Політичні технології. текст. Дослідження округу
 Скачать 21.99 Kb.
|
|
Приведення кандидата до перемоги передбачає пройдення шляху із наступних кроків: Дослідження округу Визначення цілі «Прицілення» Розробка «меседжу» кампанії Взаємодія з виборцями Втілення в життя Дослідження округу Рівень виборів і які правила їх проведення? Тип виборів Виборче законодавство Які показники округу? Що із себе являє округ? Яким чином інформація поступає до виборців? 3. Які показники виборців? 4. Як проходили минулі вибори? 5. Які основні фактори, що впливають на ці вибори? 5.1. Коло питань, що піднімається в ході виборів 5.2. Інші кампанії 6. Сильні та слабкі сторони вашого кандидата? 6.1. Опис біографії та заслуг кандидата. 6.2. Якими ресурсами володіють кандидат і його штаб? 6.3. Що любить і чого не любить кандидат? 7. Сильні та слабкі сторони всіх ваших реальних суперників? 7.1. Хто ваші основні суперники? 7.2. Що відомо про біографії та заслуги основних суперників? 7.3. Якими ресурсами будуть володіти суперники для ведення кампанії? Визначення цілі Кінцева мета практично будь-якої політичної кампанії – виграти вибори. На цьому етапі потрібно визначити, що потрібно зробити, щоб здобути перемогу. Занадто часто кампанії забувають підрахувати, скільки голосів потрібно, щоб гарантувати перемогу, та визначити, де будуть отримані ці голоси. Потім вони витрачають дорогоцінні матеріальні та людські ресурси та час, агітуючи всіх виборців одразу, замість набагато вужчого шару виборців, чиїх голосів їм достатньо для перемоги. На другому етапі необхідно зменшити кількість виборців, яких слід агітувати, до такої кількості, з якою можна реально працювати. У рамках такого дослідження слід з'ясувати загальну кількість мешканців округу, загальну кількість виборців, визначити ймовірну явку виборців, підрахувати скільки голосів потрібно, щоб виграти, та кількість сімей, в яких живуть ці виборці. Щоб отримати деякі з необхідних відповідей, необхідно використовувати наявну інформацію про минулі вибори 1. Скільки жителів (не лише виборців) у окрузі? 2. Скільки можуть голосувати? 3. Скільки відсотків виборців прийдуть на ці вибори? 4. Яка очікувана явка у конкретних цифрах? 5. Скільки кандидатів балотуватимуться на цю посаду? 6. Скільки із цих кандидатів можна вважати серйозними? 7. Якщо вибори будуть сьогодні, скільки відсотків голосів отримає кожен кандидат? 8. Який процент голосів знадобиться для перемоги? 9. Скільки голосів (у цифрах) знадобиться для перемоги? 10. Скільки виборців мешкає в середньому в одній сім'ї? 11. Чи можна сказати, що всі виборці, котрі живуть в одній сім'ї, мають тенденцію голосувати однаково? 12. Якщо вони голосують за одного кандидата, скільки сімей потрібно, щоб гарантувати перемогу? 13. Якщо ви говорите з десятьма виборцями, скільки ви зможете переконати проголосувати за мого кандидата? 14. До скількох сімей потрібно донести свій меседж, щоб зібрати достатньо голосів для перемоги? «Прицілення» Після того, як було з'ясовано, скільки голосів потрібно для перемоги і, отже, скільки виборців потрібно переконати підтримати мого кандидата, слід визначити, чим «мої» виборці відрізняються від «чужих». Цей процес називається "прицілюванням" або "визначенням адресної групи". Сенс «прицілювання» – визначити підгрупи виборців, які швидше за все відгукнуться на «меседж» мого кандидата. Основне завдання – сфокусувати зусилля кампанії на цих виборцях. Географічне «прицілювання» Питання виявлення адресної групи географічним методом: 1. Де живуть кандидати, що у даних виборах? Чи існують чіткі географічні зони підтримки якогось кандидата? 2. Які результати за дільницями вашого округу були у кандидатів, подібних до нашого? 3. Який рівень переконливості виборців на кожній дільниці округу? 4. Яка явка очікується на кожній ділянці округу? Демографічне «прицілювання» Питання виявлення адресної групи демографічним методом: 1. Який демографічний профіль (вік, стать, професія, рівень освіти і т.д.) всіх яскравих кандидатів, включаючи нашого? 2. Які демографічні групи можуть підтримати нашого кандидата? 3. Чи можна виграти вибори лише з голосами цих груп? 4. Чи звертаються до цих груп інші кандидати? 5. До яких прикордонних груп можна звернутися за необхідності? Розробка «меседжу» кампанії Визначивши свою адресну групу, необхідно вирішити, що ми скажемо виборцям, щоб переконати їх голосувати за вас. Це і буде месседж кампанії. «Меседж» повідомляє виборцям, чому ми балотуємося на цю посаду, і чому вони не мають віддати перевагу нашим суперникам. Це не програма того, що кандидат зробить, будучи обраним. Це не список проблем, які кандидат спробує вирішити, і це не проста фраза, що запам'ятовується, або гасло. Все це може бути частиною «меседжу» залежно від того, чи це допоможе переконати виборців, але не потрібно плутати це з власне «меседжем» – коротким текстом, який повторюватиметься знову і знову, щоб переконати адресну групу віддати свої голоси. Взаємодія з виборцями Визначивши адресну групу, до якої потрібно довести наш «меседж», слід вирішити, як це зробити. Розглядаючи різні методи роботи з виборцями, необхідно мати на увазі кілька правил, які застосовуються до всіх цих методів. По-перше, це правило обмежених ресурсів: слід визначити, скільки витрат часу, грошей та людських ресурсів вимагатиме кожен метод. По-друге, це правило взаємозамінності ресурсів і методів: часто можна виконати те саме завдання, використовуючи різні ресурси. І останнє: ефективність кожного методу різна і залежить від цілей, які поставлено: переконання виборців, виявлення прихильників та спонукання своїх виборців піти голосувати у день виборів (програма «Йди голосувати!»). Втілення в життя Найважливіша людина у будь-якій виборчій кампанії – це кандидат, а її час – найцінніший ресурс. Нераціональне використання цього ресурсу не можна заповнити чи компенсувати нічим. Тому дуже важливо чітко розуміти основну функцію кандидата та використовувати його час якнайкраще. Ця функція дуже проста – зустрічатися з людьми та переконувати їх. Заходи за участю кандидата – агітаційні чи збирання коштів – «працюють» з найбільшою ефективністю. Виборці та потенційні спонсори, які зустрічаються з кандидатом особисто та чують «меседж» від нього самого, більш схильні віддати йому свій голос чи свої гроші. Проте надто часто кандидат вважає за краще сидіти у своїй штаб-квартирі і розробляти стратегію у вузькому колі помічників або зустрічатися з найвірнішими прихильниками. Такі кандидати зазвичай програють. Виборчому штабу слід провести робочу зустріч з питань стратегічного планування. Звичайно, кандидат братиме у цьому участь, і саме він задає основний напрямок. Як тільки стратегія розроблена, кандидат має покласти ведення кампанії на її менеджера та інших співробітників та повністю сконцентруватися на тому, щоб зустрітися та переконати якомога більшу кількість виборців. Функція менеджера кампанії – вести кампанію. Кандидат має повністю довіряти своєму менеджеру. Зрештою, кандидат – це серце кампанії, а менеджер – її голова. Для перемоги на виборах потрібне і те, й інше, але необхідний і чіткий поділ обов'язків кандидата та менеджера. Занадто часто кандидат бажає сам керувати своєю кампанією. Він або не бере менеджера, або бере такого, яким розраховує легко маніпулювати. В обох випадках кандидат витрачає надто багато часу на прийняття рішень, які потрібно перевірити іншим. Це відволікає кандидата від його основної роботи – зустрічі з виборцями та спонсорами. Менеджер кампанії повинен забезпечити графік зустрічей кандидата з виборцями, ставити завдання чи контролювати роботу працівників, відповідальних за контакти з пресою, збір коштів, спілкування з виборцями та за взагалі за все, що заплановано для ведення кампанії (як і за нештатні ситуації). |