Комунікати́вна лінгві́стика. Комунікативна лінгвістика
 Скачать 20.34 Kb.
|
|
КОМУНІКАТИВНА ЛІНГВІСТИКА Комунікати́вна лінгві́стика — розділ мовознавства, предметом якого є процеси спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та ін.). Предметом комунікативної лінгвістики є вивчення мови в реальних процесах спілкування. Комунікативна лінгвістика є новою науковою парадигмою в рамках системно-структурної лінгвістики. Комунікативна лінгвістика – новий напрям су часної науки про мову, предметом якого є процеси спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з ураху ванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологіч них, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та ін.). Найважливіші ідеї комунікативної лінгвістики заро дились у межах лінгвістикидругої половини XX ст. Лінгвісти по чали говорити про мову як форму, спосіб життєдіяльнос ті людини, вербалізації людського досвіду і його усвідом лення, вираження особистості й організації міжособистісного спілкування у процесі спільної діяльності людей. На рубежі 60—70-х років XX ст. відбувся “праг матичний поворот”, започаткований працями Дж.Л. Остіна, Дж.Л. Серля, засновниками теорії мовленнєвих актів. Результатом цього наукового пошуку стало вивчення прагматичних (передусім соціально-психологічних та конситуативних) чинників використання мови. Саме лінгвістична прагматика від самого початку керується принципами динамічного підходу до мови, роблячи ідею діяльності своєю методологічною основою. Прагматика розглядає мовні знаки як результат лінгвокреативної діяльності людської свідомості, що спрямована на вираження певного мисленнєвого образу. Серед основних питань комунікативної лінгвістики необхідно виокремити такі питання: • загальні закони комунікації; • специфіка комунікації залежно від різних умов (соціальних, культурних тощо); • структура мови (мовний код) у процесах спілкування; • закономірності взаємодії мовних і позамовних засобів комунікації; • залежність організації мовного коду від позамовних явищ; • етапи і закономірності породження і сприйняття мовлення в різних комунікативних умовах; • причини комунікативних невдач; • методи дослідження мови і засобів інших семіотичних систем у процесах комунікації. В останні роки науковий пошук комунікативної лінгвістики спрямовується на вивчення ґендерного аспекту спілкування з метою встановлення специфіки та типових тенденцій спілкування . Комунікативна лінгвістика оперує власним категоріальним апаратом, що ґрунтується на основних категоріях загальної лінгвістики, теорії мовленнєвої ді яльності, та прагматики; вона оперує такими поняттями та категоріями: комунікація, спілкування, інтеракція, трансакція, комунікативна дія, комунікативний акт, комунікативна діяльність, мовлення, мовленнєва діяльність, інформація, значення, комунікативна ситуація, комунікативна невдача, мова, мовний код, вербальні та невербальні засоби засоби спілкування, комунікативна інтенція, повідомлення, ілокутивна сила, перформатив, констатив, асерція, пресупозиція, комунікативний шум, комунікативний паспорт мовця тощо. Комунікативна лінгвістика пов'язана з філософією, логікою, семіотикою, соціологією, комунікативістикою, інформатикою, кібернетикою, психологією, культурологією, етнологією, етнографією, риторикою, когнітологією, теорією штучного інтелекту, а також з усіма розділами традиційного мовознавства та новітніми лінгвістичними напрямами. До методів комунікативної лінгвістики належать: Семіотичний аналіз полягає в дослідженні різновидів комунікації з опертям на знакову (семіотичну) природу складників спілкування. Особливістю семіотичного аналізу є використання інструментарію, відпрацьованого лінгвістикою: намагання знайти сталі одиниці коду — знаки, зрозуміти особливості їхнього поєднання в одиниці вищого рівня, дослідити особливості їх використання людиною. Прагматичний аналіз полягає у вивченні людських вимірів комунікації, пов'язаності їх з мовними структурами. У центрі уваги прагматичного аналізу перебувають такі важливі поняття комунікації, як стратегії й тактики спілкування, оцінні аспекти людської взаємодії, закони, правила й конвенції спілкування тощо. Структурний аналіз полягає в дослідженні елементів кожного явища та їхніх зв'язків. Мета структурного аналізу — вивчення певного явища як цілісної функціональної системи, елементи і частини якої співвіднесені й пов'язані строгими зв'язками. Пропагандистський аналіз застосовується для дослідження масової комунікації (газети, радіо, телебачення, реклама). Він акцентує на тому, коли і як подавати споживачам негативну і позитивну інформацію, як ці типи інформації сполучати, «дозувати» тощо. Методики пропагандистського аналізу спрямовані на вивчення групових норм, оскільки людина може чинити так, як чинить група, навіть якщо це суперечить її поглядам. Активно вивчається вплив візуальних засобів на споживачів інформації та ін. Дискурс-аналіз — це метод дослідження комунікації, який має за мету вияв соціального контексту, що стоїть за усним чи писемним мовленням, дослідження взаємозв'язку між мовним кодом у спілкуванні та соціальними, психічними, психологічними, культурними процесами. Контент-аналіз — це сукупність методик і прийомів об'єктивного і кількісного опису змісту і правил комунікації. Контент-аналіз охоплює статистичну семантику і техніку «висновування» змісту повідомлень, спираючись на їхні об'єктивні й системні характеристики в спілкуванні. Найчастіше цей метод застосовується у дослідженні формування і функціонування соціальних оцінок, пропаганди, журналістики, психології комунікації, психоаналітичних дослідженнях міжособистісного спілкування. Трансакційний аналіз — аналіз міжособистісних стосунків з опертям на засоби мовного і паралінгвального (жести, міміка, постави тіла тощо) кодів. Метод передбачає врахування психологічних ігор, в яких виявляються «его-стани» мовців, та «сценаріїв», відповідно до яких часто підсвідомо діють учасники спілкування. Отже, осереддям комунікатив ної лінгвістики є категорії, пов'язані з організацією мов ного коду в спілкуванні. Комунікативна лінгвістика займається вивченням комунікації, “спілкування особистостей за допомогою мовних і паралінгвальних засобів з метою передавання інформації” . |