Главная страница
Навигация по странице:

  • Відповідь

  • рух системи. Рух системи. Дослідження руху механічної системи із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії Умова задачі


    Скачать 484 Kb.
    НазваниеДослідження руху механічної системи із застосуванням теореми про зміну кінетичної енергії Умова задачі
    Анкоррух системи
    Дата05.02.2023
    Размер484 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаРух системи.docx
    ТипДокументы
    #921745

    Дослідження руху механічної системи із застосуванням

    теореми про зміну кінетичної енергії

    Умова задачі

    Механізм, що складається із однорідних стержнів та повзунів з’єднаних шарнірами, розташований у горизонтальній площині. У початковому положенні механізм перебував у стані спокою. Під час руху механізму на його ланки діють момент M та дві сили Q і F. Довжини стержнів: O1A = 0,5 м; AB = 1,0 м; решту довжин у відповідності до схеми вибрати самостійно. Точка K знаходиться посередині стержня AB. Маси стержнів: mO1A = 2 кг; mAB = 4 кг; маса повзуна mB = 1,5 кг. Для положення механізму, що визначається кутами α, β, γ, δ, φ знайти значення . Дослідити залежність кінетичної енергії механізму та шуканого параметру від кута повороту стержня O1A α є [0 - 2π].


    Рисунок 1 – Кінематична схема механізму
    Розв’язок

    1 Визначення кінетичної енергії механічної системи.

    Задана механічна система складається з п’яти тіл: кривошипів 1 і 2, лінійок 3 і 4, повзуна 5. Кінетична енергія всієї системи дорівнює:

    Т = Т1 + Т2 + Т3 + Т4 + Т5

    де Т1, Т2 - кінетична енергія кривошипів 1 і 2,

    Т34 - кінетична енергія лінійок 3 і 4,

    Т5 - кінетична енергія повзуна 5.

    Кривошипи О1А і О2Е здійснюють обертальний рух навколо нерухомої осі Oz, яка перпендикулярна до осі рисунка. В цьому випадку кінетична енергія тіла дорівнює



    де



    Тоді





    Лінійка АВ рухається плоско паралельно. Її кінетична енергія дорівнює:



    де K - швидкість точки K, яка є центром мас лінійки АВ,

    ωAB - кутова швидкість лінійки АВ,

    - момент інерції лінійки відносно осі Kz, яка проходить через центр мас лінійки АВ.

    Для визначення кутової швидкості ωAB лінійки AB використаємо поняття миттєвого центра швидкостей. Як відомо, миттєвий центр швидкостей розташовано на перетині перпендикулярів до швидкостей двох точок тіла, що рухається плоскопаралельно. У нашому випадку швидкості точок А і В паралельні, тобто . Кутова швидкість тіла ω в цей момент часу дорівнює нулю .

    З другого боку, точка A належить ланці О1А і її швидкість дорівнює:





    Рисунок 2 – Кінематична схема механізму з векторами та напрямами кінематичних і силових параметрів
    З урахуванням одержаних значень, кінетична енергія лінійки дорівнює:



    Лінійка ЕК рухається плоско паралельно. Її кінетична енергія дорівнює:



    Використовуючи поняття миттєвого центра швидкостей маємо, що МЦШ лежить в точці Е. Таким чином, швидкість точки Е дорівнює:



    З другого боку, точка Е належить ланці О2Е і її швидкість дорівнює:



    Тоді отримуємо



    Момент інерції лінійки відносно осі Кz дорівнює:



    З урахуванням одержаних значень, кінетична енергія лінійки КЕ дорівнює:



    Підрахуємо кінетичну енергію повзуна В, який рухається поступально:



    Через те, що отримаємо:



    Підставляючи знайдені вирази, одержимо:





    або



    2 Визначення роботи силових факторів.

    Інтегруючи за часом залежності для швидкостей точок А і В повзунів, визначаємо їх переміщення:

    SB = φ1 × ВК = 0,5 φ1

    SD = φ1 × О2D = 0,33 φ1

    Визначаємо роботу крутного моменту М та двох зосереджених сил F і Q при повороті кривошипа від початкового положення ОС на кут 0 j :

    A(M) = M × φ1 = 60φ1 Дж;

    A(Q) = - Q × SB = - Q × 0,5 × φ1 = - 5 × 0,5 × φ1 = - 2,5 φ1 Дж;

    A(F) = F × SD = F × 0,33 × φ1 = 4 × 0,33 × φ1 = 1,32 φ1 Дж.

    Просумувавши, отримаємо суму робіт усіх зовнішніх сил:



    3 Теорема про зміну кінетичної енергії механічної системи має наступний вигляд:



    де Т – кінетична енергія системи в кінцевий (поточний) момент часу;

    де Т0 – кінетична енергія системи в початковий момент часу;

    – сума робіт усіх зовнішніх сил;

    – сума робіт усіх внутрішніх сил.

    Оскільки у початковий момент часу система знаходилася у стані спокою, а стержні системи є абсолютно жорсткими, то:



    Таким чином, підставивши (6) і (10) у (11), отримаємо:



    Звідси визначаємо кутову швидкість кривошипа 1:



    Для визначення кутового пришвидшення кривошипа 1 продиференціюємо рівняння по часу t:



    Враховуючи, що , надалі матимемо:



    Звідси отримаємо:



    Відповідь: = 0;

    4 Дослідження залежності кінетичної енергії T механізму та кутової швидкості кривошипа 1 від кута його повороту

    На основі (13) і (6) маємо: ,

    Кут одного повного оберту кривошипа 1: = 0…3600.
    Таблиця 5.1 – Числові значення кута повороту кривошипа 1, його кутової швидкості та кінетичної енергії механізму









    0

    0

    0

    0

    30

    0,523

    3,18

    3,1

    60

    1,047

    4,49

    6,1

    90

    1,570

    5,50

    9,2

    120

    2,093

    6,35

    12,3

    150

    2,617

    7,10

    15,3

    180

    3,140

    7,78

    18,4

    210

    3,663

    8,40

    21,5

    240

    4,187

    8,98

    24,5

    270

    4,710

    9,53

    27,6

    300

    5,233

    10,04

    30,7

    330

    5,757

    10,53

    33,7

    360

    6,280

    11,00

    36,8



    Рисунок 3 – Залежність кінетичної енергії механізму та кутової

    швидкості кривошипа 1 від його кута повороту


    написать администратору сайта