ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ 10.
ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В ЄВРОПІ ТА В УКРАЇНІ.
(максимальна оцінка 5 балів)
1. Заповніть таблицю «Основні художні напрямки світової культури ХІХ – початку ХХ ст.» (2 бали)
Назва напрямку
| Характерні ознаки
| Приклади художніх творів
| Неокласицизм
|
Характерні риси неокласицизму: Носив демократичний, інтернаціональний, просвітницький характер (класицизм стверджував перемогу абсолютної влади).
| Jacques-Louis David
| Романтизм
| Ознаки романтизму Заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, культ почуттів людини.
вага до особистості, її індивідуальних рис.
Неприйняття буденності й звеличення „життя духу»
Історизм творів і захоплення фольклором
| Ж.-Л. Давид. Клятва в залі для гри в м’яч. Фрагмент. 1791 р.
| Реалізм
|
Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.)
| Жан-Франсуа Мілле
Le semeur
| Ампір
| Ампір (від фр. еmpire – імперія) – архітектурний стиль, якому характерно звернення до мистецьких традицій імператорського Риму. Характерні особливості стилю в архітектурі: пафос, застосування в оформленні архітектурних споруд військових емблем, зброї часів Стародавнього Риму, лаврових вінців, сфінксів, левів.
| Портрет Генрієтти Верріак", Лувр, Париж, 1798-1799), тощо.
| Імпресіонізм
| Ознаки імпресіонізму Імпресіонізм не відмовляється від об`єктивної реальності світу, але перш за все стверджує, що ця реальність може з`явитись перед художником у безкінечно різних аспектах. Для імпресіонізму характерні відсутність певної ідеології, відмова від ідеалізації ідеалу.
| Клод Моне: «Враження, схід сонця (фр. Impression, soleil levant)» (1872)
Ця картина надала назву стилю
| Натуралізм
|
Натуралізм — літературний напрям, що склався у Західній Європі, США та в західній частині України в останній третині 19 століття (1870-1890рр.). Для нього була характерною настанова на фотографічно точне й неупереджене зображення дійсності, під якою насамперед розумілося матеріально-побутове довкілля, а також людського характеру, що бачився крізь призму фатальної зумовленості фізіологічною природою та середовищем. Натуралісти намагалися зробити свої твори «клінічно точними документами» дійсності, її точною фотографією. Вони закликали не уникати малювання неприємних деталей навколишнього світу, залюбки показувати життя соціального дна, відтворювати хворобливу психіку людини, її сексуальні звички.
| Фраґонар. Читачка
| Символізм
| Помітний вплив на художню практику декотрих художників мав саме символізм в літературі, де елементи програми руху висловлювали ясніше. Якщо літератори могли напускати атмосфери утаємничості і прихованого змісту жонглюванням словами і змістами, приховуванням-підкресле…
| Огюст Левек, Бельгія. «Сакральна музика», 1889
| Модерн
|
Відмінними особливостями стилю Модерн є: відмова від прямих ліній і кутів на користь більш природних, "природних" ліній, інтерес до нових технологій (особливо, в архітектурі), розквіт прикладного мистецтва.
| Олександр Мурашко. «Пані з квітами», 1918
| 2. Заповніть таблицю «Періодизація національно-культурного
Відродження в Україні» (1 бал)
№
| Назва періоду
| Хронологічні межі
| Зміст
| 1.
|
перший – шляхетський, або дворянський;
|
|
ерший період українського національно-культурного відродження пов’язаний з культурно-просвітницькою діяльністю дворянства козацького походження на Лівобережжі та польсько-українського шляхетства на Правобережжі. Незважаючи на прийняття українським дворянством російської чи польської державно-політичної ідеології, в його надрах продовжував жевріти український патріотизм, а також діяти територіально-автономістичні тенденції.
| 2.
|
другий – народницький (1840-1880 рр.);
|
|
Другий період бере свій початок від виступу на суспільно-політичній арені у 40-х роках ХІХ ст. Т.Г.Шевченка і триває до кінця 80-х років ХІХ ст. На даному етапі провідне місце у суспільному житті займає демократична інтелігенція, яка своєю метою ставить «служіння народові». В цей час викристалізовується концепція про Україну як «етнічну національність», яку не зумів знищити російський імперський шовінізм.
| 3.
|
третій – модерністський (1890-1914 рр.).
|
|
На третьому етапі свого розвитку український національно-культурний рух проникає у середовище народних мас. Він триває аж до початку першої світової війни, яка в історії модерного українства відкриває нову епоху
|
3. Заповніть таблицю «Діяльність культурно-просвітницьких організацій в Україні в ХІХ – на початку ХХ ст.» (1 бал) «Руська Трійця» галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західно-українських землях національно-культурне відродження (1833—1837 роки) Кирило-Мефодієвське товариство Таємне товариство у складі 12 українських інтелігентів — Україно-Слов'янське товариство (Кирило-Мефодіївське братство) було створене наприкінці 1845 — на початку 1846 року в Києві. Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь... Гурток «хлопоманів» На початку діяльності київської громади з нею була пов'язана діяльність гуртка «хлопоманів» (від польського слова хлоп - селянин). «Хлопоманство» - кількісно невелике відгалуження українського культурно-національного руху Правобережної України кінця 50-х - початку 60-х pp. на чолі з В. Антоновичем, що об'єднувало представників ліберальної інтелігенції, які виступали за зближення з селянством Громада. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Громада — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. «Просвіти»Всеукраинское общество „Просвещение“ имени Тараса Шевченко» (укр. Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, бывшее «Общество „Просвещение“», разг. «Просвіта») — украинская общественная организация культурно-просветительского направления. Південно-Західний Відділ Російського географічного товариства Південно-західний відділ Російського географічного товариства — складова Імператорського географічного товариства Російської імперії. Існував у 1873 — 1876 роках. Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) – перша українська національна академія наук, яку створено в 1873 у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, на той час розшматованої двома чужинецькими імперіями : Росією та Австро-Угорщиною |