ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНЯ ВІД ЧАСУ, П. Емпіричне дослідження комунікативних здібностей учня від часу, проведеного в соціальних мережах
 Скачать 54.19 Kb.
|
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНЯ ВІД ЧАСУ, ПРОВЕДЕНОГО В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХАнотація. Соціальна комунікація займає особливе місце в житті сучасного суспільства і кожної людини. З нею прямо або опосередковано пов’язані практично всі комунікативні сфери. Людська здатність до спілкування, особливо за допомогою мови, є набагато більшою, ніж у тварин. Впродовж існування людства здатність спілкуватися в часі і просторі надзвичайно розширилася завдяки винайденню писемності, друку, електронного зв’язку − телеграфу, телефону, радіо і засобів масової комунікації, а так само механізації транспорту. Скорочення відстані між людьми, подолання кордонів, географічних та часових меж особливо очевидно в нинішньому столітті, дякуючи можливості посилати повідомлення на довгі відстані з великою швидкістю. Позитивний вплив соціальних мереж: освітній і корисний досвід; підлітки отримують безліч інформації, навчаються її систематизувати, що позитивно впливає на логічне мислення, пам’ять, увагу; якщо друзі чи однокласники живуть в іншому місті або районі великого міста, школяр не випадає зі свого кола спілкування; чати дають можливість спілкуватися в реальному часі, таким чином, два, і більше, людини перебувають у різних точках світу розмовляють так, як би вони стоять поруч. Представлено емпіричне дослідження в соціології. На відміну від теоретичного дослідження, у межах якого науковець оперує науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні якості соціальних процесів і явищ, в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості. У роботі представлено один із можливих варіантів застосування методів математичної статистики та створення математичних моделей у різних галузях науки. У роботі продемонстровано використання статистично- математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та представлено її графічну інтерпретацію. Побудовано гістограму частот інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі. Порівнюючи криву Гауса і отримані результати відмічено схожість дослідженого статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі і нормального розподілу. Досліджено рівень комунікативних здібностей учнів в залежності від часу, проведеного в спілкуванні у соціальних мережах. Оцінено статистичну надійність вибіркових даних та проведено перевірку на логічну адекватність. Показано, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах, рівень комунікабельності змінюється за нормальним законом. Встановлено високий позитивний кореляційний зв’язок між рівнем комунікабельності учнів двох вікових груп, що дорівнює r=0,98, що свідчить про особисті психологічні характеристики кожного учня. Тобто, комунікативні здібності особистості можна розвивати з часом, але кардинально змінити – ні. Отримані кореляційні зв’язки у соціології дають можливість регулювати рівень комунікаційних здібностей у школярів, але змінити кардинально – ні. Враховуючи методи й методики, розглянуті у цій роботі, можна скласти рівняння, що зв’язує не згадані характеристики та має безпосереднє застосування кореляційно-регресійного аналізу в соціологічних дослідженнях. Показано, що рівень комунікативних здібностей учнів віком 13-15 років залежить від часу, проведеного в соціальних мережах. Виявлено, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах до п’яти годин, рівень комунікабельності збільшується, але, проводячи в такому спілкуванні понад шість годин, показано зниження досліджуваного рівня майже до початкового значення. Ключові слова: математична статистика, соціологічні дослідження, нормальний розподіл, гістограма, інтервальний розподіл, обробка та аналіз статистичної інформації, комунікативні здібності, математичне моделювання, соціальні мережі, неперервна величина. Постановка проблеми. Вивчення математичної статистики є важливою частиною методології підготовки наукових кадрів у питаннях якісно-кількісного аналізу масових явищ. Оволодіння сучасними методами збирання, обробки та аналізу статистичної інформації – невід’ємний елемент підготовки висококваліфікованих кадрів [4]. Основні прийоми та методи математичної статистики застосовують у психології, педагогіці, промисловості, економіці тощо. Потік нової інформації, застосування комп’ютерних технологій та соціальні мережі здійснюють неабиякий вплив на розвиток особистості сучасної дитини [8]. Деякі психологи вважають, що в результаті віртуального спілкування спостерігаються відсутність життєвого досвіду, інфантилізм у вирішенні життєвих питань, труднощі в соціальній адаптації, бідність емоційної сфери, звуження кола інтересів, прагнення до створення особистого світу, втеча від реальності [5]. Ураховуючи, що основним завданням математичної статистики є не лише порівняння числових характеристик двох або більше груп, а й перспективний прогноз, що супроводжується аналізом та висновками в різних галузях, залишається актуальним представити можливе використання елементів математичної статистики у дослідженнях комунікативних здібностей учнів [6]. Крім того, доцільно представити можливість створення математичних моделей у психології та соціології. Аналіз актуальних досліджень. Вивченням питання впливу соціальних мереж на формування особистості підлітка займались як зарубіжні (А. Войскунський, А. Голдберг, Д. Грінфілд, К. Янг), так і українські вчені (О. Бєлінська, Ю. Данько, Є. Акімова, Ю. Бабаєва, А. Жичкина, О. Філатова та ін.). Наукові праці низки дослідників присвячені основним положенням та принципам використання соціальних мереж і прогнозування подальшого розвитку цієї форми взаємодії людей у Інтернет-просторі (Дж. Вальтер, Д. Вестерман, Б. Ван Дер Хейд, C. Тонг, Л. Лангвелл, Дж. Кім, Дж. Антоні). Слід також зазначити, що в сучасній літературі не виявлено праць, присвячених формуванню математичної моделі у соціологічному дослідженні рівня комунікативних здібностей школярів від часу, поведеного у спілкуванні в соціальних мережах. Сутність проблеми обраної теми полягає у правильному створенні математичних моделей у соціології та застосування методів математичної статистики до обраної галузі. Тематика наукового дослідження не є новою, але є актуальною і сучасною. У роботі представлено використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та представлене її графічну інтерпретацію. Метою роботи було з’ясувати закономірності математичного моделювання в дослідженнях комунікативних здібностей учнів в залежності від часу, проведеного в спілкуванні у соціальних мережах та застосувати кореляційно- дисперсійний аналіз для характеристики утвореної математичної моделі. Побудовати гістограму частот інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі. Оцінити статистичну надійність вибіркових даних та провести перевірку на логічну адекватність. Показати, що рівень комунікативних здібностей учнів залежить від часу, проведеного в соціальних мережах. Виклад основного матеріалу: У сучасних умовах розвитку світової науки дослідники дедалі частіше застосовують математичні методи для оцінки та прогнозування різноманітних процесів. Представлено одне з використань оперування кореляційно-регресійним аналізом у психології, а саме: створення математичної моделі, що кількісно виражає зв’язок між наявними часом, проведеним в соціальних мережах школяра та рівнем його комунікабельності. Наші дослідження складалися з двох етапів: встановити залежність між кількістю учнів та часом, проведеним ним в соціальних мережах; встановити залежність між рівнем комунікабельності учня та часом, проведеним в соціальних мережах. Для першого етапу дослідження було опитано 80 учнів різних шкіл міста Біла Церква віком 13-14 років та 80 учнів віком 15-16 років. Кожному з яких необхідно було дати відповідь на запитання: «Скільки часу у середньому він проводить, спілкуючись у соціальній мережі за добу?». Відповідь необхідно було дати у годинах у інтервалі 0;8 . Отримавши статистичні дані часу проведеного у соціальних мережах у годинах, було сформувано варіаційний ряд. Розглядаючи час, як неперервну величину, розділимо весь інтервал 0;8 на вісім проміжків довжиною 1 година. Отримані дані запишемо у таблицю: Побудуємо гістограми отриманих розподілів.  2520 кількість учнів 15 10 5 0 1 2 3 4 5 6 7 8 час, проведений у соціальних мережах, год. Рис. 1. Гістограма частот інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі Порівнюючи криву Гауса і отримані результати відмічено схожість дослідженого інтервального статистичного розподілу часу, проведеного учнем у соціальній мережі і нормального розподілу. На другому етапі дослідження було досліджено рівень комунікабельності кожного із учнів, що були опитані на першому етапі. Оцінка рівня комунікабельності була встановлена за тестом В.Ф.Ряховського [7]. Не зважаючи на тривалість спілкування в соціальних мережах, відмічено, що серед протестованих 160 учнів не має таких, хто має дуже високий рівень комунікабельності. Отже, оцінку рівня комунікабельності учнів будемо проводити за п’ятибальною системою, результатів тесту В.Ф.Ряховського: 1 – особа явно не комунікабельна; 2– особа замкнена, мовчазна, віддає перевагу самотності; 3– особа певною мірою комунікабельна й у незнайомих обставинах почувається упевнено; 4– нормальна комунікабельність; 5– особа досить комунікабельна, іноді навіть занадто. Встановлено рівень комунікативних здібностей (К) учнів віком 13-14 років залежно від часу, проведеного в соціальних мережах (Таблиця 1). Показано, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах до п’яти годин, рівень комунікабельності збільшується, але, проводячи в такому спілкуванні понад шість годин, виявлено зниження досліджуваного рівня майже до початкового значення. Таблиця1. Рівень комунікативних здібностей (К) учнів залежно від часу, проведеного в соціальних мережах
Найвищий рівень комунікативних здібностей мають школярі віком 13-14 років, проводячи в соціальних мережах від чотирьох до п’яти годин на добу 3,7±0,30, що вище на 76 % від початкового. Середнє значення рівня комунікації у школярів цього віку становить 2,9, тобто кожен з них є певною мірою комунікабельним і у незнайомих обставинах почуває себе цілком упевнено. Схожу тенденцію виявлено, досліджуючи комунікативні здібності школярів віком 15-16 років. Відмічено, що при збільшенні кількості часу, проведеного у соціальних мережах від однієї до п’яти годин, спостерігається ріст комунікативних здібностей на 78%. Тобто потребу у живому спілкуванні школярі замінюють віртуальним. Дослідження показали, що учні віком 15-16 років, так само, як і віком 13-14 років, із збільшенням часу, проведеного у соціальних мережах до восьми годин мають нижчий рівень комунікативних здібностей. Цей показник нижчий на 4,5% за той, який мають учні, що проводять у соціальних мережах найменшу кількість часу. Середнє значення рівня комунікації у школярів цього віку становить 3,1, що є вищим на 6,9 % від середнього значення рівня комунікації у школярів віком 13-14 років, що є закономірним з точки зору розвитку фізіологічних та психологічний процесів у підлітків [8]. Цей показник показує, що кожен з учнів є певною мірою комунікабельним і у незнайомих обставинах почуває себе цілком упевнено. У процесі порівняння рівня комунікативних здібностей у школярів віком 13-14 та 15-16 років достовірної різниці не виявлено, що свідчить про перебіг фактора комунікабельності у цьому проміжку часу з одноковим характером. Показано, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах, рівень комунікабельності змінюється за нормальним законом. Встановлено високий позитивний кореляційний зв’язок між рівнем комунікабельності учнів двох вікових груп, що дорівнює r=0,98, що свідчить про особисті психологічні характеристики кожного учня. Тобто, комунікативні здібності особистості можна розвивати з часом, але кардинально змінити – ні. 4,5 рівень комунікабельності, К 4 3,5 3  2,52 1,5 1 0,5 0 1 2 3 4 5 6 7 8 час, проведений у соціальних мережах, год. Рис. 2. Порівняння рівня комунікативних здібностей (К) учнів залежно від віку Висновки. Таким чином, рівень комунікативних здібностей (К) учнів віком 13-15 років залежить від часу, проведеного в соціальних мережах. Показано, що із збільшенням часу, проведеного в соціальних мережах до п’яти годин, рівень комунікабельності збільшується, але, проводячи в такому спілкуванні понад шість годин, виявлено зниження досліджуваного рівня майже до початкового значення. Отримані кореляційні зв’язки у соціології дають можливість регулювати рівень комунікаційних здібностей у школярів, але змінити кардинально – ні. Враховуючи методи й методики, розглянуті в цьому розділі, можна скласти рівняння, що зв’язує не згадані характеристики та має безпосереднє застосування кореляційно-регресійного аналізу в соціологічних дослідженнях. Список використаних джерелАйвазян С.А., Енюкоков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Основы моделирования и первичной обработки даннях Москва: Финансы и статистика, 1983. 471 с. Гаркавий В.Г., Ярова В.В. Математична статистика. Київ: Професіонал, 2004. 484 с. Дическул В.М., Тюкалов М.В. Вплив Інтернету в якості ЗМІ на розвиток особистості учня. Обдарована дитина, 2010. №1. С.21 –24. Колемаев В.А., Староверов О.В., Турундаевский В.Б. Теория вероятностей и математическая статистика. Москва.: Высшая школа, 1991. 244 с. Книш Д. Вплив соціальних мереж на здоров’я людини. URL: http://webstyletalk.net/node/888 (дата звернення: 20.11.2017) Мельниченко О.П., Якименко І.Л., Шевченко І.Л. Статистична обробка експериментальних даних: Навчальний посібник. Біла Церква: БНАУ, 2006. 50 с. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психології. Москва.: Педагогіка, 1989. 320 с. Шахненко О. Вплив соціальних мереж на підлітків. URL: http://konf.koippo.kr.ua/blogs/ index.php/blog2/title-50 (дата звернення: 12.02.2014) |