Главная страница
Навигация по странице:

  • Частина 1 Види алгоритмів, правила побудови графічних схем алгоритмів.

  • Алгоритм обчислювальної задачі

  • організації

  • Лінійний алгоритм

  • Правила застосування символів і виконання схем.

  • Правила виконання зєднань

  • Частина 2 Задача.

  • Список використаних джерел

  • Алгоритмізація_К. Контрольна робота з дисципліни Алгоритмізація та технології програмування


    Скачать 417.49 Kb.
    НазваниеКонтрольна робота з дисципліни Алгоритмізація та технології програмування
    Дата03.01.2019
    Размер417.49 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаАлгоритмізація_К.docx
    ТипКонтрольна робота
    #62396

    НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕСИТЕТ

    нАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

    КОНТРОЛЬНА РоБОТА

    з дисципліни «Алгоритмізація та технології програмування»
    Варіант 2


    Виконав студент 3-го курсу

    напрям підготовки 125

    «Адміністративний менеджмент»
    Безверхий Богдан Вікторович

    № зал.кн. 16.0472

    Київ-2018

    Частина 1
    Види алгоритмів, правила побудови графічних схем алгоритмів.
    Алгоритм – це послідовність дій, що призводить до рішення поставленої задачі за скінчену кількість операцій.

    Алгоритм обчислювальної задачі – це скінчена послідовність команд, яка перетворює вхідні дані у вихідні.

    Види алгоритмів розрізняють зазвичай не за складністю виконуваних дій, не за їхньою кількістю, а за складністю організації (або управлінням, за логічною конструкцією) алгоритмічного процесу.

    Можна виділити три основних види обчислювальних алгоритмів:

    • лінійний;

    • з розгалуженням;

    • циклічний;

    • змішаний.

    Лінійний алгоритм – передбачає одержання розв’язку задачі одноразовим виконанням певної послідовності дій.

    Алгоритми найпростішого виду - лінійні. Це такі алгоритми, в яких дії виконуються послідовно, одна за одною (Рис.1). Кожна дія лінійного алгоритму обов’язково виконується, і виконується тільки один раз. 


    http://do.rksi.ru/library/courses/alg/alg_1/fig2_6p_1.gif
    Рис. 1
    Наведена базова алгоритмічна конструкція називається слідуванням. Ця конструкція є замкненою в тому сенсі, що у неї один вхід та один вихід, і інші можливості "зайти" всередину чи вийти з неї виключені.
         Якими б не було вхідні дані, лінійний алгоритм приписує виконання однієї і тієї ж самої послідовності дій.

    Розгалужений алгоритм – передбачає вибір однієї з кількох можливих послідовностей дій залежно від умови.

    Розгалужені алгоритми є складнішими за своєю організацією, ніж лінійні. В них потрібно не просто виконувати всі підряд задані дії, а приймати рішення, які саме дії виконувати.

    Розрізняють повну і коротку форму розгалуження. В короткій формі при невиконанні умови ніякі дії не передбачаються. Повну форму розгалуження можна прочитати так: "Якщо умова виконується, то виконати дію 1, інакше виконати дію 2". А коротку - так: "Якщо умова виконується, то виконати дію" (рис. 2).

    https://sites.google.com/site/about4th/_/rsrc/1224352044348/vidi-algoritmiv/%d0%b0%d0%bb%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%bc%20copy.png

    Рис. 2
    Циклічний алгоритм –  передбачає одержання розв’язку задачі багаторазовим виконанням певної послідовності дій.

    Циклічні алгоритми (рис. 3) – такі, котрі передбачають неодноразове (але скінченне) виконання певної дії (або кількох дій). Дії, які мають повторюватись, називаються тілом циклу. Умова, яка визначає кількість повторень циклу, називається  умовою циклу. Зазначена команда/команди виконується,  Доки наведений логічний вираз справджується.

    https://sites.google.com/site/about4th/_/rsrc/1224353005864/vidi-algoritmiv/12.png

     

    https://sites.google.com/site/about4th/_/rsrc/1224353025329/vidi-algoritmiv/21.png

    Рис. 3
    Будь-які алгоритми можуть бути записаними різними способами:

    • у вигляді тексту (рецепти, інструкції та ін.).

    • у вигляді блок-схем.

    • у вигляді програм.

    Блок-схема алгоритму – це графічне представлення логічної структури алгоритму, де кожний етап обробки інформації зображається у вигляді геометричних символів (блоків).

    Також існують певні правила зображення блок-схем алгоритмів. Кожен алгоритм має початок та кінець. Кожна команда алгоритму представляється у вигляді геометричних символів, які мають певну конфігурацію, в залежності від характеру дій, що будуть виконуватись. Геометричні символи з’єднуються між собою лініями або стрілками, які вказують порядок виконання дій.

    Схема алгоритму являє собою послідовність блоків, що пропонують виконання певних дій, і зв'язки між ними.

    Щоб можна було неодноразово використовувати алгоритми, усі числові величини записують у загальному виді за допомогою літерних позначень, які називаються змінними. Визначаючи для кожного конкретного випадку числові значення змінних, можна за допомогою одного алгоритму вирішувати велику кількість однотипних завдань.

    Усі операції в алгоритмі нумерують у порядку проходження. Алгоритм починається з операції введення даних, яка має на увазі визначення відповідності змінних їхнім числовим значенням. Іноді цю операцію розбивають на два етапи: перший - введення змінних, другий - присвоєння змінним їхніх числових значень. Алгоритм закінчується операціями зупинки розв'язку й кінця обчислення. Обчислювальна частина алгоритму містить операції обчислення змінних, запам'ятовування результатів, печаті результатів, запис результатів на зовнішній носій, введення даних із зовнішнього носія й ін.

    У тексті алгоритму вказують тільки основні операції, розбиваючи їх на три рівні.

    На першому рівні містяться операції додавання (+) і віднімання (-), на другому (більш високому) - операції множення (*) і ділення (/), на третьому (останньому) - операції зведення в ступінь і обчислення елементарних функцій (sіn, ln ін.).

    Елементарні функції в алгоритмі записують із використанням звичайних правил математики, наприклад sіn x, cos x. Математичні вирази в алгоритмі можуть бути записані в загальному виді.

    Графічний запис алгоритму повинен виконуватися відповідно до державних стандартів ГОСТ 19.701-90. Згідно цього стандарту для побудови блок-схем алгоритмів використовуються наступні символи.

      1. Символи даних

      1. Дані

    Символ відображає дані, носій даних не визначений.


      1. Запам'ятовуючий пристрій з прямим доступом (використовується для введення - виведення даних в файл). Символ відображає дані, що зберігаються в запам'ятовуючому пристрої з прямим доступом (магнітний диск, магнітний барабан, гнучкий магнітний диск, оптичний диск, zip-диск).



      1. Ручне введення

    Символ відображає дані, що вводяться вручну під час обробки з пристроїв будь-якого типу (клавіатура, перемикачі, кнопки).



      1. Дисплей

    Символ відображає дані, подані в зручній для сприйняття людиною формі на носії у вигляді відображаючого пристрою (екран для візуального спостереження, індикатори введення інформації).

    1. Символи процесу

      1. Процес

    Символ відображає функцію обробки даних будь-якого виду (виконання певної операції, що призводить до зміни значення, форми або розміщення інформації або до визначення, по якому з декількох напрямів потоку потрібно рухатися) (привласнення «=»).

      1. Зумовлений процес

    Символ відображає зумовлений процес, що складається з однієї або декількох операцій або кроків програм, які визначені в іншому місці (в підпрограмі, модулі).


      1. Підготовка (модифікація)

    Символ відображає модифікацію команди або групи команд з метою впливу на деяку подальшу функцію. Часто використовується для організації циклів.



      1. Рішення

    Символ відображає рішення або функцію перемикального типу, що має один вхід і ряд альтернативних виходів, один і тільки один з яких може бути активізований після обчислення умов, визначених всередині цього символу. Відповідні результати обчислення можуть бути записані по сусідству з лініями, що відображають ці шляхи.

    1. Символи ліній

      1. Лінія

    Символ відображає потік даних або управління.

    При необхідності або для підвищення зручності читання можуть бути додані стрілки покажчики.

      1. Пунктирна лінія

    Символ відображає альтернативний зв'язок між двома або більш символами. Крім того, символ використовують для обведення або вказівки ділянки, що анотується, наприклад в коментарях.


      1. Коментар


    Символ використовує для додання описових коментарів або пояснювальних записів з метою пояснень або приміток. Пунктирні лінії в символі коментарю пов'язані з відповідним символом або можуть обводити групу символів. Текст коментарів або приміток повинен бути вміщений біля обмежуючої фігури.
    Правила застосування символів і виконання схем.
    Правила застосування символів

    • Символ призначений для графічної ідентифікації функції, яку він відображає, незалежно від тексту всередині цього символу.

    • Символи в схемі повинні бути розташовані рівномірно. Потрібно дотримуватися розумної довжини з'єднань і мінімального числа довгих ліній.

    • Більшість символів задумана так, щоб дати можливість включення тексту всередині символу. Форми символів, встановлені даним стандартом, повинні служити керівництвом для символів, що фактично використовуються. Не повинні змінюватися кути і інші параметри, що включають на відповідну форму символів. Символи повинні бути по можливості одного розміру.

    • Символи можуть бути накреслені в будь-якій орієнтації, але, і по можливості, переважною є горизонтальна орієнтація. Дзеркальне зображення форми символу означає одну і ту ж функцію, але не є переважним.

    • Мінімальна кількість тексту, необхідного для розуміння функції даного символу, потрібно вміщувати всередині даного символу. Текст для читання повинен записуватися зліва на право і зверху вниз незалежно від напряму потоку.

    • Якщо об'єм тексту, що вміщується всередині символу, перевищує його розміри, потрібно використати символ коментарю.

    • Якщо використання символів коментарю може заплутати або зруйнувати хід схеми. Текст потрібно вміщувати на окремому листі і давати перехресне посилання на символ.

    • У схемах може використовуватися ідентифікатор символів. Це пов'язаний з даним символом ідентифікатор, який визначає символ використання в довідкових цілях в інших елементах документації (наприклад, в лістинг програми).

    • Ідентифікатор символу повинен розташовуватися зліва над символом.


    Правила виконання з'єднань

    • Потоки даних або потоки управління в схемах показуються лініями. Напрям потоку зліва направо і зверху вниз вважається стандартним.

    • У випадках, коли необхідно внести велику ясність в схему (наприклад, при з'єднаннях), на лініях використовуються стрілки. Якщо потік має напрям відмінний від стандартного, стрілки повинні вказувати цей напрям.

    • У схемах потрібно уникати перетину ліній. Пересічні лінії не мають логічного зв'язку між собою, тому зміни напряму в точках перетину не допускаються

    • Дві і більш вхідні лінії можуть об'єднуватися в одну вихідну лінію. Якщо дві або більше за лінії об'єднуються в одну лінію, місце об'єднання повинне бути зміщене.

    • Лінії в схемах повинні підходити до символу або зліва, або зверху, а вийти або праворуч, або знизу. Лінії повинні бути направлені до центра символу.

    • При необхідності лінії в схемах потрібно розривати для уникнення зайвих перетинів або занадто довгих ліній, а також, якщо схема складається з кількох сторінок. З'єднувач на початку розриву називається зовнішнім з'єднувачем, а з'єднувач в кінці розриву внутрішнім з'єднувачем.

    • Посилання до сторінок можуть бути приведені спільно з символом коментарю для їх з'єднувачів.


    Частина 2
    Задача. Знайти периметр та площу трикутника за формулою Герона.
    Хід виконання завдання


    1. Відомі сторони трикутника a,b,c. Обчислити його периметр р та площу S.


    Вхідні дані: a b c

    Вихідні дані подати у вигляді: S= р= p1=

    Для обчислення площі застосуємо формулу Герона:
    ,
    де – півпериметр.


    1. Складемо алгоритм розв’язання задачі.


    Введемо сторони трикутника a, b, c

    Знайдемо периметр трикутника за формулою
    p= a+b+c.
    Знайдемо напівпериметр трикутника за формулою
    .
    Знайдемо площу трикутника за формулою Герона



    1. Складемо блок-схему алгоритму




    Початок


    Ввод a,b,c


    p= a+b+c



    Вивід p






    Вивід p1






    Вивід S



    Кінець




    1. Для написання програми використовувалось середовище Dev C++. Вихідний код програми:




    #include

    #include

    using namespace std;

    int main()

    {

    double a, b, c, p, p1, S;

    cout<<"Vvedit 1 storony ";

    cin>>a;

    cout<<"Vvedit 2 storony ";

    cin>>b;

    cout<<"Vvedit 3 storony ";

    cin>>c;

    cout<<"Obrahuemo perimetr trikutnuka\n";

    p = (a+b+c);

    cout<< "p =" << p << endl;

    cout<<"Obrahuemo napivperimetr trikutnuka\n";

    p1 = (a+b+c)/2;

    cout << "p1 = " << p1 << endl;

    cout<<"Obrahuemo ploshchy trikutnuka\n";

    cout << "S = " << sqrt((p1*(p1-a)*(p1-b)*(p1-c))) << endl;

    return 0;

    }


    1. Виконання програми



    Список використаних джерел


    1. Вапнічний С.Д. Факультативний курс з інформатики «Основи програмування. C++. Перший рік навчання» / Вапнічний С.Д., Зубик В.В., Ребрина В.А. - Хмельницький, 2010. – 99 с.

    2. Гурман С. Введение в разработку и анализ алгоритмов./ С. Гурман, С. Хидетниеми.- М.: Мир, 1981, - 124 с.

    3. Керниган Б. Язык программирования Си./ Б. Керниган, Д. Ритчи. – М.: Финансы и статистика. – 1998. -600 с.

    4. Програмування мовою С++. Частина 1 : Парадигма процедурного програмування : навчальний посібник / 1. М. Дудзяний. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. - 468 с.


    написать администратору сайта