Емтихан сурактары МБФ. Емтихан мбф биологиялык мембраналардын калындыгы
 Скачать 25.93 Kb.
|
|
емтихан МБФ 1.Биологиялык мембраналардын калындыгы … 2.Биологиялык мембраналар курылымынын казіргі кездегі моделі 3.Тыныштык куйіне сай келетін, мембрананын иондар ушін отімділік коэффициенттерінін озара катынасы 4.Гидростатикалык кысым асерінен зат тасымалы 5.Биологиялык мембраналардын каналдары мен санылауларынын диаметрі 6.Фосфолипидтердін фазалык куйі 7.Кандай-да бір градиентте жинакталган энергия есебінен зат молекулаларынын мембрана аркылы тасымалы 8.Энергия есебінен зат молекулаларынын тасымалы 9.Козу куйіне сай келетін, мембрананын иондар ушін отімділік коэффициенттерінін озара катынасы 10.Болшектердін жылулык козгалысы асерінен жанастырылган заттардын оздігінен бір-біріне отуі 11.Электрохимиялык жане осмостык градиенттерге карсы зат тасымалы 12.Еріткіш молекулаларынын жартылай откизгиш мембрана аркылы ериген заттын концентрациясы аз аймактан коп аймакка отуi 13.Биологиялык мембрана курылымынын негізін курайды 14.Мембрананык липидті болігі кандай фазалык куйде 15.Тірі жуйелердегі заттардын пассив тасымалы кандай градиенттер асерінен жузеге асырылады 16.Дыбыстын гармониялык спектрі оны несимен аныктайды 17.Дыбыс деп, шамамен, жиіліктері келесі аралыкта жаткан тербелістерді айтады 18.Дыбыс козі сондірілген сон жабык болмелерде дыбыстын бірте-бірте ошуі 19.Дыбыс интенсивтілігі шкаласынан каттылык шкаласындагы децибелдерді ажырату 20.Тыныс алу мушелерінін шыгаратын дыбысын, дыбыстардын кай турі 21.Дыбыстын интенсивтігі олшенеді 22.Келтірілген сипаттамалар ішінде, дыбыстын субъективтік сипаттамасы 23.Гармониялык емес периодты процесс болып табылатын дыбыс 24.Перкуторлык дыбыс каттырак, арі баяу ошетін болады, егер согылатын жердін астында 25.Тербелістердін кайсысынын спектрі тутас сызык болып табылады: 26.Тербелістердін кайсысынын спектрі жеке сызыктардан турады: 27.Журек тондары мен шуларынын графиктік тіркеу адісі 28.Дыбыстын каттылыгы неге тауелді 29.Дыбыс каттылыгын сезу кандай занга негізделеді 30.Есту мушесі сезетін дыбыстын ен томенгі интенсивтілігі 31.Есту откірлігін олшеу адісі 32.Вебера-Фехнер заны. 33.Дыбыстын каттылыгы олшенеді 34.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі мушелердін шыгаратын дыбыстарын тындау 35.Клиникадагы дыбыстык зерттеу адісіндегі мушелерде согу аркылы дыбысты пайда ету 36.Мушелердін кызметімен байланысты шыгатын дыбыстарды тындау ушін кандай курал кажет 37.Дыбыстын объективті сипаттамасы болып табылады 38.Дыбыстын таралу жылдамдыгы кай ортада жогары 39.Тыныштык куйдегі адамнын минуттык тыныс алуынын колемі 40.Кан аркылы газ тасымалы, улпа жасушалары мен кан газдары арасында газ алмасу. 41.Окпе сыйымдылыгын аныктайтын курал 42.Ауа откізуші жолдар аркылы газ тасымалы, альвеолалардагы газ алмасу 43.Спирометрия дегенимиз 44.Тыныс алу колемінін жиілікке кобейтіндісі (1 мин есебімен) 45.Ультрадыбыстын жумсак улпаларда таралу жылдамдыгы: 46.Ультрадыбыстын ауада таралу жылдамдыгы: 47.Ультрадыбыстын катты денелерде таралу жылдамдыгы: 48.Ультрадыбыстын суйык денелерде таралу жылдамдыгы: 49. «Ену терендігі» ультрадыбыс толкындарынын интенсивтілігінеше есе кемиді 50.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын май улпаларында ену терендігін аныктаныз 51.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын булшык ет улпаларында ену терендігін аныктаныз 52.Жиілігі 880КГц болатын УД толкындарынын суйектерде ену терендігін аныктаныз.. 53.Ультрадыбыс жиіліктерінін диапазоны? 54.Ультрадыбыс кабылдагышынын жумысы негізделеді келесі кубылыстарга: 55.Беттік керілу кушінін багыты … 56.Кан тамырына инемен дарі жіберу укыпсыз жургізілгенде, тамырдагы кан агысынын баяулауы немесе толык токтауынын негізгі себебі: 57.Беттік активті затар … 58.Капиллярлар бойымен суйык томен тусуі немесе котерілуі кандай куштін асерінен. 59.Электрокардиографтын блок- схемасына кірмейтін негізгі элемент 60.Кернеуі 1 мВ –ке тен калибрлеу сигналында электрокардиографтын жазу каламы 5 мм- ге ауыткиды. Т тісінін биіктігі 9 мм. Т тісінін биіктігін мВ – пен орнектеніз 61.Q тісіні? басы мен Т тісінін сонындагы ара кашыктык – 16 мм Лентанын жылжу жылдамдыгы 25 мм/с. Q –T интервалынын узактыгын табыныз. 62.Электрокардиограммадагы R-R тістерінін ара кашыктыгы – 27 мм. Лентанын жылжу жылдамдыгы 25 мм/с. Журектін 1 минуттагы согу жиілігін аныктаныз. 63.Бір – бірінен 1 кашыктыкта орналаскан, шамалары озара тен, танбалары ар – аттас екі нуктелік зарядтар жуйесі 64.Ток откізгіш ортада орналаскан, токтын біреуінен шыгып екіншісіне кіріп жататын екі полюстік жуйесі 65.Эйндховен теориясындагы бірінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелері 66.Эйндховен теориясындагы екінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелері 67.Эйндховен теориясындагы ушінші стандарт тарамга сайкес электродтардын косылу нуктелері 68.Журек жумысы бір циклы кезіндегі онын электрлік векторы ушы нуктелерінін геометриялык орыны болып табылады 69.ЭКГ-ні модельдеу барысында, оны коршаган ортаны калай атайды 70.Диполь моменті 71.Беттік керілу куштері …. бойынша жумыс аткарады 72.Беттік керілу коэффициентін аныктау адістері 73.Беттік керілу коэффициенті олшемі 74.Беттік керілу коэффициентінін формуласы 75.Лаплас формуласы 76.Атеросклероз кезiнде кан тамырларынын колденен кимасы олардын кабыргасына тунган холестериннiн асерінен сонынан кальциленуiмен байланысты кiшiреедi. Бул кезде кан агысында кандай озгерiстер пайда болуы мумкiн 77.Орташа есеппен алганда каннын соккы колемі ... 78.Орташа есеппен алганда каннын минуттык соккы колемі ... 79.Кай тамырда гидравликалык кедергі ен жогары 80.Кан агысынын колемдік жылдамдыгы кай занга багынады 81.Ламинарлык агыстын турбуленттік агыска айналуы ... санымен жане ... жылдамдыкпен аныкталады. 82.Пульстік толкыннын таралу жылдамдыгы тура пропорционал 83.Журектін сол жак карыншасынан алыстаган сайын тамырлар жуйесіндегі кан кысымы калай озгереді 84.Кан тамыр арнасында кан агысынын жылдамдыгы калай озгереді 85.Кай тамырда кан агысынын жылдамдыгы практика жузінде нольге тен 86.Тамырлар жуйесінін кай болігінде кысым теріс манге ие 87.Кай адіс журек - тамыр жуйесінін серпімді касиеттерін аныктауга мумкіндік береді 88.Каннын соккы колемі 60 мл тен; егер бір минуттагы журектін жиырылу жиілігі (пульсы) 60 -тан 72 -ге дейін озгерсе, каннын минуттык колемі калай озгереді 89.Бір рет жиырылу барысында журектін орташа куаты W=3.3 Вт. болса, 90 минут ішінде журектін аткаратын жумысы каншага тен 90.Ньютондык емес суйыктар туткырлыгы неге тауелді 91.Электрокардиограф дегенимиз 92.Журектін булшык еттері козган кездегі пайда болган биопотенциалдарды тіркеу адісі. 93.Бас миынын биоэлектрлік активтілігін, биопотенциалдарын тіркеу адісі. 94.Нерв стволдары мен булшык еттерінін биопотенциалдарын тіркеу адісі. 95.Коз торынын биопотенциалдарын тіркеу адісі. 96.ЭКГ 10 мм/мВ сезімталдыкта жазылган.Жазбадагы R-тісінін мані 15 мм. Онын мані мВ есебімен каншага тен болады 97.ЭКГ блогынын кайсысы электромеханикалык 98.Стандартты электрокардиограммада теріс орісті кандай тістерді атауга болады: 99.Функционалдык диагностика куралдарынын кайсысында ЭСТ колданылмайды 100.Біртекті емес электр орісіндегі диполь калай орналасады 101.Журектін сол жак карыншасынан алыстаган сайын тамырлар жуйесіндегі кан кысымы калай озгереді -Барлык тамырлырда бірдей -Нольге дейін сызыкты кемиді +Нольге жане одан арі теріс манге дейін сызыктык емес кемиді -Журекке кірер жерде куыс венада минимумге дейін кемиді -Кездейсок сипат алады жане жалпы зандылыкка багынбайды 102.Тамырлар жуйесінін кай болігінде кысым теріс манді 103.Туткырлыгы жылдамдык градиентіне тауелді суйыктар 104.Ультрадыбыстын адістерде саулелендіргіштін бетіне вазелинді неліктен жагады 105.Суйыктардын козгалысын жане олардын катты денелермен асерлесуін зерттейтін физиканын болімі 106.Суйык агысын курайтын кабаттар бір-біріне караганда параллель суйык кабаттары бір-бірімен араласпай козгалатын болса, агыс 107.Агыс кезінде суйыктардын ар турлі кабаттары бір-бірімен араласып кететін болса, агыс 108.Агыстын ламинарлык немесе турбуленттік болуы кандай санга байланысты. 109.Егер Рейнольдс саны 2200-ден кіші болса кандай агыс деп аталады. 110.Егер Рейнольдс саны 2200-ден артык болса кандай агыс деп аталады. 111.Суйыктын туткырлыгын аныктау адістері. 112.Цилиндр таріздес тутіктегі жугатын суйык 113.Цилиндр таріздес тутіктегі жукпайтын суйык 114.Журек тамыр жуйесінде кан козгалысынын себептерін зерттейтін– биофизиканын тарауы. 115.Журек тамыр жуйесінде кан козгалысынын себептерін , механизмдерін тексеруге колданылатын зан 116.Канды зерттейтін гылым 117.Сол жак карыншадан агып шыккан кан колка аркылы артериялар,веналармен журіп отырып, он жак журекшеге куюы 118.Он жак журекшедегі кан артериялар, окпенін капиллярлары мен веналары аркылы агып отырып, сол жак журекшеге куюы 119.Канды венадан артерияга айдап отыратын насос кызметін аткаратын муше. 120.Журектін жиырылу жане созылу периоды 121.Агзанын жумыс істеуі негізінде жаткан физика-химиялык процесстерді зерттейтін гылым 122.Электр импульсінин асерінен журектін жиырылуы 123.Электр импульсінін асерінен журектін созылуы 124.Эластиннін серпімділік модулі 125.Узын булшык еттердін сінірлері не таріздес 126.Туракты жукпен асер еткен кезде булшык еттердін кыскаруы 127.Туракты жукпен асер еткен кезде булшык еттердін озгеріссіз калуы 128.Кыска булшык еттер адамнын кай жерінде орналасады 129.Жалпак булшык еттер адамнын кай жерінде орналасады 130.Узын булшык еттер адамнын кай жерінде орналасады 131.Айнымалы магнит орісі асерінен ферромагнит озегінін узарып – кыскаруы 132.Крисстал деформацияланганда электр кернеуінін пайда болуы 133.Электр орісі асерінен кристалл денелердін деформациялануы 134.Толкын козі мен кабылдагыштын салыстырмалы козгалысы натижесінде,кабылданатын толкын жиілігінін озгеруі 135.Суйыктарда микроскопиялык куыстардын пайда болуы, ягни суйыктын узілуі 136.УЗТ-31 аппаpаты …. болып табылады. 137.Ультрадыбыстык саулелендіргіштер кандай кубылыска негізделген 138.Туракты токка улкен кедергі келтиретін эпидермистін муйізді кабыкшасы. 139.Улпалар мен мушелердін импедансы кандай кедергіден турады 140.Агзага аз молшердегі туракты токтын асерін емдеуде колданатын адіс. 141.Карапайым электрондык кушейткіш 142.Туракты токтын агза улпаларына біріншілік асері олардагы электролит иондары мен баска зарядталган болшектер неге байланысты. 143.Гальванизация ушін аппаратта трансформатор не ушін колданылады 144.Гальванизация ушін аппаратта айнымалы ток сетінен келген кернеуді тусіреді 145.Гальванизация ушін аппаратта айнымалы токты тузетеді. 146.Гальванизация ушін аппаратта тузетілген токтын толкуын азайтады. 147.Гальванизация ушін аппаратта пациентке берілетін токты беттейді 148.Адам оміріне 0,05 А туракты ток катерлі. Егер пациентке осы токтын асер еткен улпасы болігіндегі минимал кедергі 1000 Ом болса, онда гальванизация ушін аппараты шыгуындагы кандай кернеуде процедураны откізуге болмайды? 149.Организмге сырткы электр тогынын асерін тусіргенде , кургак теріге кургак электродтарды неге тікелей орнатуга болмайды? Ол немен байланысты : 150.Жогары жиілікті терапиянын индуктотермияда физикалык фактор агзага асер етеді : 151.Жогары жиілікті терапиянын электрохирургияда физикалык фактор агзага асер етеді 152.Жогары жиілікті терапиянын УЖЖ-терапияда физикалык фактор агзага асер етеді 153.Жогары жиілікті терапиянын микротолкындык терапияда физикалык фактор агзага асер етеді 154.УЖЖ аппаратындагы электромагниттік тербелістер тікелей онетін элемент. 155.УЖЖ аппаратындакы ток козінен тербелмелі контурга энергиянын тусуін реттейтін элемент 156.УЖЖ аппаратындагы сыркаттын кауіпсіздігін сактауды жузеге асыратын элемент. 157.УЖЖ аппаратындагы ток козі мен тербелмелі контур аркылы отетін ток тізбегін айырып-косатын, кілт кызметін аткарушы элемент. 158.Улпалар мен мушелердін импедансы ... кедергілердін косындысынан турады. 159.Айнымалы токтын жиілігі артканда биологиялык улпалардын импедансы 160.Кай элементтер актив кедергіге ие 161.Биологиялык жуйелерде ток кушінін озгеруі олардын кандай кабілетін далелдейді 162.Журек кызметінін процесінде аяк-кол тамырлары импедансынын озгерісін тіркеу калай аталады. 163.Потенциалдар айырмасы 8В болатын нуктелер арасында q заряд орын ауыстырды.Бул кезде электр орісі тарапынан 4 Дж жумыс жасалды.Орын ауыстырушы заряд шамасы неге тен 164.Жазык конденсатор табакшалары арасындагы вакуумдегі электр орісінін кернеулігі 144В/м.Келтірілген диэлектриктердін (жакша ішінде диэлектриктік отімділігі келтірілген) кайсысы конденсатор арасына енгізілген, егер электр орісі кернеулігі 2 есе кемісе? 165.Біртекті электр орісіндегі диполь калай орналасады 166.Конденсатор сиымдылыгы 167.Электр орісінін энергетикалык сипаттамасы. 168.Жазык конденсатор табакшаларынын арасына диэлектрик енгізілгеннен кейін электр орісінін кернеулігі 180В/м –ден 15В/м-ге дейін озгерген.Сонда конденсатор табакшаларынын арасына томенде келтірілген диэлектриктердін кайсысы енгізілген ? 169.Зарядталган 2 шар бір-біріне Кулон заны бойынша 3Н кушпен асер етеді.Егер аракашыктыкты сактап, шарлар зарядын 2 есе кобейтсек, бул куш шамасы канша болады 170.Электр тогын нашар откізетін заттар. 171.Температурага тауелді , ар турлі металдар немесе жартылай откізгіштердін жумыс істеу принципі 172.Жумыста колданылатын термопаранын кіріс жане шыгыс сипаттамаларын атап корсетініз? 173.Кыздыру барысында термистордын кедергісі калайша озгереді 174.Жумыстагы термопаранын ен негізгі кемшілігі 175.Медико - биологиялык информациянын турлендіргіші 176.Келтірілген датчиктердін кайсысы температураны олшеуде колданылады 177.Кайсы датчиктін жумысы затпен жарыктын жутылуы кубылысына негізделген: 178.Кай турлендіргіш биобаскарылатын турлендіргішке жатады 179.Фотоэлектрлік датчиктін жумысы кандай кубылыска негізделген? 180.Тыныс алу терендігі мен жиілігін олшеу ушін колданылатын курылгыны атаныз жане онын накты турін аныктаныз. 181.Датчиктін сезу шегі дегеніміз не? 182.Датчиктін сезімталдыгы дегеніміз не? 183.Темпораны градуирлеу дегеніміз не? 184.Жарыктын жутылуына негізделген оптикалык зерттеу адісі 185.Фотоэлектрокалориметр аркылы ерітінді концентрациясын аныктау барысында кандай жарык фильтрін колданасыз, егер онын жуту жолагы 186.Жарыкталынган оптика кандай кубылыспен байланысты? 187.Біртекті ортада монохроматты жарыктын параллель шогы ушін жутылу занын тагайындаган 188.Кыска толкынды жарыктын кобірек шашырауы кандай заннан шыгады 189.Узын толкындарга караганда, кыска толкындар … шашырайды. 190.Фотон дегеніміз – 191.Ерітіндінін оптикалык тыгыздыгы неге тауелді 192.Фотоэлектрокалориметрия зат … тыгыздыгы бойынша, белгісіз ерітіндінін … аныктауга мумкіндік береді. 193.Кызыл тус назар аудару белгісі болып табылады, себебі Релей заны бойынша олар не істейді 194.Жарык зат аркылы откенде, онын энергиясы баска энергия турлеріне ауысып, натижесінде жарык интенсивтігі азаяды. Бул кубылыс жарыктын несіне байланысты. 195.Жуту корсеткіші неге тауелді: 196.Берілген жагдайда натурал монохроматты жуту корсеткші неге тауелді 197.Откізу коэффициенті арткан сайын заттын оптикалык тыгыздыгы калай озгереді 198.Фотоэлектрокалориметрия адісінде … ерітінділер, ал нефелометрия … ерітінділер зерттеледі. 199.Зат аркылы откенде ак жарыктын жутылуы калай отеді. 200.Жарыктын элементар болшегі 201.Табиги жарыктан поляризацияланган жарыкты алуга мумкіндік беретін курылгы: 202.Поляризацияланган жарыкты зерттеп талдауга мумкіндік беретін курылгы 203.Кейбір кристалдардын жарык саулесін косарланып сындырумен катар, сол саулелерді турліше жуту кабілеті 204.Жарык козінін коптеген атомдары мен молекулаларынын шыгаратын толкындарынын жиынтыгы 205.Егер жарык векторынын тербеліс багыты кандай да бір тартіппен реттелсе, онда жарык 206.Электромагниттік толкындардын кай касиеті олардын колденендігін далелдейді 207.Егер жарык векторы кез-келген багытта отіп, онын тербеліс жазыктыгынын кеністіктегі орны унемі озгеретін болса, онда ол кандай жарык 208.Жарык кейбір кристаллдар аркылы откенде косарланып сынады.Бір сауле ушін сыну зандары орындалады, бул сауле калай аталады. 209.Поляризаторлар дайындау ушін кандай кристалдар колданылады 210.Биологиялык асеріне карай узын толкынды (А) ультракулгін сауленін толкын узындыгы. 211.Биологиялык асеріне карай орта толкынды (В) ультракулгін сауленін толкын узындыгы. 212.Биологиялык асеріне карай кыска толкынды (С) ультракулгін сауленін толкын узындыгы. 213.Жарыктын жутылуы кімдердін занына негізделген. 214.Томендегі кубылыстардын кайсысында жарык жутылмайды 215.Откізу коэффициенті кеміген сайын заттын оптикалын тыгыздыгы калайша озгереді 216.Зат аркылы откенде ак жарыктын жутылуы 217.Аберрациянын кай турі козде жиірек кездеседі? 218.Астигматизді жою немесе кеміту ушін не колданылады? 219.Микроскоптын улкейту коэффициентінін формулалары 220.Микроскоптын оптикалык жуйесі дененин кандай кескінін береді? 221.Коздін оптикалык жуйесі дененін кандай кескінін береді? 222.Донес линза ... 223.Ойыс линза ... 224.Жарык саулесі мен жарык шогы-оптиканын кандай угымы. 225.Инфракызыл сауленін толкын узындыгы 226.Корінетін сауленін толкын узындыгы 227.Ультракулгін сауленін толкын узындыгы 228.Рентген саулесінін толкын узындыгы 229.Гамма саулесінін толкын узындыгы 230.Кандай саулені жылулык сауле деп атаймыз. 231.Кандай сауле шыгаратын куралды соллюкс деп атаймыз. 232.Кандай сауле шыгаратын куралды кварц деп атаймыз. 233.Тері, артрит, ревматизм ауруларын емдеуде колданылатын сауле. 234.Адам агзасына кажетті Д витаминін тузетін сауле. 235.Бактерияны жою ушін медицинада пайдаланатын сауле. 236.Люминесценция деп молекулалардын, атомдардын, иондардын жане де баска курделі кешендердін козган куйден бейтарап куйге отер кездегі 237.Козге корінетін жане ультракулгін саулелерінін асерінен пайда болатын люминесценция 238.Рентген саулелерінін асерінен пайда болатын люминесценция 239.Заттардын альфа, бетта, гамма саулелерінін асерінен пайда болатын люминесценция 240.Электрондык саулелердін асерінен пайда болатын люминесценция 241.Электрондык саулемен шыгарылатын люминесценция 242.Химиялык процестердін натижесінде пайда болатын люминесценция 243.Тірі агза шыгаратын люминесценция 244.Суйыктардын ерітінділерінен ультрадыбыс толкындары откенде пайда болатын люминесценция 245.Жаркырауынын узактыгына карап, люминесценцияны 246.Жаркырауынын тез ошуіне карап, люминесценцияны 247.Люминесценцияны зерттеу ушін онын жаркырауын тіркейтін прибор 248.Люминесценциянын ошу уакытын тіркеу ушін 249.Агзанын жумыс істеуі негізінде жаткан физикалык химиялык процесстерді зерттейтін гылым 250.Томенгі жиілік 251.Дыбыс жиілігі 252.Ультрадыбыс жиілігі 253.Жогары жиілік 254.Ультражогары жиілік 255.Аса жогары жиілік 256.Релей занынын математикалык орнегін корсетініз: 257.Бугер занынын математикалык орнегін корсетініз: 258.Бер занынын математикалык орнегін корсетініз: 259.Бугер-Ламберт-Бер занынын математикалык орнегін корсетініз: 260.Заттын оптикалык тыгыздыгынын формуласы 261.Откізу коэффициентінін формуласы 262.Жутылу коэффициентінін формуласы 263.Бугер-Ламберт-Бер занынын орнегіндегі I = Iо e - аcl ерітінді концентрациясы 264.Бугер-Ламберт-Бер занынын орнегіндегі I = Iо e - аcl ерітінді кабатынын калындыгы 265.Бугер-Ламберт-Бер занынын орнегіндегі I = Iо e - аcl откен жарык интенсивтігі 266.Бугер-Ламберт-Бер занынын орнегіндегі I = Iо e - аc l тускен жарык интенсивтігі 267.Бугер-Ламберт-Бер занынын орнегіндегі I = Iо e - аc l монохроматты жуту корсеткіші 268.Адам агзасынын ішкі мушелерінін козге корінбейтін мушелерін бакылау адісі 269.Коллойдты ерітіндідегі заттын концентрациясын аныктау |