Решение задач по высшей математике. Вариант 3. Чудова межа
Скачать 344.75 Kb.
|
Завдання №1 Пункт 1 Пункт 2 Пункт 3 II чудова межа = = = = a = -6, b = 5/3 Пункт 4 Завдання №2 Пункт 1 = Пункт 2 Пункт 3 x=t-sin(t) y=1+cos(t) xt' = 1-cos(t) yt' = -sin(t) Пункт 4 y=(2·x)tg(x) y′=(2·x)tg(x)·(ln(2·x)·tg(x))′ (2·x)′=2 Завдання №3 z = (3*x*y^2-3*y*x^2+5*y)^4 Завдання №4 1) Область визначення функції. Точки розриву функції . 2) парність або непарність функції . Функція загального виду 3) Періодичність функції . 4) Точки перетину кривої з осями координат . Перетин з віссю 0Y x=0, y=3 Перетин з віссю 0X y = 0 5) Дослідження на екстремум . y = (2*x^2-6)/(x-2) Знайдемо точки розриву функції. x 1 = 2 1. Знаходимо інтервали зростання та спадання . Перша похідна. або Знаходимо нулі функції. Для цього прирівнюємо похідну до нуля 2 · x 2 -8 · x +6 = 0 Звідки: x 1 = 1 x 2 = 3
На околиці точки x = 1 похідна функції змінює знак з (+) на (-). Отже, точка x = 1 – точка максимуму. На околиці точки x = 3 похідна функції змінює знак з (-) на (+). Отже, точка x = 3 – точка мінімуму. 2. Знайдемо інтервали опуклості та увігнутості функції . Друга похідна. або Знаходимо коріння рівняння. Для цього отриману функцію прирівняємо до нуля. Для цього рівняння коріння немає.
6) Асимптоти кривої . Рівняння похилих асимптот зазвичай шукають як y = kx + b. За визначенням асимптоти: Знаходимо коефіцієнт k: Знаходимо коефіцієнт b: Отримуємо рівняння похилої асимптоти: y = 2·x+4 Знайдемо вертикальні асимптоти. Для цього визначимо точки розриву: x 1 = 2 Знаходимо переділи в точці x = 2 x 1 = 2 - точка розриву ІІ роду і є вертикальною асимптотою. Знайдемо похилу асимптоту при x → -∞: Знаходимо коефіцієнт k: Знаходимо коефіцієнт b: Отримуємо рівняння похилої асимптоти: y = 2·x+4 Завдання №5 z = 3-2*x^2-y^2-x*y 1. Знайдемо приватні похідні . 2. Вирішимо систему рівнянь . -4*xy = 0 -x-2*y = 0 Отримаємо: а) З першого рівняння виражаємо x і підставляємо у друге рівняння: x = -2*y 7*y = 0 Звідки y = 0 Дані значення y підставляємо у вираз для x . Отримуємо: x = 0 Кількість критичних точок дорівнює 1. M 1 (0; 0) 3. Знайдемо приватні похідні другого порядку . 4. Обчислимо значення цих похідних приватних другого порядку в критичних точках M(x 0 ;y 0 ). Обчислюємо значення точки M 1 (0;0) AC - B 2 = 7 > 0 і A < 0 , то точці M 1 (0;0) є максимум z(0;0) = 3 Висновок : У точці M 1 (0; 0) є максимум z (0; 0) = 3; |