Алгоритмізація_К. Контрольна робота з дисципліни Алгоритмізація та технології програмування
 Скачать 417.49 Kb.
|
         НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕСИТЕТнАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ КОНТРОЛЬНА РоБОТА з дисципліни «Алгоритмізація та технології програмування» Варіант 2 Виконав студент 3-го курсу напрям підготовки 125 «Адміністративний менеджмент» Безверхий Богдан Вікторович № зал.кн. 16.0472 Київ-2018 Частина 1 Види алгоритмів, правила побудови графічних схем алгоритмів. Алгоритм – це послідовність дій, що призводить до рішення поставленої задачі за скінчену кількість операцій. Алгоритм обчислювальної задачі – це скінчена послідовність команд, яка перетворює вхідні дані у вихідні. Види алгоритмів розрізняють зазвичай не за складністю виконуваних дій, не за їхньою кількістю, а за складністю організації (або управлінням, за логічною конструкцією) алгоритмічного процесу. Можна виділити три основних види обчислювальних алгоритмів:
Лінійний алгоритм – передбачає одержання розв’язку задачі одноразовим виконанням певної послідовності дій. Алгоритми найпростішого виду - лінійні. Це такі алгоритми, в яких дії виконуються послідовно, одна за одною (Рис.1). Кожна дія лінійного алгоритму обов’язково виконується, і виконується тільки один раз.  Рис. 1 Наведена базова алгоритмічна конструкція називається слідуванням. Ця конструкція є замкненою в тому сенсі, що у неї один вхід та один вихід, і інші можливості "зайти" всередину чи вийти з неї виключені. Якими б не було вхідні дані, лінійний алгоритм приписує виконання однієї і тієї ж самої послідовності дій. Розгалужений алгоритм – передбачає вибір однієї з кількох можливих послідовностей дій залежно від умови. Розгалужені алгоритми є складнішими за своєю організацією, ніж лінійні. В них потрібно не просто виконувати всі підряд задані дії, а приймати рішення, які саме дії виконувати. Розрізняють повну і коротку форму розгалуження. В короткій формі при невиконанні умови ніякі дії не передбачаються. Повну форму розгалуження можна прочитати так: "Якщо умова виконується, то виконати дію 1, інакше виконати дію 2". А коротку - так: "Якщо умова виконується, то виконати дію" (рис. 2).  Рис. 2 Циклічний алгоритм – передбачає одержання розв’язку задачі багаторазовим виконанням певної послідовності дій. Циклічні алгоритми (рис. 3) – такі, котрі передбачають неодноразове (але скінченне) виконання певної дії (або кількох дій). Дії, які мають повторюватись, називаються тілом циклу. Умова, яка визначає кількість повторень циклу, називається умовою циклу. Зазначена команда/команди виконується, Доки наведений логічний вираз справджується.
Рис. 3 Будь-які алгоритми можуть бути записаними різними способами:
Блок-схема алгоритму – це графічне представлення логічної структури алгоритму, де кожний етап обробки інформації зображається у вигляді геометричних символів (блоків). Також існують певні правила зображення блок-схем алгоритмів. Кожен алгоритм має початок та кінець. Кожна команда алгоритму представляється у вигляді геометричних символів, які мають певну конфігурацію, в залежності від характеру дій, що будуть виконуватись. Геометричні символи з’єднуються між собою лініями або стрілками, які вказують порядок виконання дій. Схема алгоритму являє собою послідовність блоків, що пропонують виконання певних дій, і зв'язки між ними. Щоб можна було неодноразово використовувати алгоритми, усі числові величини записують у загальному виді за допомогою літерних позначень, які називаються змінними. Визначаючи для кожного конкретного випадку числові значення змінних, можна за допомогою одного алгоритму вирішувати велику кількість однотипних завдань. Усі операції в алгоритмі нумерують у порядку проходження. Алгоритм починається з операції введення даних, яка має на увазі визначення відповідності змінних їхнім числовим значенням. Іноді цю операцію розбивають на два етапи: перший - введення змінних, другий - присвоєння змінним їхніх числових значень. Алгоритм закінчується операціями зупинки розв'язку й кінця обчислення. Обчислювальна частина алгоритму містить операції обчислення змінних, запам'ятовування результатів, печаті результатів, запис результатів на зовнішній носій, введення даних із зовнішнього носія й ін. У тексті алгоритму вказують тільки основні операції, розбиваючи їх на три рівні. На першому рівні містяться операції додавання (+) і віднімання (-), на другому (більш високому) - операції множення (*) і ділення (/), на третьому (останньому) - операції зведення в ступінь і обчислення елементарних функцій (sіn, ln ін.). Елементарні функції в алгоритмі записують із використанням звичайних правил математики, наприклад sіn x, cos x. Математичні вирази в алгоритмі можуть бути записані в загальному виді. Графічний запис алгоритму повинен виконуватися відповідно до державних стандартів ГОСТ 19.701-90. Згідно цього стандарту для побудови блок-схем алгоритмів використовуються наступні символи.
Символ відображає дані, носій даних не визначений.
Символ відображає дані, що вводяться вручну під час обробки з пристроїв будь-якого типу (клавіатура, перемикачі, кнопки).
Символ відображає дані, подані в зручній для сприйняття людиною формі на носії у вигляді відображаючого пристрою (екран для візуального спостереження, індикатори введення інформації).
Символ відображає функцію обробки даних будь-якого виду (виконання певної операції, що призводить до зміни значення, форми або розміщення інформації або до визначення, по якому з декількох напрямів потоку потрібно рухатися) (привласнення «=»).
Символ відображає зумовлений процес, що складається з однієї або декількох операцій або кроків програм, які визначені в іншому місці (в підпрограмі, модулі).
Символ відображає модифікацію команди або групи команд з метою впливу на деяку подальшу функцію. Часто використовується для організації циклів.
Символ відображає рішення або функцію перемикального типу, що має один вхід і ряд альтернативних виходів, один і тільки один з яких може бути активізований після обчислення умов, визначених всередині цього символу. Відповідні результати обчислення можуть бути записані по сусідству з лініями, що відображають ці шляхи.
Символ відображає потік даних або управління. При необхідності або для підвищення зручності читання можуть бути додані стрілки покажчики.
Символ відображає альтернативний зв'язок між двома або більш символами. Крім того, символ використовують для обведення або вказівки ділянки, що анотується, наприклад в коментарях.
Символ використовує для додання описових коментарів або пояснювальних записів з метою пояснень або приміток. Пунктирні лінії в символі коментарю пов'язані з відповідним символом або можуть обводити групу символів. Текст коментарів або приміток повинен бути вміщений біля обмежуючої фігури. Правила застосування символів і виконання схем. Правила застосування символів
Правила виконання з'єднань
Частина 2 Задача. Знайти периметр та площу трикутника за формулою Герона. Хід виконання завдання
Вхідні дані: a b c Вихідні дані подати у вигляді: S= р= p1= Для обчислення площі застосуємо формулу Герона:  ,де  – півпериметр.
Введемо сторони трикутника a, b, c Знайдемо периметр трикутника за формулою p= a+b+c. Знайдемо напівпериметр трикутника за формулою .Знайдемо площу трикутника за формулою Герона
Початок Ввод a,b,c p= a+b+c Вивід p  Вивід p1 Вивід S Кінець
 #include #include using namespace std; int main() { double a, b, c, p, p1, S; cout<<"Vvedit 1 storony "; cin>>a; cout<<"Vvedit 2 storony "; cin>>b; cout<<"Vvedit 3 storony "; cin>>c; cout<<"Obrahuemo perimetr trikutnuka\n"; p = (a+b+c); cout<< "p =" << p << endl; cout<<"Obrahuemo napivperimetr trikutnuka\n"; p1 = (a+b+c)/2; cout << "p1 = " << p1 << endl; cout<<"Obrahuemo ploshchy trikutnuka\n"; cout << "S = " << sqrt((p1*(p1-a)*(p1-b)*(p1-c))) << endl; return 0; }
 Список використаних джерел
|
