Зацерковний В.І. та ін. ГІС та бази даних. І бази даних
 Скачать 31.1 Mb.
|
|
15.5. Об’єктно орієнтована модель даних "База геоданих" 15.5.1. Визначення бази геоданих Починаючи з 2000 р., у ArcGIS представлено новий підхід до збере- ження й подання географічних даних – об’єктно орієнтована модель даних, що отримала назву "База геоданих" – БГД (Geographic Database – GDB) [86]. 471 База геоданих – це сукупність географічних наборів даних різних типів, що використовуються в ArcGIS і які зберігаються в загальних папках файлової системи або в реляційній базі даних. Модель "База геоданих" ґрунтується на принципах реляційних таб- лиць і використовує персональну базу даних Microsoft Access або бага- токористувальницьку реляційну базу даних, таку як Oracle, Microsoft SQL Server, PostgreSQL, Informix або IBM DB2. Ключовою концепцією бази геоданих є набір даних. База геоданих містить три основні типи наборів даних: – класи просторових об’єктів (Feature classes); – растрові набори даних (Raster datasets); – непросторові таблиці (Tables). Ці набори даних додають до бази геоданих розширені можливості (шляхом створення топології мережі або підтипів) для моделювання по- ведінки, збереження цілісності даних і роботи з одним з найважливіших наборів просторових відношень. База геоданих забезпечує: • доступ і управління великими обсягами просторових даних, що зберігаються у файлах і базі даних; • обробку великих і різноманітних типів даних та інших об’єктів; • застосування складних правил і відношень в "інтелектуальних" ГІС, що безпосередньо моделюють реальність. 15.5.2. Об’єктно орієнтована векторна модель даних Модель бази геоданих підтримує об’єктно орієнтовану векторну модель даних. У цій моделі сутності представлені як об’єкти з властивос- тями, поведінкою та відношеннями. Підтримка різних типів географічних об’єктів вбудована в систему. До цих типів об’єктів відносяться прості об’єкти, географічні об’єкти, мережеві просторові об’єкти, анотації про- сторових об’єктів тощо, більш спеціалізовані типи просторових об’єктів. Модель дозволяє визначити взаємовідношення між об’єктами, а також правила для підтримки цілісності посилальних даних між об’єктами. Об’єктно орієнтована модель даних розглядає географічні об’єкти реального світу як об’єкти бази даних. Об’єктами подаються просторові об’єкти, наприклад, дорога, будинок, земельна ділянка. Об’єктами можуть бути шар доріг, система координат шару доріг тощо. Модель бази геоданих визначає загальну модель для географічної (просторової) інформації. Це типова модель, яка може бути використана для визначення та роботи широким колом різних користувачів або додатків за конкретними моделями [50; 89]. 472 15.5.3. Переваги бази геоданих Перевагами бази геоданих є надання таких можливостей: • централізовано зберігати географічні дані та керувати ними в одній реляційній СКБД; • моделювати поведінку просторових об’єктів; • застосовувати складні правила та відношення до даних; • підтримувати цілісність просторових даних у несуперечливій, точній базі даних; • робота в рамках багатокористувацького доступу та редагування середовища; • масштабування створених рішень; • інтеграція просторових даних з іншими базами даних; • підтримка користувацьких функцій і поведінки. 15.5.4. Засоби надання інтелектуальних властивостей просторовим об’єктам У моделі даних "покриття" користувач може описувати тільки гео- метрію об’єкта та його характеристику, де описана його поведінка за допомогою додаткових програм, що створені користувачем. Це обмежує можливості аналізу й обробки, наприклад, аналіз різних типів об’єктів у реальному часі. Модель даних бази геоданих володіє істотною перевагою – можли- вістю будувати інтелектуальну модель просторової системи [50]. За допомогою моделі даних бази геоданих користувач може створювати більш змістовні об’єкти з новими якостями (інтелектуальні об’єкти) і тим самим моделювати об’єкти навколишнього світу. Користувач працює не просто зі звичайними точками, лініями та полігонами, інформація про які зберігається в таблицях. У БГД корис- тувач може оперувати такими поняттями, як об’єкти навколишнього світу, встановлювати та налаштовувати властивості й взаємовідношення об’єктів. Наприклад, замість точок можна працювати з трансформато- рами, а замість ліній – з трубами. При цьому кожній трубі буде встанов- лено правило: через який перехідник вона з’єднується з іншою трубою. Користувач може задавати поведінку окремих об’єктів, визначати взаємостосунки класів об’єктів, створювати правила та застосовувати топологічні моделі високого рівня без програмування. Модель "База геоданих" має засоби створення більш змістовних просторових об’єктів, якими моделюється поведінка, підтримується ціліс- ність даних і робота з просторовими відношеннями. Такими засобами є 473 передусім топологія, підтипи класів просторових і непросторових об’єктів, домени атрибутів, відношення, правила зв’язності тощо [15; 22; 50; 86]. 15.5.5. Топологія в базі геоданих В базі геоданих топологія – це механізм, який визначає як точкові, лінійні, полігональні просторові об’єкти використовують загальну геометрію. Наприклад, осі вулиць і поштових ділянок мають загальну геометрію, а суміжні полігони ґрунтів мають загальні кордони. Топологія визначає та забезпечує правила цілісності даних (наприк- лад, не повинно бути щілин між полігонами). Вона підтримує запити то- пологічних відношень і переміщень (наприклад, переміщення просторо- вих об’єктів суміжності або зв’язності), підтримує складні інструменти редагування, а також дозволяє створювати просторові об’єкти із неструк- турованих геометрій (наприклад, створення полігонів з ліній). У ArcGIS топологія включає компоненти: 1) топологічні моделі даних, які використовують відкритий формат для простих просторових об’єктів, правила топології та топологічно інте- гровані координати для просторових об’єктів із загальною геометрією; 2) топологічні шари, які використовуються для відображення топо- логічних взаємовідношень, помилок і винятків; 3) комплекс інструментів геообробки для створення, аналізу, управління та перевірки топології; 4) досконалі програмні алгоритми для аналізу й знаходження топо- логічних елементів у класах просторових об’єктів (точкових, лінійних і полігональних); 5) потужні засоби редагування й автоматизації даних, які викорис- товуються для створення, підтримки й перевірки топологічної цілісності та подання групових просторових об’єктів. Властивості топології у базі геоданих. У базі геоданих для кожної топології визначаються такі властивості: – ім’я топології, яка буде створена; – кластерний допуск, що визначає мінімально припустиму відстань між вершинами об’єктів; – список класів просторових об’єктів, які братимуть участь у топо- логії; – ранги відносної точності координат для кожного класу просто- рових об’єктів; – список правил топології. Правила топології. Топологія реалізується у вигляді набору правил цілісності, які визначають поведінку просторово взаємопозв’язаних 474 географічних об’єктів і об’єктних класів. Ці правила дозволяють моделю- вати у базі геоданих такі просторові відношення, як зв’язність (чи пов’я- зані лінії вулично-дорожньої мережі?) і суміжність (чи існує щілина між двома полігонами?). Правила топології визначають припустимі просто- рові відношення між просторовими об’єктами. Приклади застосування правил топології представлено в табл. 15.2. Таблиця 15.2 Приклади застосування правил Правило Приклад застосування Не повинні перекриватися Земельні ділянки не повинні перекриватися; суміжні ділянки можуть мати загальні межі. Це правило може використовуватися для управління цілісністю просторових об’єктів Повинні з’єднуватися з об’єктами класу Територія великого міста повинна бути повністю покрита площинними об’єктами його адміністративних районів Межа повинна співпадати Межі планувальних кварталів повинні співпадати з червоними лініями забудови Повинні співпадати Лінії автобусних маршрутів повинні співпадати з осьовими лініями доріг Не повинні перетинатися Горизонталі не повинні перетинатися Правила використовуються для контролю топологічних відношень між просторовими об’єктами усередині одного класу просторових об’єктів, між просторовими об’єктами у різних класах або між підтипами просторових об’єктів. 15.5.6. Підтипи Підтипи (Subtypes) – це підмножина просторових об’єктів у класі просторових об’єктів або об’єкти в таблиці, які мають однакові атрибути. Підтипи використовуються для створення розширених можливос- тей бази геоданих. 1) Підтипи дозволяють підвищити ефективність бази геоданих. Під- типи використовуються як метод класифікації даних, поділ класів просто- рових об’єктів або таблиць на логічні групи, що ґрунтуються на значеннях атрибутів. Наприклад, дороги у класі просторових об’єктів доріг можна розбити на три підтипи: дороги місцевого значення, дороги обласного 475 значення і дороги загальнодержавного рівня. Подання різних об’єктів навколишнього світу як підмножини просторових об’єктів у даному класі просторових об’єктів замінює необхідність створення нового класу просто- рових об’єктів для кожного об’єкта. 2) Підтипи дозволяють керувати значеннями атрибутів, у тому числі: – встановити значення за замовчуванням, яке буде автоматично за- стосовуватись при створенні нових просторових об’єктів. Наприклад, підтип вулиць місцевого значення може бути створений і визначений таким чином, що коли цей підтип вулиці буде доданий до класу просто- рових об’єктів вулиць, його атрибут максимальної швидкості буде автоматично встановлений на 60 км/год; – застосувати домен діапазонів або домен кодованих значень до просторових об’єктів, щоб обмежити введення інформації згідно зі встанов- леним набором значень. Наприклад, у водопровідній мережі підтип магіст- ральних водопроводів може мати домен кодованих значень для будівель- них матеріалів, який обмежує їх виготовлення з заліза, чавуну або міді. 3) Підтипи дозволяють розширити правила поведінки, зокрема: – створити правила з’єднання між іншими підтипами та класами просторових об’єктів для збереження цілісності мережі. Наприклад, у водопровідній мережі кінці труб різного діаметра можуть бути з’єднані спеціальним перехідним елементом; – створити правила топології між іншими підтипами та класами просторових об’єктів, що знаходяться в топології. Наприклад, можна внести вимогу про те, що просторові об’єкти вулиць повинні бути пов’я- зані з іншими просторовими об’єктами вулиць з обох боків, за винятком підтипів тупикових вулиць; – розробити правила відношень між іншими підтипами, таблицями та класами просторових об’єктів. Наприклад, в електричній мережі можна створити правила відношень між підтипами, які полягають у тому, що сталеві стовпи підтримують клас трансформаторів В, а дерев’яні стовпи підтримують клас трансформаторів С; – створити користувацькі правила між просторовими об’єктами за допомогою написання коду. Підтипи можуть створюватись за допомогою контекстного меню в ArcCatalog або використанням набору інструментів підтипів (Subtypes) геообробки. 15.5.7. Домени Два механізми Домени та Підтипи використовуються для організації даних таким чином, щоб операції управління, відображення та редагування даними стали більш ефективними при підтримці цілісності атрибутів. 476 Домен – це декларація (фіксований список) припустимих значень атрибута. Кожен раз, коли домен асоціюється з полем атрибутів, тільки значення з домену будуть правильними для цього поля. Інакше кажучи, поле не прийме ніякого значення, якщо воно буде не з домену. У базі геоданих домен атрибутів є механізмом посилення цілісності даних. Домени атрибутів визначають, які значення є припустимими у полі класу просторових об’єктів або таблиці непросторових атрибутів. Якщо просторові або непросторові об’єкти згруповані у Підтипи, різні домени атрибутів можуть асоціюватися з кожним підтипом. База геоданих використовує два типи доменів атрибутів – домени діапазонів і домени кодів. Домени діапазонів створюються на інтервальних даних. Домен діапазонів задає допустимий діапазон значень для числового атрибута. При створенні ряду доменів необхідно ввести мінімальне та максимальне значення. Наприклад, для підтипу ліній газопостачання низького тиску задається діапазон діаметрів труб від 40 мм до 270 мм. Домени кодів створюються на базі номінальних даних. Домен кодова- них значень може застосовуватись до будь-якого типу атрибутів – тексто- вих, цифрових, дат тощо. Домен кодованих значень визначає правильний набір значень для атрибута. Наприклад, затверджений міською радою стан- дарт на назву вулиць, який є доменом кодів, включає у тому числі значення атрибута "Рокосовського вул."; поле назв вулиць не прийме значення атрибута "Рокосовська вул.". 15.5.8. Відношення та класи відношень Різні види географічних і негеографічних сутностей можуть бути пов’язані між собою відношеннями. Відношення можуть існувати між: – географічними сутностями, наприклад, будинок може бути пов’язаний із земельною ділянкою; – географічними сутностями та негеографічними сутностями, наприклад, земельна ділянка може бути пов’язана з власником; – негеографічними сутностями, наприклад, власник земельної ділянки може бути пов’язаний з податковим кодом. При поданні зв’язків між географічними об’єктами необхідно моде- лювати просторові відношення між просторовими об’єктами. ArcMap забезпечує два методи асоціації даних, що зберігаються в таблицях з географічними об’єктами: зв’язування і з’єднання. Зв’язування (Relating) – операція, яка встановлює часові зв’язки між записами в двох таблицях, в обох використовуючи загальний ключ. Зв’язування реалізують типи відношень "один-до-одного" (one-to-one), "один-до-багатьох" (one-to-many) і "багато-до-багатьох" (many-to-many). 477 З’єднання (Joining) – операція зв’язування та фізичного з’єднання двох таблиць атрибутів, використовуючи їх спільні елементи, які існують у двох таблицях. З’єднання використовується для того, щоб доповнити поля однієї таблиці до полів іншої таблиці за допомогою спільних атрибутів або полів. З’єднання реалізують типи відношень "один-до-одного" і "багато-до- одного". Відношення "один-до-одного" та "один-до-багатьох" не вимагають нової таблиці у базі геоданих. Зв’язування і з’єднання використовуються для створення даних, їх вивчення та аналізу. У базі геоданих відношення між об’єктами зберігаються в класах відношень. Клас відношень (Relationship class) – це елемент бази геоданих, який зберігає інформацію про відношення. Класи відношень керують асоціаціями між об’єктами в одному класі (класі просторових об’єктів або таблиці) й об’єктами в іншому класі. Класи відношень забезпечують множину ефективних можливостей, які відсутні в операціях зв’язування та з’єднання в ArcMap. 1) Класи відношень допомагають забезпечувати цілісність посилаль- них даних. Клас відношень може бути налаштовано таким чином, що при зміні об’єкта пов’язані об’єкти оновлюються автоматично. Це може вклю- чати фізичне переміщення пов’язаних просторових об’єктів, видалення пов’язаних об’єктів або оновлення атрибута. Наприклад, можна створити такі відношення, при яких при переміщенні опори електромережі разом з нею переміщуються прикріплені трансформатори та інше обладнання. Встановлюючи правила, клас відношень може обмежити тип відношень. Наприклад, одна опора може підтримувати не більше трьох трансформаторів. Сталева опора може підтримувати трансформатори класу В, але не трансформатори класу С. 2) Класи відношень полегшують редагування, допомагаючи знизити витрати на технічне обслуговування. Забезпечуючи автоматичне оновлення для зв’язаних об’єктів, клас відношень може позбавити від потреби виконання додаткових операцій редагування. Класи відношень полегшують користувачам доступ до об’єктів у процесі редагування. Можна обрати один об’єкт, а потім знайти всі пов’язані об’єкти, використовуючи діалогове вікно атрибутів або таблиці. Вийшовши на відповідний об’єкт, є можливість редагувати його атрибути. 3) Класи відношень дозволяють виконувати запити до пов’язаних просторових об’єктів та записів, виконувати аналіз і формувати звіти з атрибутами з класу відношень. Клас відношень може мати атрибути. Клас відношень, який має атрибути, зберігається у таблиці бази геоданих. Кожне відношення зберігається як запис у таблиці класу відношень (рис. 15.12). 478 Класи відношень мають такі характеристики: ім’я, атрибути відно- шення, клас-джерело та клас-адресат, первинні та зовнішні ключі, тип відношення, потужність, напрямок повідомлення інформації. Рис. 15.12. Клас відношень "один-до-багатьох" у базі геоданих Усі відношення в класі відношень зв’язують об’єкти з одного класу- джерела (origin class) з об’єктами з одного класу-адресата (destination class). Таблиця класу відношень має пару зовнішніх ключів (foreign key – FK), один з яких відноситься до класу-джерела, а інший – до класу-адресата. Класи об’єктів мають внутрішні ключі (primary key – PK), один з яких відноситься до класу-джерела, а інший – до класу-адресата. Клас відношень має мітку прямого напрямку (forward path label) і мітку зворотного (backward path label). Приклади міток напрямку: "керує", "керуєть- ся за допомогою". Потужність відношення (cardinalities) визначає кількість об’єктів у класі-джерелі, які можуть відноситися до числа об’єктів у класі- адресата. Відношення у базі геоданих можуть мати одне з трьох значень потужності: "один-до-одного", "один-до-багатьох" або "багато-до-багатьох". База геоданих підтримує два типи відношень – прості та складені. Просте відношення (simple relationship) – це рівноправне відношення, при якому пов’язані об’єкти можуть існувати незалежно один від одного. Складене відношення (composite relationship) – це відношення "один-до-багатьох", при якому об’єкти з класу-адресата не можуть існу- вати незалежно від об’єктів з класу-джерела. Коли видаляється джерело, відповідні об’єкти з класу-адресата також видаляються. |