший аорти.
Капіляри мають форму шпильки , в якій є артеріальне коліно , вставна частина , венозне коліно . Довжина капіляра – 0,3-0,7 мм, ø- 10 µ . Через капіляри еритроцити проходять по одному, один за одним.
Існують відкриті і закриті капіляри , які працюють в залежності від функціонування органу. В спокою працюють 1/10 частина капілярів – чергові капіляри.
В артеріальному коліні капіляра тиск крові
30 мм рт ст., а в венозному
15 мм рт ст.
Завдяки тиску в артеріальній частині капілярів вода ,і розчинені в ній речовини, фільтруються в міжтканинну рідину , у венозному його кінці , де тиск низький , осмотичний тиск білків плазми всмоктує міжтканинну рідину назад в капіляри.
III. Особливості кровотоку у венах.
У венах тиск крові низький ( 10-15 мм рт ст. у венулах).
В кінцевій частині венозного русла тиск крові приближається до 0 і навіть нижче атмосферного. До руху крові по венам призводять наступні фактори :
Робота серця
Клапани вен
Скорочення скелетних м'язів
Присмоктувальна функція грудної клітини.
Робота серця утворює різницю тиску в артеріальній системі і правому передсерді , що забезпечує венозне повернення крові до серця.
Наявність у венах клапанів призводить до руху крові в одному напрямку .
Скорочення і розслаблення м'язів призводить до руху крові по венам . При скороченні м'язів тонкі стінки вен стискаються і кров з них йде до серця , а при розслабленні скелетних м'язів відбувається поступ крові із артерій до вен (т.з. м'язовий насос).
Негативний внутрішньо-грудний тиск , особливо в період вдиху , призводить до венозного повернення до серця .
Час кровообігу крові
Час кровообігу крові - це час, необхідний для проходження крові по
двох колах кровообігу.
У дорослої здорової людини при ЧСС 70-80 в 1' повний кровообіг =
20-23 сек. (1/5 - на мале коло, на велике коло – 4/5)
При захворюваннях серця час кровообігу крові може збільшуватись до
1хв.
Тиск крові необхідний для:
1) циркуляції крові
2) забезпечення кров`ю органів ітканин
3) утворення тканинної рідини
4) роботи органів секреції і екскреції .
Величина тиску залежить від:
1) частоти і сили серцевих скорочень
2) величини периферичного опору, тобто тонусу стінок судин
3) об`єму циркулюючої крові
4) в`язкості крові.
При кожній систолі серця в артерії нагнітається об'єм крові, завдяки більшому опору в артеріолах і капілярах за слідуючою систолою тільки частина крові встигає перейти у вену, і тиск в артеріях не спадає до нуля.
У зв'язку з ритмічною роботою серця КД періодично змінюється: збільшується під час систоли шлуночків, знижується під час діастоли.
Найвищий тиск під час систоли називається максимальним або систолічним, рівно 110-120 мм рт ст. - відображає стан міокарда.
Найменший тиск під час діастоли називається мінімальним або діастолічним = 70-75 мм рт ст. характеризує ступінь тонусу артеріальних стінок.
Пульсовий - різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску , необхідний для відкриття клапанів, аорти, легеневого стовбура під час систоли шлуночків = 35-50 мм рт ст. Якщо систолічний тиск буде дорівнювати діастолічному, то рух крові буде неможливим і настане смерть.
Середньодинамічний тиск = сумі діастоличного + 1/3 пульсового і виражає енергію неперервного руху крові і являється постійною величиною для даної судини і організації.
Величина АТ залежить від віку: у дітей - тиск нижчий, так як артерії більш еластичні;у старих - тиск підвищується, так як еластичність стінок судин, у зв'язкуз тим, що у них є склероз, - зменшується.
АТ збільшується при фізичній напрузі. До цього призводить вихід крові з депо.
Під час сну АТ знижується. Зниження АТ називається гіпотензією, підвищення – гіпертензією.
Вимірювання АТ
Непрямим методом - по Короткову , АТ вимірюється на плечовій артерії .
1) Манжету тісно накласти на плече. 2) За допомогою груші в манжеті піднімають тиск вище передбачуваної величини систолічного тиску. 3) В ліктьовій ямці на плечову артерію ставлять фонендоскоп і починають випускати повітря з манжети. 4) Коли тиск в манжеті знизився на стільки, що кров при систолі здібна його здолати, прослуховуються звуки-тони, пов'язані з появою потоку крові при систолі і відсутністю його при діастолі. 6) При подальшому зниженні тиску в манжеті, тони на початку збільшуються, а потім затихають і перестають прослуховуватися. 7)Зупинка тонів говорить про те , що кров і під час діастоли здібна проходити по судині . Перервний тік крові переходить в неперервний і це вже не супроводжується звуковими явищами. Момент зникнення тонів характеризує діастолічний тиск.
Артеріальний пульс
Артеріальний пульс - періодичне розширення і збільшення довжини стінок артерій, обумовлене поступленням крові в аорту при систолі лівого шлуночка ,визначається шляхом пальпації променевої артерії в н/3 передпліччя.
Характеристики пульсу
-частота -ритмічність -наповнення (сила пульсового удару) - напруга - сила , з якою потрібно пережати артерію до повного зникнення пульсу.
Швидкість розповсюдження пульсової хвилі по артеріям вища , ніж швидкість руху крові по ним і вища в судинах м'язового типу і менша в еластичних судинах. Запис пульсу приладом – сфігмографом. ЧСС в стані спокою у дорослого = 60-80 уд. в 1' частота пульсу = ЧСС
Іннервація судин
Вазоконстриктори (звужують судини) 1) Симпатичні нерви, імпульси від них, навіть в умовах повного спокою підтримують тонус судин. Виключення: судини головного мозку
-легенів
-серця
- працюючих м язів
При збудженні симпатичних нервів судини цих органів розширюються.
Вазоділятатори(розширюють судини)
до складу парасимпатичних нервів: VII п - відбувається розширення судин піднижньощелепної залози.
До складу симпатичних нервів , які іннервують судини скелетних м'язів.
До складу задніх корінців спинного мозку – відбувається розширення судин шкіри.
Гуморальна регуляція тонусу судин
Судиннозвужуючі речовини:
норадреналін
адреналін
вазопресин
ангіотензін (утворюється з 2 глобуліна під впливом реніну).
серотонін (БАВ знаходиться в тромбоцитах, лаброцитах).
Судиннорозширюючі:
гістамін
ацетилхолін
Тканинні гормони (кініни , простагландіни)
молочна кислота
іони калію, магнію
Нервова регуляція тонусу судин
Спинний мозок - нейрони бокових рогів грудних і поперекових
сегментів, від яких йдуть симпатичні нерви до судин.
Довгастий мозок
Знаходиться судиноруховий центр на дні ромбоподібної ямки,
складається з 2-х відділів: пресорного і депресорного.
Збудження нейронів пресорного відділу призводить до підвищення
тонусу судин і зменшення їх просвіту.
Збудження нейронів депресорноі зони веде до зниження тонусу судин і збільшення їх просвіту.
Середній мозок і гіпоталамус
Подразнення нейронів середнього мозку призводить до збільшення тонусу судин і АТ .
Подразнення передніх відділів гіпоталамусу призводить до падіння АТ, а задніх - до збільшення АТ.
Умовно-рефлекторний механізм
В лабораторії Павлова вперше утворені судинні рефлекси
Значення судинорухового центру
Нейрони СРЦ :
І) регулюють тонус судин
2) підтримують нормальний АТ
З) забезпечують рух крові
4) впливають на терморегупяцію.
Нейрони СРЦ знаходяться в стані тонічного збудження ,яке
передається нейронам симпатичного відділу н.с. бокових рогів спинного мозку тому збудження по симпатичним нервам поступає до судин і обумовлює їх тонус.
Тонус СРЦ залежить від нервових імпульсів ,які ідуть до нього від
рецепторів рефлексогенних зон, особливо аортальної і каротидної.
Від n.vagus відходить депресорний нерв до дуги аорти. В ділянці
коронарних судин знаходяться механорецептори, пов'язані з X п. ЧМН і симпатичними нервами. Природним подразником являється механічна розтяжка, яка спостерігається при зміні АТ.
При підвищенні АТ - збуджуються рецептори дуги аорти - по
депресорному нерву і Х парі імпульси йдуть до довгастого мозку-
знижується активність нейронів пресорного відділу СРЦ , збільшується
просвіт судин і знижується АТ, одночасно підвищується активність ядер
блукаючого нерву та зменшується збудженість нейронів дихального центру- зменшується сила і частота серцевих скорочень, глибина і частота дихання.
Висхідна частина аорти і область біфуркації загальної сонної артерії мають хеморецептори , які реагують на концентрацію О2 і СО2 у крові .
При підвищенні концентрації О₂ і СО₂- хеморецептори збуджуються , підвищується активність пресорної зони СРЦ - підвищується АТ + збільшується глибина і частота дихання.
Глосарій
об’ємна швидкість потоку рідини
лінійна швидкість кровотоку
резистивні судини
пульсовий тиск
артеріальний пульс
судиноруховий центр
Матеріали активізації студентів
Які процеси відбуваються у капілярах?
Яка будова стінки капілярів?
Що забезпечує рух крові по венах?
Від чого залежить кров’яний тиск?
Як вимірюється кров’яний тиск?
Які характеристики пульсу?
На якій артерії вимірюється пульс?
Як симпатична ВНС впливає на тонус судин?
Які судини під впливом симпатичної ВНС розширюються?
Проблемні завдання
У здорової людини помірне фізичне навантаження призводить до збільшення систолічного тиску і зниження діастолічного. Поясніть механізм цього явища.
У хворого АТ – 160/20 мм рт ст.. Чим пояснити такий низький діастолічний тиск?
Домашнє завдання
Записати методику вимірювання АТ по Короткову?
Регуляція тонуса судин:
Речовини
Вплив на судини
|
Вазоділятатори
|
Вазоконстриктори
|
Вазопресин
|
|
|
Адреналін
|
|
|
Ацетилхолін
|
|
|
Калій
|
|
|
3. Література:
з теми: Воробйова Е.А. «Анатомія і фізіологія» стор. 278-287
Георгієва С.А. «Фізіологія» стор. 80-98
Васильєва В.В. «Фізіологія людини» стор. 118-123
з наступної теми: «Аналізатори»
Воробйова Е.А. «Анатомія і фізіологія» стор. 274-308
Гаврилов Л.Ф. «Анатомія» стор.238-276
Очкуренко О.М. «Анатомія людини» стор 216-254
Георгієва С.А. «Фізіологія» стор. 58-98 |
|
|
Скачать 39.38 Kb.