Лекція 10. Біном. та норм.розподіли. Біноміальний, рівномірний і нормальний розподіл ймовірностей
Скачать 0.87 Mb.
|
Ю.Д.Жданова. Лекції з ВГПМ. М3 Вибрані глави ТЙіМС. Лекція № 10 Лекція № 10 Тема: Біноміальний, рівномірний і нормальний розподіл ймовірностей План лекції: 1. Біноміальний розподіл ймовірностей. 2. Рівномірний розподіл ймовірностей. 3. Нормальний розподіл ймовірностей. 4. Нормальне наближення. 5. Розподіли, пов’язані з нормальним. 6. Оцінки параметрів розподілу випадкових величин. 7. Оцінки параметрів біноміального розподілу. 8. Оцінки параметрів нормального розподілу. 1. Біноміальний розподіл ймовірностей Припустимо, що проводиться серія незалежних випробувань, в кожному з яких може відбутися подія з однією і тією ж, але невідомою нам ймовірністю . Причому ймовірність появи події в кожному випробуванні не залежить від результатів інших випробувань. Такі випробування називаються незалежними відносно події . Нехай проведено незалежних випробувань. Випадкова величина – число появ події (появу події називають «успіхом») в цій серії випробувань. Можливими значеннями цієї випадкової величини є цілі числа від 0 до . Ймовірності цих можливих значень визначаються за формулою Бернуллі. Закон розподілу такої випадкової величини називається біноміальним. Означення. Дискретна випадкова величина називається розподіленою за біноміальним законом, якщо її можливими значеннями є числа успіхів в схемі Бернуллі при випробуваннях, а ймовірності знаходяться за формулою Бернуллі , (, ). Закон розподілу:
Звернемо увагу на те, що сума ймовірностей – це точно біном Ньютона . Цей факт і вплинув на назву випадкової величини, яка розглядається. Позначається біноміальний розподіл так: , де і – параметри біноміального розподілу. Функція розподілу: Числові характеристики: , , , . Найімовірніше значення випадкової величини , розподіленої за біноміальним законом задовольняє нерівність: . Приклад. На заліку студент отримав 4 задачі. Ймовірність правильно розв’язати кожну задачу . Випадкова величина – число правильно розв’язаних задач. а) Знайти закон розподілу випадкової величини ; б) побудувати функцію розподілу випадкової величини та її графік. в) Знайти , , . Розв’язання. а) Можливі значення випадкової величини : 0,1,2,3,4. Оскільки можливими значеннями випадкової величини є числа успіхів в схемі Бернуллі при 4 випробуваннях, то їх ймовірності знаходяться за формулою Бернуллі: , , . ; ; ; ; . Закон розподілу запишемо у вигляді таблиці:
Перевірка умови нормування: 0,0016+0,0256+0,1536+0,4096+0,4096=1. Отже, випадкова величина має біноміальний розподіл . б) Функція розподілу випадкової величини за означенням: Компактно можна записати в такій формі: Графік функції зображено на малюнку: 0 1 2 3 4 к 0,5 0,1 1 в) Знайдемо , , . ; ; . 1.1. Розподіл Бернуллі Біноміальний розподіл з параметрами і називається розподілом Бернуллі. Числові характеристики: , . Розподіл Бернуллі відіграє фундаментальну роль в теорії ймовірностей і математичний статистиці, являючись математичною моделлю випробування з двома наслідками. Якщо , – незалежні випадкові величини з розподілом Бернуллі, тоді випадкова величина має біноміальний розподіл . Приклад. Нехай в партії деяких виробів якісні вироби зустрічаються з ймовірністю , а вироби з дефектом – з ймовірністю . Покладемо , якщо вибрали виріб якісний, і , якщо виріб з дефектом. Тоді «якість» виробів можна описати випадковою величиною, що має розподіл Бернуллі . 2. Рівномірний розподіл 2.1 Рівномірний дискретний розподіл Означення. Дискретна випадкова величина називається рівномірно розподіленою, якщо вона набуває значень з ймовірностями , . Закон розподілу:
Функція розподілу: Числові характеристики: , . 2.2 Рівномірний неперервний розподіл Означення. Неперервна випадкова величина називається рівномірно розподіленою на відрізку , якщо її щільність ймовірності є сталою на і дорівнює 0 поза ним: Графік функції має вид: 0 a b x Рівномірний розподіл виникає в експериментах, у яких навмання ставиться точка на відрізку (випадкова величина – абсциса поставленої точки), а також в експериментах по вимірюванню тих чи інших фізичних величин з округленням (випадкова величина – помилка округлення). Наприклад: – час чекання на зупинці автобуса: розподілена рівномірно на відрізку , де – інтервал руху автобусів. Інший приклад: – помилка при зважуванні предмета, яка отримана від округлення результату зважування до найближчого цілого числа; у цьому випадку випадкова величина має рівномірний розподіл на відрізку , де за одиницю прийнята ціна розподілу шкали. Функція розподілу: Числові характеристики: , , . 3. Нормальний розподіл ймовірностей Означення. Неперервна випадкова величина називається розподіленою за нормальним законом (законом Гаусса) з параметрами і , де , , якщо її щільність ймовірності має вигляд: , Нормальний розподіл було відкрито в 1733 році А. Муавром, а потім докладно вивчено П. Лапласом і К. Гауссом. Позначається нормальний розподіл . Якщо випадкова величина розподілена за нормальним законом з параметрами 0 і 1, то вона називається нормованою або стандартною нормальною випадковою величиною. Щільність стандартного нормального розподілу є функцією Гаусса: . Зауваження. Для значень функції Гаусса існують детальні таблиці. Значення функції Гаусса можна обчислити а) в Excel за формулою =НОРМРАСП(х; 0;1;ЛОЖЬ). а) в Mathcad за формулою dnorm(x,0,1). Графік щільності нормального розподілу називається нормальною кривою (кривою Гаусса) і має наступний симетричний вигляд, схожий на дзвін; залежний від різних значень параметра : 0 m x Максимальна висота дзвону досягається при та дорівнює , При збільшенні параметра вершина дзвону буде опускатися, але зате будуть підніматися краї (тому що загальна площа між графіком і віссю повинна залишитися рівною 1). Що стосується параметра , то його значення не впливає на форму графіка; зі зміною графік тільки зміщується в напрямку осі . Нормальний закон – це закон розподілу, що найчастіше зустрічається на практиці. Він широко розповсюджений у природі, техніці виробництві, і т. ін.. Випадковими величинами з нормальним законом розподілу є, наприклад, погрішності вимірювань фізичних величин, та й самі результати вимірювань; координати точки падіння снаряда під час стрілянини з гармати при постійному прицілі й ін. Функція розподілу: . Функція розподілу нормальної випадкової величини зв'язана з функцією Лапласа наступним співвідношенням: . Зауваження. Для значень функції розподілу нормальної випадкової величини існують детальні таблиці. Значення функції цієї функції можна обчислити а) в Excel за формулою =НОРМРАСП(х; 0;1;ИСТИНА)–0,5 або за формулою =НОРМСТРАСП(х)–0,5. а) в Mathcad за формулою pnorm(x,0,1)–0,5. Ймовірність того, що нормально розподілена випадкова величина набуває значень з деякого проміжку . Якщо покласти , , то , тобто подія є практично достовірною. Це означає, що практично всі можливі значення нормально розподіленої випадкової величини розташовані на проміжку . Останнє твердження називають "правилом трьох сигм". Числові характеристики нормального розподілу збігаються з його параметрами: , , . Нормальний розподіл має широке розповсюдження в прикладних задачах. Це пов’язано з тим, що багато з випадкових величин, які досліджуються, є наслідками різних випадкових подій. Зокрема, при достатньо загальних припущеннях сума великого числа незалежних випадкових величин має розподіл, близький до нормального. |