Чужу мову вивчити за шість років, а свою вчити усе життя. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити усе життя
 Скачать 15.23 Kb.
|
|
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити усе життя Француа Вольтер, видатний французький філософ епохи просвітництва говорив, що чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити усе життя. Це висловлювання стало крилатим, дійшовши до наших днів, і по праву посіло законне місце найвідомішої цитати, що стосується мови. Уже давно це аксіома. Щоправда, нині термін вивчення іноземної мови може становити набагато менше ніж шість років, адже досить рік чи кілька років (все залежить від здібностей, прагнення і наставника) вивчити будь-яку іноземну мову, а відтак ще кілька років прожити у середовищі носіїв мови – і цього буде достатньо для опанування іншої мови. А друга ж частина вислову і справді аксіоматична. Річ у тім, що опановуючи якусь іноземну мову, ми це робимо лише для того, щоб вміти висловитися нею, аби розуміти її носіїв і змогти жити чи мандрувати тією країною, мову якої ми вчили. Також, і це не рідко буває, люди вчать конкретну мову лише тому, що хочуть стати частиною певної культури, побувати у країні, яка їм дуже подобається. Та-от річ у тім, що мова не служить лише засобом для передачі і творення думок, вона відображає насамперед найглибші і найдавніші скарби історії народу. Мова – це основа тої призми, через яку людина дивиться на світ. Ті, що думають, що мова лиш засіб спілкування помиляються. Колись у рамках одного із проектів на тв, провели експеримент, що довів би телеглядачам справжню роль мови у житті людини. У цьому дослідженні брали участь троє людей: українець, росіянин, і українець, що послуговується у побуті і в житті загалом російською мовою. Учасникам експерименту називали слова обома мовами, а за їх мозковими імпульсами стежили прилади. Виявилося, що на одні й ті ж самі слова у українця і росіянина різна реакція… Тобто у мозку українця блокувались чи сповільнювались процеси, коли він чув не просто слово російською, а таке слово, що для росіянина є ключовим і важливим поняттям. У росіянина теж відбувались тотожні процеси. Наприклад, українець і росіянин по-різному реагували на одне й те саме слово сказане різними мовами. Батьківщина і Родина у їхньому мозку не тотожні поняття, хоча і той, і інший, знає значення слова, та процеси у їхньому мозку все ж різняться. Також цікаво, наскільки мова втілює у собі різноманітні погляди різних народів на одне й те саме явище. Наприклад, про перебування надворі, різні народи кажуть по своєму (наводжу дослівний переклад або оригінал): під тихими зорями (французька), просто неба, под открытым небом (російська). Таким чином, оволодіваючи мовою, ми лиш запам’ятовуємо слова та ідіоми, за допомогою яких просто спілкуємося із носіями цієї мови. У даному випадку це лиш застосування практичної сторони мови. Свою мову треба вчити усе життя. Навіть академіки і мовознавці, філологи і письменники не володіють досконало своєю мовою, і зізнаються у цьому. Оволодіти мовою досконало – це не значить знати і вміти застосовувати усі слова, це значить відкрити у мові ключ до історії і духу свого народу. І це вдається не багатьом. На це потрібні роки, і пізнавати дух мови можна лиш тоді, коли людина палко прагне цього… мова таїть у собі незбагненний генетичний код, що знає усі таємниці. Якщо бути уважним і наполегливим, якщо любити працю і подружитися із мудрістю, то історія на коротку мить трохи підніме завісу – і нам вдасться зазирнути всередину. Там скарби і таємниці, які розгадати може не одна людина, там криниця духу для спраглих… Мова також засіб пізнання себе. Людина до кінця не може пізнати себе, адже вона динамічна і рух її свідомості до оновлення і розширення безкінечний. Він триватиме аж до скону. Та лиш мова допоможе людині пізнати себе. Вона є відображенням психотипу не окремої людини, а цілої нації, а тому формує таке бачення світу, яке притаманне усім людям, що також носять цей універсальний код – говорять тією чи іншою мовою. Чим глибше ми знатимемо свою мову, тим глибше укорінимось і зрозуміємо історію свого народу, Вітчизни, і себе самих. |