Есе. Дивитися на людські трагедії непросто, часом до сліз
 Скачать 14.22 Kb.
|
|
Есе Фільм «Rising Phoenix» - складний, дивитися на людські трагедії непросто, часом до сліз. Найбільші емоції викликають їхні успіхи, адже розумієш, яких зусиль фізичних та душевних спортсменам потрібно прикласти, щоб рухатись уперед і не опускати руки. Для багатьох із них спорт став справжнім порятунком, руйнуванням бар'єрів між інвалідністю та звичайним життям звичайної людини. Найбільше мене вразила історія Жана Батіста Аліза. Це спортсмен який виступає на Паралімпійських іграх у стрибках в довжину. В 1993 році він пережив громадянську війну в Бурунді, на той момент йому було лише три роки. Родився він абсолютно здоровою дитиною, до того моменту поки не почалась громадянська війна. Він з мамою спробували втекти від убивць, але не встигли. Потім його 4 рази вдарили мачете, найсильніший удар прийшовся на ногу, так він втратив ногу. Після цього, його примусили дивитись на те, як вбивають його маму. Це дуже боляче! В 3 роки він пережив цю дуже страшенну трагедію. Спортсмен наголошує, що він любить стрибати і бігати через те, що його це рятує, Жан біжить – щоб спастись. Кожна з історій спортсменів вразила мене до глибини душі. Переглянувши цей фільм, можна дійти до висновку, що ніщо не може так врятувати від біди, як спорт! |