Лабораторні роботи №1-2 (Фізичний розвиток). Методика оцінки фізичного розвитку як показника здоров'я дитини
 Скачать 116 Kb.
|
|
Лабораторне заняття №1 Тема: Методика оцінки фізичного розвитку як показника здоров'я дитини. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Теоретичні питання до заняття: 1. Визначення поняття «фізичний розвиток». 2. Поняття про онтогенез та його основні періоди. 3. Характеристика пренатального періоду розвитку. 4. Постнатальний період розвитку організму. 5. Вікові зміни показників фізичного розвитку дітей. 6. Методи оцінки фізичного розвитку дітей. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Форма контролю:
Додаток 1 Таблиця 1 Фактори, що формують фізичний розвиток дітей та підлітків Фактори, що формують фізичний розвиток     Біологічні Соціально-економічні Побутові Клімато-географічні     Генетичні Матеріальний та культурний рівень  Гігієнічні умови  Критичні періоди Розподіл та використання матеріальних благ Режим харчування Перенесені захворювання Особливості виховання Забезпеченість дитячими закладами Особливості догляду за дитиною Знати: 1. Поняття про фізичний розвиток. Вплив факторів довкілля на фізичний розвиток. 2. Соматометричні, соматоскопічні, фізіометричні показники комплексної оцінки ознаки. 3. Визначення біологічного віку дитини. 4. Комплексна оцінка фізичного розвитку дитини. Таблиця 2 Оцінка біологічного віку дітей та підлітків Критерії біологічного віку    Переддошкільний вік Дошкільний вік Шкільний вік   Терміни зміни молочних зубів Рухова реакція Кількість мочних зуів Кількість постійних зубів Термін зміни молочних зубів Сенсорний розвиток Ступінь розвитку вторинних статевих ознак  Довжина тіла, щорічне її збільшення Терміни прорізування молочних зубів Довжина тіла Кількість постійних зубів Щорічне збільшення довжини тіла Кількість молочних зубів Ступінь зкостеніння Знати: 1. Періодизацію дитячого віку (класифікація за Гундобіним). 2. Фізичний розвиток як основний показник здоров'я. Мету та задачі вивчення фізичного розвитку. 3. Біологічні ознаки та соціальні закономірності росту і розвитку дитини. Таблиця 3 Дослідження і оцінка фізичного розвитку дітей та підлітків Методика дослідження фізичного розвитку Антропометрія Соматоскопія Фізіометрія Методика оцінки фізичного розвитку Індивідууму Метод регресії Центильний метод Колективу М±m рухових якостей М±m антропометричних показників М±m функціональних показників Структура ступеня гармонійності  Морфофункціональний стан Біологічний вік Гармонійний Дисгармонійний Різко дисгармонійний Відповідає календарному віку Випереджає календарний вік Відстає від календарного віку                  Таблиця 4
 
Критерії комплексної оцінки здоров'я:
Додаток 2 Лабораторна робота №1 Комплексна оцінка фізичного розвитку. Антропометрія – сукупність методів та прийомів вимірювання, опису людського тіла в цілому і його окремих частин. Вона дозволяє дати кількісну характеристику та оцінку фізичного розвитку людини. Антропометрична оцінка дуже широко застосовується в медицині. Одна з перших процедур, що відбувається після народження новонародженої дитини - це її антропометричне дослідження. І найбільш серйозні захворювання часто діагностуються саме після встановлення негативних антропометричних змін. Цим обумовлена увага до антропометрії не тільки у медичних працівників, а і у широких верств населення. МАСУ тіла грудної дитини визначають на спеціальних дитячих електронних вагах з максимально допустимим навантаженням до 10 кг та точністю вимірювання до 1г. Зважування проводиться вранці, після сечовипускання і дефекації, в білизні. При зважуванні дитини до 1 року спочатку на лоток вагів кладуть пеленку, дитину викладають на ваги головою на широку частину лотка. Відмічають показання маси тіла дитини разом з пеленкою, після чого масу пеленки треба відняти. Визначення маси тіла дітей старшого віку проводять вранці натще на спеціальних медичних вагах з точністю до 50 г. Маса доношеної дитини при народженні в середньому складає 3200 – 3800г. Взагалі, нормальною вважають масу від 2500 до 4500г. Маса тіла недоношеної дитини складає 2500 г і нижче. Протягом перших днів життя маса тіла новонародженого знижується на 150-300 г (транзиторна (фізіологічна) втрата маси) і складає близько 5 – 9 % від маси при народженні. Зменшення її більше ніж на 9 –10 % (понад 300 г) вважається патологічною втратою маси. Фізіологічна втрата маси зумовлена наступними факторами:
Відновлення початкової маси тіла у новонароджених відбувається за двома варіантами: І. Ідеальний (або тип Бюдена): втрата маси до 3-4 дня і відновлення початкового рівня до 7-10 дня життя (25 % новонароджених). ІІ. Уповільнений тип (тип Пісса): втрата маси тіла протягом 3-4 днів із затримкою на мінімальному рівні на 1-3 дні і повільним відновленням початкової маси до 12-15 дня (в 70-75 % дітей). РОЗРАХУНОК ІДЕАЛЬНОЇ МАСИ ТІЛА ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ Доношена новонароджена дитина має приріст маси за 1-й міс 600 г; за кожен місяць першого півріччя – по 800 г; другого півріччя – по 400г. 1 місяць: +600г до 6 місяців: М = м + 800 х n до 1 року: М = м + 800 х 6 + 400 (n – 6), де n – місяці. Маса тіла дітей віком старше 1 року вираховується за формулами: від 2 до 10 років: M(кг) = 10+2n, де n - вік дитини в роках старше 10 років: M = 30+4(n-10), де n - вік дитини в роках ДОВЖИНА ТІЛА. Під довжиною розуміється розмір дитини від ніг до голови при вимірюванні у лежачому положенні, горизонтально. Вертикальне вимірювання цього ж розміру стоячи носить назву зросту. Довжина тіла певною мірою відображає рівень зрілості організму. Довжину тіла у дітей перших 2 років вимірюють у положенні лежачи за допомогою спеціального ростоміру у вигляді дошки з сантиметровою шкалою. Тім’я дитини повинна щільно прилягати до нерухомої планки ростоміру. Голова фіксується так, щоб нижній край очної ямки та верхній край зовнішнього слухового проходу знаходились на одному рівні. Ноги дитини розпрямляють легким надавлюванням на коліні. Рухому планку ростоміра щільно прижимають до п’яток дитини. У дітей старшого віку зріст вимірюється за допомогою вертикального ростоміра з відкидним табуретом. Дитина стоїть на площадці ростоміра спиною до шкали. Дитина торкається шкали потилицею, між лопатковою ділянкою, куприком та п’ятками. Голова фіксується таким же чином – щоб нижній край очна ямка та верхній край зовнішнього слухового проходу знаходились на одному рівні. Рухома планка фіксується на верхівковій точці голови. РОЗРАХУНОК ІДЕАЛЬНОГО ЗРОСТУ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ Довжина тіла дитини першого року життя може бути розрахована таким чином: за І кв. – по 3 см щомісячно (за квартал 9 см); за ІІ кв. - по 2,5 см щомісячно (за квартал 7,5 см); за ІІІ кв. – по 1,5 см щомісячно (за квартал 4,5 см); за IU кв. - по1,0 см щомісячно (за квартал 3 см). Загальний приріст довжини тіла за перший рік життя складає 25 см. Довжина тіла дитини подвоюється до 4, потроюється до 12 років. Після 1 року використовують такі формули: до 4 років L = 100 – 8(4 – n) після 4 років L = 100 + 6(n – 4), де n – роки ОБВІД ГОЛОВИ ТА ГРУДНОЇ КЛІТКИ виміряють за допомогою сантиметрової стрічки. Для визначення обводу голови стрічку накладають позаду по найбільш виступаючій точці потилиці, спереду – по надбрівним дугам. Для вимірювання обводу грудної клітки стрічку накладають позаду під нижніми кутами лопаток та спереду – по ділянці сосків. Обвід голови новонародженого складає 34-36 см, у дітей до 1 року величина зростає щомісячно в середньому на 1 см, та дорівнює к року 46 – 47 см. до 6 місяців 43 – 1,5(6 – n) після 6 43 + 0,5(n – 6), де n – місяці Після року використовують такі формули: с 1 року до 5 50 – 1(5 – n) після 5 років 50 + 0,6(n – 6), де n – роки. Обвід грудної клітки новонародженого складає 33 – 35 см. Ця величина зростає щомісячно в середньому на 1,2 -1,3 см та к року дорівнює приблизно 48 см. до 6 місяців: 45 – 2(6 – n) після 6 місяців: 45 + 0,5(n – 6), де n – місяці Після року використовують такі формули: з року до 10 років 63 – 1,5(10 – n) після 10 років 63 + 3(n – 10), де n – роки У дітей до 3 місячного віку показники обводу голови перевищують показники обводу грудної клітки. У віці 3 місяців ці показники зрівнюються і на протязі всього життя переважають показники обводу грудної клітки. ОЦІНКА АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ДАНИХ Оцінити фізичний розвиток дитини означає порівняти його основні індивідуальні антропометричні показники з віковими стандартними нормативними показниками. Для цього використовують два основних методи: метод орієнтовних розрахунків та метод визначення антропометричних стандартів (індексів). Метод орієнтовних розрахунків передбачає порівняння індивідуальних показників з належними показниками розвитку, які визначають за допомогою формул. В результаті порівняння фактичні показники знаходяться в певному процентному інтервалі від припустимих і оцінюються як:
Метод стандартів передбачає порівняння одержаних результатів із даними, наведеними в таблицях, з урахуванням віку і статі. Антропометричні стандарти - це середні величини ознак фізичного розвитку, одержані шляхом статистичної обробки великої кількості вимірів осіб однієї статі, віку, які проживають в одній місцевості. Стандарти є загальними або груповими (середніми), які характеризують середні значення ознак для всієї групи осіб. Таблиці є двох типів: сигнальні та центильні. При використанні таблиць, складених за методом сигнальних стандартів (таблиць параметричного типу), порівнюють фактичний показник із середньою арифметичною (М) величиною для даної ознаки фізичного розвитку. Отриману різницю виражають у сигмах ( - середнє квадратичне відхілення). При використанні таблиць, складених за методом центильних стандартів (таблиць непараметричного типу), визначають вентильний інтервал, в якому знаходиться величина певного показника фізичного розвитку. Лабораторна робота №2 ФІЛІППІНСЬКИЙ ТЕСТ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ МОРФОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКОЛИ  В дошкільному віці (в 5-6 років) у дітей відбувається «напівзростовий стрибок у зрості», який полягає у суттєвому подовженні рук і ніг.
Для того, щоб дізнатися пройшов «напівзростовий стрибок зросту» чи ні, ми проводимо тест: потрібно попросити дитину доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Дитина 4-5 років не може цього зробити – руки ще занадто короткі. Діти 6 - 7 річні можуть виконати дану вправу. Результат Філіппінського тесту достатньо точно характеризує біологічний вік дитини. Він відображає ступінь розвитку скелету, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати і аналізувати ти інформацію. Загалом таким способом перевіряється ступінь морфофункціональної зрілості організму. Фізіологами встановлено, якщо дитина починає відвідувати школу до того, як у неї відбувся «напівзростовий стрибок», це різко негативно позначається на її здоров’ї, в першу чергу – психічному, і вкрай рідко приносить успіх у навчанні. Чому так? Тому що після такого стрибка у зрості, організм дитини стає надійнішим в біологічному сенсі, а тому – працездатнішим. Хронологічний вік, в якому проходить «напівзростовий стрибок», може істотно варіюватися. У деяких дітей він завершений вже до 5 років, в інших – тільки після 7 років.
Після того, як «напівзростовий стрибок» завершений, у дитини з’являються реальні функціональні можливості до досить тривалої роботи в рівному темпі навчальної діяльності. Ми можемо стверджувати стовідсотково, якщо дитина виконала філіппінський тест – вона ФІЗИЧНО готова до навчання в школі. Філіппінський тест допоможе визначити один з показників шкільної зрілості – ступінь фізіологічної готовності до навчання в школі. |
