панарицій. гнійна. Анатомічні особливості кисті
 Скачать 21.13 Kb.
|
|
Анатомічні особливості кисті: Шкіра долоннної поверхні щільна та товста, а також малорухлива через зрощення з aponeurosis palmaris. Через це гнійнику важко прорватися назовні. Товщина шкіри часто може маскувати ознаки гнійного запалення шкіра тильної поверхні – м’яка, еластична, містить сальні залози та волосяні фолікули, збагачена лімфат. та венозними судинами. Тому схильна до швидко прогресуючого набряку Підшкірна клітковина долоні укладається між множинними вертикальними сполучнотканинними перегородками, що зв'язують шкіру з апоневрозом або фіксують шкіру до periosteum. Тому жирова клітковина укладена в окремі осередки і представлена у вигляді окремих жирових часточок. По перше, гнійник в підшкірній клітковині не здатен поширюватись ширину, але легко може проникнути вглиб. По-друге, в таких замкнутих осередках при виникненні запального процесу об’єм тканини суттєво не збільшиться, але різко ↑ тиск → здавлення нервів (виражений больовий синдром) та судин (ішемія) тканин, омертвіння клітковини Сухожильні піхви згиначів II, III і IV пальців починаються від основ нігтьових фаланг і закінчуються на рівні голівки відповідної п'ястної кістки, розташовуються ізольовано один від одного та від синовіальних сумок передпліччя. Сухожильне піхву згинача I пальця повідомляється з променевою, а V пальця - з ліктьової синовіальної сумкою. Таким чином, при розвитку гнійного процесу можливе його поширення на глибоке кліткове простір передпліччя (простір Пирогова-Парона). Сухожильні піхви I та V пальців у 10-15% випадків повідомляються між собою, що може призвести до відповідного поширення гнійного процесу (U-подібна флегмона). Живлення сухожиль здійснюється судинами, що проходять у товщі сухожилля, яка може здавлюватися при накопиченні в піхву ексудату. Тому при пізньому дренуванні сухожильного піхви часто розвивається некроз сухожилля. Лімфат. судини з долонної поверхні спрямовуються на тильну поверхню пальців і кисті → розвиток набряку пухкої підшкірної клітковини. Біль при гнійних захворювання нестерпний через рясну інервацію долонної поверхні пальців Гарне кровопостачання, дуже близьке розташування один до одного чутливих та рухових гілок нервів, магістральних судин, суглобів, сухожилль. Операції проводять під джгутом, щоб кровотеча не заважала ідентифікувати мініатюрні утворення. Панарицій - гострий гнійний процес, що локалізується в м'яких тканинах долонної поверхні пальців, в області нігтя та навколонігтьового валика, а також у кістках та суглобах пальців. Класифікація в залежності від розташування гнійного осередку: 1.шкірний; 2.підшкірний; 3.навколонігтьовий; 4.піднігтьовий; 5.сухожильний (тендовагініт); 6.кістковий; 7.суглобовий; 8.пандактиліт. Підшкірний панарицій – найчастіший. Характеризується сильним пульсуючим болем, який не дає спати. Палець набряклий, особливо тильна сторона, внаслідок стиснення судин шкіра бліда. Найбільш розповсюджена локалізація - на долонній поверхні нігтьової, рідше – середньої або основної фаланги. У хворого висока температура тіла. Сухожилковий панарицій виникає у разі переходу запального процесу з підшкірної основи або за безпосереднього ушкодження сухожилкової піхви. Сухожилок слабко кровопостачається тому запалення виникає швидко, а піхва → замкнена порожнина → сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів Клінічна картина при сухожилковому панарицію II, III, IV пальців і І та V різна. При сухожилковому панариції II, III, IV пальців вони зігнуті. У такому положенні зменшується натяг сухожилків. М'які тканини дуже набряклі, найменші рухи, особливо розгинання, супроводжуються сильним болем. У хворого висока температура тіла, набряк тильної сторони кисті, слабкість. При тендовагініті І, V пальців всі місцеві явища швидко поширюються на долоню, навіть на передпліччя. Захворювання супроводжується лімфангітом і лімфаденітом. ЛІКУВАННЯ Раннє застосування хірургічного лікування Враховуючи можливість раннього розвитку некрозів через здавлення запальним набряком кровоносних судин та поширення гнійного процесу вглиб, затримка у виконанні хірургічного втручання неприпустима. При визначенні показань до операції з приводу панариції існує «правило першої безсонної ночі»; якщо пацієнт не спав ніч через болі в пальці, його необхідно оперувати. Правило оперативного лікування панариція При операціях з приводу панариція слід дотримуватись загального правила - правило трьох «О» (на рос.мові). Обстановка – втручання необхідно виконувати в операційній при хорошому освітленні, використовувати спеціальні інструменти малого розміру, пацієнт повинен лежати, а його хвора рука повинна знаходитись на приставному столику, хірург оперує сидячи. Знеболення (обезбол.) - при розтині панариція використовують провідникову анестезію за Лукашевичем-Оберстом, а при переході запального процесу на кисть, кістковому, суглобовому панариції або пандактіліті втручання виконується під наркозом. Знекровлення (обескровливание) - операцію виконують після попереднього накладання кровоспинного джгута. Дотримання зазначених вимог дозволяє точно виявити та розкрити гнійник, висікти некротичні тканини та не пошкодити при цьому функціонально важливі утворення. Вибір виду операції при панариції залежить від форми Консервативне лікування при панариції має певні принципи. Місцево після операції проводять лікування гнійної рани, що утворилася (перев'язки з накладенням волого-висихаючих пов'язок з антисептиками, промивання рани і т.д.). Обов'язковою є іммобілізація пальця. Додатково застосовують фізіотерапію, а при ураженні кісток та суглобів – рентгенотерапію. Загальне лікування при панариції показано при глибоких формах, а також за наявності обтяженого фону (цукровий діабет, імунодефіцит та ін.). З методів загального лікування основне значення має антибактеріальна терапія, оскільки дезінтоксикація необхідна лише особливо важких випадках. Антибіотикотерапію проводять за загальними принципами лікування гнійної хірургічної інфекції. Для створення у тканинах високої регіонарної концентрації антибіотика використовують внутрішньовенне введення препарату під джгутом. Після усунення гострого запалення необхідно якомога раніше вжити заходів щодо якнайшвидшого відновлення функцій пальця (ЛФК, фізіотерапія). КЛАСИФІКАЦІЯ ФЛЕГМОН Відповідно до локалізації гнійного процесу виділяють такі гнійні захворювання кисті. • Шкіра: - Шкірний абсцес («намін»); - мозольний абсцес. • Підшкірна клітковина: - надапоневротична флегмона долоні; - міжпальцева (комісуральна) флегмона. • Фасціально-клітинні простори долоні: - подапоневротична флегмона долоні; - флегмона серединного долоневого простору; - флегмона тенара; - флегмона гіпотенара. • Фасціально-клітинні простори тилу кисті: - підшкірна флегмона; - подапоневротична флегмона. |