ухилення від податків. Контрабанда та контрафактна продукція
 Скачать 21.93 Kb.
|
|
Податкова система України не є ідеальною ані для сумлінних платників податків, які потерпають від надмірного податкового навантаження, та тягаря у вигляді адміністрування податків, ані для держави, яка втрачає щороку, за різними підрахунками, щонайменше 100 мільярдів гривень. Податкові надходження - це більш ніж 80 % дохідної частини Державного бюджету. Шкоду від недоотримання коштів важко оцінити, враховуючи, що в країні йде війна. З іншого боку, треба усвідомити, що структура податкової системи країни є вирішальним фактором для бізнесу в прийнятті рішень, тому баланс між рівнем податкового навантаження та фіскальними інтересами держави є вкрай важливий. Незбалансованість системи призводить до того, що частина бізнесу уходить в тінь та виводить капітал за межі країни. Для цього застосовуються різні методи і схеми в залежності від можливостей того чи іншого суб'єкту господарювання - від оптимізації податків та податкового планування, інструментарій яких лежить в законній або "майже" законній площині, до ухилення від сплати податків. Серед найбільш поширених способів ухилення від сплати податків та податкового планування є такі:
Контрабанда. За деякими підрахунками, щорічні втрати бюджету від контрабанди складають до 3% ВВП, а це десятки мільярдів гривень на рік. Говорячи про контрабанду, варто зауважити, що існують не тільки "чорні" схеми, що порушують відповідні статті Митного кодексу - переміщення заборонених товарів, недекларування, або приховування товарів при переміщенні через митний контроль, так і відносно легальний спосіб "заощадити" за схемою Tax Free. На сьогодні громадянин України може ввезти без сплати мита товарів для особистого користування на суму до 500 євро в день. Тільки за цією схемою через кордон з Польщею за перше півріччя 2017 року було ввезено товарів на суму 750 млн. євро. Але варто розуміти, що цей приклад - це тільки краплина у морі. Для усвідомлення масштабів корупції на митниці достатньо згадати, як неодноразово "вольовим рішенням" бюджет поповнювався мільярдами гривень завдяки переспрямуванню тіньових коштів з митниці. Так, протягом січня-липня 2017 року у рамках експерименту щодо перерахування на реконструкцію доріг 50% від перевиконання надходжень митних платежів ДФС забезпечено 8,11 млрд. грн. Також варто згадати, як за часи прем'єрства Юлії Тимошенко, завдяки програмі "Контрабанда - стоп!" і новим принципам діяльності митниці, за січень-лютий 2008 року надходження в бюджет від митниці збільшилися на 72,9%, або на 5,3 млрд гривень, що за курсом 2008 року становило більше мільярду доларів. Контрафакт. Нажаль, такий спосіб збільшення власного прибутку та уникнення податків є згубним не лише для бюджету країни, а й несе серйозну загрозу для кінцевого споживача. Контрафакт являє собою неякісний товар. А якщо йдеться про фальсифікацію харчових продуктів, алкогольних напоїв, фармацевтичної продукції - такий товар взагалі може нести в собі загрозу здоров'ю та життю споживачів. Масштаби вражають. Ось дані зі Звіту про виконання Плану роботи Державної фіскальної служби України на 2016 рік: " Оперативними підрозділами з незаконного обігу в рамках операції «Акциз 2016» вилучено підакцизних товарів на суму 825,7 млн. грн., з яких: спирту на суму 131,6 млн. грн.; алкогольних напоїв – 107,4 млн. грн.; тютюнових виробів – 155,8 млн. грн.; нафтопродуктів – 362 млн. грн. Припинено діяльність 168 незаконних виробництв підакцизних товарів, з яких 138 – алкогольної продукції." Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна оцінила збитки держави від продажу контрафактної продукції за 2016 рік на рівні 10 млрд. грн. Маніпуляції з ПДВ. Серед факторів, що роблять схеми, пов'язані з маніпуляціями з ПДВ, одними з найбільш актуальних - це сама система адміністрування ПДВ, яка за оцінками експертів є однією з найбільш обтяжливих для платників податків у Європі та історично висока корупціогенність самого податку. Варто зазначити, що із запровадженням у 2015 році системи електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ), втрати від схем, пов'язаних з мінімізацією ПДВ, значно скоротились. Так, частина так званих "податкових ям" (тобто фіктивних підприємств, які допомагають платникам податків формувати завищені витрати і податковий кредит, але не ведуть реальної діяльності) значно скоротилась. Відповідно до звітів ДФС за 2015 та 2016 роки, сума ухилення від сплати ПДВ, згідно виявлених фактів що мають ознаки кримінальних правопорушень знизилась з 25,4 млрд. грн в 2015 році до 8,3 млрд. грн в 2016. Але, де-факто, можна говорити про те, що зникли тільки маргінальні "податкові ями", в той час, як ті, що продовжують свою діяльність, підвищили вартість своїх "послуг". Наразі актуальними є "карусельні схеми", за якими один і той саме товар спочатку експортується за завищеною ціною, а потім імпортується за заниженою. Таким чином товар може курсувати по колу, створюючи податковий кредит. Такі схеми поширені не тільки в Україні, а й в ЄС. За словами Ніни Южаніної, обсяги розкрадання ПДВ з бюджету сягають понад 1 млрд. грн. на місяць. Ухилення від сплати податків за допомогою ССО Така схема дає можливість юридичним особам отримувати готівку через ФОПи 3-й групі єдиного податку. Цей метод дозволяє виводити готівкові кошти, при цьому вартість отримання готівки оцінюється від 7% до 9%. Також він застосовується з метою заниження прибутку та зменшення витрат, пов'язаних з виплатою заробітних плат. Для більш-менш великих підприємств ця схема не є цікавою, бо не дозволяє уникнути ПДВ. Загалом обсяг схем, пов'язаних з використанням спрощеної системи оподаткування для ухилення від сплати податків, оцінюється в 3-4 млрд. грн, при цьому бюджет недотримує від 0.7 млрд. грн до 1,6 млрд. грн на рік. Офшорні схеми та маніпуляції з податком на прибуток підприємств. За оцінками міжнародної організації Global Financial Integrity, протягом десяти років, з 2004 до 2013 з України без сплати податків було виведено 116 млрд дол. Це 11,6 млрд. доларів на рік, що становить в середньому 9,4% від ВВП. Використовуючи контрольовані підприємства(пов'язані особи), які розташовані на територіях, де діє пільговий режим оподаткування, підприємство-експортер відвантажує товар за заниженою ціною, таким чином знижує прибуток, і відповідно базу для оподаткування. В даному випадку йдеться про трансфертне ціноутворення (ТЦУ) - це мінімізація податків шляхом спотворення ціни. Ідея ТЦУ полягає у відмінностях у податкових режимів різних країн. Таким чином, у контрагента з великим рівнем оподаткування декларуються збитки або мінімальний прибуток, а у контрагента з низькими податковими ставками - максимальний прибуток. Слід зауважити, що тільки великі та надвеликі підприємства володіють відповідними інструментами для використання цієї схеми. Загалом, втрати бюджету через виведення коштів через трансфертне ціноутворення сягають близько 50 млрд. грн на рік. Окрім того, за даними ДФС, у 2016 році 65 млрд. грн. було виплачено у вигляді відсотків, які підпадають під ознаки схеми переміщення капіталів, відомої як «тонка капіталізація». З яких 49,3 - відсотки, сплачені пов'язаній особі-нерезиденту, 15,7 – відсотки, сплачені нерезидентам, що знаходятся в офшорній юрисдикції. За словами голови Офісу великих платників Державної фіскальної служби Євгена Бамбізова, 60% експортних операцій великих платників, податки яких адмініструються в Офісі, проходять через офшори. Податкова система в Україні конче потребує реформування. Це беззаперечний факт. Адже сьогодні ми маємо ситуацію, коли зіткнувшись з проблемою недоотримання до бюджету коштів від податку на прибуток, податкові органи України встановлюють на місцях плани з податкових надходжень. Таким чином, сумлінні платники податків несуть на собі весь тягар зі сплати податку на прибуток. |