Главная страница
Навигация по странице:

  • Лекція № 10

  • конспект лекцій (ТСПП). Конспект лекцій з дисципліни 07 технологія створення програмних продуктів напряму 050101 Компютерні науки


    Скачать 14.87 Mb.
    НазваниеКонспект лекцій з дисципліни 07 технологія створення програмних продуктів напряму 050101 Компютерні науки
    Анкорконспект лекцій (ТСПП).docx
    Дата15.12.2017
    Размер14.87 Mb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаконспект лекцій (ТСПП).docx
    ТипКонспект
    #11579
    страница38 из 62
    1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   62

    9.4.Моделі життєвого циклу програмного забезпечення ІС


    Поняття моделі життєвого циклу розробки програмного продукту. Огляд існуючих моделей

    Під моделлю життєвого циклу розробки ПП розуміється структура, що визначає послідовність виконання і взаємозв 'язку процесів, дій і завдань, що виконуються упродовж життєвого циклу розробки Пп. Модель життєвого циклу залежить від специфіки і складності виконуваного проекту, а також від умів, в яких створюється і функціонуватиме ПП.

    Стандарт ISO/IEC 12207 не пропонує конкретні модель життєвого циклу і методи розробки Пп. Положення стандарту є загальними для будь-яких моделей життєвого циклу, методів і технологій розробки ПП.

    Стандарт описує структуру процесів життєвого циклу ПП, але не уточнює, як виконати дії і завдання, включені в ці процеси.

    Модель життєвого циклу будь-кого конкретного ПП визначає характер процесу його створення, який є сукупністю впорядкованих в часі, взаємозв 'Язаних і об' єднаних в етапи робіт, виконання яких необхідно і достатньо для створення ПП, відповідного заданим вимогам. Під етапом розробки ПП розуміється частина процесу створення ПП, обмежена деякими часовими рамками і що закінчується випуском конкретного продукту (моделей ПП, програмних компонентів, документації), визначуваного заданими для цієї стадії вимогами. Етапи створення ПП виділяються з міркувань раціонального планування і організації робіт, що закінчуються заданими результатами (див. гл. 2).

    Найбільшого поширення набули наступні моделі життєвого циклу розробки ПП :

    • каскадна модель, або "водоспад" (Waterfall model); V -образная модель (V - shaped model); модель прототипирования (Prototype model); модель швидкої розробки додатків, або RAD -модель (RAD - Rapid Application Development model);

    • багатопрохідна модель (Incremental model); спіральна модель (Spiral model).

    Короткі характеристики кожної з перерахованих моделей приведені в таблицю. 3.1.

    Таблиця 3.1

    Моделі життєвого циклу розробки програмного продукту

    Назва

    Характеристики

    Каскадна модель

    Прямолінійна і проста у використанні. Потрібний постійний суворий контроль за ходом роботи. Програмне забезпечення, що розробляється, не доступне для змін

    Модель У-образная

    Проста у використанні. Особливе значення надається тестуванню і порівнянню результатів фаз тестування і проектування

    Модель

    прототипирования

    Створюється "швидка" часткова реалізація системи до складання остаточних вимог. Забезпечується зворотний зв'язок між користувачами і розробниками в процесі виконання проекту. Використовувані вимоги не повні

    Модель швидкої

    розробки додатків

    Проектні групи невеликі (3 .7 чоловік) і складені з висококваліфікованих фахівців. Зменшений година циклу розробки (до 3 мес) і поліпшена продуктивність. Повторне використання коду і автоматизація процесу розробки

    М ногопроходная модель

    Швидко створюється працююча система. Зменшується можливість внесення змін в процесі розробки.

    Неможливий перехід від поточної реалізації до нової версії протягом побудови поточної часткової реалізації

    Спіральна модель

    Охоплює каскадну модель. Розчленовує фази на менші частини. Дозволяє гнучко виконувати проектування. Аналізує риски і управляє ними. Користувачі знайомляться з ПП на більше ранньому етапі завдяки прототипам



    9.5.Особливості проектування інформаційних систем


    Етап проектування дає відповідь на питання: «Як (яким чином) система задовольнятиме вимоги, що ставляться до неї?. Завданням цього етапу є дослідження структури системи і логічних взаємозв’язків її елементів, причому тут не зачіпаються питання, пов’язані з реалізацією на конкретній платформі. Проектування розглядається як ітераційний процес отримання логічної моделі системи разом зі строго сформульованими цілями, поставленими перед нею, а також написання специфікацій фізичної системи, що задовольняє ці вимоги. Цей етап звичайно поділяють на два підетапи:

    а) проектування архітектури системи, що включає розробку структури та інтерфейсів компонентів, узгодження функцій і технічних вимог до компонентів, методів і стандартів проектування;

    б) детальне проектування, яке передбачає розробку специфікацій кожного компонента, інтерфейсів між компонентами, розробку вимог до тестів і плану інтеграції компонентів.

    Іншими словами, проектування є етапом ЖЦ, на якому визначається, як слід реалізовувати вимоги до АІСУП, що породжені й зафіксовані на етапі аналізу. В результаті повинна бути побудована модель реалізації, що демонструє, як система задовольнятиме пред’явлені до неї вимоги (без технічних подробиць). Фактично модель реалізації є розвитком і уточненням моделі вимог, а саме проектування є мостом між аналізом і реалізацією.

    Реалізація (програмування / адаптація).

    На етапі реалізації здійснюється створення системи як комплексу програмно-апаратних засобів, починаючи з проектування і створення телекомунікаційної інфраструктури і завершуючи розробкою та інсталяцією додатків. Зараз існує обширна література, в якій досить докладно розглянуті всі ці процеси, включаючи сучасні методи генерації коду прикладних систем, що використовуються. Тому в цьому підручникові питання реалізації не розглядається.

    Тестування і налагодження.

    Коректність АІСУП є її найважливішою властивістю і, без сумніву, головним предметом турботи розробників. У ідеальному випадку під коректністю АІСУП мають на увазі відсутність у ній помилок. Однак для більшості складних програмних продуктів досягти цього неможливо — «у кожній програмі міститься принаймні одна помилка». Тому під «коректним» зазвичай розуміють програмний продукт, що працює відповідно до пред’явлених до нього вимог, іншими словами — продукт, для якого поки ще не знайдені такі умови, в яких він виявиться непрацездатним.

    Література

    1. Зелковиц М., Шоу А., Гэннон Дж. Принципы разработки программного обеспечения: Пер. с англ.— М.: Мир, 1982 — 368 с., ил.

    2. Іващук В.В. Курс лекцій «Засоби мультимедіа в нових інформаційних технологіях» Національний університет харчових технологій.-К.: НУХТ, 2011. – 77 с.

    3. Когутяк М.І., Дранчук М.М., Когуч Я.Р., Шавранський М.В., Лещій Р.М. Автоматизація неперервних технологічних процесів в нафтовій та газовій промисловості: Навчальний посібник.–Івано-Франківськ: Факел, 2006.–385с.

    4. Конспект лекцій з дисципліни “Системи технологій” : к. т. н., доц. Фесенко М.С. Алчевськ ДонДТУ 2006, 70 стр.

    5. Кухнюк Н.В., викладач Технічного коледжу. Інтерактивний комплекс. з дисципліни “Автоматизація технологічних процесів”. 2008, 227 ст.

    6. Ларман Крэг. Применение UML и шаблонов проектирования. 2-е издание.: Пер. с англ. – М. Вильямс, 2004-624 с.:ил.

    7. Проць, О.А. Данилюк, Т.Б. Лобур. Автоматизація неперервних технологічних процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТДТУ ім. І.Пулюя, 2008. – 239 с.

    8. С.В.Шаповал, Н.Г.Морковська. Конспект лекцій з курсу „Системи технологій” Харків. ХНАМГ, 2005.- 70 с.

    9. Microsoft Corporation Принципы проектирования и разработки программного обеспечения. Учебный курс MCSD/Пер. с англ. -2-е издание. Русская Редакция, 2002 – 736 стр., ил.

    10. Гагарина Л. Г., Кокорева Е. В., Виснадул Б. Д. Технология разработки программного обеспечения: учебное пособие / под ред. Л. Г Гагариной. — М.: ИД «ФОРУМ»: ИНФРА-М, 2008. — 400 с.: ил. — (Высшее образование).

    11. Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2009. — 372 с.

    12. Гужва В. М. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 400 c.


    Лекція № 10
    1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   62


    написать администратору сайта