Пологи. Фізіологічний процес, коли з матки виганяється плід, плацента з оболонками та водами за межі материнського організму
 Скачать 265 Kb.
|
1 2
Нормальні пологи – це пологи зі спонтанним початком та прогресуванням пологової діяльності у вагітних групи низького ризику у терміні вагітності 37-42 тижні, у потиличному передлежанні плода, у задовільному стані матері. Фізіологічність пологів полягає у вигнанні плода, плаценти з оболонками та навколоплідними водами за межі материнського організму, після закінчення циклу його внутрішньоутробного розвитку. Фізіологічні пологи (partus naturalis normalis) настають у середньому після 10 акушерських місяців (280 діб, або 40 тижнів) вагітності, коли плід стає зрілим і цілком здатним до позаутробного існування. Причини настання пологів Механізм виникнення пологів складний, у ньому беруть участь організм матері і плода. Маємо своєрідне дублювання механізмів індукції пологів. Механізм індукції пологової діяльності з боку плода Від зрілого плода надходить інформація до ц.н.с. материнського організму про початок пологів, але материнський організм теж повинен бути готовим до їхнього виникнення. На той час має сформуватись домінанта пологів, тобто всі органи і системи повинні налаштуватись на них. За два тижні до пологів голівка плода опускається донизу, стискається з нервовими рецепторами шийки матки і стінки таза. Подразнення нервових рецепторів супроводжується виникненням рефлексів, які замикаються через спинний мозок і гіпоталамо-гіпофізарну систему материнського організму. Активізується гіпоталамо-гіпофізарна система плода. Посилюються виділення АКТГ і окситоцину. АКТГ стимулює секрецію кортикостероїдів, які сприяють виділенню простогландинів і естрогенів в плаценті. Останні зумовлюють місцеву стимуляцію матки, впливають на гіпоталамічну систему матері, що призводить до посиленої продукції окситоцину та скороченню матки. Активізація функцій гіпоталамуса і гіпофіза матки відбувається також подразненням чинниками зовнішнього середовища через органи відчуття, формуються певні біоритми, ритм репродуктивної функції людини. Виділено п’ять рівнів регуляції пологової діяльності: І – вищі відділи ц.н.с. (кора головного мозку); ІІ – підкоркові структури (гіпоталамус, лімбічна система); ІІІ – гіпофіз; ІV – яєчник та інші залози внутрішньої секреції, які впливають на моторну функцію матки; V – ефектор (матка). Матка відіграє значну роль у скоротливій діяльності і впливає на інші системи. Процеси, що відбуваються на різних рівнях нервової системи, залежать від гуморальних впливів фетоплацентарного комплексу і потоку інформації, яка надходить від матки через соматичну та вегетативну нервову систему. Має значення і автоматизм скорочення матки у відповідь на подразнення хемо-, механо-, терморецепторів. Під впливом імпульсів матки формується домінанта пологів, яка захищає мозок від надлишку інформації. Дуже важлива роль належить гормонам – прогестерон і естрогени – та енергетичному балансу. Упродовж вагітності, особливо наприкінці її, естрогени зумовлюють синтез актомінозу, накопиченню в матці глікогену, фосфорних сполук, продовжують дію ацетилхоліну. При зниженні кількості прогестерону в кінці вагітності підвищується збудливість нервово-м’язового апарату матки. Гуморальні чинники: серотонін накопичується в плаценті і матці, нейтралізує вплив прогестерона, сприяє транспорту іонів кальцію до клітин м’язів; простогландини зумовлюють скорочення матки за допомогою деполяризації мембран клітин і звільнення іонів кальцію. Збуджують альфа-рецептори, пригнічують бета-рецептори; кініни беруть участь в активації скоротливої діяльності матки; гісталин – нейрогуморальний чинник; актоміозин – скоротливий білок. Взаємодіє з АТФ. Таким чином, виникнення пологової діяльності є наслідком складних процесів, які відбуваються в фетоплацентарному комплексі та материнському організмі. Передвісники пологів До них належать: За 2-3 тижні до пологів дно матки опускається, припиняється тиск на діафрагму і жінка відчуває полегшення дихання. Передлегла частина опускається. У першовагітних щільно притискається до входу в таз. Перед пологами з піхви виділяється тягучий слизовий секрет залоз шийки матки. Наприкінці вагітності жінка відчуває скорочення матки, які перед пологами набувають характеру тупого болю в ділянці крижів та внизу живота. Передвісникові перейми слабкі, короткі, нерегулярні. Маса тіла вагітної зменшується. Це пояснюється посиленим виділенням води з організму. Прелімінарний період Фізіологічний прелімінарний період характеризується появою при доношеній вагітності переймоподібного характеру болю внизу живота і у попереку. Тривалість фізіологічного прелімінарного періоду – 6 годин. Ритм сну і бадьорості не порушений. Перейми не призводять до розкриття зіву матки і утворення плодового міхура; спостерігається поступове посилення і пришвидшення переймоподібного болю і перехід їх в регулярні пологові перейми. Ступінь зрілості шийки матки Розрізняють три ступеня готовності шийки матки до пологів: зріла; недостатньо зріла; незріла. Використовується схема, за якою оцінюються чотири ознаки, кожна з яких набуває від 0 до 2 балів. При: 0-2 балах – шийка незріла; 3-4 – недостатньо зріла; 5-8 – зріла. Шкала ступеня "зрілості" шийки матки
Для з’ясування ступеня готовності жіночого організму до пологів, визначення збудливості матки використовують в/в введення граничних доз окситоцину (окситоциновий тест), гістерографію, кольноцитологію. Про початок пологів свідчать: поява регулярних скорочень м’язів матки (перейми); перейми чергуються через 10 хвилин, тривалість – 15-20 сек. у вагітної після 37 тижня вагітності; зміна форми та розташування матки – прогресивне укорочення шийки матки та її згладжування, розкриття шийки матки (8 см); поступове опускання голівки плода до малого тазу відносно площини входу у малий таз (за даними зовнішнього акушерського дослідження); поява слизово-кров’яних або водянистих (у разі відходження навколоплідних вод) виділень з піхви. Пологові зганяльні сили Перейми. Хвилеподібні скорочення гладеньких м’язів матки. Завдяки переймам розкривається шийка плода (розкривні перейми). Перейми сприяють зганянню плода (зганяльні перейми). Виникають мимовільно, роділля не може керувати ними. Вони настають періодично, через певні проміжки часу, тобто паузи. Скорочення зазвичай бувають болючими, але ступінь болю коливається в широких межах. Скорочення починається на дні матки і в рогові маткових труб, поширюється на всі м’язи тіла матки до нижнього сегменту. В матці є домінуючий осередок збудження скорочень. Нижній сегмент розтягується і тоншає. Скорочення матки поступово наростає (stadium incrementi), досягаючи найвищого ступеня. Потім м’язи розслаблюються (stadium decrementi). На початку пологів перейми тривають 15-20 сек. наприкінці – 60-80 сек. Паузи на початку пологів – 10 хвилин, потім скорочуються і наприкінці періоду зганяння досягають 2-3 хвилин. Потуги. Скорочення поперечносмугастих м’язів черевного пресу і діафрагми. Потуги виникають рефлекторно внаслідок подразнення передлеглою частиною нервових елементів у шийці матки, навколоматковій тканині і м’язах тазового дна. Потуги виникають мимовільно, але роділля певною мірою може регулювати їх (посилювати або гальмувати). Потуги бувають тільки в період зганяння плода (ІІІ період родів) і в послідовому періоді (ІІІ період родів). Підвищення внутрішньоматкового (перейми) і внутрішньочеревного (потуги) тиску сприяє тому, що вміст матки спрямовується в бік найменшого опору, тобто малого тазу. Клінічний перебіг пологів Пологовий процес ділиться на три періоди: І – період розкриття шийки матки; ІІ – зганяльний період; ІІІ- послідовий. І період пологів – період розкриття шийки матки. Цей період підготовчий для зганяння плода і народження дитини. У процесі розкриття шийки матки беруть участь два взаємно пов’язаних чинника: скоротлива діяльність матки і вклинення навколоплідного міхура в шийку матки гідравлічним клином. Контракція – скорочення м’язових волокон тіла матки. Ретракція – зміщення і переплетіння м’язових волокон. У паузах між переймами ретракція частково зберігається, що призводить до потовщення стінок матки. Ретракція сприяє розтягненню нижнього сегменту, згладженню і розкриттю шийки матки під час скорочення. Дистракція – колові (циркулярні) м’язи шийки матки відтягуються при скороченні м’язів матки. Шийка матки вкорочується, розширюється її канал. Шийка матки сповзає з плідного міхура. Шийка матки розкривається завдяки ретракції і дистракції. Коли перейми стають сильними, починає позначатись межа між м’язом матки (верхній відділ), який скорочується, і м’язом (нижній її відділ), який розтягується. Цю межу називають контракційним кільцем. Це кільце виникає після відходження вод. Воно має вигляд поперечної борозни, яку можна помацати через черевну стінку. При фізіологічному перебігу пологів контракційне кільце не піднімається більше як на 8 см. Простір між контракційним кільцем і внутрішнім зівом матки називають нижнім сегментом матки. Коли голівка опускається в порожнину малого тазу, її з усіх боків охоплює нижній матковий сегмент. Місце притискання голівки до стінок шийки матки називається внутрішнім поясом стикання. Місце притискання стінки таза до нижнього сегмента матки, який охоплює передлеглу частину плода, називають зовнішнім поясом стикання. Внутрішній пояс стикання перешкоджає вільному переміщенню навколоплідних вод із нижнього полюса плодового міхура вгору, ділить води на передні та задні. При повному розкритті шийки матки (10 см) плодовий міхур розривається і відходять передні води. Це своєчасне відходження навколоплідних вод. Якщо води відходять при неповному відкритті (2-6 см) – раннє. Якщо води відходять до початку пологової діяльності, йдеться про 1 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||