Главная страница
Навигация по странице:

  • Відомо, що в період весняного сокоруху деревних рослин містяться багато розчинних цукрів. Яке Ії походження

  • Як пояснити “плач” берези при пораненні стовбура ранньою весною і відсутність цього явища влітку

  • Завдання 1

  • Завдання 2

  • Завдання 6: “

  • Завдання 7

  • Завдання 8

  • Завдання 9

  • Завдання 10

  • Інд. завд Фізіологія рослин. Державний вищий навчальний заклад Запорізький національний університет


    Скачать 43.5 Kb.
    НазваниеДержавний вищий навчальний заклад Запорізький національний університет
    АнкорІнд. завд Фізіологія рослин.doc
    Дата07.07.2018
    Размер43.5 Kb.
    Формат файлаdoc
    Имя файлаІнд. завд Фізіологія рослин.doc
    ТипДокументы
    #21146

    Державний вищий навчальний заклад

    «Запорізький національний університет”

    Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

    Індивідуальне завдання з фізіології та біохімії рослин

    Виконала: студентка заочного відділення біологічного факультету

    гр. 4120-1-а

    Павліченко О. О.

    Запоріжжя, 2013р.

    Завдання № 23


    1. Відомо, що в період весняного сокоруху деревних рослин містяться багато розчинних цукрів. Яке Ії походження?

    2. Клітина знаходиться в стані повного насичення водою. Осмотичний тиск клітинного соку дорівнює 8 атм. Обчисліть всисну силу цієї клітини.

    3. Чому при вивченні впливу іонів К+ та Са2+ на в`язкість цитоплазми використовуються 1,0 М розчину нітрату калію та 0,7 М розчин кальцію? Чому використовуються різні концентрації плазмолітиків?

    4. Чому дорівнює всисна сила та тургор ний тиск зануреної в розчин клітини після встановлення рівноваги між клітиною та розчином, якщо відомо, що осмотичний тиск клітинного соку 1,6 МПа, а зовнішнього розчину – 1,2 МПа.

    5. Транспіраційний коефіцієнт дорівнює 125 мл/год. Обчисліть продуктивність транспірації.


    6. Як пояснити “плач” берези при пораненні стовбура ранньою весною і відсутність цього явища влітку?


    7. В яких листках, добре освітлених чи затінених, товщина мезофілу та вміст хлорофілу вищі і чому?

    8. До спиртової витяжки пігментів додали вдвічі більший об`єм бензину та декілька крапель води, добре перемішали і дали відстоятися. Яким буде забарвлення спиртового та бензинового шарів? Відповідь поясніть.

    9. Скільки органічної речовини накопичує рослина за 15 хв., якщо відомо, що інтенсивність фотосинтезу становить 20 мг СО2/дм2 * год, а площа листків – 2,5 м2?

    10. У рослин, що зростають у грунтах , де не вистачає певних мінеральних речовин, фотосинтез часто уповільнений,. Зазначте речовини, нестача яких міг би викликати такий ефект.



    Завдання 1: За хімічним складом пасока представляє водний розчин різних органічних (плодовий або тростинний цукор, білки, органічні кислоти) і мінеральних речовин. Особливо багато цукру в посоці цукрового клена і північно-американської агави; з останньої шляхом бродіння готують навіть спиртний напій кульці Присутність цих речовин пояснюється тим, що на зиму деревні породи наповнюються поживними запасами, які весною піддаються розчиненню і разом з грунтовою водою, всмоктуються корінням, пересуваються по деревині в розвиваються почки. Виділення пасоки починається весною в різний час, дивлячись по рослині і кліматичних умов; тривалість плачу також дуже різна (1-2 місяці).

    Завдання 2: S = O

    S = P - T

    O = 8 атм. - T

    T = 8 атм.

    S – сосуща сила клітини,

    T – тургорна сила,

    O – залишковий тиск.

    Завдання 4:



    Дано: S = P - T S = 1,6МПа-1,2МПа

    P кліт. = 1,6 МПа S = P S = 0,4 МПа

    P розч. =1,2 МПа S = 1,2 МПа - T

    T = 1,2

    S -?

    T-?

    Завдання 6: “Плач” рослин - під цією назвою відомо виділення водянистого соку з деревини рослин при їх пошкодженні, наприклад, при просверлювання отворів в стовбурі або при відрізанні гілок або цілого стебла. В останньому випадку сік виділяється з залишився в почві пенька. Здатністю до «плачу» мають дуже багато рослин, але особливо сильний він буває навесні лише у деяких рослин (береза​​, клен, бук, виноградна лоза). Вплив зовнішніх умов характеризує плач як явище, пов'язане з життєдіяльністю рослини. Усунення кисню, хлороформування рослини зупиняють витікання пасоки; виділення її посилюється при підвищенні температури і, назад, зупиняється при низьких температурах. Далі, як кількість виділяється соку, так і тиск, під яким він виділяється, не залишаються постійними в усі час «плачу», а помічається поступове падіння від початку плачу до повного його припинення і, крім того, добова періодичність з щодня повторюваними максимумами і мінімумами. Найближче пояснення «плачу» тісно пов'язане з поясненням пересування води в рослині взагалі. Безсумнівно, що однією з причин виділення пасоки служить та обставина, що корінь, всмоктуючи воду з грунту, з силою штовхає її в провідні тканини (деревину) стебла. З іншого боку, є спостереження, що вказують, що і стебло володіє подібними ж силами. Найближчий механізм явища як у тому, так і в іншому випадку ще неясний. Особливо енергійно плач відбувається весною, до розпускання бруньок; (так званий весняний плач). У цей час з пробудженням життя в рослині починається підняття води, а між тим, за відсутності листя її випаровування ще дуже слабо. Рослина наливається тому воді, і якщо в цей час просвердлити в стовбурі, наприклад, берези або клена, отвір, то з нього в достатку буде виділятися водянистий сік - пасока. Виділення її відбувається зі значними силою, різні, дивлячись по рослині та умовам.

    Завдання 7: Мезофіл ( від мезо і грец. Phyllon - лист), м'якоть, або основна тканина, листа рослин; паренхіма листової пластинки, укладена між верхнім і нижнім епідермісом, в якій протікають процеси фотосинтезу. Мезофіл виноградного листа має типову дорзівентральну будову: до верхнього епідермісу безпосередньо прилягає щільний шар клітин, витягнутих перпендикулярно поверхні листа (палісадна тканина), до нижнього - кілька шарів пухкої губчастої тканини з великими міжклітниками. Між полісадні і губчастої паренхіми знаходиться шар витягнутих у довжину збірних клітин, які здійснюють відтік ассимілятів в провідні пучки, що пронизують мезофіл. Будова мезофілу значно змінюється залежно від умов розвитку виноградного листа. У добре освітлених листях мезофіл товщий, клітини полісадні тканини довше, містять більше активних хлоропластів і займають більший об'єм, ніж у затінених, для яких характерна сильно розвинена губчаста паренхіма. У різних видів і сортів винограду є незначні відмінності в будові мезофілу.
    Завдання 8: Якщо до спиртової витяжки пігментів додати вдвічі більший об`єм бензину (світло-жовтий колір) та декілька крапель води, перемішати і дати відстоятися. Забарвлення спиртового розчину буде зеленуватого кольору за рахунок пігментів рослин котрі мають зелене забарвлення, а забарвлення бензинового шару буде світло –коричневого кольору. Бензиновий шар підніметься догори пробірки над спиртовим шаром.

    Завдання 9 :

    Дано:

    T – 15 хв. =0,25 год. 6CO2 + 6 H2O = C6H12O6 + 6O2

    I – 20мг СО2 /дм2 *год. m = I+S

    S – 2,5 м2 = 250 дм2 m = 20*0,25*250= 1250 мг = 1,25г

    m -? Х =(1*25*180) / (6*44) = 0,85 г.

    m (CO2 )= 6*44 =264 г
    Завдання 10 : Вода поступає в корінь через корінний волосок завдяки високому корінному тиску. Радіально через корінь вода по симпласту та апопласту поступає до центрального циліндра, а саме в судини ксилеми. Завдяки капілярним силам ( по гезії та адгезії) вода піднімається догори. Сисною силою виступає транспірація. Із судин стеблини вода поступає в жилку литка і звідти в паренхіму. В між клітинах губчастого мезофілу та подустичної порожнини вода переходить в стан пару та в разі відкриття замикаючих клітин випаровується в атмосферу.


    Список використаної літератури:


    1. Любинський М., Оканенко А. Розвиток фізіології та біохімії рослин на Україні за 40 pp. 1917–1957. Укр. ботанічний журнал, ч. 3. К. 1957;

    2. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: підручник. – Київ, «Либідь», 2005. – 808с.

    3. Власенко М.Ю., Вельямінова-Зернова Л.Д., Мацкевич В.В. Фізіологія рослин з основами біотехнології. – Біла Церква. – 2006. – 504с.

    4. Кузнецов Вл.В., Дмитриева Г.А. Физиология растений. – М.: Высш.шк. 2006. – 504с.

    5. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин: Підручник. – Суми: ВТД ”Універсальна книга”. – 2004. – 464с.

    6. Медведев С.С. Физиология растений: Учебник. – СПб: Изд-во: С.-Петерб. ун-та. – 2004. – 336с.

    7. Физиология растений: Учебник для студ. вузов. Под ред. Ермакова И.П. 2 изд. - М.: Издательский центр "Академия", 2007. – 640с.

    8. Сидоров В.А. Биотехнология растений: клеточная селекция. – К.: Наукова думка. – 1990. – 279с.

    9. Терек О.И. Рост растений и физиологически активные вещества. Учебное пособие. – К.: УМК ВО. – 1990. – 51с.


    написать администратору сайта