Аліментарні хвороби (1). Аліментарні захворювання і їх профілактика корови
 Скачать 25.38 Kb.
|
|
Аліментарні захворювання і їх профілактика КОРОВИ. Нестача або надлишок поживних речовин, порушення режиму і техніки годівлі, низька якість кормів є причиною виникнення аліментарних хвороб. Все це призводить до зниження молочної продуктивності, яловості корів, передчасного вибуття кращих тварин зі стада. На ранніх стадіях хвороби обміну речовин не мають чітко виражених симптомів. Тому необхідний постійний контроль за станом травлення, обміном речовин і здоров’ям корів. Кетоз захворювання жуйних тварин, основними причинами якого є нестача цукрів і виникнення в зв’язку з цим дефіциту енергії в перші дні після отелення та у фазі інтенсивної лактації, особливо на фоні надлишку протеїну у раціоні (низьке цукро-протеїнове відношення). Характеризується порушенням вуглеводно-ліпідного і білкового обміну і супроводжується накопиченням в організмі кетонових тіл, в результаті чого уражуються центральна нервова система, печінка, серце, нирки та інші органи. Профілактика – належне забезпечення легкорозщеплюваними вуглеводами згідно з нормами їх концентрації у сухій речовині раціону, використання пропіленгліколю. Ацидоз рубця хвороба, що характеризується тривалим зниженням рН рубцевого вмісту (нижче 6) з порушенням активності мікроорганізмів і накопиченням молочної кислоти. Виникає через інтенсивну ферментацію в рубці за наявності великої кількості вуглеводистих кормів (зернових злакових кормів,буряків) і недостатньої кількості клітковини у раціоні. Профілактика – дотримання зоотехнічних вимог до режиму і програми згодовування концентрованих кормів, використання бікарбонату натрію, нормування кількості цукру, розщеплюваного крохмалю і сирої клітковини у сухій речовині раціону. Алкалоз рубця захворювання, що характеризується підвищенням рН рубцевого вмісту зверх 7,2 внаслідок надлишку азотистих сполук у раціоні. Зумовлюється надмірною кількістю білка і небілкових азотовмісних речовин та нестачею легкоферментованих вуглеводів у раціоні. Профілактика – дотримання зоотехнічних вимог до кількості білкових кормів у раціоні, нормування протеїнового живлення з урахуванням розщеплюваності протеїну кормів у рубці, зокрема за кишково-засвоюваним протеїном і рубцевим балансом азоту. Тимпанія рубця вздуття, викликане надмірним газоутворенням внаслідок надлишку легкорозчинних протеїнів, зокрема з хлоропластів бобових трав, нестачею клітковини, різкою зміною складу раціону. Профілактика дотримання поступовості переходу на нові корми, режиму і техніки згодовування бобових трав, забезпечення тварин достатньою кількістю грубоструктурованої клітковини. Гіпокальціємія (післяродовий парез) захворювання, викликане порушенням кальцієвого обміну, що призводить до слабкості тазових кінцівок, атаксії, ураження дихальних та серцевих м’язів. Аліментарними причинами виникнення даної хвороби є надлишкове надходження кальцію у сухостійний період, надлишок фосфору, порушення балансу між лужними і кислотними елементами у раціоні. Профілактика – оптимізація мінерального живлення і усунення вказаних причин. Гіпомагніємія (пасовищна тетанія) хвороба, яка виникає в результаті нестачі магнію в раціоні і характеризується підвищеною збудливістю, клонічними та тетанічними судомами у тварини. Гіпомагніємія виникає через низький вміст магнію в кормах, високий рівень рН, надлишок калію та використанні зеленої маси молодих трав, вирощених на ділянках з інтенсивним внесенням калійних та азотистих добрив. Профілактика – організація підгодівлі корів комплексними мінеральними добавками з включенням сполук магнію, калію, кухонної солі та дефіцитних мікроелементів. Зміщення сичуга захворювання, причинами якого можуть бути ожиріння сухостійних корів, різка зміна структури раціону, недостатній рівень об’ємистих кормів і їх надмірне подрібнення, кетоз, парез, низьке споживання сухої речовини. Профілактика – усунення вказаних причин. Контроль повноцінності годівлі. Основними показниками, за якими контролюють повноцінність годівлі корів, є величина надою і склад молока, апетит, рівень споживання сухої речовини кормів на 100 кг живої маси, тривалість жуйки, стан процесів у рубці, стан волосяного покриву, структура калових мас. Кількість жиру в молоці значною мірою залежить від повноцінності вуглеводного живлення. Низький вміст жиру в молоці вказує, зокрема, на на нестачу сирої клітковини в раціоні корів. В більшості випадків це супроводжується порушенням перебігу мікробіологічних процесів і ацидозом рубця (табл. 1). Таблиця 1. Схема контролю повноцінності вуглеводного живлення дійних корів
Але на початку лактації встановити відхилення від норм живлення на підставі жирності молока не видається можливим, оскільки в внаслідок використання жирових резервів організму вміст жиру в молоці може навіть збільшуватися. Стан процесів у рубці оцінюють за сирою біомасою бактерій, абсолютно сухою речовиною бактерій, кількістю аміло-, протео- та целюлозолітичних бактерій, біомасою інфузорій та їх чисельністю. Крім того, визначають рН рубцевого вмісту та ферментативну активність вищеперерахованих видів бактерій: амілолітичну, протеолітичну та целюлозолітичну.Повноцінність енергетичного і протеїнового живлення корів в період лактації можна оцінити за вмістом білка і сечовини у молоці (табл. 2). Таблиця 2.Схема контролю повноцінності енергетичного і протеїновогоживлення корів за даними про вміст у молоці білка і сечовини
Вміст сечовинидає можливість оцінювати забезпеченість корів енергією. Це пояснюється тим, що у випадку нестачі енергії невикористана для мікробного синтезу у рубці кількість аміаку надходить до печінки, де утворюється сеч овина, яка потім потрапляє в молоко. Рівень споживання сухої речовини на 100 кг живої маси оцінюють за залишками нез’їдених кормів. Величина залишків корму у корів в середньому знаходиться в межах від 2 до 4 % від кількості заданого корму. Наприклад, якщо 60 корів отримують за добу по 45,4 кг натуральної повнораціонної кормосуміші на одну голову, то величина залишків в загальній кількості має становити від 54,4 до 108,9 кг (2724 кг х 2–4 %). Стан волосяного покриву дає можливість судити про забезпеченість корів мікроелементами, зокрема міддю. Кошлатість, відсутність блиску може свідчити про недостатнє забезпечення цими речовинами. Промивання екскрементів теплою водою через сито (6-8 отворів на 2,54 см) дозволяє швидко визначити ефективність перетравлювання корму. Частки грубих кормів довжиною менше 1,5 см свідчать про те, що ця довжина недостатня для забезпечення належної тривалості знаходження корму в рубці, перетравлювання клітковини і нормального процесу жуйки. В нормі повинно спостерігатись 50-55 жувальних рухів за хвилину. Наявність зерен кукурудзи із кукурудзяного силосу свідчить про те, що для жуйки і перетравлення корм був надто твердим. Така ситуація спостерігається, коли згодовують сухий кукурудзяний силос з неподрібненим зерном повної стиглості, яке дуже тверде. Якщо є залишки ячменю або кукурудзи з крохмалем, це значить, що певна поживність зерна втрачена. Якщо частина корму або крохмалю тверді, можливо потрібне додаткове подрібнення корму, щоб крохмаль був повністю доступний для мікроорганізмів рубця. БИКИ-ПЛІДНИКИ. Контроль повноцінності годівлі. Для контролю повноцінності годівлі бугаїв-плідників проводять щомісячне зважування, дослідження крові на вміст загального білка, кальцію, фосфору, каротину, визначення резервної лужності, вмісту сечовини. Для контролю за мікромінеральним живленням застосовують аналіз пігментованого волосу. МОЛОДНЯК ВРХ до 6 міс. Аліментарні хвороби, які виникають у молодняка, як правило, викликані порушенням техніки годівлі та нестачею поживних речовин. Казеїно-безоарна хвороба зумовлюється потраплянням молозива в рубець теляти в результаті швидкого випоювання або надмірної годівлі. При цьому в рубці утворюються сироподібні згустки, які ферментуються і спричиняють тяжкі розлади травлення в тонкому і товстому відділах кишечника. Профілактика дотриманні режиму і кратності годівлі, не перевищення допустимого об’єму молочних кормів за одне випоювання, використання соскових напувалок. Рахіт виникає в результаті нестачі кальцію і фосфору або вітаміну D в кормах чи за відсутності інсоляції при безвигульному утриманні молодняка. Профілактика авітамінозів забезпечення належного вмісту вітамінів у раціоні. МОЛОДНЯК ВРХ старше 6 міс. Аліментарні хвороби, які виникають у молодняку на відгодівлі, принципово схожі з тими, що виникають у корів ацидоз,алкалоз,тимпанія. Крім того, бички на відгодівлі схильні до сечокам’яної хвороби утворення сечових каменів у нирках, сечоводах, сечовому міхурі та сечовипускному каналі. Наслідком є затримка сечі і уремія. Причинами цього захворювання є надлишкове надходження протеїну з раціоном, високий вміст фосфору і магнію у воді, порушення співвідношення між кислотними і лужними еквівалентами в раціоні. Тому для профілактики уремії необхідно ретельно балансувати раціон за мінеральними елементами. ВІВЦІ І КОЗИ. Основними захворюваннями, які виникають на фоні порушення умов годівлі при відгодівлі овець, можуть бути ентеротоксимія та ацидоз. Ентеротоксимія виникає при використанні висококонцентратних раціонів та швидкій зміні раціонів, профілактика полягає в поступовому (протягом 7–10 днів) привчанні до комбікорму. Ацидоз виникає при висококонцентратному типі годівлі, для профілактики доцільно використовувати хімічні буфери (сода, крейда) та пробіотики. СВИНОМАТКИ. Серед захворювань підсисних свиноматок, які можуть бути викликані недостатньою і неповноцінною годівлею їх в останній період поросності та на початку лактації, найчастіше трапляється гіпогалакія (агалактія). Вона характеризується зменшенням або повним зупиненням секреції молозива і молока. Про її виникнення насамперед свідчить поведінка поросят. Через зниження секреції молока у матки вони дуже неспокійні, пищать, бігають по станку у пошуках корму, смокчуть оточуючі предмети, пробують сечу і кал свиноматки, що призводить до появи діареї. Часто причиною виникнення цього захворювання є нестача протеїну, критичних амінокислот та клітковини у раціонах свиноматок. ПОРОСЯТА. Для профілактики шлунково-кишкових захворювань під час відлучення поросятам бажано додавати до води молочну кислоту (5 мл на 1 л води), яка гальмує розвиток кишкової палички. Одним із найпоширеніших захворювань, зв’язаних з метаболічною непристосованістю поросят до умов годівлі, вважається гіпоглікемія, яка виникає через низьке надходження до їх організму глюкози – основного джерела легкодоступної енергії. Доведено, що всі поросята мають виконати перше ссання не пізніше ніж через 2,0–2,5 год після народження. Тому повне обмеження їх у кормі зразу після народження більше, ніж на 12 годин небезпечне розвитком гіпоглікемії, яка може з’являтися до 6-добового віку. Профілактика захворювання спрямована на відновлення глюкозного статусу крові внутрівенним уведенням глюкози. Враховуючи, що глюкоза легко всмоктується у травному каналі, можна випоювати 30–40 %-й розчин глюкози у кількості 10–15 мл через кожні 4–6 годин із соскової напувалки. Через недостатню і неповноцінну годівлю свиноматок, особливо в останню третину поросності, у них народжуються поросята з живою масою менше 1 кг. Ризик появи у них диспепсії зростає у три рази. Часто вона виникає також на фоні вмісту мікотоксинів у кормах. У випадку захворювання поросят на діарею, до корму додають смажені або екструдовані пшеницю і кукурудзу. Профілактика захворювань кишечнику забезпечується за рахунок використання спеціальних кормових добавок (підкислювачів, пробіотиків, пребіотиків). Небезпека мікотоксикозу має попереджуватися обов’язковим уведенням до комбікорму їх інактиваторів або відповідних сорбентів. Поширені захворювання птиці, викликані незбалансованою годівлею. Необхідно пам’ятати, що незбалансованість раціонів птиці за різними поживними та біологічно активними речовинами призводить до порушення обміну речовин у організмі і, як наслідок, – до різних захворювань: А-гіповітамінозу молодняку до 2-тижневого віку виникає внаслідок низького вмісту ретінолу або каротиноїдів у інкубаційних яйцях. У молодняку старшого віку основною причиною його є недостатнє надходження ретинолу або каротиноїдів з кормом. Захворювання характеризується посиленою метаплазією і ороговінням епітеліальних клітин шкіри та слизових оболонок, порушенням зору та пригніченням росту молодняку. D-гіповітаміноз– хронічне захворювання птиці усіх видів, викликане недостатнім надходженням вітаміну D3 з раціоном та відсутністю ультрафіолетового опромінення. Супроводжується порушенням кальцієво-фосфорного обміну і росту кісток. Сечокислий діатез, або подагра, виникає при надмірному протеїновому живленні птиці, особливо при згодовуванні великої кількості кормів тваринного походження і недостатній кількості зелених та соковитих кормів, вітамінів А і С. Характеризується нагромадженням в організмі сечової кислоти і відкладанням її солей в органах і тканинах. Білом’язова хвороба– причиною виникнення є нестача у раціонах молодняку і дорослої птиці селену. Вона характеризується глибокими порушеннями обміну речовин в організмі, функціональними і морфологічними змінами м’язового шлунка, серцевого та скелетних м’язів. Пероз (―ковзний‖ суглоб, ―ковзне‖ сухожилля) виникає при нестачі у раціоні марганцю і холіну. Характеризується порушенням процесу формування кісток, змінами анатомічного положення ахіллового сухожилля, що супроводжується розладами функції кінцівок. Канібалізм– причини виникнення різноманітні, однією з яких є нестача клітковини у раціоні. Характеризується схильністю птиці до розкльовування шкіри, гребінців тощо. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||