Главная страница
Навигация по странице:

  • 1. Біноміальний розподіл ймовірностей

  • Розв’язання.

  • 1.1. Розподіл Бернуллі

  • 2. Рівномірний розподіл 2.1 Рівномірний дискретний розподіл Означення

  • 2.2 Рівномірний неперервний розподіл Означення

  • 3. Нормальний розподіл ймовірностей Означення

  • Лекція 10. Біном. та норм.розподіли. Біноміальний, рівномірний і нормальний розподіл ймовірностей


    Скачать 0.87 Mb.
    НазваниеБіноміальний, рівномірний і нормальний розподіл ймовірностей
    АнкорЛекція 10. Біном. та норм.розподіли.docx
    Дата04.08.2018
    Размер0.87 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаЛекція 10. Біном. та норм.розподіли.docx
    ТипЗакон
    #22455
    страница1 из 4
      1   2   3   4

    Ю.Д.Жданова. Лекції з ВГПМ. М3 Вибрані глави ТЙіМС. Лекція № 10


    Лекція № 10
    Тема: Біноміальний, рівномірний і нормальний розподіл ймовірностей
    План лекції:

    1. Біноміальний розподіл ймовірностей.

    2. Рівномірний розподіл ймовірностей.

    3. Нормальний розподіл ймовірностей.

    4. Нормальне наближення.

    5. Розподіли, пов’язані з нормальним.

    6. Оцінки параметрів розподілу випадкових величин.

    7. Оцінки параметрів біноміального розподілу.

    8. Оцінки параметрів нормального розподілу.
    1. Біноміальний розподіл ймовірностей

    Припустимо, що проводиться серія незалежних випробувань, в кожному з яких може відбутися подія з однією і тією ж, але невідомою нам ймовірністю . Причому ймовірність появи події в кожному випробуванні не залежить від результатів інших випробувань. Такі випробування називаються незалежними відносно події . Нехай проведено незалежних випробувань. Випадкова величина – число появ події (появу події називають «успіхом») в цій серії випробувань. Можливими значеннями цієї випадкової величини є цілі числа від 0 до . Ймовірності цих можливих значень визначаються за формулою Бернуллі. Закон розподілу такої випадкової величини називається біноміальним.

    Означення. Дискретна випадкова величина називається розподіленою за біноміальним законом, якщо її можливими значеннями є числа успіхів в схемі Бернуллі при випробуваннях, а ймовірності знаходяться за формулою Бернуллі

    ,

    (, ).

    Закон розподілу:




    0

    1

    ...



    ...












    ...



    ...







    Звернемо увагу на те, що сума ймовірностей – це точно біном Ньютона

    .

    Цей факт і вплинув на назву випадкової величини, яка розглядається. Позначається біноміальний розподіл так: , де і – параметри біноміального розподілу.

    Функція розподілу:



    Числові характеристики:

    , , , .

    Найімовірніше значення випадкової величини , розподіленої за біноміальним законом задовольняє нерівність:

    .

    Приклад. На заліку студент отримав 4 задачі. Ймовірність правильно розв’язати кожну задачу . Випадкова величина – число правильно розв’язаних задач.

    а) Знайти закон розподілу випадкової величини ;

    б) побудувати функцію розподілу випадкової величини та її графік.

    в) Знайти , , .

    Розв’язання. а) Можливі значення випадкової величини : 0,1,2,3,4. Оскільки можливими значеннями випадкової величини є числа успіхів в схемі Бернуллі при 4 випробуваннях, то їх ймовірності знаходяться за формулою Бернуллі:

    , , .

    ;

    ;

    ;

    ;

    .

    Закон розподілу запишемо у вигляді таблиці:




    0

    1

    2

    3

    4





    0,0016

    0,0256

    0,1536

    0,4096

    0,4096

    1


    Перевірка умови нормування:

    0,0016+0,0256+0,1536+0,4096+0,4096=1.

    Отже, випадкова величина має біноміальний розподіл .
    б) Функція розподілу випадкової величини за означенням:



    Компактно можна записати в такій формі:



    Графік функції зображено на малюнку:

    0

    1

    2

    3

    4

    к

    0,5

    0,1

    1

    в) Знайдемо , , .

    ;

    ;

    .
    1.1. Розподіл Бернуллі

    Біноміальний розподіл з параметрами і називається розподілом Бернуллі.

    Числові характеристики:

    , .

    Розподіл Бернуллі відіграє фундаментальну роль в теорії ймовірностей і математичний статистиці, являючись математичною моделлю випробування з двома наслідками.

    Якщо , – незалежні випадкові величини з розподілом Бернуллі, тоді випадкова величина має біноміальний розподіл .

    Приклад. Нехай в партії деяких виробів якісні вироби зустрічаються з ймовірністю , а вироби з дефектом – з ймовірністю . Покладемо , якщо вибрали виріб якісний, і , якщо виріб з дефектом. Тоді «якість» виробів можна описати випадковою величиною, що має розподіл Бернуллі .
    2. Рівномірний розподіл

    2.1 Рівномірний дискретний розподіл

    Означення. Дискретна випадкова величина називається рівномірно розподіленою, якщо вона набуває значень з ймовірностями , .

    Закон розподілу:




    1

    2

    3

    ...











    ...



    Функція розподілу:



    Числові характеристики:

    , .

    2.2 Рівномірний неперервний розподіл

    Означення. Неперервна випадкова величина називається рівномірно розподіленою на відрізку , якщо її щільність ймовірності є сталою на і дорівнює 0 поза ним:



    Графік функції має вид:

    0

    a

    b

    x





    Рівномірний розподіл виникає в експериментах, у яких навмання ставиться точка на відрізку (випадкова величина – абсциса поставленої точки), а також в експериментах по вимірюванню тих чи інших фізичних величин з округленням (випадкова величина – помилка округлення). Наприклад: – час чекання на зупинці автобуса: розподілена рівномірно на відрізку , де – інтервал руху автобусів. Інший приклад: – помилка при зважуванні предмета, яка отримана від округлення результату зважування до найближчого цілого числа; у цьому випадку випадкова величина має рівномірний розподіл на відрізку , де за одиницю прийнята ціна розподілу шкали.

    Функція розподілу:



    Числові характеристики:

    , , .
    3. Нормальний розподіл ймовірностей

    Означення. Неперервна випадкова величина називається розподіленою за нормальним законом (законом Гаусса) з параметрами і , де , , якщо її щільність ймовірності має вигляд:

    ,

    Нормальний розподіл було відкрито в 1733 році А. Муавром, а потім докладно вивчено П. Лапласом і К. Гауссом.

    Позначається нормальний розподіл .

    Якщо випадкова величина розподілена за нормальним законом з параметрами 0 і 1, то вона називається нормованою або стандартною нормальною випадковою величиною. Щільність стандартного нормального розподілу є функцією Гаусса:

    .

    Зауваження. Для значень функції Гаусса існують детальні таблиці.

    Значення функції Гаусса можна обчислити

    а) в Excel за формулою =НОРМРАСП(х; 0;1;ЛОЖЬ).

    а) в Mathcad за формулою dnorm(x,0,1).
    Графік щільності нормального розподілу називається нормальною кривою (кривою Гаусса) і має наступний симетричний вигляд, схожий на дзвін; залежний від різних значень параметра :
    0

    m

    x










    Максимальна висота дзвону досягається при та дорівнює

    ,

    При збільшенні параметра вершина дзвону буде опускатися, але зате будуть підніматися краї (тому що загальна площа між графіком і віссю повинна залишитися рівною 1). Що стосується параметра , то його значення не впливає на форму графіка; зі зміною графік тільки зміщується в напрямку осі .

    Нормальний закон – це закон розподілу, що найчастіше зустрічається на практиці. Він широко розповсюджений у природі, техніці виробництві, і т. ін.. Випадковими величинами з нормальним законом розподілу є, наприклад, погрішності вимірювань фізичних величин, та й самі результати вимірювань; координати точки падіння снаряда під час стрілянини з гармати при постійному прицілі й ін.

    Функція розподілу:

    .

    Функція розподілу нормальної випадкової величини зв'язана з функцією Лапласа наступним співвідношенням:

    .

    Зауваження. Для значень функції розподілу нормальної випадкової величини існують детальні таблиці.

    Значення функції цієї функції можна обчислити

    а) в Excel за формулою =НОРМРАСП(х; 0;1;ИСТИНА)–0,5 або за формулою =НОРМСТРАСП(х)–0,5.

    а) в Mathcad за формулою pnorm(x,0,1)–0,5.
    Ймовірність того, що нормально розподілена випадкова величина набуває значень з деякого проміжку

    .

    Якщо покласти , , то

    ,

    тобто подія є практично достовірною. Це означає, що практично всі можливі значення нормально розподіленої випадкової величини розташовані на проміжку . Останнє твердження називають "правилом трьох сигм".

    Числові характеристики нормального розподілу збігаються з його параметрами:

    , , .

    Нормальний розподіл має широке розповсюдження в прикладних задачах. Це пов’язано з тим, що багато з випадкових величин, які досліджуються, є наслідками різних випадкових подій. Зокрема, при достатньо загальних припущеннях сума великого числа незалежних випадкових величин має розподіл, близький до нормального.
      1   2   3   4


    написать администратору сайта