МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Організація торгово-технологічного процесу в магазинах і обслуговування покупців
Варіант 1
Виконала:
Студента 3 курсу 3 групи
Факультету товарознавства
та торговельного підприємництва
Бовт Руслан Сергійович
Київ 2013
Задача
Проаналізуйте та оцініть стан організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців в універмазі або будинку торгівлі* (залежно від варіанта), розробіть рекомендації щодо її удосконалення.
Методика розв’язування задачі
Підготовка інформаційної бази для аналізу
Для аналізу стану організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців у магазині необхідно розрахувати соціальні, економічні та техніко-технологічні показники. Перелік цих показників, методика розрахунку та оптимальна їх величина надано в таблиці 1.2. Розраховані показники порівнювати з показниками роботи зарубіжних магазинів, зокрема ФРН, які можуть бути еталоном організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців.
Результати розрахунку рекомендується оформити таблицею, передбачивши в ній колонку оптимальних і фактичних показників, що склалися в магазині, який аналізується ,та в аналогічних типах магазинів Німеччини.
Таблиця 1.2
Показники, що використовуються
при аналізі стану організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців у магазині
№
|
Показники
|
Зміст показника
|
Формула розрахунку
|
Оптимальна величина показника
|
Фактичне значення
|
Показники по магазинам Німеччині
|
Соціальні
|
1
|
Коефіцієнт завершеності покупок (Кзп)
|
Відношення кількості покупців, що здійснили покупки (Пп.), до загальної кількості покупців, що прийшли за покупкою (Пз)
|
К = 
|
>0.70
|
0,09-0,34
|
>0,8
|
2
|
Коефіцієнт затрат часу на придбання товарів (Кзч)
|
Відношення фактичних затрат часу на придбання товарів у магазині (Зф) до оптимальних (Зо)
|
К = 
|
1
|
К =1,7
|
1
|
3
|
Коефіцієнт, що характеризує рівень надання послуг покупцям (Кпп)
|
Відношення кількості послуг, що надаються покупцям у магазині (ППф), до оптимальної (ППо)
|
К = 
|
1
|
К =0,31
|
1
|
4
|
Кількість скарг покупців, записаних у книгу відгуків за рік
|
-
|
-
|
0
|
15
|
0
|
5
|
Кількість порушень правил продажу товарів і торговельного обслуговування покупців, зафіксованих службовими особами контролюючих органів
|
_
|
_
|
0
|
7
|
0
|
Економічні
|
6
|
Рівень валового доходу (РВД),
%
|
Відношення обсягу валового доходу (ВД) до обсягу товарообороту (Т), у відсотках до товарообороту
|
РВД= * *100
|
0
|
РВД=4058:1900*100= 213,5
|
-
|
7
|
Рівень витрат обігу (Роз) у тому числі витрати на:
Оплату праці (РВОоп)
Рекламу (РВОр),
%
|
Відношення витрат обігу (ВО) до обсягу товарообороту (Т), у відсотках до товарообороту
|
РВО = *100
РВО =  *100
РВО = = *100
|
-
-
-
|
РВОз=2653:1900 *100=139,6
РВОоп=1060:1900 *100=55,7
РВОр=150:1900*100=7,8
|
Оплату праці 7,7%
На рекламу 3,5%
|
8
|
Рентабельність товарообороту (Рт),
%
|
Відношення прибутку від реалізації товарів (П )до обсягу товарообороту(Т), у відсотках до товарообороту
|
Р = *100
|
8%
|
Рт=729:1900*100= 38,3
|
6-7%
|
9
|
Коефіцієнт співвідношення між темпами приросту витрат на оплату праці на:
-товарооборотом (К )
-валовим доходом (К )
|
Відношення темпу приросту витрат на оплату прац(ТП ) до темпу приросту:
- Обсягу товарообороту (ТП)
- валового доходу (ТП )
|
К=  
К= 
|
При >Т на 1 % ВОП> не більше ніж на 0,7 %
При >ВД на 1 % ВОП>не більше ніж на 0,5%
|
К=16:14=1.1
К=16:13=1,2
|
Тенденція така ж як у нас
|
10
|
Питома вага тогрово-опеативного персоналу в загальній чисельності працівників (ПВоп),
%
|
Відношення чисельності торгово-оперативного персоналу(Ч) до загальної чисельності працівників (Ч), у відсотках
|
ПВ=  *100
|
75%
|
ПВ=348:579*100=60,1
|
39
|
11
|
Час обігу товарів у днях товарообороту (ЧО),
дні
|
Частка від ділення добутку середніх товарних запасів ( ) і кількості днів у періоді (360) на обсяг товарообороту (Т)
|
ЧО=
|
25 днів
|
ЧО=582300*360:190000 =110,3%
|
25 днів
|
12
|
Частка доходу, одержаного від надання платних послуг, у загальній сумі доходу (ЧДП),
%
|
Відношення доходу, одержаного від надання платних послуг покупцям (Дпп), до обсягу валового доходу (ВД), у відсотках
|
ЧДП= *100
|
-
|
ЧДП=20*100: 4058*100=0,49
|
-
|
13
|
Рівень втрат товарів, пов’язаних із
самообслуговуванням (РВс)
%
|
Відношення суми втрат товарів у секціях самообслуговування(В ) до обсягу товарообороту цих секцій (Т), у відсотках
|
РВс= *100
|
0,4-0,6%
|
0,75:0,50*100= 1,50
|
0,4%
|
Техніко-технологічні
|
14
|
Частка площі торговельної зали у загальній плоші магазину (ЧТП),
%
|
Відношення площі торговельної зали магазину(S ) до загальної (S), у відсотках
|
ЧТП= * 100
|
70-80%
|
ЧТП=8525:13354* 100=63,8%
|
77%
|
15
|
Частка товарних запасів, що розміщуються у торговельній залі (ЧТЗ),
%
|
Відношення абсолютної величини товарних запасів, що розміщуються у торговельній залі ( ) до загальної їх суми ( ), у відсотках
|
ЧТЗ= * *100
|
70-75%
|
ЧТЗ=2300:5823* 100=39,49
|
75%
|
16
|
Торговельна площа в розрахунку на:
- одного торгово-оперативного працівника (S )
-один реєстратор
розрахункових
операцій (S ,
м²
|
Частка від ділення площі торговельної зали (S) на чисельність торгово-оперативних працівників
Частка від ділення площі торговельної зали (S) на кількість рестораторів розрахункових операцій
|
S =
S =
|
_
|
S=579:348=1,66
S=579:72=8,04
|
48м2
233 м²
|
17
|
Коефіцієнт установчої площі (Ку)
|
Відношення установчої площі (S ) до площі торговельної зали (S)
|
Ку=
|
Для універмаг:
Ку – 0,27
Для буд. торг.:
Ку – 0,29
|
Ку=2217:8525= 0,26
|
-
|
18
|
Коефіцієнт демонстраційної площі (Кд)
|
Відношення демонстраційної площі (S ) до площі торговельної зали (S)
|
Ке=
|
Для універмаг:
Кд – 0,70
Для буд. торг.:
Кд – 0,72
|
Ке=4945:8525= 0,37
|
-
|
19
|
Частка реалізації товарів у секціях самообслуговування у загальному обсязі товарообороту магазину (ЧСт),
%
|
Відношення обсягу товарообороту секцій самообслуговування (Т) до загального обсягу товарообороту магазину (Т), у відсотках
|
ЧСт= *100
|
75-80%
|
ЧСт=1,9:19млн.= 0,1=100000=10%
|
До 80%
|
20
|
Кількість різновидів товарів, що реалізує магазин (КРТф)
|
_
|
_
|
_
|
|
14,6 у тому числі 5,8 продов.
8,8 непродов.
|
21
|
Кількість різновидів товарів у розрахунку на 1 м площі торговельної зали (КРТф),
одиниці
|
Частка від ділення кількості різновидів товарів, що реалізує магазин(КРТ ), на площу торговельної зали (S)
|
 =
|
|
=18000:8525=2,11
|
7,8од.
|
22
|
Коефіцієнт
стабільності товарного асортименту (Кса)
|
Різниця між одиницею та часткою від ділення кількості різновидів товарів. Що були відсутні в магазині під час перевірки (КРТ ) на добуток кількості перевірок (n) і кількості різновидів товарів, визначених в асортиментному переліку товарів (КРТ)
|
Кса=1-
|
0,80
|
0,25
|
Приблизно 1
|
23
|
Коефіцієнт широти товарного асортименту (Кша)
|
Відношення кількості товарних груп, що реалізує магазин (КТГ), до кількості товарних груп, визначених в асортиментному переліку товарів (КТГ )
|
Кма=
|
1
|
0,75
|
1
|
24
|
Коефіцієнт глибини товарного асортименту (Кга)
|
Відношення кількості різновидів товарів, що реалізує магазин(КРТ), до кількості різновидів товарів, визначених в асортиментному переліку товарів (КРТ)
|
Кга=
|
1
|
Кга=18000:35000= 0,51
|
1
|
Аналіз стану організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців у магазині:
аналіз соціальних показників, які визначають рівень якості торговельного обслуговування покупців;
аналіз факторів, що найбільш суттєво впливають на величину соціальних показників:
Якість торговельного обслуговування покупців формується під впливом факторів, що складається із елементів. Основними соціальними показниками, що відображають стан товарної пропозиції та організації процесу продажу товарів, а також обслуговування покупців, є:
коефіцієнт завершеності покупок, який дає можливість оцінити відповідність асортименту, якості товарів та цін на них попитові покупців. При аналізі даного будинку торгівлі був встановлений максимальний розмір цього показника – 0,27, що не відповідає оптимальній величині, яка повинна бути не нижче 0,70;
коефіцієнт затрат часу на придбання товарів становить 1,7, тоді коли оптимальним значенням є 1; основною причиною невідповідності є затрата часу на реєстрацію розрахункових операцій.
коефіцієнт, що характеризує рівень надання послуг – 0,315; оптимальне значення – 1.
Отже, проаналізувавши всі соціальні показники, будинок торгівлі можна віднести до групи магазинів з досить низьким рівнем обслуговування.
Серед факторів, які суттєво впливають на величину соціальних показників виділяють зовнішні та внутрішні елементи. До зовнішніх елементів належать:
забезпечення населення необхідною кількістю різних видів і типів об’єктів торгівлі за спеціалізацією та розмірами;
раціональне розміщення торгових об’єктів на даній території;
оптимальне співвідношення магазину і поза магазинних форм продажу товарів.
Отже, зовнішні фактори впливають на затрати часу покупців на дорогу до магазинів, на зручність та комфорт при їх придбанні.
До внутрішніх факторів перш за все відносять:
стан товарної пропозиції та надання послуг покупцям у магазині частка товарних запасів, що розміщуються у торговельному залі займає 39,49%, тоді як оптимальним обсягом є 70 – 75 % - це пояснюється нераціонально розрахованою площею торговельного залу; коефіцієнт стабільності товарного асортименту, який становить 0,25 , тоді як оптимальна його величина становить 0,80; коефіцієнт широти та глибини товарного асортименту становить 0,75 і 0,51 відповідно, оптимальне значення цих показників дорівнює 1.
Отже, стан товарної пропозиції та надання послуг покупцям у магазині знаходиться не на належному рівні, його потрібно покращувати та удосконалювати.
організацію торгово-технологічного процесу в магазині, яка визначається наступними показниками: рівень втрат товарів, пов’язаних із самообслуговуванням становить 1,50 % і є недопустимим, оскільки оптимальне значення цього показника лежить в межах від 0,40 до 0,60; частка площі торговельного залу у загальній площі магазину є малою у порівнянні з оптимальним значенням і становить 63,8%; коефіцієнт установочної площі – 0,26, для будинку торгівлі він повинен становити не більше 0,29; коефіцієнт експозиційної площі становить 0,37, що не відповідає оптимальному значенню,а саме 0,72; частка реалізації товару у секціях самообслуговування в загальному обсягу товарообороту становить лише 10%, при оптимальній частці розміром 75 – 80 %.
Отже, організація торгово-технологічного процесу в магазині проведена невірно, оскільки майже всі показники не відповідають нормальному функціонуванню магазину.
Для виправлення ситуації потрібно збільшити частку площі торговельного залу, також площу на один касовий апарат, внаслідок чого зросте частка реалізації товару у секціях самообслуговування та зменшиться рівень втрат товарів, пов’язаних із самообслуговуванням.
зацікавленість торгово-оперативного персоналу в обслуговуванні покупців залежить від наступних показників: рівня витрат обігу, які складають 139,6%, у тому числі витрат на оплату праці – 55,7 % і рекламу – 7,8 %. Витрати на оплату праці прямо пропорційні рівню витрат обігу, що означає чим вищим є рівень витрат обігу, тим вищим є зацікавленість персоналу; коефіцієнт співвідношення між темпами приросту витрат на оплату праці та товарообороту (валового доходу) – 1,1% і 1,2 %, оптимальне значення становить не більше ніж 0,5 % ; питома вага торгово-оперативного персоналу в загальній чисельності працівників складає 60,1%, що не відповідає оптимальному значенню - 75%.
Отже, зацікавленість торгово-оперативного персоналу в обслуговуванні покупців визначається рівнем витрат обігу, а саме витратами на оплату праці, коефіцієнтом співвідношення між темпами приросту витрат на оплату праці та товарооборотом, а також питомою вагою торгово-оперативного персоналу.
фінансовий стан магазину визначається за допомогою наступних показників: рівень валового доходу – 213,5 %; рентабельність товарообороту становить 38,3 %, а оптимальне значення – 8 %; частка доходу одержаного від надання платних послуг, у загальній сумі доходу – 0,49 %.
Отже, чим менші витрати на здійснення процесу продажу товарів при збільшенні обсягу товарообороту, тим нижчі будуть ціни на товари, а отже збільшиться попит на ці товари і підвищиться конкурентоспроможність.
Розробка рекомендацій щодо удосконалення організації процесу продажу товарів і обслуговування покупців у магазині.
На основі зроблених ґрунтовних висновків з аналізу запропонувати основні шляхи вирішення проблем на макро- та мікрорівнях. Більш детальні пропозиції слід надати з таких напрямків удосконалення діяльності магазинів як:
покращення стану товарної пропозиції;
розширення номенклатури послуг для покупців;
удосконалення торгово-технологічного процесу;
впровадження більш ефективної системи оплати і стимулювання праці робітників торговельного залу;
зміцнення фінансового стану магазину.
Виходячи з результату аналізу стану організації процесу продажу товарів можна визначити наступні шляхи вирішення проблем, що склалися.
Перш за все потрібно забезпечити рівномірний розподіл потоку покупців по усьому торговому залу. Це досягається за рахунок правильного вибору типу планування торгового залу та його об’єму.
Наступне, що потрібно зробити збільшити товарний асортимент – це сукупність товарів підприємства, пов’язаних між собою функціональним призначенням. Розширення товарного асортименту відбувається двома способами:
нарощуванням асортименту – це спосіб використовується, коли підприємство виходить за межі реалізації постійних товарів;
насиченням асортименту товару – це досягається за рахунок розширення асортименту новими товарами.
Отже, надання послуг є важливим фактором отримання додаткового прибутку не тільки за рахунок того, що вони позитивно впливають на імідж торгового об’єкта, тобто приваблюють покупців та збільшують обсяг продажу товарів, а й за рахунок здавання в оренду частин торгової площі різним суб’єктам господарювання.
Для удосконалення торгово-технологічного процесу потрібно підвищити рівень самообслуговування, адже він забезпечує продажу товарів економію затрат часу покупців на придбання товарів, більш зручні умови для ознайомлення з товаром, більш ефективне використання торговельної площі магазину.
Одним із важливих шляхів оптимізації чисельності працівників та стимулювання їх праці є залучення додаткових працівників, а також підвищення паробітної плати. Це дасть змогу наймати більше працівників і заощадити час на реалізацію продукції
Фінансовий стан магазину, від якого в значній мірі залежить вирішення вищезазначених питань визначається передусім прибутком. Вся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні. Для цього потрібно зробити правильну оцінку фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства, а також оцінку фінансового стану магазину роблять на основі звіту про фінансові результати діяльності і баланс підприємства.
Отже, функціонування підприємства забезпечується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання прибутку, їхнього розподілу і використання. При цьому оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. |
Скачать 250.5 Kb.