Охорона праці_Жадан. 4. охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

• Название: 4. охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
• Дата: 14.06.2022
• Размер: 43.77 Kb.
• Имя файла: Охорона праці_Жадан.docx
• Тип: Диплом; #591024

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Шкідливі і небезпечні виробничі фактори

На робочому місці під час виконання дипломної роботи були присутні такі небезпечні та шкідливі фактори: іонізуюче випромінювання, ультразвук, забрудненість повітря. Розглянемо кожен з них більш детально.

Джерелами іонізуючих випромінювань в промисловості є установки рентгеноструктурного аналізу, високовольтні електровакуумні системи, радіаційні дефектоскопи, товщиноміри, густиноміри тощо.

Ступінь біологічного впливу іонізуючого випромінювання залежить від поглинання живою тканиною енергії та іонізації молекул, що виникає при цьому. Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.

Опромінення може бути внутрішнім, при проникненні радіоактивного ізотопа всередину організму, та зовнішнім; загальним (опромінення всього організму) та місцевим; хронічним ( при дії протягом тривалого часу) та гострим (одноразовий, короткочасний вплив).

Допустимі рівні іонізуючого випромінювання регламентуються «Нормами радіаційної безпеки України» (НРБУ-97). Рівні позитивних і негативних іонів на робочому місці мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання наступних принципів:

- використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа;

- скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання;

- віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;

- екранування джерела іонізуючого випромінювання.

Ультразвук застосовують у найрізноманітніших галузях виробництва. Наприклад, у техніці його використовують для диспергування рідин, очищення поверхонь, зварювання пластмас, дефектоскопії металів, очищення газів від шкідливих домішок та ін. Згідно з ДСН 3.3.6.037-99 ультразвуковий частотний діапазон поділяють на низькочастотний, коли ультразвукові коливання поширюються і повітряним, і контактним способом, і високочастотний, коли ультразвукові коливання поширюються лише контактним способом.

На організм людини ультразвук впливає, головним чином, за безпосереднього контакти з обладнанням що генерує ультразвук, а також через повітря. У разі дотримання заходів безпеки робота з ультразвуком на стані здоров’я не позначається.

Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку нормовано ДСН 3.3.6.037–99 «Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку на інфразвуку».

Для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів ультразвуку зменшують шкідливе випромінювання звукової енергії у джерелі, а також локалізують дію ультразвуку за допомогою конструктивних і планувальних рішень, здійснюють організаційно-профілактичні заходи.

Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі можна досягати, наприклад, підвищенням номінальних робочих частот джерел ультразвуку та виключенням паразитного випромінювання звукової енергії. Для локалізації дії ультразвуку конструктивними та планувальними рішеннями використовують: звукоізолювальні кожухи, напівкожухи, екрани; окремі приміщення та кабіни, де розміщують ультразвукове обладнання; блокування, що відключає генератор ультразвуку в paзі порушення звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання приміщень і кaбін звукопоглинальними матеріалами. Організаційно-профілактичні заходи включають інструктаж про характер дії підвищених рівнів ультразвуку та про засоби захисту від нього, а також організацію раціонального режиму праці та відпочинку.

Для індивідуального захисту від ультразвуку, зазвичай, використовують подвійні рукавиці с повітряним прошарком, які частково відбивають ультразвук шаром повітря, а також протишуми, для захисту від ультразвуку, який поширюється повітряним способом.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Шкідливими називають речовини, які при контакті з організмом людини внаслідок порушення технологічного процесу викликають професійні захворювання, виробничі травми або відхилення стану здоров'я. Шкідливі речовини поступають у повітря робочої зони у вигляді пару, газів та пилу. Вплив на організм людини залежить від хімічного складу, розміру (дисперсності), форми часток та їх кількості у одиниці об’єму.

Найбільш небезпечним є високодисперсний пил з розміром часток менше 5 мкм. Високодисперсний пил найбільш глибоко проникає та затримується у легенях. Газові та парові забруднення повітря, як правило, не можна визначити візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху, але за ступенем впливу на організм людини можуть бути більш небезпечними, ніж пил.

За ступенем небезпеки всі шкідливі речовини поділяють на 4 класи: надзвичайно небезпечні – ГДКр.з. < 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть); високо небезпечні – ГДКр.з. = 0,1 -1 мг/м³ (хлор, бром, йод); помірно небезпечні – ГДКр.з.=1 - 10 мг/м³ (оксид цинку, калію хлорид); малонебезпечні – ГДКр.з.> 10 мг/м³ (пари спирту, бензину, ацетону).

Основними способами та заходами підтримання санітарно-гігієнічних вимог до стану атмосферного повітря виробничих приміщень є: запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення люків та отворів, удосконалення технологічних процесів; видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції (місцевої витяжної) або аспірації.

У випадку коли наведені способи не забезпечують виконання нормативних вимог до стану повітря допускається використання засобів індивідуального захисту органів дихання, до яких належать респіратори, промислові протигази та ізолюючі дихальні апарати. За призначенням засоби індивідуального захисту органів дихання поділяються на: протипилові – для захисту від аерозолів, протигазові та комбінованого типу – пило- газозахисні.

4.2 Вимоги електро- та пожежобезпеки при експлуатації ПК

Найповнішим нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» ДСанПіН 3.3.2.007-98, а також НПАОП 0.00-7.15-18 «Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями».

Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ПК необхідно дотримуватись вимог ДНАОП.0.00-1.21-98 “Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, ДНАОП 0.00-1.32-01 „Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, ДНАОП 1.1.10-1.07-01 „Правила експлуатації електрозахисних засобів”.

ПК, периферійні пристрої та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за Правилами улаштування електроустановок, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ПК, периферійних пристроїв та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Комп’ютерне обладнання повинні підключатися до електромережі лише за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.

У штепсельних з’єднаннях та електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Їх конструкція має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз’єднання при відключенні має бути зворотним.

Не допускається підключати комп’ютерну техніку до звичайної двопровідної електромережі, зокрема з використанням перехідних пристроїв.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти ПК, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ПК, спеціальні периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та цих Правил, а також додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ПК, периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

Є неприпустимим використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

Користувачі ПК повинні слідкувати за тим, щоб ПК були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

Після закінчення роботи відеотермінал та ПК повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ПК від електричної мережі.

Є неприпустимими такі дії:

- виконання обслуговування, ремонту та налагодження ПК безпосередньо на робочому місці користувача ПК;

- зберігання біля відеотерміналу та ПК паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ПК, устаткування або їх технічне налагодження;

- робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

- праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

Монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення.

Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт та налагодження ПК або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, виконання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:

- устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

- роботи виконуються не менше, ніж двома працівниками;

- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, стоячи на діелектричному килимку, або бути в діелектричних калошах.

Засоби захисту та інструмент необхідно щоразу перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно заміняти.

Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

Під час виконання ремонтних робіт слід користуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

Вимоги щодо пожежної безпеки будівель та приміщень, де розміщені робочі місця, обладнані персональними комп’ютерами (ПК), повинні відповідати вимогам, встановленим Державними будівельними нормами "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду та Правилами пожежної безпеки України.

Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються ПК, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", та клас зони згідно з ПУЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів ПК, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002. Приміщення для обслуговування, ремонту та налагодження ПК повинні належати за пожежовибухобезпекою до категорії В відповідно до НАПБ Б.03.002-2007, а за класом приміщення - до II-IIа за ПБЕ.

Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ПК, виконується їх обслуговування, налагодження і ремонт, а також над ними чи під ними.

Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих конструкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

Приміщення з ПК повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-97 "Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації", та ДБН В.2.5-13-98 "Інженерне обладнання будинків і споруд.

Пожежна автоматика будинків і споруд" з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку відповідно до "Типових норм належності вогнегасників" (наказ МНС України 02.04.2004 № 151), з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.