Главная страница
Навигация по странице:

  • античність

  • найдавнішої

  • Семінар антична. Семінар 1. Античність


    Скачать 45 Kb.
    НазваниеАнтичність
    АнкорСемінар антична
    Дата13.05.2022
    Размер45 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаСемінар 1.doc
    ТипДокументы
    #526758

    Семінар № 1.

    СВІТОГЛЯДНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ АНТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

    1. Поняття про античність. Хронологічні та географічні межі античного світу.

    Поняття «античність» у широкому сенсі означає період історії від VIII ст. до н. е. до VI ст. н. е. в регіоні Середземного моря. У вузькому сенсі античність — це сукупність надбань давніх греків і римлян, яка стала фундаментом європейської культури. Мистецтво й література Стародавньої Греції (її ще називають Елладою) та Стародавнього Риму є складниками античності.

    Термін «античність» від лат. аntiguus – «стародавній», з'явився в епоху Відродження (15 ст.). Італійські вчені-гуманісти ввели його для позначення греко-римської культури, найдавнішої з відомих на той час.

    Хронологічні межі античності:
    VIII ст. до н.е. (поява поеми Гомера «Іліада») – 476 р. (падіння Західної Римської імперії).

    2. Ціннісні та естетичні категорії античності:

    2.1 Ідеал людини. Поняття «античного гуманізму». Форми вияву гуманістичної традиції античності в європейській культурі. Поняття «калокагатії».

    Ідеалом античного суспільства була гармонійно розвинена особистість, в якій досягалася єдність, рівновага фізичного і духовного початку. Грецькі мислителі вперше в історії культури висунули ідею всебічно розвиненої особистості як мети культурного розвитку.

    Античний гуманізм - ідеал активної, діяльної, закоханої в життя, одержимої жагою знання і творчості людини, готової самостійно приймати рішення і нести відповідальність за свої вчинки.

    Калокагатія — поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості — як ідеал виховання людини.

    2.2 Поняття матеріально-чуттєвого космологізму (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

    Теза 1 : Антична культура заснована на принципі об’єктивізму.

    Теза 2 :Антична культура - це не тільки об’єктивізм, це ще й матеріально-чуттєвий космологізм.

    Теза 3 : Античність побудована на одухотворено-розумному космологізмі.

    Теза 4 : Одним з важливіших ознак античної культури є - (абсолютний) повний космологізм.

    Теза 5 : Пантеїзм, або все - це божество, ідеальні боги є тільки узагальненням відповідних областей природи, як розумної, так і не розумної.

    Теза 6 : Антична культура - це абсолютизм фаталістично-героїчного космологізму.

    Теза 7 : Античність - скульптура.

    Теза 8 : Антична культура заснована на поза-особистісному космологізмі.
    3. Античність у сучасній культурі: форми репрезентації античних сюжетів, образів, мотивів в масовій і елітарній культурі.

    Поняття:

    Матеріально-чуттєвий космологізм - це антична філософія, заснована на принципі об'єктивізму, що виходить із чуттєво-предметного розуміння Космосу.

    Фаталізм (фр., від лат., наперед визначений долею) - релігійно-ідеалістичний світогляд, який визнає панування над людиною й суспільством сліпих, невідворотних сил, що нібито наперед визначають їхню долю.

    Героїзм -

    Гуманізм (лат. humanitas — «людяність», humanus — «людяний», homo — «людина») — це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям (як індивідуумам, так і групам), і в загальному віддає перевагу критичному мисленню та доказам (раціональним та емпіричним) над прийняттям догмату або забобонів.

    Калокагатія — поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості — як ідеал виховання людини.

    Катарсис (від дав.-гр. κάθαρσις— підняття, очищення, оздоровлення) — моральне очищення, піднесення душі через мистецтво, що виникає в процесі співпереживання та співчуття.

    Пластичність -

    Гармонія - узагальнююче поняття, що вказує на поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).

    Космос (фр., від лат., наперед визначений долею) - релігійно-ідеалістичний світогляд, який визнає панування над людиною й суспільством сліпих, невідворотних сил, що нібито наперед визначають їхню долю.


    написать администратору сайта