Самостійна робота. Українська мова. Характеризуються терміни такими ознаками
 Скачать 1.65 Mb.
|
  Підготувала студентка 32-ф групи : Бродовщук Анастасія Олександрівна Термін - це слово чи словосполучення, що вживається для точного вираження поняття у різноманітних галузях знань. Термінологія є надзвичайно динамічним шаром лексики, 90 % нових слів становлять терміни. Створюються терміни засобами власної мови, запозичуються або конструюються з власне українських та іншомовних складників. Так, наприклад, від загальновживаних слів стіл, шафа, ваги шляхом додавання прикметників із термінологічним значенням утворюються нові поняття лабораторний стіл, сушильна шафа, аналітичні ваги. Характеризуються терміни такими ознаками: o системністю (кожен термін належить до певної терміносистеми або коли входить до кількох терміносистем, то в кожній з них має своє значення); o наявністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають); o відсутністю експресивного забарвлення, суб'ективно-офіційних відтінків значення; o стилістичною нейтральністю. Кожна галузь науки оперує своїми термінами, що становлять суть термінологічної системи певної науки. У складі термінологічної лексики маємо такий поділ термінів: 1. Загальнонаукові, тобто ті, що використовуються в різних галузях науки й належать до наукового стилю в цілому. Наприклад: еквівалент, експеримент, проблема, прогресувати, теорія. 2. Спеціальні, тобто закріплені за певними науковими дисциплінами. Серед них розрізняють: історичні (палеоліт, середньовіччя, нова історія, епоха тоталітаризму); мовознавчі (крапка, іменник, лексика, синтаксис); літературознавчі (ямб, хорей, роман, драма, епітет, метафора); філософські (апейрон, діалектика, буття, свідомість, екзистенціалізм); математичні (плюс, знаменник, сума, прямокутник, гіпотенуза); ботанічні (хлорофіл, цитрусові, розоцвіті); медичні (ін'єкція, аспірин, бронхіт, ефералган, фтизіатрія) тощо. технічні (наприклад, конвеєр, статор, самоскид, метрополітен, відвантажу вач). В українській мові є багато термінів, які в різних галузях науки позначають різні поняття. Наприклад, термін "гіпербола" в математиці означає "графік функції у = -, а у літературознавстві - стилістичну фігуру перебільшення ("Я тобі тисячу разів казав!"). Це потрібно враховувати під час написання наукової праці, щоб забезпечити однозначність і точність вислову. Тому до вживання термінів ставляться такі вимоги: 1. Терміни повинні вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі. 2. Кожен термін має лише одне значення у певній науці. 3. Використовуючи той чи інший термін, фахівець повинен дотримуватися правил утворення похідних від нього форм. 4. Якщо певний термін, ужитий у тексті документа або наукової праці, викликає сумнів, то слід перевірити його написання чи тлумачення за словником. Отже, головне правило, якого потрібно дотримуватися при вживанні термінів: використовувати у тексті лише ті терміни, значення яких можете впевнено пояснити. Медична термінологія - це комплекс термінологій великої кількості медично-біологічних, клінічних і фармацевтичних дисциплін. Можна виділити три основні групи термінів: 1-а група- анатомічна й гістологічна номенклатури, що охоплюють найменування анатомічних й гістологічних утворень (номенклатура - перелік назв, термінів, тощо, які вживаються в якій-небудь галузі науки, виробництва і т.д.). 2-га група - клінічна термінологія. До неї належать терміни терапії, хірургії, акушерства й гінекології, неврології, офтальмології, психіатрії та інших клінічних дисциплін. 3-тя група - фармацевтична термінологія. Сюди слід віднести назви лікарських форм, лікарських засобів, хімічну номенклатуру латинською мовою, назви лікарських рослин. Клінічна термінологія - це всі ті терміни, з якими студент-медик зустрічається на лекціях з різних клінічних дисциплін. На відміну від анатомічно- гістологічної номенклатури, де вкоренилась латинська мова, в клінічній термінології слова переважно давньогрецького походження. Передусім з нього беруть початок назви медичних дисциплін: терапія, педіатрія, хірургія, психіатрія та ін. Переважне вживання слів давньогрецької мови пояснюється не лише історичними причинами. Властивістю клінічної термінології є її системність, яка зумовлена вживанням слово-утворюючих елементів: "корінних" слів, префіксів, суфіксів, що позначають відповідні медичні поняття. Фармацевтична термінологія. Міжнародна організація охорони здоров'я встановила в якості "міжнародної мови" для лікарських засобів латинську мову. Рецепти в більшості країн світу пишуться латинською мовою. Останнім часом розробляються рекомендації й правила зі складання міжнародних патентованих назв лікарських рослин. Для цього складаються списки складів, за якими лікар міг би легко визначити, до якої групи ліків відноситься новий засіб: наприклад, - cillnum вказує на препарати групи антибіотиків-пеніцилінів (okacillinum). Тільки, засвоївши близько 800 слів та словоутворюючих елементів латинського і грецького походження, можна набути достатню підготовку для швидкого, успішного просування и орієнтації в складних лабіринтах професійної мови. Професіоналізми- це слова або вислови, властиві мові вузької професійної (рідше соціальної) групи людей. Професіоналізми виникають у двох випадках: - коли та чи інша спеціальність або вид занять не має розвиненої термінології (рибальство, полювання); - коли виникають розмовні неофіційні замінники, наявних у галузі термінів. Друга група професіоналізмів - це загальнозрозумілі слова, досить поширені, активно поповнюються, але вони не належать до літературної мови, не відповідають її нормам і виступають як неофіційні синоніми до термінів. На відміну від термінів професіоналізми не мають чіткого наукового визначення. Вони не є нормативноми в в професійній документації, текстах, в офіційно усному мовленні. Професіоналізмам властива образність, експресивно-емоційне навантаження. Вони зароджуються й розвиваються на основі народної мови. Наприклад: терміни професіоналізми Трансплантація- пересадка Трансфузія- переливання Гіперемія- повнокров'я Гіпоксія- недостатність кисню в крові Ін'єкція-укол До професіоналізмів належать слова, вжиті в особливому, специфічному значенні із якоїсь професійної сфери.За визначенням А.Калініна «Різниця між терміном і професіоналізмом визначається тим, що термін – це абсолютно офіційне, прийняте й узаконене в даній науці, галузі назва якогось поняття, а професіоналізми – напівофіційне слово, розповсюджене (найчастіше в розмовній мові) серед людей якоїсь спеціальності, професії, але не є по суті,науковим позначенням поняття». Поки професіоналізми вживаються лише в усному мовленні і не виходять за межі відомства - шкода від них невелика; для ділових документів споріднених установ вживання професіоналізмів можливе і зрозуміле, але для міжвідомчих справ вони не бажані. Що вища культура мови, тим менше буде можливостей для появи професіоналізмів, особливо в діловому мовленні. Типи термінологічних словників Кодифікація термінів - це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання. Значення термінів зафіксовано у спеціальних словниках, довідниках. Розрізняють такі види: словники терміносистем, затверджені у вигляді стандартів; словники термінології (універсальні енциклопедії, галузеві енциклопедії, галузеві термінологічні словники). Перекладні словники - найпоширеніший тип сучасних термінологічних словників. Серед двомовних термінологічних словників поряд з російсько-українськими є англійсько-українські, латинсько-українські тощо, окрім того, ще укладають тримовні, значно рідше - чотири-семимовні. Енциклопедично-довідкові словники фіксують терміни, подають пояснення наукових понять. Словникова стаття в лексикографічних працях такого типу складається з двох частин - назви поняття і його означення (дефініції*). Тлумачно-перекладні словники - це праці змішаного типу, які перекладають термін іноземною мовою (або кількома мовами) і подають його тлумачення. Кілька років тому електронні словники перевернули свідомість лінгвістів, перекладачів, самих лексикографів та пересічних громадян, що мають справу з іноземною мовою. Електронний словник - комп'ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, які дозволяють добирати потрібні слова, часто з урахуванням морфологічних форм і особливостей поєднання слів. Термінологічні словники - це словники, в яких зібрані, систематизовані терміни, вживані у певній галузі науки, розтлумачено значення їх, названо походження. Такі словники можуть бути: - одномовними; - двомовними (перекладними). Українська мова має термінологічні словники з багатьох галузей науки: - мінералогії; - біологіЇ; - медицини; - математики; - тепломеханіки та газотехніки; - літературознавства; - мовознавства; - спорту. Типи термінологічних словників (якщо виходити зі специфіки розбудови словникових статей) не відзначаються такою різноманітністю, як загальномовні. Це перш за все зумовлено звуженою і цілеспрямованою специфікою використання термінологічної лексики у порівнянні із загальновживаною. Серед цих словників, як було уже відзначено, виділяються багатогалузеві, галузеві та вузько галузеві.  |