Група 233 Дудник Ярослав пр.р.4 ММР. Фаховий коледж морського транспорту
 Скачать 63.5 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ» «Дистанція влади» в європейські культурі Практична робота №4 Одеса 2022 Показник "дистанція влади" відображає таку ступінь нерівності в розподілі влади і впливу в суспільстві або організації, яка сприймається членами суспільства як сама собою зрозуміла ( "нормальна") і як невід'ємна риса суспільного укладу, при якій члени суспільства відчувають себе комфортно. Згідно з цим показником є спільності, де традиційно діють засади демократії, і люди там відчувають себе рівними, незалежними, впевненими в собі, але є суспільства, де про демократію тільки говорять і не більше. Виходячи з вищезазначеного, вважає Герт Хофстеде, можна говорити про "спільність з малою дистанцією влади" і "спільність з великою дистанцією влади". Кожна з них окрім загальних демократичних засад має і інші свої особливості. • Характеристика спільності з малою дистанцією влади: 1. Організаційні структури майже децентралізовані і прості. 2. Невелика різниця в заробітній платі. 3. Керівниками нижчої ланки є люди відносно високої кваліфікації. 4. Кожна праця шанується незалежно від її змісту. 5. Працівники здійснюють самоконтроль і самооцінку. 6. Керівники часто спілкуються з підлеглими, підтримують товариські стосунки, їх охоче про все інформують. Країнами з невеликою дистанцією влади, вважає Г.Хофстеде, можна назвати США, Німеччину, Нідерланди. • Характеристика спільності з великою дистанцією влади: 1. Організаційні структури централізовані і прості. 2. Велика різниця в заробітній платі. 3. Керівники нижчої ланки мають невисоку кваліфікацію. 4. Фізична праця в порівнянні з розумовою має яскраво виражений невисокий соціальний престиж. 5. Домінує особливий контроль з боку зовнішніх структур. 6. Керівники уважно слідкують, щоб тримати дистанцію з підлеглими. Модель г. Ховстеда.В сучасній науці модель Г. Ховстеда вважається найбільш вдалою щодо тлумачення особливостей взаємодії людей різних національностей. Ця модель допомагає визначити не тільки зовнішні ознаки тої чи іншої організаційної культури, але й глибинні психологічні зв’язки, що виникають між членами багатонаціональних колективів (в нашому випадку – це багатонаціональний екіпаж, який є колективом, але з специфічними умовами трудової діяльності) і впливають на виробництво і ефективність діяльності. Г. Ховстед виділяє декілька основних параметрів, які і формують відношення людини до своєї діяльності, обов’язків тощо. «Індивідуалізм – колективізм».
Вплив індивідуалізму та колективізму характеризується певною орієнтацією людини на власні інтереси. В суспільствах, де домінує колективізм, характерним є розвиток соціальних потреб. Ці особливості мають важливе значення при організації управлінської діяльності на судні, тому капітан, його помічники та старший механік мають враховувати їх в процесі організації роботи на судні. Дистанція влади;
Чим вищий індекс дистанції влади, тим меншим є бажання людини втручатися в прийняття рішень, виявляти ініціативу, що веде до створення так званої «сірої маси», яка може тільки виконувати накази. Цей аспект є обов’язковим при вирішені цілого ряду питань, а тому має обов’язково враховуватися під час прийняття колегіальних рішень на судні та організації трудової діяльності. Стереотипізація у міжетнічному спілкуванні. Актуалізація уваги на наявності стереотипів, особливо узгоджених, виразних і емоційно забарвлених, в певній мірі сприяє стабільності існуючих відносин в багатонаціональних екіпажах. У спокійній міжетнічній ситуації поширені характеристики етносів можуть бути відсунуті на периферію людських стосунків або можуть сприйматися з гумором і не грати практично ніякої помітної ролі у відносинах між членами екіпажа. В той же час, мобілізовані у момент будь-якої напруженості, що зароджується в екіпажі, стереотипи, особливо негативні, можуть істотно посилити конфлікт, різко розмежувавши людей на етнічні або етноконфесійні групи, викликаючи образи і підсилюючи протистояння. Хоча очевиднішою є дія стереотипів не на міжетнічні відносини, як різновид соціальних відносин, а на міжособистісні взаємини представників різних етнічних груп і на їх спільну діяльність. Тому, руйнування негативного стереотипу може “поліпшити” ставлення до конкретної людини певної національності. Культурно-історичний досвід різних народів не може бути ідентичним. Достатньо велика варіабельність фольклору, традицій, звичаїв тощо, створює основу, на якій формуються ті ключі (стереотипи), що досить сильно відрізняють одну культуру від іншої, які в умовах своєї культури забезпечують швидку і досить вірну орієнтацію особистості в її безпосередньому соціальному оточенні. В нетипових умовах ті ж самі ключі можуть перетворитися на перепони для формування адекватного уявлення про особистість іншої людини. Наслідки стереотипізації: - етнічні стереотипи обмежують сферу спілкування між представниками різних етнічних груп, викликають настороженість з обох боків, заважають встановленню відкритих людських стосунків. Відчуженість же, у свою чергу, ускладнює контакти і породжує нові непорозуміння. - при високому ступені упередженості етнічна приналежність стає вирішальним психологічним чинником і якості особи губляться у загальних і у свідомо односторонньому стереотипі. - дискримінація навіть в "м'яких" формах негативно впливає на психічний стан і особистісні риси людини, що піддається їй. Це викликає у одних підвищену дратівливість і агресивність, у інших - занижену самооцінку, відчуття власної неповноцінності, готовність задовольнятися нижчим положенням. Шляхи подолання впливу стереотипів у багатонаціональному екіпажі: Велику роль в пом'якшенні і подоланні ворожих установок грають неформальні особистісні контакти між представниками різних етнічних груп. Сумісна праця і безпосереднє спілкування послаблюють стереотипну установку, в принципі дозволяючи побачити в людині іншої раси або національності не окремий випадок "етнічного типу", а конкретну людину. Прагнення до загальних цілей, позитивне співробітництво і взаємозалежність один від одного, а також активна підтримка керівника – ось ті основні фактори, що мають забезпечити стабільний позитивний психологічний клімат у багатонаціональному екіпажі. |