Інформаційні технології в маркетингу. Контрольна робота з дисципліни Інформаційні технології в маркетингу Виконав студент 3го курсу групи змн191
 Скачать 36.72 Kb.
|
|
Відкритий університет,,Україна " Інститут економіки та менеджменту Облік і оподатковання Контрольна робота з дисципліни Інформаційні технології в маркетингу Виконав студент 3-го курсу групи ЗМН-19-1 Коваленко Олена Василівна 1)Характеристика програмного продукту ,,1С:Підприємство 8’’. Зміст Вступ 1. Структура системи «1С:Підприємство», характеристика та її компоненти 2. Впровадження системи «1С:Підприємство» 3. Організація бухгалтерського обліку в системі 4. Відмінності між «1С:Бухгалтерія 8.0» і більш ранніми версіями Висновки Список використаних джерел Вступ Проблеми підвищення прибутковості підприємства, ефективності роботи персоналу, створення оптимальної структури управління хвилюють будь-якого керівника. Йому доводиться приймати рішення в умовах невизначеності і ризику, що змушує його постійно тримати під контролем різні аспекти фінансово - господарської діяльності. Ця діяльність відображена у великій кількості документів, що містять різнорідну інформацію. Грамотно оброблена і систематизована вона є певною мірою гарантією ефективного управління виробництвом. Навпаки, відсутність достовірних даних може привести до невірного управлінського рішення і, як наслідок, до серйозних збитків. Впровадження бухгалтерських пакетів і аналітичних програм дозволяє автоматизувати не тільки бухгалтерський облік, а й навести порядок у складському обліку, в постачанні та реалізації продукції, товарів, відстежувати договори, швидше розраховувати заробітну плату, своєчасно здавати звітність. Сьогодні на ринку програмних продуктів пропонують десятки пакетів програм для комп'ютеризації господарського обліку, проте кожного року фірми-розробники заявляють про випуск нової програми, яка, на їх думку, є потужнішою, «розумнішою» і перевершує всі відомі. Однією з таких програмних продуктів є комплекс "1С", розроблений компанією "1С". "1С: Підприємство" є універсальною системою автоматизації діяльності підприємства. За рахунок своєї універсальності система "1С: Підприємство" можна використовувати для автоматизації найрізноманітніших ділянок економічної діяльності підприємства: обліку товарів і коштів, взаєморозрахунків з контрагентами, розрахунку зарплати, розрахунку амортизації основних засобів, бухгалтерського обліку по будь-яким розділах тощо. Програмні продукти «1С» є одними з самих розповсюджених й використаних на підприємствах України. Фірма «1С» випускає тиражні прикладні рішення, призначені для автоматизації типових задач обліку та управління в комерційних підприємствах та бюджетних установах. При розробці типових прикладних рішень ураховувалися як сучасні міжнародні методики управління (MRP II, CRM, SCM, ERP, ERP II та ін.), так і реальні потреби підприємства, які не вкладаються в стандартний набір функціональності цих методик, а також досвід успішної автоматизації, накопичений фірмою «1С» та партнерським суспільством. Склад функціональності, що включається до типових рішень, ретельно пророблений. Фірма «1С» аналізує досвід користувачів, які використовують програми системи «1С:Підприємство», та відслідковує зміни їх потреб. 1С: Підприємство» -- це універсальна комп'ютерна система, яка призначена для автоматизації діяльності підприємств різних видів і форм. Вона, як правило, використовується на різноманітних об'єктах господарювання для автоматизації функцій оперативного управління і господарського обліку. Від інших інформаційних систем подібного класу ця ІС відрізняється своєю конфігурованістю. Тобто конкретний набір об'єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми оброблення облікової інформації визначає конкретна конфігурація системи, під якою розуміють сукупність механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об'єктів предметної області. Актуальна версія нині - 8. Попередні (6.0, 7.0, 7.5, 7.7) також досить розповсюдженні й досі та дуже часто зустрічаються, але вважаються застарілими. 1. Структура системи 1С, характеристика та її компоненти 1С: Підприємство є системою програм для автоматизації різноманітних галузей економічної діяльності. У конкретний програмний продукт, входить у систему програм 1С: Підприємство, включаються ті функції й можливості, що відповідають призначенню цього продукту. Усі складові системи програм 1С: Підприємство можна розділити на Технологічну платформу і Конфігурації. Технологічна платформа цє набір різних механізмів, що використовуються для автоматизації економічної роботи і які залежать від конкретного законодавства і методології обліку. Конфігурації є власне прикладними рішеннями. Кожна конфігурація орієнтована на автоматизацію певної сфери економічної роботи і, зрозуміло, відповідає прийнятому законодавству. ІС «1С: Підприємство» має компонентну структуру. Одні операції, виконувані системою в процесі автоматизованого розв'язування задач, є типовими, тобто присутні у будь-якому варіанті системи. Це передусім механізми підтримки довідників і документів. Інші операції (наприклад, ведення списку бухгалтерських рахунків) реалізуються в компонентах системи: Бухгалтерський облік для України»; «Оперативний облік»; «Розрахунок». Кожна компонента має свій механізм оброблення інформації, що розширює можливості системи в цілому. В свою чергу, кожний механізми оброблення інформації має чітку спрямованість, яка визначає вибір складу необхідних компонент для створення конкретної конфігурації. Коротко зупинимося на характеристиці кожної компоненти. Компонента «Бухгалтерський облік для України» призначена для відображення господарських операцій, які здійснюються на підприємстві. Вона маніпулює такими поняттями, як бухгалтерські рахунки, операції і проведення ,і дає змогу здійснювати на об'єкті: синтетичний облік з використанням кількох планів рахунків паралельно; багатовимірний і багаторівневий кількісно-вартісний аналітичний облік; валютний облік. Крім того, в компоненті можна організувати ведення бухгалтерського обліку для кількох підприємств на базі спільного інформаційного забезпечення. Компонента «Оперативний облік» призначена для автоматизації оперативного обліку наявності та руху засобів. Компонента дає змогу реєструвати та отримувати інформацію про рух і залишки товарних, матеріальних, грошових й інших засобів підприємства в реальному часі і найрізноманітніших розрізах. Вона підтримує механізм регістрів, який і забезпечує запис руху та отримання залишків у різних розрізах. Використання цього механізму дає змогу автоматизувати облік взаєморозрахунків з клієнтами, облік виробничих запасів на складі і т. ін. Компонента «Розрахунок» призначена для автоматизації складних розрахунків, які здійснюються періодично. У компоненті передбачено можливість виконання розрахунків будь-якої складності, в тому числі перерахування результатів «минулим числом», а також ведення архіву розрахунків за попередні періоди. Ця можливість реалізується за допомогою журналів розрахунків. Однією з головних областей застосування такої компоненти є автоматизація обліку праці та заробітної плати. До комплекту поставки програмних продуктів системи програм «1С: Підприємство» включаються типові конфігурації. Вони уявляють собою універсальні прикладні рішення автоматизації конкретної області економіки. Конфігурації, використовують можливості однієї функціональної компоненти, призначені для автоматизації окремих сфер підприємств, наприклад, бухгалтерського обліку, торгового обліку чи розрахунку зарплати. Конфігурації, використовують можливості кількох компонент, забезпечують комплексну автоматизацію різних напрямів обліку у єдиній інформаційної базі. Особливістю системи програм «1С: Підприємство» є можливість зміни конфігурації самим користувачем чи організаціями, що спеціалізуються на впровадженні й підтримки програмних продуктів фірми "1С". Ця можливість дозволяє забезпечити максимальне відповідність автоматизованої системи особливостям обліку у певній організації. 2. Впровадження системи «1С: Підприємство» Упровадження ІС «1С: Підприємство» поділяється на два етапи: конфігурування -- тобто, описування моделі предметної області об'єкта засобами системи; виконання або оброблення даних предметної області. На етапі конфігурування визначається структура інформаційної бази, розробляються алгоритми оброблення даних, форми діалогів і вихідних документів. Інформаційна база проектується на рівні передбачених в ІС типів об'єктів предметної області, що підлягають обробленню. Це: константи, довідники, документи, регістри, перерахування, журнали розрахунків, бухгалтерські рахунки, операції, проведення та ін. Під час конфігурування максимально використовуються візуальні засоби настроювання, а для описування специфічних алгоритмів -- мовні та програмні засоби, тому воно виконується фахівцем з галузі створення комп'ютерних інформаційних систем обліку. На етапі виконання користувач (бухгалтер), оперуючи уже конкретними поняттями (об'єктами), які описані на етапі конфігурування системи, формує інформаційну базу і здійснює всі необхідні для виконання його професіональної діяльності розрахунки. Об'єкти, якими оперують в процесі створення та експлуатації ІС «1С: Підприємство», поділяються на базові, тобто використовувані в усіх компонентах системи, та об'єкти, притаманні певній компоненті. До базових об'єктів відносять: константи; довідники; перерахування; документи; журнали; звіти і обробки. Об'єктами типу «Константа» в системі вважаються довідкові дані які змінюються зрідка (назва фірми, її ідентифікаційний код, адреса, ставка ПДВ тощо). Основна причина використання констант полягає в тому, що в них одноразово вводиться будь-яка інформація, яка потім може багаторазово використовуватися при формуванні документів, у розрахунках, при формуванні звітності. Інформація, яка міститься в константі, час від часу може коригуватись, але сутність константи при цьому не змінюється: введене одного разу в систему значення константи використовується багаторазово. Для описання довідкових даних з деякою множиною значень в системі використовуються об'єкти типу Довідник. Довідники поділяються на кілька категорій: об'єкти обліку; аналітичні; для розрахунків; допоміжні; підпорядковані. До першої категорії належать такі довідники, як номенклатура, співробітники, контрагенти і т. ін. За допомогою аналітичних довідників (статті витрат, рух грошових коштів, види робіт і послуг тощо) користувач може організувати аналітичний облік без переналаштування плану бухгалтерських рахунків. Для розрахунків використовуються довідники: валют, податки і відрахування, ставки ПДВ, варіанти розрахунку податків і т. ін. Групу допоміжних складають довідники: устаткування, резерви, одиниці вимірювання, об'єкти та ін., а підпорядкованих -- договори, ставки податків і відрахувань тощо. Довідники ІС «1С: Підприємство» бувають двох видів: ієрархічні (рис. і прості. В ієрархічних довідниках (до них належать усі довідники об'єктів обліку та аналітичні довідники) елементи поділено на групи та підгрупи, що дає змогу користувачеві формувати будь-які аналітичні дані. Перерахування в інформаційній системі «1С: Підприємство» -- це службовий тип даних, який використовується не самостійно, а в сукупності з іншими типами даних. Визначити перерахування можна як список можливих значень реквізиту. Перерахування використовуються при введенні значень реквізитів документів, довідників, констант у випадках, коли необхідно виключити неоднозначне введення інформації. Як приклад розглянемо поняття «статус покупця». Зазвичай покупці бувають оптові і роздрібні, разові та постійні. Зі статусом покупця пов'язують рівень надаваних знижок з продажної ціни товарів. Отже, список статусів -- «оптовий», «роздрібний», «разовий», «постійний» -- можна трактувати як приклад простого перерахування. При виписуванні видаткової накладної користувач системи вказує статус покупця, вибираючи його із цього списку. Згідно з вибраним статусом покупця система визначить розмір продажних цін. За своїми властивостями перерахування подібне до довідника, але має низку відмінностей. Наприклад, список значень перерахування вводиться в систему тільки на етапі конфігурування, всі значення перерахування однорівневі і т. ін. Основна відмінність полягає в тому, що саме в конфігурації використовуються конкретні значення перерахування. Використання перерахування обмежує кількість можливих варіантів, наприклад, при введенні реквізитів документа. Одним із основних понять в системі «1С: Підприємство» є «Документ». За допомогою документів організується введення в систему інформації про здійснювані на об'єкті господарські операції, її перегляд і, за потреби, коригування. У своїй більшості документи, які використовуються в ІС «1С: Підприємство», -- це своєрідні електронні аналоги звичайних паперових документів, що використовуються на об'єкті управління і призначені для збереження основної інформації про всі господарські події, здійснювані на ньому в певному періоді. Склад документів для певного об'єкта або групи однотипних об'єктів управління визначається на етапі конфігурування. Тоді ж для кожного виду документа створюється екранна форма введення. Кожному документу, що формується в системі, присвоюються номер, дата і час. Крім того, під час конфігурування для кожного виду документів задаються такі загальні характеристики, як довжина номера документа, умови підтримки унікальності номера і т. ін. Отже, документи відіграють роль сховищ оперативної інформації, яка використовується при розв'язуванні задач у компонентах системи. Крім того, сукупність документів створює єдину послідовність, яка відбиває послідовність господарських дій на об'єкті так, як вони здійснювалися реально. У межах дати послідовність документів визначається їхнім часом, при цьому час документа є не стільки засобом відображення реального часу введення документа, скільки засобом, який дає змогу чітко впорядкувати документи всередині однієї дати. Крім формування, важливою особливістю документа є його проведення, тобто відображення зафіксованих у ньому подій в механізмах, які реалізуються компонентами (наприклад, запис проведень). Журнали в інформаційній системі «1С: Підприємство» використовуються для роботи з документами. Працюючи з журналом, користувач може формувати документи, переглядати їх, а також редагувати і знищувати. Журнали дозволяють групувати документи (наприклад, за видами) для перегляду і швидкого доступу до них. Усі журнали в ІС «1С: Підприємство» можна розподілити на кілька типів, які відрізняються один від одного за способами створення і функціональними можливостями. Але в журналі будь-якого типу можна працювати з документами - вводити, переглядати, редагувати і т. ін. Звичайний журнал призначено для роботиз документами одного виду (наприклад, журнали «Каса», «Банк», «Заробітна плата» тощо). Крім роботи з документами, у звичайному журналі можна здійснювати вибірку документів за значеннями їхніх реквізитів. Додатковий журнал призначено для роботи з документами різних видів. Крім того, на відміну від звичайних журналів, із кількох додаткових журналів можна одночасно звертатися до документів одного виду. Наприклад, на етапі конфігурування системи створено три звичайних журнали: для прибуткових накладних, для видаткових накладних і накладних на внутрішнє переміщення. Для зручності роботи з цими документами створено додатковий журнал «Складські», в якому об'єднано документи трьох видів. Отже, різниця між додатковим і звичайним журналами полягає в тому, що додатковий журнал використовується для групування документів за їх видами, а загальний журнал дає змогу розподілити документи за значеннями їхніх реквізитів. Для отримання результатної (звітної) інформації в інформаційній системі «1С: Підприємство» використовуються об'єкти, які називаються «Звіти» та «Оброблення». Об'єкт даних цього типу -- це алгоритм оброблення економічної інформації на вмонтованій об'єктно-орієнтованій мові системи. До алгоритму «прикріплюється» діалог, за допомогою якого вводяться (за необхідності) параметри, що впливають на роботу алгоритму. Зазвичай алгоритм має й опис друкованої форми, який використовується для виведення результатів на екран і принтер. Упровадження і функціонування ІС «1С: Підприємство» відбувається у два розподілених в часі етапи: настроювання і безпосередня робота користувача з розв'язування економічних задач. На етапі настроювання виконується описання моделі предметної області засобами системи, тобто здійснюється конфігурування. Результатом конфігурування є конфігурація -- модель предметноїобласті,яка подається у вигляді трьох взаємопов'язаних складових: метаданих; користувацьких інтерфейсів; користувацьких прав. Метаданими(«даними про дані») в інформаційній системі «1С: Підприємство» називається сукупність об'єктів метаданих, налаштованих на збереження та оброблення інформації про фінансово-господарську діяльність певного підприємства. При цьому під об'єктом метаданих розуміється формальне описання групи понять предметної області з подібними характеристиками і одним призначенням. Наприклад, використання об'єктів метаданих типу «Довідник» дає змогу організувати ведення будь-яких довідників, необхідних для автоматизації діяльності підприємства. Кожний об'єкт метаданих має унікальний набір властивостей. Цей набір описано на рівні системи і його не можна змінювати. Головною властивістю будь-якого об'єкта метаданих є ідентифікатор -- коротка назва об'єкта. При створенні нового об'єкта метаданих йому автоматично присвоюється умовний ідентифікатор, який складається із слова «Новий» та цифри. Ідентифікатор можна коригувати, але система слідкує за його унікальністю. При знищенні ідентифікатора підлягає знищенню і сам об'єкт метаданих. Більшість об'єктів метаданих у системі «1С:Підприємство» мають візуальне подання. У загальному випадку візуальне подання складається з таких частин: екранний діалог, який використовується для введення і коригування інформації, що зберігається в об'єкті метаданих; друкована форма об'єкта метаданих (їх може бути кілька); модульформи -- програма на вмонтованій мові системи. Сукупність екранного діалогу, діалогової форми і модуля називається формою об'єкта метаданих. Об'єкти метаданих в системі можуть бути незалежними і підпорядкованими один одному. Прикладом незалежного об'єкта метаданих є константа, а підпорядкованого -- реквізит довідника. Об'єкти метаданих, які мають у своєму складі підпорядковані об'єкти, називаються агрегатними об'єктами метаданих. Поряд з поняттям «метадані»в системі використовується поняття «структура метаданих», під якою розуміється модель предметної області. Користувацьким інтерфейсом в ІС «1С: Підприємство» називається сукупність команд головного меню і панелей інструментів, налаштованих на роботу з конкретними об'єктами даних -- довідниками, журналами, документами і т. ін. Мета створення інтерфейсу -- забезпечити швидкий доступ користувачів до інформації, яка необхідна для виконання їхніх обов'язків. Права в ІС «1С: Підприємство» визначають повноваження користувачів на роботу з інформацією, яка обробляється в системі. Операцією призначення прав користувачеві вирішуються дві основні задачі. З одного боку, обмежується коло користувачів конфіденційною інформацією, з іншого -- заборона виконання окремих операцій (в першу чергу, операцій знищення і коригування даних) дає змогу в певній мірі запобігти можливим втратам інформації. Усі три складові конфігурації тісно пов'язані між собою і потребують, як правило, узгодженого внесення змін. Конфігурація створюється за допомогою «Конфігуратора» і використовується в системі для реалізації модулів. Модулем називається програма на вмонтованій об'єктно-орієнтованій мові системи «1С: Підприємство». Модулі розташовуються в заданих точках структури метаданих і викликаються в певні моменти роботи системи. Наприклад, в системі існує режим введення нового документа -- введення на основі. Суть цього режиму полягає в тому, що за основу береться документ-зразок, з якого в новий документ переноситься інформація. Алгоритм перенесення інформації з документа-зразка в новий документ і зберігатиметься в модулі, який «прив'язаний» до цього документа. Робота користувача з інформаційною базою (другий етап функціонування системи) починається після запуску системи в режимі «1С: Підприємство». Користувач може вводити документи і операції, заповнювати довідники, формувати різноманітні звіти, виконувати регламентні розрахунки і т. ін. Крім режимів Конфігуратор та 1С: Підприємство в системі існує й режим Наладчик. Наладчик-- це допоміжний зовнішній засіб, за допомогою якого здійснюється настроювання (з рос. -- отладка) програмних модулів, створених в режимі конфігурування. У цьому режимі виконуються такі процедури: покрокове виконання модуля; розставляння точок зупинок виконання модуля; переривання і продовження виконання модуля; налаштування кількох модулів одночасно; перегляд гілки викликів процедур і функцій; заміри продуктивності. Таким чином, робота в системі здійснюється в режимі Користувач -- ПОЕМ іпочинається з виклику (запуску) того чи того режиму. 3. Організація бухгалтерського обліку в системі Здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві в умовах використання інформаційної системи «1С: Підприємство» починається з установлення компоненти Бухгалтерский учет для Украины / Бухгалтерський облік для України. Відомо, що одним із основних методологічних понять бухгалтерського обліку є план рахунків. Планом счетов / Планом рахунків в ІС «1С: Підприємство» вважається сукупність синтетичних рахунків, призначених для групування інформації про фінансово-господарську діяльність об'єкта. Інформація, нагромаджена на таких рахунках, дає змогу мати уявлення про стан засобів на підприємстві у вартісному вимірі (синтетичний облік). Синтетичний облік в компоненті Бухгалтерський облік для України можна здійснювати за кількома планами рахунків. При цьому кожний план рахунків може містити довільну ієрархію субрахунків і зберігати бухгалтерські підсумки. Зміст плану рахунків і його властивості визначаються методологією ведення бухгалтерського і податкового обліку, яка реалізована в певній конфігурації. Типова конфігурація включає один план рахунків, сформований згідно з планом рахунків, затвердженим Міністерством фінансів України (наказом № 291 від 30.11.1999 р.), для використання підприємствами та організаціями України в бухгалтерському обліку виробничо-господарської діяльності. Настроювання плану рахунків для певного користувача може здійснюватися тільки на етапі конфігурування, оскільки документи, а також спеціалізовані та регламентні звіти, що формуються в системі, настроєні на властивості конкретних бухгалтерських рахунків. Тому їх зміна потребує істотних коригувань алгоритмів формування як документів, так і бухгалтерських звітів. Але такі зміни, як введення нових рахунків і додавання субрахунків до вже існуючих рахунків, може здійснювати користувач без виклику Конфігуратора. План рахунків має набір властивостей, які впливають на технологію створення інформаційної бази системи і алгоритми формування регламентованих та спеціалізованих звітів. Наприклад, до властивостей плану рахунків типової конфігурації належать: склад субрахунків; ознаки активних, пасивних, активно-пасивних рахунків; ознаки забалансових рахунків; ознаки аналітичного обліку; ознаки обліку у кількісному вимірі; ознаки валютного обліку. Кожний рахунок плану має піктограму у вигляді літери «Т», жовтий колір якої є ознакою організації обліку за даним рахунком у розрізі субрахунків. Позначення ж піктограми червоною галочкою означає, що властивості даного рахунка чи субрахунка коригуються виключно на етапі конфігурування (в типовій конфігурації всі рахунки і субрахунки помічено таким чином). Для перегляду чи вибору балансового рахунка план рахунків завжди подається у вигляді таблиці. У лівому стовпці такої таблиці виводиться код рахунка, потім -- його назва, далі -- ознаки валютного і кількісного обліку, службові ознаки (напр., вид рахунка), назви видів субконто і, нарешті, стовпці для додаткових реквізитів стовпців. Для організації аналітичного обліку за балансовими рахунками в компоненті Бухгалтерський облік для України використовуються спеціальні об'єкти метаданих -- види субконто. Видом субконто називається множина однотипних об'єктів, яка використовується для організації багаторівневого аналітичного обліку на підприємстві (наприклад, види основних засобів, групи виробничих запасів, готової продукції, товарів тощо). Субконто-- це набір значень, які використовуються для ведення аналітичного обліку за певним бухгалтерським рахунком. Як субконто в системі «1С: Підприємство» виступають назви основних засобів, виробничих запасів, товарів, контрагентів, прізвища співробітників і інші набори об'єктів, як реальних, так і абстрактних. Для кожного рахунка допускається використання до п'яти видів субконто. Сам по собі вид субконто не описує будь-яких збережуваних в системі даних. При його налагоджуванні вказується лише один із існуючих типів даних, який визначатиме набір значень субконто цього виду. В типовій конфігурації види субконто мають тип «довідник», «документ», «дата». Види субконто типу «довідник» призначені для ведення аналітичного обліку на таких рахунках, як Основні засоби, Нематеріальні активи, Капітальні інвестиції, Виробничі запаси, Товари і т. ін. Як правило, довідник має таку саму назву, що й відповідний йому субрахунок. Наприклад, вид субконто Товари на складі має тип довідника Товарно-матеріальні цінності (ТМЦ). Відображення руху засобів по рахунках (як у вартісному, так і кількісному вимірі) здійснюється у вигляді операцій і проведень. Операцією вважається будь-яка господарська дія, яка спроможна викликати зміни стану засобів підприємства. Операція в ІС «1С: Підприємство» формується, як правило, автоматично під час заповнення і проведення певного документа (об'єкта даних типу Документ). Порядок її формування описується на етапі конфігурування засобами вмонтованої об'єктно-орієнтованої мови. Операцію, створену при формуванні документа, користувач може відкрити для перегляду, але, як правило, не може її коригувати. Отже, операція завжди належить певному документу. Оскільки операція, яку введено автоматично, завжди пов'язана з певним документом (у наведеному прикладі цим документом є Расходная накладная / Видаткова накладна), то коли документ треба відкоригувати, при його проведенні операція буде сформована заново, а при його знищенні будуть знищені й операція, й документ. Для ручного введення операцій в ІС створено спеціальний вид документа Операція, який використовується лише як «носій» інформації, введеної вручну. Для того щоб уведена операція викликала зміни в бухгалтерських підсумках, вона обов'язково має містити проведення. Проведення -- це єдиний елемент даних в компоненті, спроможний змінити стан засобів, які відображаються в бухгалтерському обліку. Екранна форма документа Операция / Операція Операція містить одно чи декілька (до 99 999) проведень. Однак проведення не існують окремо від операцій. Кожне проведення належить одній і тільки одній операції. Введення бухгалтерських проведень у систему реалізується за допомогою об'єкта метаданих Проведення. Особливістю введення проведень у компоненті є те, що вони завжди вводяться в складі операцій. Проведення та операції становлять групу і у разі будь-яких змін у реквізитах операції або в самих проведеннях завжди «тримаються» разом. Проведення містить кореспондуючі рахунки, суму, а також інформацію для аналітичного і валютного обліку (кореспонденцію), а також додаткові реквізити, задані для неї в процесі конфігурування. Проведення може складатися з декількох (до 99 999) кореспонденцій. Механізм кореспонденцій дає змогу вводити складні проведення (наприклад, з дебету одного рахунка в кредит кількох рахунків). У такому разі проведення являє собою сукупність рядків, перший з яких установлює рахунок дебету проведення, а інші -- кореспондуючі рахунки кредиту, сума проведення складається із суми всіх кореспонденцій проведення. При формуванні проведення виконуються певні дії, які полегшують і прискорюють роботу користувача. Наприклад, під час заповнення документа автоматично відкриваються довідники; переносяться облікові дані з одного документа в інший; якщо введено кількість, автоматично визначається вартість, і т. ін. У разі потреби користувач може «відключати» проведення, а потім знову «включати» їх. «Відключені» проведення не впливають на бухгалтерські підсумки. (Це дуже зручно, наприклад, для введення операцій, які здійснюватимуться в майбутньому.) Для швидкого введення інформації (другий етап функціонування інформаційної системи) призначено механізм типових операцій. Типові операції -- це сценарії формування проведень для господарських операцій, які здійснюються на об'єкті управління регулярно. У компоненті Бухгалтерський облік для України системи «1С: Підприємство» можна здійснювати консолідований облік (на єдиній інф. базі формуються облікові показники по кількох підприємствах, а в разі потреби -- й спільна фінансова звітність). Для цього один із додаткових реквізитів проведення призначається розподілювачем обліку. Вікно типових операцій Інформація, яка вводиться в цей реквізит під час роботи системи, використовується для роздільного збереження бухгалтерських підсумків. За допомогою вмонтованої об'єктно-орієнтованої мови інформацію із підсумків можна вибирати як за окремим підприємством (підрозділом), так і за всіма підприємствами (підрозділами). 4. Відмінності між "1С: Бухгалтерія 8.0" і більш ранніми версіями Реалізована можливість ведення обліку декількох організацій в єдиній інформаційній базі. Організації можуть використовувати загальні списки товарів, статей витрат, контрагентів і т.д. При цьому кожна організація може вести облік по загальній або спрощеній системі оподаткування в рамках однієї і тієї ж інформаційної бази. За рахунок введення окремого плану рахунків податкового обліку спрощена зіставність даних бухгалтерського та податкового обліку, що важливе для забезпечення вимог законодавства. Поява в "1С: Бухгалтерии 8" партійного обліку розширює область застосування типового рішення. Крім способу оцінки матеріально-виробничих запасів за середньою собівартістю, стає можливим застосування і таких способів, як ФІФО і ЛІФО, незалежно для бухгалтерського і податкового обліку і для кожної організації. Реалізований опціональний аналітичний облік по місцях зберігання: кількісний і кількісно-сумовий. Реалізована можливість обліку товарів у роздрібній торгівлі за продажними цінами. У "1С: Бухгалтерии 8" підтримується облік діяльності індивідуальних підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування. У новій версії "1С: Бухгалтерии 8" розширені можливості настройки типових операцій - засоби групового введення часто використовуваних бухгалтерських проводок. Цей простий, але ефективний інструмент автоматизації тепер може легко і швидко настроюватися користувачем. Сучасний ергономічний інтерфейс "1С: Бухгалтерии 8" робить доступними сервісні можливості "1С: Підприємство 8" навіть для невеликих організацій. Висновки Автоматизація БО на підприємстві і підготовка фінансової звітності в податкові органи в умовах перехідної економіки України є однієї з найбільш важливих завдань. Ситуація така, що сам по собі БО на підприємстві може розглядатися як внутрішня справа підприємства, а основою для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства з боку держави служить звітність (бухгалтерський баланс і численні інші звітні форми), яка повинна надаватися в податкову інспекцію за місцем реєстрації підприємства. Крім того, існують планові і позапланові податкові перевірки, при проведенні яких можуть знадобитися всі бухгалтерські документи, включаючи первинні. Все це обумовлює широке застосування САБО в сучасній Україні. В даний час існує широкий вибір різних інформаційних систем бухгалтерського обліку. При автоматизації варто вибрати необхідну ІСБО, виходячи з задач і наявних ресурсів. При використанні інформаційних систем бухобліка важливо не просто перевести всю паперову роботу на комп'ютер. Важливо, щоб це збільшило ефективність роботи бухгалтерії і поліпшило контроль над фінансово-господарською діяльністю підприємства, що у свою чергу збільшить ефективність управління підприємством, і, як наслідок, ефективність його роботи. В даний час існує широкий вибір різних систем автоматизації бухгалтерського обліку. Не слід поділяти їх на погані і хороші, сильні слабкі. Усі вони гарні і їхні можливості знаходять практичне застосування на підприємствах різного розміру, профілю і роду діяльності. При автоматизації варто вибрати необхідну САБО, виходячи із завдань і наявних ресурсів. При автоматизації БО важливо не просто перевести всю паперову роботу на комп'ютер. Важливо, щоб це збільшило ефективність роботи бухгалтерії і поліпшило контроль над фінансово-господарською діяльністю підприємства, що в свою чергу збільшить ефективність управління підприємством, і, як наслідок, ефективність його роботи. Список використаних джерел 1.Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями. 2.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV зі змінами та доповненнями. 3.Ананьєв О. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: підруч. для студ. ВНЗ. -- Л. : Новий Світ-2000, 2011. -- 583с. 4. Аніловська Г. Інформаційні системи і технології у фінансах: навч. посіб. для студ. спец. 6.050104 "Фінанси" / Укоопспілка; Львівська комерційна академія. -- Л. : Видавництво Львів. комерц. акад., 2012. -- 327с. 5.Брага В.В., Льовкін А.А. Комп'ютерні технології в бухгалтерському обліку на базі автоматизованих систем. Практикум. - М.: ЗАТ "Финстатинформ", 2014. - 220с. 6. Вартанян А. Інформаційні технології як інструмент сучасної бухгалтерії. / / Бухгалтерський облік. - 2014. - № 5. - С.11-16 7.Гліцкій А.Б. Застосування автоматизованих систем бухгалтерського обліку на підприємстві. - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 320с. 8.Зайцев С. Інформаційні системи і технології в економіці та управлінні: Навч. посібник. -- Алчевськ : ДонДТУ, 2012. -- 368с. 9. Лавров Є. Інформаційні технології обліку на підприємствах: навч. посібник. -- Суми : Довкілля, 2010. -- 121c. 10.Караулова А. А., Савченко Е. М. Управление персоналом и расчет зарплаты в 1С:Управление производственным предприятием 8/ Практическое пособие. - М.: Издательство ООО 1С-Паблишинг. - 600 с. 11.Обзор системы «1С:Предприятие 8.0»/ матеріали сайту фірми «1С» -http://uit.kiev.ua/ru/products/enterprise8. 12.Умнова Е.А., Шаніров М.А. Система автоматизованої обробки облікової інформації. - М.: Фінанси і статистика, 2011. - 246с. 13.Харитонов С.А. Бухгалтерский и налоговый учет в программе 1С: Бухгалтерия 8: практическое пособие (2-е издание). - Л.: Издательство Питер, 2009. - 592с. 14.Шуремов Є.Л. та ін Автоматизовані інформаційні системи бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту: Навчальний посібник. - М.: Перспектива, 2009. - 363с. 15. Інтернет ресурс: http://www.1c.ua 2)Безпека даних та захист інформації. Основною формою організації інформаційних масивів є бази даних. У наш час захист бази даних є одним з найскладніших завдань. Під інформаційною безпекою розуміють захищеність інформації від випадкових і навмисних впливів природного або штучного характеру, що можуть призвести до нанесення шкоди. З метою захисту інформації в базах даних найважливішими є наступні аспекти інформаційної безпеки: • умови доступу (можливість отримати деяку необхідну інформаційну послугу); • цілісність (відповідність інформації, її захищеність від руйнування і несанкціонованої зміни); • конфіденційність (захист від несанкціонованого прочитання). До основних програмно-технічних заходів, застосування яких дозволить вирішити деякі з перерахованих вище проблем, відносяться: • автентифікація користувача і встановлення його ідентичності; • управління доступом до баз даних; • підтримання цілісності даних; •захист комунікацій між клієнтом і сервером; • відображення загроз, специфічних для СКБД. Перевірка автентичності користувача найчастіше здійснюється або через відповідні механізми операційної системи, або через певний SQL-оператор. Управління доступом до баз даних базується на реалізації наступного мінімального набору дій: • довільне керування доступом; •забезпечення безпеки повторного використання об'єктів; • використання міток безпеки; примусове управління доступом. Довільне керування доступом - метод обмеження доступу до об'єктів, заснований на обліку особистості суб'єкта або груп, в яку суб'єкт входить. Головна перевага довільного управління доступом - гнучкість. Однак такі супутні характеристики, як розосередження управління і складність централізованого контролю, створюють чимало проблем для забезпечення безпеки даних. Слід звернути увагу і на забезпечення безпеки повторного використання баз даних суб'єктами. Це означає позбавлення прав для входу в інформаційну систему всіх користувачів, які залишили організацію. Мітка безпеки складається з двох частин: рівня секретності і списку категорій. Перша складова залежить від програми і в стандартному варіанті може виглядати як спектр значень від цілком таємно до нетаємно. Друга складова дозволяє описати предметну область, розділяючи інформацію по секторах, що сприяє кращій захищеності. Основна проблема при використанні міток безпеки - підтримка їх цілісності. Це означає, що всі об'єкти і суб'єкти повинні бути позначені, і при будь-яких операціях з даними мітки повинні залишатися правильними. Цілісність бази даних - це її відповідність модельованій предметній області у будь-який момент часу. Механізми опису обмежень цілісності забезпечують підтримку цілісності з «логічної» точки зору. Проте перебої в програмному або апаратному забезпеченні також можуть призвести до порушення цілісності (а в деяких випадках до повного руйнування бази даних). Примусове управління доступом засновано на зіставленні міток безпеки суб'єкта та об'єкта. Для читання інформації об'єкта необхідне домінування мітки суб'єкта над міткою об'єкта. При виконанні операції запису інформації в об'єкт необхідне домінування мітки безпеки об'єкта над міткою суб'єкта. Цей спосіб управління доступом називається примусовим, бо не залежить від волі суб'єктів. Він знайшов застосування в СКБД, що відрізняються підвищеними заходами безпеки. Однак, головне джерело загроз для СКБД лежить в самій природі баз даних. Нерідко потрібну, але недоступну по статусу інформацію, можна отримати шляхом логічного висновку. Наприклад, використовуючи операцію додавання, а не вибору (на яку прав немає), можна аналізувати коди завершення SQLоператорів. Для протидії використовується механізм розмноження рядків для СКБД, що підтримує мітки безпеки. Агрегування - метод отримання нової інформації шляхом комбінування даних, здобутих легальним шляхом з різних таблиць бази даних. Боротися з агрегування можна за рахунок ретельного проектування моделі даних і максимального обмеження доступу користувача до інформації. Список використаних джерел 1. В.В. Корнеев, А.Ф. Гареев, С.В. Васютин, В.В. Райх Базы данных. Интеллектуальная обработка информации. – М.: Нолидж, 2001. – С.496. 2. Дейт, К., Дж. Введение в системы баз данных. 6-е изд. – К.; М., СПб.: «Вильямс», 2000. – 848с. 3. Таненбаум, Э. Современный операционные системы [Текст] / Э. Таненбаум – К.: С-Пптер, 2003. – С.358. 4. Хомоненко А.Д., Цыганков В.М., Мальцев М.Г. Базы данных: Учебник для высших учебных заведений/Под ред. проф. А.Д. Хомоненко. – СПб.: КОРОНА принт, 2002. – 672с. |