|
|
МОВОЗНАВСТВО. Граматичне і актуальне членування речення
Граматичне і актуальне членування речення Смислове і граматичне членування речення знаходить вияв у його інтонації. Роль її не зводиться лише до розмежування комунікативних типів речень, їх емоційно-експресивної характеристики. Речення як граматичну одиницю не можна вивчати у відриві від його лексичного наповнення, бо кожен граматичний зразок речення характеризується специфічною, тільки йому притаманною лексичною наповненістю. Лексичні обмеження накладаються майже на всі граматичні зразки речень. Речення має великий прагматичний потенціал, мовець може виразити в ньому своє ставлення до предмета мовлення, до ситуації, про яку йдеться до адресата. Граматичне членування речення-члени речення. Вони не притаманні реченню загалом, а є його складниками. Члени речення-абстрактні синтаксичні категорії, усталені форми для опису ситуацій, вираження типових компонентів реального змісту речення(головні, другорядні).Однак самі по собі члени речення не в змозі виразити відносної вагомості різних компонентів повідомлення. Це здійснюється за допомогою актуального членування речення-членування речення за змістом на дві часини: предмет мовлення і те, що про нього говориться. Вихідна частина висловлення(дане, відоме) називається темою, а та частина, яка щось стверджує про тему(нове),-ремою. Ці дві частини відповідно ще називають психологічним(логічним) суб’єктом і предикатом. Чим більше слів у реченні, тим більше можливостей його різної актуалізації. Основні засоби актуального членування: інтонація(постановка логічного наголосу) і порядок слів(зазвичай тема на початку,а рема-в кінці).Часто акутальне членування речення здійснюється за допомогою контексту: рема визначається відніманням відомої інформації. Актуальне членування речення служить одним із засобів зв’язку речень у тексті. Типи співвідношення тем у сусідніх реченнях: послідовний(темою наступного,є рема попереднього) і паралельний(одна і та сама тема повт.в кількох реч.) Актуальне членування - це членування речення за змістом на дві частини: предмет мовлення (вихідна частина - тема) і те, що про нього говориться (інформативна частина - рема). Друга частина є головною. Тема, як правило, передує ремі. Але можлива й інверсія, коли невідоме стоїть на початку речення: Навіть він (рема) не міг нічого зробити (тема). У такому випадку рема є особливо |
|
|
Скачать 1.15 Mb.