Методичні рекомендації. Методичні рекомендації14. І рівень. Вихідні знання іі рівень. Теоретична підготовка до заняття
 Скачать 302.69 Kb.
|
|
Мета. Діагностувати бронхообструктивний синдром, диференціювати ХОЗЛ та бронхіальну астму та основні захворювання, які можуть проявлятися хронічним кашлем; вміти сформулювати план обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом та хронічним кашлем; вміти інтерпретувати результати дослідження функції зовнішнього дихання, результати аналізу газового складу крові, оцінювати рентгенограми та томограми органів грудної клітки, електрокардіограми, результати ультрасонографії серця; вміти складати плани лікування залежно від етіології хронічного кашлю та бронхообструкції, невідкладної допомоги при бронхообструктивному синдромі, знати показання до переводу хворого у відділення інтенсивної терапії; знати принципи симптоматичного лікування кашлю та механізм дії препаратів, які для цього використовуються. І рівень. Вихідні знання: ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття. Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування Контрольні питання 1. Назвати причини та клінічні прояви бронхообструктивного синдрому 2. Сформулювати визначення та критерії гіпоксії, гіпоксемії та гіперкапнії. 3. Сформулювати мету призначення та діагностичні можливості та протипоказання до пульсоксиметрії, пікфлоуметрії, спірографії, бодіплетизмографії, полісомнографії, рентгенографії органів грудної клітки, комп’ютерної томографії легень, бронхографії, бронхоскопії, електрокардіографії, ехокардіографії, езофагофіброгастроскопії у пацієнта з бронхообструктивним синдромом, хронічним кашлем. 4. Пояснити принципи оцінки важкості задишки (мМДР) та ХОЗЛ (ТОХ) за опитувальниками. 5. Сформулювати клініко-діагностичні критерії хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) за стадіями (А, В, С, D), варіантами загострень (інфекційне, неінфекційне). 6. Сформулювати клініко-діагностичні критерії ступенів (інтермітуюча, легка, середньої тяжкості та тяжка персистуюча) бронхіальної астми (БА), її фенотипів (кашльовий варіант, аспіринова БА, БА з ожирінням, БА з ГЕРХ, БА з алергічним ринітом, БА з ХОЗЛ) та контролю над захворюванням (контрольований, частково контрольований і неконтрольований перебіг). 7. Назвати рентгенологічні ознаки емфіземи легень, хронічного бронхіту та БА. 8. Пояснити діагностичне значення аналізу харкотиння у пацієнта з хронічним кашлем, діагностичну цінність визначення в крові рівня α 1 -антитрипсину. 9. Сформулювати визначення хронічного кашлю. Пояснити механізм виникнення кашлю. Назвати основні захворювання, які супроводжуються сухим кашлем та кашлем з виділенням харкотиння. 10. Назвати хвороби верхніх дихальних шляхів, які супроводжуються хронічним кашлем. Описати особливості кашлю та сформулювати клініко- діагностичні критерії для кожної хвороби (так званий синдром постназального капання (postnasal drip syndrome): алергічний риніт, вазомоторний риніт, медикаментозний риніт, синусити). 11. Назвати легеневі хвороби, які можуть супроводжуватися хронічним кашлем. Описати особливості кашлю та сформулювати клініко-діагностичні критерії для кожної хвороби (хронічний бронхіт, бронхіальна астма, бронхоектатична хвороба, пневмонія, пневмоконіози, рак легень, туберкульоз легень). 12. Описати особливості кашлю та сформулювати клініко-діагностичні критерії наступних захворювань, які можуть викликати хронічний кашель: інтерстиційні хвороби легень, нейром’язові захворювання, кашлюк, саркоїдоз, трахеоезофагальна фістула, дивертикул Зенкера (Zenker), муковісцидоз. 13. Пояснити причину виникнення кашлю у пацієнтів з гастроезофагельною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Описати особливості кашлю у таких хворих та сформулювати клініко-діагностичні критерії ГЕРХ. 14. Пояснити причину виникнення кашлю у пацієнтів із хворобами серця. Описати особливості кашлю у таких хворих та сформулювати клініко- діагностичні критерії лівошлуночкової недостатності. 15. Назвати медикаментозні препарати, побічним ефектом яких є кашель. 16. Описати морфологічні зміни бронхів при хронічному бронхіті. Назвати передракові морфологічні зміни слизової бронхів. 17. Сформулювати принципи ступеневого лікування БА. Назвати основні групи препаратів базисної терапії, показання, протипоказання, дозування, шляхи введення. 18. Описати основні принципи лікування хронічного кашлю, бронхообструктивного синдрому. 19. Назвати основні групи бронходилятаторів, для кожної з груп вказати механізм дії та приклади препаратів. 20. Сформулювати показання до призначення кортикостероїдів при ХОЗЛ та БА. Вказати назви препаратів, разові, добові та курсові дози та шляхи введення препаратів. 21. Назвати основні групи муколітиків та мукорегуляторів, для кожної з груп вказати механізм дії та приклади препаратів. 22. Сформулювати показання до призначення протикашльових засобів, вказати назви препаратів, описати механізм дії, дозування, шлях введення та протипоказання. 23. Сформулювати принципи немедикаментозного лікування пацієнтів з хронічним кашлем, основні рекомендації для пацієнта з бронхообструктивним синдромом, хронічним кашлем (спосіб життя, дієтичні рекомендації). 24. Сформулювати основні принципи лікування ХОЗЛ, показання до призначення антибіотиків та проведення оксигенотерапії. 25. Вказати основні групи та описати механізм дії контролюючих препаратів для лікування БА. 26. Сформулювати показання, протипоказання та пояснити суть алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ). 27. Сформулювати показання та протипоказання небулайзерної терапії ХОЗЛ та БА. 28. Назвати препарати, які протипоказані при бронхообструктивному синдромі. ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування. Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач. 1. Оглянути пацієнтів з бронхообструктивним синдромом, хронічним кашлем; оформити протоколи огляду. 2. Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз конкретних пацієнтів; вибрати симптоми, які підтверджують (виключають) бронхообструктивний синдром в обстежених пацієнтів. 3. Скласти і обґрунтувати план обстеження конкретних пацієнтів. Порівняти власний план обстеження з наявним в історії хвороби пацієнтів. 4. Сформулювати і обґрунтувати клінічний діагноз конкретних пацієнтів. 5. Скласти і обґрунтувати план лікування конкретних хворих. Порівняти його з наявним планом лікування хворих. 6. Змоделювати результати аналізу харкотиння при БА та гнійному бронхіті. 7. Змоделювати можливі зміни на ЕКГ у хворого з тривалим анамнезом ХОЗЛ, та пояснити причини їх виникнення. 8. Змоделювати результати аналізу харкотиння при бронхоектатичній хворобі, хронічному гнійному бронхіті та пневмоконіозах. 9. Визначити тактику лікування обстежених пацієнтів на амбулаторному етапі. 10. Сформулювати основні рекомендації для пацієнта з ХОЗЛ та БА (спосіб життя, дієтичні рекомендації). 11. Розглянути клінічний випадок. У хворого 56 років діагностовано хронічне обструктивне захворювання легень, дуже тяжкий ступінь, група С, інфекційне тяжке загострення. Парапневмонічний пневмофіброз нижньої частки лівої легені. Обструктивні та післяінфекційні вторинні бронхоектази язичкових сегментів нижньої частки лівої легені. ЛН І 1. Змоделюйте скарги та дані анамнезу даного пацієнта. 2. Змоделюйте дані фізикального обстеження хворого. 3. Сформулюйте лабораторні та інструментальні критерії діагнозу. 4. Описати, з якими хворобами слід диференціювати діагноз пацієнта. 5. Обґрунтуйте план лікування хворого. Практичні навички: Стор. 7-10. V рівень. Форма перевірки: клінічна історія хвороби, реферат, доповідь. На основі проаналізованих періодичних медичних видань, електронних медичних наукових джерел інформації написати реферат (зробити доповідь) на одну з наступних тем: «Диференційний діагноз бронхообструктивного синдрому»; «Диференційний діагноз синдрому хронічного кашлю», «Синдром апное уві сні: причини, діагностичні підходи та особливості лікування»; «Синдром Лефлера: етіологія, особливості клінічних проявів, методи діагностики та лікування»; «Синдром Черджа-Стросса: етіологія, особливості клінічних проявів, методи діагностики та лікування», «Патогенна тріада хронічного кашлю: хвороби верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма та ГЕРХ»; «Дивертикул Зенкера як причина хронічного кашлю»; «Об’ємні утвори середостіння як причина хронічного кашлю». Приклади формулювання діагнозів 1. Бронхіальна астма ІІ, легкий персистуючий перебіг, контрольована. ЛН 0 2. Бронхіальна астма ІІІ, середньої тяжкості персистуючий перебіг, частково контрольована, середньої тяжкості ступінь загострення. Сегментарний пневмосклероз. Вторинна емфізема легень. ЛН І. 3. Бронхіальна астма ІV, важкий персистуючий перебіг, тяжкий ступінь загострення, неконтрольована. Вторинна емфізема легень. ЛН ІІ. 4. ХОЗЛ, легкий ступінь тяжкості, група А, ЛН І 5. ХОЗЛ, тяжкий ступінь, група В. ЛН І 6. ХОЗЛ, дуже тяжкий ступінь, група С, інфекційне тяжке загострення. ЛН ІІІ, НК І ст. Домашня самопідготовка до заняття: виписати рецепти на сальбутамол, формотерол/будесонід, сальметерол/флютиказон, іпратропію бромід, монтелуаст, амброксол, ацетилцистеїн; у вигляді таблиць описати диференційну діагностику бронхіальної астми та серцевої астми; бронхіальної астми та ХОЗЛ. |